Середньоугринівська сільська рада — орган місцевого самоврядування у Калуському районі Івано-Франківської області з адміністративним центром у с. Середній Угринів.
Середньоугринівська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район | Калуський район | ||
Адм. центр | с. Середній Угринів | ||
Код КОАТУУ | 2622886700 | ||
Облікова картка | Середньоугринівська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 14 | ||
Голова ради | Федорів Тарас Федорович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 18,78 км² | ||
Населення | 1888 (станом на 2001 рік) | ||
Густота | 100,53 осіб/км² | ||
Населені пункти | 2 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | 77363, Івано-Франківська обл., Калуський р-н, с.Середній Угринів, вул.о.Миколи Перепічки, 3 | ||
Телефонний код | +380 3472 | ||
Загальні відомості
Водоймища на території, підпорядкованій даній раді: річки Заклади і установи: Староугринівський ліцей І-ІІІ ступенів на 320 місць (директор — Бодик В. С.), ФАП с. Старий Угринів (Л. І. Бережницька), ФАП с. Середній Угринів (М.Паращиняк), Поштове відділення в с. Старий Угринів (Кузьмич О.В., Історико-меморіальний музей Степана Бандери (завідувач — Лесів С. В.), Комунальний заклад Угринівський музей імені родини Марчаків (в.о. директора — Тимків Н. В.), Народний Дім с. Старий Угринів (завідувачка — Федорів А. М.), Народний Дім с. Середній Угринів (завідувач — Винник І. І.), Філія-бібліотека с. Старий Угринів (Воробець Г. І.), Філія-бібліотека с. Середній Угринів (Тимків Н. В.), створено Комунальний заклад ДШНЗ дитячий садок імені В.Верховинця. Діють церковні громади УГКЦ (церква В'їзду Господа в Єрусалим, Архистратига Михаїла), УАПЦ (Архистратига Михаїла), каплички Покрови Пресвятої Богородиці, Святих Петра і Павла та ін.
Громадські організації: «Бандерівське Земляцтво», «Добрий Господар».
Історія
Середньоугринівська сільська рада вперше виникла в 1940 році. В перші роки ця територія спочатку належала до недовготривалого Новичанського району, а наприкінці 1940 року ввійшла до складу Перегінського району, з кінця 50-их років — належить до Калуського району.
Сільська рада, як і створений на початку 50-их років ХХ століття місцевий колгосп підлягали ліквідації в ході масової депортації всіх жителів 1952 року. Село мало бути повністю обезлюднене, школу було зачинено, а землі передавались сусіднім колгоспам…
Після смерті «вождя народів» вигнанці почали поступово повертатись у село. Їх не приймали, виганяли, не приписували, не давали роботи, переслідували, але вони долали все, щоб жити там, де чи збереглись, чи колись стояти рідні хати, де були могили батьків і дідів. Поряд з окремими людьми, яких оголосили ізгоями, негласно «ворожими» продовжували вважатись і загалом села. Вихідці з Угриновів принципово не могли займати керівних посад у колгоспі, центральною садибою якого стала сусідня Новиця, та навіть на побутовому рівні «бандерівці» постійно відчували дискримінацію.
Навіть, якщо щось і робилось в Угриновах комуністами, то не стільки для самих місцевих жителів, як з міркувань втілення «політики партії». Так як староугринівські діти довгий час вчились у родинній хаті Бандерів — священичій резиденції, то в селі швидкими темпами було збудовано нове приміщення школи. А для того, щоб ще більше понизити статус земляків С.Бандери, центр об'єднаної (з 1954 року спільної для обох Угриновів) сільради було перенесено У 1977 році зі Старого Угринова — у Середній Угринів (якраз у приміщення старої школи).
Практично більше ніяких інших нових об'єктів соцкультпобуту на території оголошених «неперспективними» селах радянська влада за всі подальші роки будувати не мала наміру, наприкінці виконком Середньоугринівської сільської ради був розташований у приміщенні збудованого в перші роки Незалежності України Народного Дому с. Середній Угринів.
Сільрада ліквідована 9 серпня 2018 року шляхом приєднання до Новицької сільської ради об'єднаної територіальної громади.
Населені пункти
Села Старий Угринів і Середній Угринів зазнали польських, а потім радянських репресій, вже в липні 1941 року німецькими нацистами були вбиті перші жителі села — члени ОУН, а в 1944 році союзники гітлерівців — угорці, при відступі з нашого краю, зігнали на розстріл всіх тогочасних мешканців Середнього Угринова, спалили села дощенту. Тоді угринівців врятували партизани-упівці, які вступили в бій зі значно чисельнішим загоном «мадярів».
Трьома хвилями: 1940, 1947, і наймасовіше — 1950 років було депортовано в Сибір більше третини староугринівців, через рік всі середньоугринівці також були насильно виселені з рідних домівок.
Історичний максимум кількості населення сіл в першій половині ХХ ст. становив: Середній Угринів — 1467, Старий Угринів — 1390 осіб. Демографічна ситуація катастрофічно ускладнилась в ході Другої світової війни та в наступні десятиліття. На цей час Старий Угринів так і досягнув колишнього числа мешканців, а в Середньому Угринові нараховується тільки половина від колишнього населення.
Однак, наявний і вагомий потенціал для розвитку Угриновів. На території сільської ради діють садівничі товариства «Хімік» та «Будівельник», які користуються майже 90 га землі, де збудовано вже близько півсотні житлово-господарських споруд. На території Старого Угринова нараховується більше сотні нових індивідуальних забудівників.
Сільській раді підпорядковані населені пункти:
Склад ради
Рада складається з 14 депутатів, в т.ч. голови постійних комісій: Мар'яна Логуш, Наталія Пантюхова, Іванна Васютяк (голова комісії), Микола Небилович, Наталія Васютяк (голова комісії), Богдана Михайлюк (секретар ради), Іван Перегіняк, Алла Федорів (голова комісії), Мар'яна Савчук (голова комісії), Мирослава Прокопів, Мар'яна Гаврилів, Ольга Юрчишин, Наталія Тимків, Іван Паращак.
Керівний склад ради
До 1958 року існували окремо Середньоугринівська сільська рада депутатів трудящих і Староугринівська. Головами сільської ради були в Середньому Угринові: Яцишин Василь Федорович, в Старому Угринові: Романюк Яків Павлович /до 1949р./, т.в.о. Іванюк Юрко Павлович /1950/, Іванюк Микола Федорович /1951/, Яковів Івсиль Федорович /1951-1952/, Луцан Дмитро Юркович /1952-1954/, Петров Олексій Єфімович /1954-1955/, Базюк Василь Михайлович /1955-1957/, Поташник Василь Федорович /1957-1958/, Оленюк Петро Петрович /1958-59/. Після об'єднання Старого і Середнього Угриновів головами с/ради були: Феняк Григорій Михайлович, Завадецький Харитон Васильович, Оленюк Петро Петрович, Оленюк Володимир Дмитрович, Одуд Володимир Васильович.
Сільські голови за роки НЕЗАЛЕЖНОСТІ України: Іванюк Богдан Дмитрович (1991—1994), Ковалик Іван Васильович (1994—2000).
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Федорів Тарас Федорович | Сільський голова, 1975 року народження | 03.09.2000, 31.03.2002, 26.03.2006, 25.10.2015 | 01.10.2010 |
Василів Микола Петрович | Сільський голова, 1959 року народження | 31.10.2010 | 31.12.2014 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Примітки
- Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
Джерела
- Картка ради на сайті Верховної Ради України
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Serednougrinivska silska rada organ miscevogo samovryaduvannya u Kaluskomu rajoni Ivano Frankivskoyi oblasti z administrativnim centrom u s Serednij Ugriniv Serednougrinivska silska rada Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kaluskij rajon Adm centr s Serednij Ugriniv Kod KOATUU 2622886700 Oblikova kartka Serednougrinivska silska rada Sklad Kilkist chleniv 14 Golova radi Fedoriv Taras Fedorovich Teritoriya ta naselennya Plosha 18 78 km Naselennya 1888 stanom na 2001 rik Gustota 100 53 osib km Naseleni punkti 2 Kontaktni dani Adresa 77363 Ivano Frankivska obl Kaluskij r n s Serednij Ugriniv vul o Mikoli Perepichki 3 Telefonnij kod 380 3472Zagalni vidomostiVodojmisha na teritoriyi pidporyadkovanij danij radi richki Zakladi i ustanovi Starougrinivskij licej I III stupeniv na 320 misc direktor Bodik V S FAP s Starij Ugriniv L I Berezhnicka FAP s Serednij Ugriniv M Parashinyak Poshtove viddilennya v s Starij Ugriniv Kuzmich O V Istoriko memorialnij muzej Stepana Banderi zaviduvach Lesiv S V Komunalnij zaklad Ugrinivskij muzej imeni rodini Marchakiv v o direktora Timkiv N V Narodnij Dim s Starij Ugriniv zaviduvachka Fedoriv A M Narodnij Dim s Serednij Ugriniv zaviduvach Vinnik I I Filiya biblioteka s Starij Ugriniv Vorobec G I Filiya biblioteka s Serednij Ugriniv Timkiv N V stvoreno Komunalnij zaklad DShNZ dityachij sadok imeni V Verhovincya Diyut cerkovni gromadi UGKC cerkva V yizdu Gospoda v Yerusalim Arhistratiga Mihayila UAPC Arhistratiga Mihayila kaplichki Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Svyatih Petra i Pavla ta in Gromadski organizaciyi Banderivske Zemlyactvo Dobrij Gospodar IstoriyaSerednougrinivska silska rada vpershe vinikla v 1940 roci V pershi roki cya teritoriya spochatku nalezhala do nedovgotrivalogo Novichanskogo rajonu a naprikinci 1940 roku vvijshla do skladu Pereginskogo rajonu z kincya 50 ih rokiv nalezhit do Kaluskogo rajonu Silska rada yak i stvorenij na pochatku 50 ih rokiv HH stolittya miscevij kolgosp pidlyagali likvidaciyi v hodi masovoyi deportaciyi vsih zhiteliv 1952 roku Selo malo buti povnistyu obezlyudnene shkolu bulo zachineno a zemli peredavalis susidnim kolgospam Pislya smerti vozhdya narodiv vignanci pochali postupovo povertatis u selo Yih ne prijmali viganyali ne pripisuvali ne davali roboti peresliduvali ale voni dolali vse shob zhiti tam de chi zbereglis chi kolis stoyati ridni hati de buli mogili batkiv i didiv Poryad z okremimi lyudmi yakih ogolosili izgoyami neglasno vorozhimi prodovzhuvali vvazhatis i zagalom sela Vihidci z Ugrinoviv principovo ne mogli zajmati kerivnih posad u kolgospi centralnoyu sadiboyu yakogo stala susidnya Novicya ta navit na pobutovomu rivni banderivci postijno vidchuvali diskriminaciyu Navit yaksho shos i robilos v Ugrinovah komunistami to ne stilki dlya samih miscevih zhiteliv yak z mirkuvan vtilennya politiki partiyi Tak yak starougrinivski diti dovgij chas vchilis u rodinnij hati Banderiv svyashenichij rezidenciyi to v seli shvidkimi tempami bulo zbudovano nove primishennya shkoli A dlya togo shob she bilshe poniziti status zemlyakiv S Banderi centr ob yednanoyi z 1954 roku spilnoyi dlya oboh Ugrinoviv silradi bulo pereneseno U 1977 roci zi Starogo Ugrinova u Serednij Ugriniv yakraz u primishennya staroyi shkoli Praktichno bilshe niyakih inshih novih ob yektiv sockultpobutu na teritoriyi ogoloshenih neperspektivnimi selah radyanska vlada za vsi podalshi roki buduvati ne mala namiru naprikinci vikonkom Serednougrinivskoyi silskoyi radi buv roztashovanij u primishenni zbudovanogo v pershi roki Nezalezhnosti Ukrayini Narodnogo Domu s Serednij Ugriniv Silrada likvidovana 9 serpnya 2018 roku shlyahom priyednannya do Novickoyi silskoyi radi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi Naseleni punktiSela Starij Ugriniv i Serednij Ugriniv zaznali polskih a potim radyanskih represij vzhe v lipni 1941 roku nimeckimi nacistami buli vbiti pershi zhiteli sela chleni OUN a v 1944 roci soyuzniki gitlerivciv ugorci pri vidstupi z nashogo krayu zignali na rozstril vsih togochasnih meshkanciv Serednogo Ugrinova spalili sela doshentu Todi ugrinivciv vryatuvali partizani upivci yaki vstupili v bij zi znachno chiselnishim zagonom madyariv Troma hvilyami 1940 1947 i najmasovishe 1950 rokiv bulo deportovano v Sibir bilshe tretini starougrinivciv cherez rik vsi serednougrinivci takozh buli nasilno viseleni z ridnih domivok Istorichnij maksimum kilkosti naselennya sil v pershij polovini HH st stanoviv Serednij Ugriniv 1467 Starij Ugriniv 1390 osib Demografichna situaciya katastrofichno uskladnilas v hodi Drugoyi svitovoyi vijni ta v nastupni desyatilittya Na cej chas Starij Ugriniv tak i dosyagnuv kolishnogo chisla meshkanciv a v Serednomu Ugrinovi narahovuyetsya tilki polovina vid kolishnogo naselennya Odnak nayavnij i vagomij potencial dlya rozvitku Ugrinoviv Na teritoriyi silskoyi radi diyut sadivnichi tovaristva Himik ta Budivelnik yaki koristuyutsya majzhe 90 ga zemli de zbudovano vzhe blizko pivsotni zhitlovo gospodarskih sporud Na teritoriyi Starogo Ugrinova narahovuyetsya bilshe sotni novih individualnih zabudivnikiv Silskij radi pidporyadkovani naseleni punkti s Serednij Ugriniv s Starij UgrinivSklad radiRada skladayetsya z 14 deputativ v t ch golovi postijnih komisij Mar yana Logush Nataliya Pantyuhova Ivanna Vasyutyak golova komisiyi Mikola Nebilovich Nataliya Vasyutyak golova komisiyi Bogdana Mihajlyuk sekretar radi Ivan Pereginyak Alla Fedoriv golova komisiyi Mar yana Savchuk golova komisiyi Miroslava Prokopiv Mar yana Gavriliv Olga Yurchishin Nataliya Timkiv Ivan Parashak Kerivnij sklad radi Do 1958 roku isnuvali okremo Serednougrinivska silska rada deputativ trudyashih i Starougrinivska Golovami silskoyi radi buli v Serednomu Ugrinovi Yacishin Vasil Fedorovich v Staromu Ugrinovi Romanyuk Yakiv Pavlovich do 1949r t v o Ivanyuk Yurko Pavlovich 1950 Ivanyuk Mikola Fedorovich 1951 Yakoviv Ivsil Fedorovich 1951 1952 Lucan Dmitro Yurkovich 1952 1954 Petrov Oleksij Yefimovich 1954 1955 Bazyuk Vasil Mihajlovich 1955 1957 Potashnik Vasil Fedorovich 1957 1958 Olenyuk Petro Petrovich 1958 59 Pislya ob yednannya Starogo i Serednogo Ugrinoviv golovami s radi buli Fenyak Grigorij Mihajlovich Zavadeckij Hariton Vasilovich Olenyuk Petro Petrovich Olenyuk Volodimir Dmitrovich Odud Volodimir Vasilovich Silski golovi za roki NEZALEZhNOSTI Ukrayini Ivanyuk Bogdan Dmitrovich 1991 1994 Kovalik Ivan Vasilovich 1994 2000 PIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennya Fedoriv Taras Fedorovich Silskij golova 1975 roku narodzhennya 03 09 2000 31 03 2002 26 03 2006 25 10 2015 01 10 2010 Vasiliv Mikola Petrovich Silskij golova 1959 roku narodzhennya 31 10 2010 31 12 2014 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaPrimitkiKerivnij sklad poperednih sklikan radi na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniDzherelaKartka radi na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi