Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Андрі́йович Се́нченко (рос. Иван Андреевич Сенченко; нар. 1929) — радянський і російський учений, доктор історичних наук (1966). Професор. Академік Російської академії природничих наук (1994). Дійсний член Російського географічного товариства. Більшу частину життя присвятив вивченню історії Сахаліну та Курильських островів і, зокрема, доведенню та легалізації історичних та юридичних прав Росії на ці території.
| Сенченко Іван Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 1929 |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | МДУ |
| Членство | Російське географічне товариство |
Біографія
1952 року закінчив історичний факультет Московського університету.
1957 року захистив кандидатську дисертацію.
1966 року захистив докторську дисертацію «Історія Сахаліну та Курильських островів із середини 17 століття до 1917 року».
Викладав історію в Южно-Сахалінському педагогічному інституті. Організував і провів дві експедиції з дослідження Сахаліну та Курильських островів.
Деякий час працював завідувачем кафедри історії СРСР в Одеському університеті.
Нині професор кафедри історії та культури .
Директор науково-освітнього центру .
Почесний доктор Ягеллонського університету (Краків, Польща).
Основні праці
- «Нариси історії Сахаліну» (Южно-Сахалінськ, 1957).
- «Революціонери Росії на Сахалінській каторзі» (Южно-Сахалінськ, 1963).
- «Історія та культура США» (Москва, 1982) — у співавторстві.
- «Історія та культура Великої Британії» (Москва, 1982) — у співавторстві.
- «Російські Курили: історія та сучасність» (Москва, 1995, друге видання — 2002; збірник документів з історії формування російсько-японського та радянсько-японського кордону) — один із п'яти співавторів.
- «Держава та право, історія та культура Великої Британії та США» (Москва, 2005; серія «Конспект лекцій»).
- «Сахалін і Курили — історія освоєння та розвитку» (Москва, 2006. — 512 сторінок).
Остання книга, що вийшла в серії «Моя Росія» і має виразний політичний підтекст, стала логічним підсумком багаторічних досліджень історика.
Примітки
- В анотації до видання зазначено:
«У книзі на основі численних архівних документів і наукових досліджень докладно описано історію освоєння та розвитку Сахаліну та Курил, переконливо доведено історичні та юридичні права Росії на ці острови. Автор уперше так глибоко освітлює питання освоєння Сахаліну, а також намагання окремих держав до експансії на російському Далекому Сході. Цю працю можна назвати екциклопедією історії Сахаліну та Курил. Особливу увагу звернуто на проблени російсько-японських відносин в цьому регіоні».
Література
- Современная советская историография (всеобщая история). — Москва, 1985. — С. 129.
- Аникеев А. А., Егорова Н. И., Родионов О. А. Историки России. Кто есть кто в изучении зарубежной истории: Биобиблиографический словарь. — Ставрополь, 2004. — С. 171.
- Еременко Ирина. Курилы — исконно русская земля: Рецензия // Обозреватель — Observer. — 2002. — № 11—12.
- Урсу Д. П. Факультет: Воспоминания, разыскания, размышления. — Одесса, 2006. — С. 233—234.
Посилання
- Персональна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Andri jovich Se nchenko ros Ivan Andreevich Senchenko nar 1929 radyanskij i rosijskij uchenij doktor istorichnih nauk 1966 Profesor Akademik Rosijskoyi akademiyi prirodnichih nauk 1994 Dijsnij chlen Rosijskogo geografichnogo tovaristva Bilshu chastinu zhittya prisvyativ vivchennyu istoriyi Sahalinu ta Kurilskih ostroviv i zokrema dovedennyu ta legalizaciyi istorichnih ta yuridichnih prav Rosiyi na ci teritoriyi Senchenko Ivan AndrijovichNarodivsya1929Krayina SRSR RosiyaDiyalnististorikAlma materMDUChlenstvoRosijske geografichne tovaristvoU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Senchenko Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Senchenko Ivan Biografiya1952 roku zakinchiv istorichnij fakultet Moskovskogo universitetu 1957 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu 1966 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Istoriya Sahalinu ta Kurilskih ostroviv iz seredini 17 stolittya do 1917 roku Vikladav istoriyu v Yuzhno Sahalinskomu pedagogichnomu instituti Organizuvav i proviv dvi ekspediciyi z doslidzhennya Sahalinu ta Kurilskih ostroviv Deyakij chas pracyuvav zaviduvachem kafedri istoriyi SRSR v Odeskomu universiteti Nini profesor kafedri istoriyi ta kulturi Direktor naukovo osvitnogo centru Pochesnij doktor Yagellonskogo universitetu Krakiv Polsha Osnovni praci Narisi istoriyi Sahalinu Yuzhno Sahalinsk 1957 Revolyucioneri Rosiyi na Sahalinskij katorzi Yuzhno Sahalinsk 1963 Istoriya ta kultura SShA Moskva 1982 u spivavtorstvi Istoriya ta kultura Velikoyi Britaniyi Moskva 1982 u spivavtorstvi Rosijski Kurili istoriya ta suchasnist Moskva 1995 druge vidannya 2002 zbirnik dokumentiv z istoriyi formuvannya rosijsko yaponskogo ta radyansko yaponskogo kordonu odin iz p yati spivavtoriv Derzhava ta pravo istoriya ta kultura Velikoyi Britaniyi ta SShA Moskva 2005 seriya Konspekt lekcij Sahalin i Kurili istoriya osvoyennya ta rozvitku Moskva 2006 512 storinok Ostannya kniga sho vijshla v seriyi Moya Rosiya i maye viraznij politichnij pidtekst stala logichnim pidsumkom bagatorichnih doslidzhen istorika PrimitkiV anotaciyi do vidannya zaznacheno U knizi na osnovi chislennih arhivnih dokumentiv i naukovih doslidzhen dokladno opisano istoriyu osvoyennya ta rozvitku Sahalinu ta Kuril perekonlivo dovedeno istorichni ta yuridichni prava Rosiyi na ci ostrovi Avtor upershe tak gliboko osvitlyuye pitannya osvoyennya Sahalinu a takozh namagannya okremih derzhav do ekspansiyi na rosijskomu Dalekomu Shodi Cyu pracyu mozhna nazvati ekciklopediyeyu istoriyi Sahalinu ta Kuril Osoblivu uvagu zvernuto na probleni rosijsko yaponskih vidnosin v comu regioni LiteraturaSovremennaya sovetskaya istoriografiya vseobshaya istoriya Moskva 1985 S 129 Anikeev A A Egorova N I Rodionov O A Istoriki Rossii Kto est kto v izuchenii zarubezhnoj istorii Biobibliograficheskij slovar Stavropol 2004 S 171 Eremenko Irina Kurily iskonno russkaya zemlya Recenziya Obozrevatel Observer 2002 11 12 Ursu D P Fakultet Vospominaniya razyskaniya razmyshleniya Odessa 2006 S 233 234 PosilannyaPersonalna storinka