Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Леопольд Седар Сенгор (фр. Léopold Sédar Senghor; 9 жовтня 1906, Сенегал — 20 грудня 2001, Нормандія, Франція) — політичний діяч, науковець, поет. Перший президент Сенегалу (1960–1980), член Французької академії (1983). Автор лінгвістичних та політичних досліджень, поетичних творів.
| Леопольд Седар Сенгор | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| фр. Léopold Sédar Senghor[1][2][[d:Q154545#P1559[LANGUAGE!:UK]|[…]]] | |||||||
 Леопольд Седар Сенгор, 1961 рік | |||||||
 1-й Президент Сенегалу  | |||||||
| 6 вересня 1960 — 31 грудня 1980 | |||||||
| Прем'єр-міністр | Абду Діуф | ||||||
| Попередник | посаду запроваджено | ||||||
| Наступник | Абду Діуф | ||||||
| | |||||||
| Народився | 9 жовтня 1906 Сенегал | ||||||
| Помер | 20 грудня 2001 (95 років) Нормандія, Франція | ||||||
| Похований | d | ||||||
| Відомий як | політик, поет, письменник, учасник французького Руху Опору, філософ | ||||||
| Країна | Франція і Сенегал[3][1][…] | ||||||
| Alma mater | d, Вища нормальна школа і ліцей Людовика Великого[2] | ||||||
| Політична партія | Соціалістична партія Сенегалу | ||||||
| У шлюбі з | d[2] і d[2] | ||||||
| Релігія | католицька церква | ||||||
| Нагороди |
  | ||||||
 | |||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | |||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Ранні роки
Леопольд Седар Сенгор народився 9 жовтня 1906 року у родині підприємця у містечку Жоал, що на узбережжі Сенегалу на південь від Дакару. Його батько походив з сенегальського племені Серер. Друге ім'я Леопольда Сенгора — Седар — на мові племені означає «той, хто не повинен бути приниженим», прізвище походить від португальського слова «сеньйор».
Франція
У 1928 році Сенгор, отримавши католицьку освіту у Сенегалі, поїхав до Франції, де поступив до Сорбонни. Після отримання вищої освіти зайнявся викладацькою діяльністю. З 1939 року служив у французькій армії, у 1940 році потрапив до німецького полону. Брав участь в русі спротиву. Після війни служив на державних посадах у Франції, був депутатом, в тому числі віце-спікером Національних зборів країни. У 1948 році заснував Демократичний блок Сенегалу, який у 1959 році перетворено на Прогресивний союз Сенегалу. Активно писав вірші, присвячені долям народів Африки. Вперше збірники віршів видано в 1940-вих роках XX століття.
Голова держави
У вересні 1960 року Сенгор став першим президентом незалежного Сенегалу. У 1962–1970 роках одночасно був головою уряду. 22 березня 1967 року пережив замах на своє життя. Залишив свою посаду по закінченню п'ятого президентського терміну в грудні 1980 року.
Подальше життя
У 1983 році обраний членом Французької академії, став першим африканцем, обраним в академіки. Почесний голова Соцінтерну. Помер 20 грудня 2001 року у Франції, де провів останні роки життя.
Ушанування
На честь Леопольда Сенгора названо найбільший стадіон у Сенегалі, а також міжнародний аеропорт Дакару. У 2006 році в Молдові було випущено поштову марку, присвячену Сенгору.
У 1964 році поштову марку на честь його випустили в Бразилії.
На честь Леопольда Сенгора у 2006 році було перейменовано міст Сольферно у Парижі.
Нагороди
- Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону та
- Кавалер Великого Хреста «За заслуги» (Франція).
- Командор ордена мистецтв та літератури.
- Кавалер ордена Академічних пальм.
- Хрест Добровольців (Франція),
- Пам'ятна медаль війни 1939—1945 (Франція).
- Премія миру німецьких книгарів.
Розвиток концепції негритюду Леопольдом Сенгором
Разом із Еме Сезером Леопольд Сенгор розробив концепцію «негритюду» (негритянський дух), що стала каталізатором визвольного руху у Французькій Західній Африці. Негритюд став апологією расової та історичної спільності чорношкірого населення Африки та інших регіонів проживання вихідців з Африки.
Ідея негритюду і африканської моделі соціалізму виникла у Сенгора під впливом антиідустральних настроїв 1930-х років, праць католицьких мислителів Е. Муньє, П'єра Теяра де Шардена, праць раннього Карла Маркса, творів К. Маккея, Л. Х’юза, а також поетів Еме Сезера і Л. Дамаза.
Свої ідеї Леопольд Сенгор розвинув на сторінках журналу «Негритянська освіта». Теорія негритюду засновується на винятковості психічного складу «африканської особистості», неповторності африканської цивілізації та культури, самостійного духовного, культурного і політичного розвитку африканських народів. Ця особлива психічна природа африканця полягала у його гуманізмі, гармонії з природою, емоційності на противагу раціоналізму та прагматизму європейців. Спрямований проти євроцентризму, політики примусової культурної асиміляції як компоненти політичного і соціального гноблення, негритюд проголошує своє етнокультурне (а згодом і державно-політичне) самоствердження колонізованих негроїдних народів.
Щоб здійснити цю мету, пропонувалося дотримуватися таких гасел як «культура — перш за все», «асимілювати не будучи асимільованими». Сенгор наголошував, що гордість за свою расу — перша умова негритюду. Водночас Леопольд Сенгор акцентував увагу на тому, що основні поняття в негритюді — культура, культурна ідентифікація, а розвиток національної культури — важлива умова політичного та економічного відродження.
Згодом в негритюді почали простежуватися мотиви расової винятковості. Тож у 1940–1950 роках Леопольд Сенгор вдався до філософської концептуалізації негритюду як «антирасистського расизму». Тоді ж відбулася трансформація негритюду з культурного і літературного руху в ідеологічну доктрину, що стало світоглядною основою національно-визвольного руху.
Леопольд Сенгор пізніше видозмінив свою теорію, в основу якої тепер були покладені не расові, а культурні відмінності. Була підсилена теза про взаємодоповнення африканської і європейської традицій. У збірці есеїв «Свобода 5» (1992) він розглядав діалог культур як боротьбу, яку слід вести в XXI столітті.
Леопольд Сенгор також тісно пов'язував теорію негритюду з ідеями соціалізму. Він вважав, що його держава повинна вибрати середній шлях, рухатись до демократичного соціалізму. У книзі «Африканські країни і шлях до соціалізму» (1961) він наголошував, що соціалізм в Африці повинен засновуватися на використанні досягнень сучасної науки і техніки.
Твори
- Поезія
- Chants d'ombre, poèmes, Le Seuil, 1945
- Hosties noires, poèmes Le Seuil, 1948
- Éthiopiques, Le Seuil, 1956
- Nocturnes, poèmes, Le Seuil, 1961
- Lettres d'hivernage, poèmes, Le Seuil, 1973
- Chant pour Jackie Thomson, poèmes, 1973
- Élégies majeures, poèmes, Le Seuil, 1979
- Guélowar ou prince, Le Seuil, 1948
- Nuit de Sine
- La ruée de l'or
- Femme noire
- Le Lion rouge («Червоний лев», )
- Poèmes divers, Le Seuil, 1990
- Hosties noires (входять: Prière de paix et Élégie pour Martin Luther King), lithographies de Nicolas Alquin, Les Bibliophiles de France, 2006
- Anthologie de la nouvelle poésie nègre et malgache de langue française, précédée de Orphée noir par Jean-Paul Sartre, PUF, 1948
- Liberté 1 : Négritude et humanisme, discours, conférences, Le Seuil, 1964
- Liberté 2 : Nation et voie africaine du socialisme, discours, conférences, Le Seuil, 1971
- Liberté 3 : Négritude et civilisation de l'Universel, discours, conférences, Le Seuil, 1977
- Liberté 4 : Socialisme et planification, discours, conférences, Le Seuil, 1983
- Liberté 5 : Le Dialogue des cultures, Le Seuil, 1992
- La Poésie de l'action, dialogue, Stock, 1980
- Ce que je crois: Négritude, francité, et civilisation de l'universel, Grasset, 1988
- Дитяча література
- La Belle Histoire de Leuk-le-Lièvre (у співавторстві), Hachette, 1953
Українські переклади
- Вибрані поезії / пер. Ірини Сатиго // Всесвіт. — 2012. — № 5-6. — С. 5-20.
Див. також
Примітки
- http://www.presidence.sn/presidence/leopold-sedar-senghor
- https://www.au-senegal.com/leopold-sedar-senghor,006.html
- http://www.academie-francaise.fr/les-immortels/leopold-sedar-senghor
- http://www.presenceafricaine.com/261_sedar-senghor-leopold
- Honorary Presidents XVII Congress of the Socialist International, Lima 20-23 June 1986; Honorary Presidents XVIII Congress of the Socialist International, Stockholm 20-22 June 1989 (англ.)
- Сорокопуд О. Сенгор Леопольд Седар // Політична енциклопедія. — Київ, 2012. — С. 659. — .
- Леопольд Сенгор 1906—2001 Переклала з французької Ірина Сатиго
Джерела
- И. В. Кривушин, Е. С. Кривушина. Леопольд Седар Сенгор // А. Б. Давидсон (общ. ред.). История Африки в биографиях. — Москва: РГГУ, 2012. — С. 663—669.(рос.)
- І. Сатиго. Леопольд Седар Сенгор: творець нового типу мовлення: монографія / Ірина Сатиго ; вступне слово О. Червінської. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2015. — 376 с.
- І. Сатиго. Леопольд Седар Сенгор: поет vs політик [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.] / Ірина Сатиго // Коло: книгознавчий часопис, 2015. — № 16. — С. 31-38.
- О. Сорокопуд. Сенгор Леопольд Седар // Політична енциклопедія. — Київ, 2012. — С. 659. — .
Література
- В. Головченко. Сенгор Леопольд Седар // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- О. Сорокопуд. Сенгор Леопольд Седар // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.659
Посилання
- Сенґор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Коротка біографія та бібліографія на сайті Французької академії (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Leopold Sedar Sengor fr Leopold Sedar Senghor 9 zhovtnya 1906 Senegal 20 grudnya 2001 Normandiya Franciya politichnij diyach naukovec poet Pershij prezident Senegalu 1960 1980 chlen Francuzkoyi akademiyi 1983 Avtor lingvistichnih ta politichnih doslidzhen poetichnih tvoriv Leopold Sedar Sengorfr Leopold Sedar Senghor 1 2 d Q154545 P1559 LANGUAGE UK Leopold Sedar SengorLeopold Sedar Sengor 1961 rik1 j Prezident Senegalu6 veresnya 1960 31 grudnya 1980Prem yer ministr Abdu DiufPoperednik posadu zaprovadzhenoNastupnik Abdu DiufNarodivsya 9 zhovtnya 1906 1906 10 09 SenegalPomer 20 grudnya 2001 2001 12 20 95 rokiv Normandiya FranciyaPohovanij dVidomij yak politik poet pismennik uchasnik francuzkogo Ruhu Oporu filosofKrayina Franciya i Senegal 3 1 Alma mater d Visha normalna shkola i licej Lyudovika Velikogo 2 Politichna partiya Socialistichna partiya SenegaluU shlyubi z d 2 i d 2 Religiya katolicka cerkvaNagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Velikij Hrest ordena Za zaslugi Franciya Orden Mistectv ta literaturi Orden Akademichnih palm Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Leopold Sedar Sengor narodivsya 9 zhovtnya 1906 roku u rodini pidpriyemcya u mistechku Zhoal sho na uzberezhzhi Senegalu na pivden vid Dakaru Jogo batko pohodiv z senegalskogo plemeni Serer Druge im ya Leopolda Sengora Sedar na movi plemeni oznachaye toj hto ne povinen buti prinizhenim prizvishe pohodit vid portugalskogo slova senjor Franciya U 1928 roci Sengor otrimavshi katolicku osvitu u Senegali poyihav do Franciyi de postupiv do Sorbonni Pislya otrimannya vishoyi osviti zajnyavsya vikladackoyu diyalnistyu Z 1939 roku sluzhiv u francuzkij armiyi u 1940 roci potrapiv do nimeckogo polonu Brav uchast v rusi sprotivu Pislya vijni sluzhiv na derzhavnih posadah u Franciyi buv deputatom v tomu chisli vice spikerom Nacionalnih zboriv krayini U 1948 roci zasnuvav Demokratichnij blok Senegalu yakij u 1959 roci peretvoreno na Progresivnij soyuz Senegalu Aktivno pisav virshi prisvyacheni dolyam narodiv Afriki Vpershe zbirniki virshiv vidano v 1940 vih rokah XX stolittya Golova derzhavi U veresni 1960 roku Sengor stav pershim prezidentom nezalezhnogo Senegalu U 1962 1970 rokah odnochasno buv golovoyu uryadu 22 bereznya 1967 roku perezhiv zamah na svoye zhittya Zalishiv svoyu posadu po zakinchennyu p yatogo prezidentskogo terminu v grudni 1980 roku Podalshe zhittya U 1983 roci obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi stav pershim afrikancem obranim v akademiki Pochesnij golova Socinternu Pomer 20 grudnya 2001 roku u Franciyi de proviv ostanni roki zhittya UshanuvannyaNa chest Leopolda Sengora nazvano najbilshij stadion u Senegali a takozh mizhnarodnij aeroport Dakaru U 2006 roci v Moldovi bulo vipusheno poshtovu marku prisvyachenu Sengoru Moldovska poshtova marka 2006 roku z zobrazhennyam Leopolda Sedara Sengora U 1964 roci poshtovu marku na chest jogo vipustili v Braziliyi Na chest Leopolda Sengora u 2006 roci bulo perejmenovano mist Solferno u Parizhi Nagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Pochesnogo legionu ta Kavaler Velikogo Hresta Za zaslugi Franciya Komandor ordena mistectv ta literaturi Kavaler ordena Akademichnih palm Hrest Dobrovolciv Franciya Pam yatna medal vijni 1939 1945 Franciya Premiya miru nimeckih knigariv Rozvitok koncepciyi negrityudu Leopoldom SengoromRazom iz Eme Sezerom Leopold Sengor rozrobiv koncepciyu negrityudu negrityanskij duh sho stala katalizatorom vizvolnogo ruhu u Francuzkij Zahidnij Africi Negrityud stav apologiyeyu rasovoyi ta istorichnoyi spilnosti chornoshkirogo naselennya Afriki ta inshih regioniv prozhivannya vihidciv z Afriki Ideya negrityudu i afrikanskoyi modeli socializmu vinikla u Sengora pid vplivom antiidustralnih nastroyiv 1930 h rokiv prac katolickih misliteliv E Munye P yera Teyara de Shardena prac rannogo Karla Marksa tvoriv K Makkeya L H yuza a takozh poetiv Eme Sezera i L Damaza Svoyi ideyi Leopold Sengor rozvinuv na storinkah zhurnalu Negrityanska osvita Teoriya negrityudu zasnovuyetsya na vinyatkovosti psihichnogo skladu afrikanskoyi osobistosti nepovtornosti afrikanskoyi civilizaciyi ta kulturi samostijnogo duhovnogo kulturnogo i politichnogo rozvitku afrikanskih narodiv Cya osobliva psihichna priroda afrikancya polyagala u jogo gumanizmi garmoniyi z prirodoyu emocijnosti na protivagu racionalizmu ta pragmatizmu yevropejciv Spryamovanij proti yevrocentrizmu politiki primusovoyi kulturnoyi asimilyaciyi yak komponenti politichnogo i socialnogo gnoblennya negrityud progoloshuye svoye etnokulturne a zgodom i derzhavno politichne samostverdzhennya kolonizovanih negroyidnih narodiv Shob zdijsniti cyu metu proponuvalosya dotrimuvatisya takih gasel yak kultura persh za vse asimilyuvati ne buduchi asimilovanimi Sengor nagoloshuvav sho gordist za svoyu rasu persha umova negrityudu Vodnochas Leopold Sengor akcentuvav uvagu na tomu sho osnovni ponyattya v negrityudi kultura kulturna identifikaciya a rozvitok nacionalnoyi kulturi vazhliva umova politichnogo ta ekonomichnogo vidrodzhennya Zgodom v negrityudi pochali prostezhuvatisya motivi rasovoyi vinyatkovosti Tozh u 1940 1950 rokah Leopold Sengor vdavsya do filosofskoyi konceptualizaciyi negrityudu yak antirasistskogo rasizmu Todi zh vidbulasya transformaciya negrityudu z kulturnogo i literaturnogo ruhu v ideologichnu doktrinu sho stalo svitoglyadnoyu osnovoyu nacionalno vizvolnogo ruhu Leopold Sengor piznishe vidozminiv svoyu teoriyu v osnovu yakoyi teper buli pokladeni ne rasovi a kulturni vidminnosti Bula pidsilena teza pro vzayemodopovnennya afrikanskoyi i yevropejskoyi tradicij U zbirci eseyiv Svoboda 5 1992 vin rozglyadav dialog kultur yak borotbu yaku slid vesti v XXI stolitti Leopold Sengor takozh tisno pov yazuvav teoriyu negrityudu z ideyami socializmu Vin vvazhav sho jogo derzhava povinna vibrati serednij shlyah ruhatis do demokratichnogo socializmu U knizi Afrikanski krayini i shlyah do socializmu 1961 vin nagoloshuvav sho socializm v Africi povinen zasnovuvatisya na vikoristanni dosyagnen suchasnoyi nauki i tehniki TvoriPoeziya Chants d ombre poemes Le Seuil 1945 Hosties noires poemes Le Seuil 1948 Ethiopiques Le Seuil 1956 Nocturnes poemes Le Seuil 1961 Lettres d hivernage poemes Le Seuil 1973 Chant pour Jackie Thomson poemes 1973 Elegies majeures poemes Le Seuil 1979 Guelowar ou prince Le Seuil 1948 Nuit de Sine La ruee de l or Femme noire Le Lion rouge Chervonij lev Poemes divers Le Seuil 1990 Hosties noires vhodyat Priere de paix et Elegie pour Martin Luther King lithographies de Nicolas Alquin Les Bibliophiles de France 2006 Eseyistika Anthologie de la nouvelle poesie negre et malgache de langue francaise precedee de Orphee noir par Jean Paul Sartre PUF 1948 Liberte 1 Negritude et humanisme discours conferences Le Seuil 1964 Liberte 2 Nation et voie africaine du socialisme discours conferences Le Seuil 1971 Liberte 3 Negritude et civilisation de l Universel discours conferences Le Seuil 1977 Liberte 4 Socialisme et planification discours conferences Le Seuil 1983 Liberte 5 Le Dialogue des cultures Le Seuil 1992 La Poesie de l action dialogue Stock 1980 Ce que je crois Negritude francite et civilisation de l universel Grasset 1988 Dityacha literatura La Belle Histoire de Leuk le Lievre u spivavtorstvi Hachette 1953Ukrayinski perekladiVibrani poeziyi per Irini Satigo Vsesvit 2012 5 6 S 5 20 Div takozhNegrityud Senegal DekolonizaciyaPrimitkihttp www presidence sn presidence leopold sedar senghor https www au senegal com leopold sedar senghor 006 html http www academie francaise fr les immortels leopold sedar senghor http www presenceafricaine com 261 sedar senghor leopold Honorary Presidents XVII Congress of the Socialist International Lima 20 23 June 1986 Honorary Presidents XVIII Congress of the Socialist International Stockholm 20 22 June 1989 angl Sorokopud O Sengor Leopold Sedar Politichna enciklopediya Kiyiv 2012 S 659 ISBN 978 966 611 818 2 Leopold Sengor 1906 2001 Pereklala z francuzkoyi Irina SatigoDzherelaI V Krivushin E S Krivushina Leopold Sedar Sengor A B Davidson obsh red Istoriya Afriki v biografiyah Moskva RGGU 2012 S 663 669 ros I Satigo Leopold Sedar Sengor tvorec novogo tipu movlennya monografiya Irina Satigo vstupne slovo O Chervinskoyi Chernivci Cherniveckij nac un t 2015 376 s I Satigo Leopold Sedar Sengor poet vs politik 29 bereznya 2016 u Wayback Machine Irina Satigo Kolo knigoznavchij chasopis 2015 16 S 31 38 O Sorokopud Sengor Leopold Sedar Politichna enciklopediya Kiyiv 2012 S 659 ISBN 978 966 611 818 2 LiteraturaV Golovchenko Sengor Leopold Sedar Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 O Sorokopud Sengor Leopold Sedar Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 659 ISBN 978 966 611 818 2PosilannyaSengor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Korotka biografiya ta bibliografiya na sajti Francuzkoyi akademiyi fr