Семантична мережа — інформаційна модель предметної області, що має вигляд орієнтованого графу, вершини якого відповідають об'єктам предметної області, а ребра задають відносини між ними. Об'єктами можуть бути поняття, події, властивості, процеси.
Таким чином, семантична мережа є одним із способів представлення знань.
У назві сполучені терміни з двох наук: семантика у мовознавстві вивчає сенс одиниць мови, а мережа в математиці є різновидом графу — набору вершин, сполучених дугами (ребрами). У семантичній мережі роль вершин виконують поняття бази знань, а дуги (причому направлені) задають відношення між ними. Таким чином, семантична мережа відображає семантику предметної області у вигляді понять і відносин між ними.
У комп'ютері вершинам, або вузлам, графу відповідають групи комірок пам'яті, а зв'язкам — вказівки, що містять коди адрес пам'яті, завдяки чому програма знаходить потрібні комірки. Найважливіші зв'язки — типу «Це є»: вони дозволяють побудувати в мережі ієрархію понять, в якій вузли нижчих рівнів успадковують властивості вузлів вищих рівнів. Таким механізмом перенесення зумовлена ефективність семантичних мереж.
У жодному випадку не можна змішувати поняття «Семантична мережа» (англ. semantic Network) і «Семантична павутина» (англ. semantic Web). Ця невідповідність виникає якраз через неточний переклад. Хоча ці поняття не еквівалентні, проте, вони пов'язані (див. нижче).
Історія
Ідея систематизації на основі яких-небудь семантичних відносин пропонувалася ще ученими ранньої науки. Прикладом цього може служити біологічна систематика Карла Ліннея 1735 р. Якщо розглядати її як семантичну мережу, то в даній класифікації використовується відношення підмножини, сучасне AKO.
Пращурами сучасних семантичних мереж можна вважати , запропоновані Чарльзом Пірсом в 1909 г. Вони використовувалися для представлення логічних висловів у вигляді особливих діаграм. Пірс назвав цей спосіб «логікою майбутнього».
Важливим почином в дослідженні мереж стали роботи німецького психолога Отто Сальтисона 1913 і 1922 рр. В них, для організації структур понять і асоціацій, а також вивчення методів спадкоємства властивостей було використано графи і семантичні відносини. Дослідники (1973), (1975) та інші використовували ці роботи для моделювання пам'яті людини та її інтелектуальних можливостей.
Комп'ютерні семантичні мережі були детально розроблені Річардом Річенсом в 1956 році в рамках проекту кембріджського центру вивчення мови з машинного перекладу. Процес машинного перекладу підрозділяється на 2 частини: переклад початкового тексту в проміжну форму представлення, а потім ця проміжна форма перекладається на потрібну мову. Такою проміжною формою якраз і були семантичні мережі. У 1961 р. з'явилася робота Мастермана, в якій він, зокрема, визначав базовий словник для 15000 понять. Ці дослідження були продовжені Робертом Симмонсом (1966), Уїлксом (1972) та іншими вченими.
Великий інтерес становить робота Куїлліана (1967 р.).
Структура
Математика дозволяє описати більшість явищ у навколишньому світі у вигляді логічних висловів. Семантичні мережі виникли як спроба візуалізації математичних формул. Основним способом представлення для семантичної мережі є граф. Проте не варто забувати, що за графічним зображенням неодмінно стоїть строгий математичний запис, і що обидві ці форми є такими, що не конкурують, а доповнюють одна одну.
Графічне представлення
Основною формою представлення семантичної мережі є граф. Поняття семантичної мережі записуються в овалах або прямокутниках і з'єднуються стрілками з підписами — дугами (див. мал.). Це найзручніша форма, яка сприймається людиною.[] Її недоліки виявляються, коли ми починаємо будувати складніші мережі або намагаємося врахувати особливості природної мови.
Математичний запис
У математиці граф представляється множиною вершин V і множиною відносин між ними E. Використовуючи апарат математичної логіки, приходимо до висновку, що кожна вершина відповідає елементу предметної множини, а дуга — предикату.
Класифікація семантичних мереж
Для всіх семантичних мереж справедливе розділення за арністю і кількістю типів відносин.
За кількістю типів, мережі можуть бути однорідними і неоднорідними. Однорідні мережі мають тільки один тип відносин (стрілок), наприклад, такою є вищезазначена класифікація біологічних видів (з єдиним відношенням AKO). У неоднорідних мережах кількість типів відносин більше двох. Класичними ілюстраціями такої моделі представлення знань є саме такі мережі. Неоднорідні мережі становлять більший інтерес для практичних цілей, але і більшу складність для досліджень.
За арністю, типовими є мережі з бінарними відносинами (що зв'язують рівно два поняття). Бінарні відносини, дійсно, є простими й зручно виглядають на графі у вигляді стрілки між двома поняттями. Крім того, вони відіграють виняткову роль у математиці. На практиці, проте, можуть знадобитися відносини, що зв'язують більше двох об'єктів, — N-арні. При цьому виникає складність — як відобразити подібний зв'язок на графі, щоб не заплутатися. Концептуальні графи (див. нижче) знімають це ускладнення, представляючи кожне відношення у вигляді окремого вузла.
Крім концептуальних графів існують інші модифікації семантичних мереж, це є ще однією основою для класифікації (за реалізацією). Див. детальніше у відповідному розділі нижче.
Семантичні відносини
Кількість типів відносин в семантичній мережі визначається її розробником, виходячи з конкретних цілей. В реальному світі їхня кількість прямує до нескінченності. Кожне відношення є, по суті, предикатом, простим або складним. Швидкість роботи з базою знань залежить від того, наскільки ефективно зроблені програми обробки потрібних відносин.
Ієрархічні
Найчастіше виникає потреба в описі відносин між елементами, множинами і частинами об'єктів. Відношення між об'єктом і множиною, що позначає, що об'єкт належить цій множині, називається відношенням класифікації (ISA). Говорять, що множина (клас) класифікує свої екземпляри. Назва походить від англійського «IS A». Іноді це відношення іменують також MemberOf або якось подібно. Зв'язок ISA припускає, що властивості об'єкта успадковуються від множини. Зворотне до ISA відношення використовується для позначення прикладів, тому так і називається — «Example», або українською «Наприклад».
Відношення між надмножиною і підмножиною називається AKO — «A Kind Of» («різновид»). Елемент підмножини називається гипонімом, а надмножини — гиперонімом, а саме відношення називається відношенням гипонімії. Альтернативні назви — «SubsetOf» і «Підмножина». Це відношення визначає, що кожен елемент першої множини входить і в друге (виконується ISA для кожного елементу), а також логічний зв'язок між самими підмножинами: що перше не більше другого і властивості першої множини успадковуються другою.
Об'єкт, зазвичай, складається з декількох частин, або елементів. Наприклад, комп'ютер складається з системного блоку, монітора, клавіатури, миші і т. д. Важливим відношенням є HasPart, що описує частини/складові об'єкти (відношення меронімії). меронім — це об'єкт, що є частиною іншого. Двигун — це меронім для автомобіля. холонім — це об'єкт, який влючаєт в себе інше. Наприклад, біля будинку є дах. будинок — холонім для даху. Комп'ютер — холонім для монітора. Меронім і холонім — протилежні поняття.
Часто в семантичних мережах потрібно визначити відносини синонімії і антонімії. Ці зв'язки або дублюються явно в самій мережі, або в алгоритмічній складовій.
Допоміжні
У семантичних мережах часто використовуються також такі відношення [Гаврилова]:[]
- функціональні зв'язки (визначені, зазвичай, дієсловами «виготовляє», «впливає».);
- кількісні (більше менше, рівно.);
- просторові (далеко від, близько від, за, під, над…);
- тимчасові (раніше, пізніше, під час);
- атрибутивні (мати властивість, мати значення);
- логічні (ТАК, АБО, НІ);
- лінгвістичні.
Цей список може скільки завгодно продовжуватися: в дійсності кількість відносин величезна. Наприклад, між поняттями може використовуватися відношення «абсолютно різні речі» або подібне: не_мають_відношення_між_собою(Сонце, Кухонний_чайник)
.
Використання семантичних мереж
Семантична павутина
Концепція організації гіпертексту нагадує однорідну бінарну семантичну мережу, проте тут є істотна відмінність:
- Зв'язок, здійснюваний гіперпосиланням, не має семантики, тобто, не описує сенсу цього зв'язку. Призначення семантичної мережі полягає в тому, щоб описати взаємозв'язки об'єктів, а не додаткову інформацію щодо предметної області. Людина може розібратися, навіщо потрібне те або інше гіперпосилання, але комп'ютеру цей зв'язок не зрозумілий.
- Сторінки, що зв'язуються гіперпосиланнями, є документами, що описують, як правило, проблемну ситуацію в цілому. У семантичній мережі вершини (ті, що зв'язують відносини) є поняття або об'єкти реального світу.
Спроба створення семантичної мережі на основі всесвітньої павутини отримала назву семантичної павутини. Ця концепція має на увазі використання мови RDF (мови розмітки на основі XML) і покликана додати посиланням якийсь сенс, зрозумілий комп'ютерним системам. Це дозволить перетворити Інтернет на розподілену базу знань глобального масштабу.
Майбутнє семантичних мереж
Починаючи з 50-х років минулого століття, семантичні мережі почали активно досліджувати все більше і більше. Першопочатковим призначенням та метою створення семантичних мереж була роль посередництва між людською мовою та системами машинного перекладу, але з плином часу задачі доповнювалися та ускладнювалися, чим викликають інтерес до себе в сьогоденні та викликатимуть його й надалі. Серед основних досліджуваних перспективних, але в той же час і проблемних напрямків розвитку у даній галузі можна виділити наступні:
- задача штучного інтелекту для морфологічного аналізу текстів — задача, що має на меті вирішення проблеми комп'ютерного аналізу текстів на основі аналогій та порівнянь;
- задача створення глобальної семантичної павутини — задача, що повинна вирішити проблему представлення всесвітньо-глобальної інформації у вигляді зрозумілому для машинної обробки та пошуку;
- задача створення онтологій для освіти та створення концепцій для навчальних Internet-систем.
Задача штучного інтелекту для морфологічного аналізу текстів
- В основі розв'язку даної задачі лежить представлення значення тексту у формі асоціативної семантичної мережі, у яку потрапляють найбільш вживані слова цього тексту, тобто несуть інформаційний зміст. Для кожного значення, що потрапляє у семантичну мережу будується асоціативні зв'язки — із іншими смисловими значеннями для котрих зустрічалося поточне значення, чим частіше значення потрапляють у семантичну мережу, тим більша ймовірність їхньої зв'язності по змісту.
У роботі описано принципи побудови алгоритмів морфологічного аналізу текстів базуючись на основі принципу аналогій. Цей алгоритм ґрунтується на орфографічному контролі та автоматичному індексуванні документів. Основною проблемою, що змушує задумуватися науковців, є наявність нових, незрозумілих машині слів у тексті. Тобто у словнику системи відсутні множина деяких слів, в результаті чого система, що базується на принципі аналогій, не в змозі здійснити синтаксичний аналіз таких слів, а як наслідок робить неможливим знаходження розв'язку задачі пошуку граматичного значення слова. Описана вище проблема є досить актуальною на сьогоднішній день, вона унеможливлює знаходження повного вирішення задачі морфологічного аналізу текстів. Починаючи із 1978 року і по сьогоднішній день науковці намагаються знайти рішення цієї проблеми. Так у 1978 Перейрой (Pereira) та Уорренс(D. Uorren) запропонували для вирішення задачі граматичного розбору використати логічну мову PROLOG. Було розроблено ряд систем, що мали на меті віднайти рішення цієї проблеми, але кожна система володіла рядом недоліків і, як наслідок, жодній із них так і не вдалося в повній мірі реалізувати вирішення проблеми.
Таким чином розвиток семантичних мереж у майбутньому дозволив би нам вирішити ці проблеми і допоміг би аналітикам знайти рішення для ряду задач, серед яких:
- пошук у документах прихованих зв'язків між об'єктами — темами, пошук споріднених документів, що відповідають певній тематиці;
- пошук нових інформаційних джерел, пов'язаних із конкретною об'єктною темою, виявлення асоціативних зв'язків, що зв'язують дану об'єктну тему;
- пошук певного конкретного тематичного змісту у цілій колекції документів, що дозволить фокусуватися лише на тих темах із множини, які є спорідненими із базовою тематикою.
- Задача створення всесвітньо глобальної семантичної павутини виникла у середині 90-х років минулого століття. Дана задача мала і має на меті перетворення глобальної гіпертекстової мережі у єдину та унікальну семантичну систему, що отримала б назву «Семантична павутина» або «Семантичний Web».
Ідея створення семантичної павутини
Основна ідея створення семантичної павутини полягає в тому, що, на відмінну від існуючої гіпертекстової мережі, яку обробляє людина, семантична глобальна мережа майбутнього повинна б була представити інформацію таким чином, щоб її можна було обробляти автоматично без втручання людини. Як відомо існуюча на сьогоднішній день глобальна павутина базується на інформації представленій гіпертекстовою мовою розмітки і показується людині через спеціально розроблені для цього засоби, зокрема браузери. На зміну цьому старому підходу, семантична павутина покликана представити наявну на сьогоднішній день інформацію у формі семантичних мереж, використовуючи при цьому, як сказано у статті, формалізацію областей знань з допомогою концептуальних схем, що в свою чергу складається із структур даних (об'єктів, зв'язків між ними і правил), прийнятих у даній області.
- Першовідкривачем та засновником поняття семантичної павутини був Тім Бернерс-Лі (Berners-Lee T). Так у 2001 році була опублікована його стаття, що носила назву «Наступний крок у розвитку Всесвітньої павутини». Тім Бернерс-Лі запропонував створити надбудову до існуючої глобальної мережі, яка б перетворила існуючі дані у такий спосіб, щоб ці дані стали зрозумілими комп'ютерам. Як засіб вирішення даної задачі було запропоновано стандарт RDF (Resource Definition Framework) та RDFS (RDF Schema).
RDF специфікація передбачає створення деякої множини ресурсів, для яких визначаються зв'язки значення — властивість. Ці ресурси ідентифікуються у Web за допомогою спеціальних ідентифікаторів URI. По великому рахунку RDF семантика повинна визначати онтологію конкретної предметної області. Саме онтологія з кожним роком завойовує все ширше і ширше застосування у розв'язку задачі представлення знань, семантичної адаптації інформаційних ресурсів та їх пошуку. Дана віха у розвитку специфікації концептуалізації предметної області є досить перспективною, також з її допомогою здійснюються спроби представлення ієрархічних понять. Прикладом застосування онтології у глобальній мережі є групування Web-сайтів по категоріях пошуковою системою Yahoo!, групування товарів за фізичними характеристиками у Internet магазинах. Поряд із розвитком Web технологій стрімко розвивається нова концепція — концепція соціальної семантичної павутини. Згідно з соціальна семантична павутина — це гілка розвитку семантично павутини, що передбачає створення та існування семантично багатих знань (semantically rich knowledge). Таким чином на сьогоднішній день розвиваються такі мови, за допомогою яких можна представити знання, серед них можна виділити: RDFS, OWL Lite, OWL DL, OWL Full. Стрімкий розвиток соціальних мереж привів до накопичення величезною кількості людей у одному місці, які в свою чергу посприяли накопиченню великої кількості структурованих даних, що в викликало спробу створення спеціально інтелектуального агента — робота, що буде оперувати цією масою інформації.
Проблематика
- Хоча на сьогоднішній день ця ідея існує лише в теорії та на папері, але ближнім часом вона може перетворитися в реальність, адже стимул для розробки такого агента є досить великим, потенціал також немалий, ще й до того існує безліч служб, які б хотіли оперувати такою інформацією. Таким чином соціальні семантичні павутини це є комплекс технологій, підходів, принципів і методологій поєднуючи семантичні павутини, соціальні мережі та технологію Web.
Але попри великі перспективи та зацікавленість сторін існує ряд факторів, що пригнічують стрімкий розвиток семантичних павутин. Одним із таких факторів є практична нереалізовуваність. П'ять років після народження перспективної концепції, у 2006 році сам же її засновник Тім Бернерс-Лі видав публікацію «Semantic Web Revisited», у котрій висунув гіпотезу про те, що ідея семантичних павутин може існувати як повноцінна концепція, скоріше, лише в теорії. Проблема надлишковості та дублювання даних також відіграє пригнічуючу роль. Семантичні павутини передбачають існування двох дублікатів однієї і тієї ж інформації — одна зрозуміла машині (метадані), а інша людині (XML та HTML), інакше втрачається сенс створення цієї концепції. І останній, але найбільш суттєвий фактор — це відсутність вигоди для інвесторів. Оскільки основним засобом, що приносить прибуток в Internet, є реклама, а із розвитком семантичних павутин, користувачеві буде показуватися лише та інформація, яку він шукає, то, як наслідок, прибутковість реклами знизиться.
Приклади семантичних мереж
Див. також
Посилання
- Roussopoulos N.D. A semantic network model of data bases. — TR No 104, Department of Computer Science, University of Toronto, 1976.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
- http://www.rsdn.ru/article/patterns/oomethods.xml
- Белоногов Г. Г., Зеленков Ю. Г., Кузнецов Б. А., Новоселов А. П., Хорошилов Александр, др А., Хорошилов Алексейсей А. Автоматизация составления и ведения словарей для систем фразеологического машинного перевода текстов с русского языка на английский и с английского на русский. Сб. «Научно-техническая информация», Серия 2, № 12, ВИНИТИ, 1993 г.
- Pereira F., Warren D. Definite Clause Grammars for Language Analysis — a Survey of Formalism and Comparison with Augment Transition Networks // Artificial Intelligence. 1980. Vol. 13. P. 231—278.
- Gruber T.R. A translation approach to portable ontologies. // Knowledge acquisition. — 1993. — № 5 (2). — P. 199—220
- Социальный Semantic Web — Semantic Future http://semanticfuture.net/index.php?title=Semantic_Web 12.11.2010
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Semantichna merezha informacijna model predmetnoyi oblasti sho maye viglyad oriyentovanogo grafu vershini yakogo vidpovidayut ob yektam predmetnoyi oblasti a rebra zadayut vidnosini mizh nimi Ob yektami mozhut buti ponyattya podiyi vlastivosti procesi Priklad semantichnoyi merezhi Takim chinom semantichna merezha ye odnim iz sposobiv predstavlennya znan U nazvi spolucheni termini z dvoh nauk semantika u movoznavstvi vivchaye sens odinic movi a merezha v matematici ye riznovidom grafu naboru vershin spoluchenih dugami rebrami U semantichnij merezhi rol vershin vikonuyut ponyattya bazi znan a dugi prichomu napravleni zadayut vidnoshennya mizh nimi Takim chinom semantichna merezha vidobrazhaye semantiku predmetnoyi oblasti u viglyadi ponyat i vidnosin mizh nimi U komp yuteri vershinam abo vuzlam grafu vidpovidayut grupi komirok pam yati a zv yazkam vkazivki sho mistyat kodi adres pam yati zavdyaki chomu programa znahodit potribni komirki Najvazhlivishi zv yazki tipu Ce ye voni dozvolyayut pobuduvati v merezhi iyerarhiyu ponyat v yakij vuzli nizhchih rivniv uspadkovuyut vlastivosti vuzliv vishih rivniv Takim mehanizmom perenesennya zumovlena efektivnist semantichnih merezh U zhodnomu vipadku ne mozhna zmishuvati ponyattya Semantichna merezha angl semantic Network i Semantichna pavutina angl semantic Web Cya nevidpovidnist vinikaye yakraz cherez netochnij pereklad Hocha ci ponyattya ne ekvivalentni prote voni pov yazani div nizhche IstoriyaIdeya sistematizaciyi na osnovi yakih nebud semantichnih vidnosin proponuvalasya she uchenimi rannoyi nauki Prikladom cogo mozhe sluzhiti biologichna sistematika Karla Linneya 1735 r Yaksho rozglyadati yiyi yak semantichnu merezhu to v danij klasifikaciyi vikoristovuyetsya vidnoshennya pidmnozhini suchasne AKO Prashurami suchasnih semantichnih merezh mozhna vvazhati zaproponovani Charlzom Pirsom v 1909 g Voni vikoristovuvalisya dlya predstavlennya logichnih visloviv u viglyadi osoblivih diagram Pirs nazvav cej sposib logikoyu majbutnogo Vazhlivim pochinom v doslidzhenni merezh stali roboti nimeckogo psihologa Otto Saltisona 1913 i 1922 rr V nih dlya organizaciyi struktur ponyat i asociacij a takozh vivchennya metodiv spadkoyemstva vlastivostej bulo vikoristano grafi i semantichni vidnosini Doslidniki 1973 1975 ta inshi vikoristovuvali ci roboti dlya modelyuvannya pam yati lyudini ta yiyi intelektualnih mozhlivostej Komp yuterni semantichni merezhi buli detalno rozrobleni Richardom Richensom v 1956 roci v ramkah proektu kembridzhskogo centru vivchennya movi z mashinnogo perekladu Proces mashinnogo perekladu pidrozdilyayetsya na 2 chastini pereklad pochatkovogo tekstu v promizhnu formu predstavlennya a potim cya promizhna forma perekladayetsya na potribnu movu Takoyu promizhnoyu formoyu yakraz i buli semantichni merezhi U 1961 r z yavilasya robota Mastermana v yakij vin zokrema viznachav bazovij slovnik dlya 15000 ponyat Ci doslidzhennya buli prodovzheni Robertom Simmonsom 1966 Uyilksom 1972 ta inshimi vchenimi Velikij interes stanovit robota Kuyilliana 1967 r StrukturaMatematika dozvolyaye opisati bilshist yavish u navkolishnomu sviti u viglyadi logichnih visloviv Semantichni merezhi vinikli yak sproba vizualizaciyi matematichnih formul Osnovnim sposobom predstavlennya dlya semantichnoyi merezhi ye graf Prote ne varto zabuvati sho za grafichnim zobrazhennyam neodminno stoyit strogij matematichnij zapis i sho obidvi ci formi ye takimi sho ne konkuruyut a dopovnyuyut odna odnu Grafichne predstavlennya Osnovnoyu formoyu predstavlennya semantichnoyi merezhi ye graf Ponyattya semantichnoyi merezhi zapisuyutsya v ovalah abo pryamokutnikah i z yednuyutsya strilkami z pidpisami dugami div mal Ce najzruchnisha forma yaka sprijmayetsya lyudinoyu dzherelo Yiyi nedoliki viyavlyayutsya koli mi pochinayemo buduvati skladnishi merezhi abo namagayemosya vrahuvati osoblivosti prirodnoyi movi Matematichnij zapis U matematici graf predstavlyayetsya mnozhinoyu vershin V i mnozhinoyu vidnosin mizh nimi E Vikoristovuyuchi aparat matematichnoyi logiki prihodimo do visnovku sho kozhna vershina vidpovidaye elementu predmetnoyi mnozhini a duga predikatu Klasifikaciya semantichnih merezh Dlya vsih semantichnih merezh spravedlive rozdilennya za arnistyu i kilkistyu tipiv vidnosin Za kilkistyu tipiv merezhi mozhut buti odnoridnimi i neodnoridnimi Odnoridni merezhi mayut tilki odin tip vidnosin strilok napriklad takoyu ye vishezaznachena klasifikaciya biologichnih vidiv z yedinim vidnoshennyam AKO U neodnoridnih merezhah kilkist tipiv vidnosin bilshe dvoh Klasichnimi ilyustraciyami takoyi modeli predstavlennya znan ye same taki merezhi Neodnoridni merezhi stanovlyat bilshij interes dlya praktichnih cilej ale i bilshu skladnist dlya doslidzhen Za arnistyu tipovimi ye merezhi z binarnimi vidnosinami sho zv yazuyut rivno dva ponyattya Binarni vidnosini dijsno ye prostimi j zruchno viglyadayut na grafi u viglyadi strilki mizh dvoma ponyattyami Krim togo voni vidigrayut vinyatkovu rol u matematici Na praktici prote mozhut znadobitisya vidnosini sho zv yazuyut bilshe dvoh ob yektiv N arni Pri comu vinikaye skladnist yak vidobraziti podibnij zv yazok na grafi shob ne zaplutatisya Konceptualni grafi div nizhche znimayut ce uskladnennya predstavlyayuchi kozhne vidnoshennya u viglyadi okremogo vuzla Krim konceptualnih grafiv isnuyut inshi modifikaciyi semantichnih merezh ce ye she odniyeyu osnovoyu dlya klasifikaciyi za realizaciyeyu Div detalnishe u vidpovidnomu rozdili nizhche Semantichni vidnosini Kilkist tipiv vidnosin v semantichnij merezhi viznachayetsya yiyi rozrobnikom vihodyachi z konkretnih cilej V realnomu sviti yihnya kilkist pryamuye do neskinchennosti Kozhne vidnoshennya ye po suti predikatom prostim abo skladnim Shvidkist roboti z bazoyu znan zalezhit vid togo naskilki efektivno zrobleni programi obrobki potribnih vidnosin Iyerarhichni Najchastishe vinikaye potreba v opisi vidnosin mizh elementami mnozhinami i chastinami ob yektiv Vidnoshennya mizh ob yektom i mnozhinoyu sho poznachaye sho ob yekt nalezhit cij mnozhini nazivayetsya vidnoshennyam klasifikaciyi ISA Govoryat sho mnozhina klas klasifikuye svoyi ekzemplyari Nazva pohodit vid anglijskogo IS A Inodi ce vidnoshennya imenuyut takozh MemberOf abo yakos podibno Zv yazok ISA pripuskaye sho vlastivosti ob yekta uspadkovuyutsya vid mnozhini Zvorotne do ISA vidnoshennya vikoristovuyetsya dlya poznachennya prikladiv tomu tak i nazivayetsya Example abo ukrayinskoyu Napriklad Vidnoshennya mizh nadmnozhinoyu i pidmnozhinoyu nazivayetsya AKO A Kind Of riznovid Element pidmnozhini nazivayetsya giponimom a nadmnozhini giperonimom a same vidnoshennya nazivayetsya vidnoshennyam giponimiyi Alternativni nazvi SubsetOf i Pidmnozhina Ce vidnoshennya viznachaye sho kozhen element pershoyi mnozhini vhodit i v druge vikonuyetsya ISA dlya kozhnogo elementu a takozh logichnij zv yazok mizh samimi pidmnozhinami sho pershe ne bilshe drugogo i vlastivosti pershoyi mnozhini uspadkovuyutsya drugoyu Ob yekt zazvichaj skladayetsya z dekilkoh chastin abo elementiv Napriklad komp yuter skladayetsya z sistemnogo bloku monitora klaviaturi mishi i t d Vazhlivim vidnoshennyam ye HasPart sho opisuye chastini skladovi ob yekti vidnoshennya meronimiyi meronim ce ob yekt sho ye chastinoyu inshogo Dvigun ce meronim dlya avtomobilya holonim ce ob yekt yakij vlyuchayet v sebe inshe Napriklad bilya budinku ye dah budinok holonim dlya dahu Komp yuter holonim dlya monitora Meronim i holonim protilezhni ponyattya Chasto v semantichnih merezhah potribno viznachiti vidnosini sinonimiyi i antonimiyi Ci zv yazki abo dublyuyutsya yavno v samij merezhi abo v algoritmichnij skladovij Dopomizhni U semantichnih merezhah chasto vikoristovuyutsya takozh taki vidnoshennya Gavrilova dzherelo funkcionalni zv yazki viznacheni zazvichaj diyeslovami vigotovlyaye vplivaye kilkisni bilshe menshe rivno prostorovi daleko vid blizko vid za pid nad timchasovi ranishe piznishe pid chas atributivni mati vlastivist mati znachennya logichni TAK ABO NI lingvistichni Cej spisok mozhe skilki zavgodno prodovzhuvatisya v dijsnosti kilkist vidnosin velichezna Napriklad mizh ponyattyami mozhe vikoristovuvatisya vidnoshennya absolyutno rizni rechi abo podibne ne mayut vidnoshennya mizh soboyu Sonce Kuhonnij chajnik Vikoristannya semantichnih merezhSemantichna pavutina Dokladnishe Semantichna pavutina Koncepciya organizaciyi gipertekstu nagaduye odnoridnu binarnu semantichnu merezhu prote tut ye istotna vidminnist Zv yazok zdijsnyuvanij giperposilannyam ne maye semantiki tobto ne opisuye sensu cogo zv yazku Priznachennya semantichnoyi merezhi polyagaye v tomu shob opisati vzayemozv yazki ob yektiv a ne dodatkovu informaciyu shodo predmetnoyi oblasti Lyudina mozhe rozibratisya navisho potribne te abo inshe giperposilannya ale komp yuteru cej zv yazok ne zrozumilij Storinki sho zv yazuyutsya giperposilannyami ye dokumentami sho opisuyut yak pravilo problemnu situaciyu v cilomu U semantichnij merezhi vershini ti sho zv yazuyut vidnosini ye ponyattya abo ob yekti realnogo svitu Sproba stvorennya semantichnoyi merezhi na osnovi vsesvitnoyi pavutini otrimala nazvu semantichnoyi pavutini Cya koncepciya maye na uvazi vikoristannya movi RDF movi rozmitki na osnovi XML i poklikana dodati posilannyam yakijs sens zrozumilij komp yuternim sistemam Ce dozvolit peretvoriti Internet na rozpodilenu bazu znan globalnogo masshtabu Majbutnye semantichnih merezhPochinayuchi z 50 h rokiv minulogo stolittya semantichni merezhi pochali aktivno doslidzhuvati vse bilshe i bilshe Pershopochatkovim priznachennyam ta metoyu stvorennya semantichnih merezh bula rol poserednictva mizh lyudskoyu movoyu ta sistemami mashinnogo perekladu ale z plinom chasu zadachi dopovnyuvalisya ta uskladnyuvalisya chim viklikayut interes do sebe v sogodenni ta viklikatimut jogo j nadali Sered osnovnih doslidzhuvanih perspektivnih ale v toj zhe chas i problemnih napryamkiv rozvitku u danij galuzi mozhna vidiliti nastupni zadacha shtuchnogo intelektu dlya morfologichnogo analizu tekstiv zadacha sho maye na meti virishennya problemi komp yuternogo analizu tekstiv na osnovi analogij ta porivnyan zadacha stvorennya globalnoyi semantichnoyi pavutini zadacha sho povinna virishiti problemu predstavlennya vsesvitno globalnoyi informaciyi u viglyadi zrozumilomu dlya mashinnoyi obrobki ta poshuku zadacha stvorennya ontologij dlya osviti ta stvorennya koncepcij dlya navchalnih Internet sistem Zadacha shtuchnogo intelektu dlya morfologichnogo analizu tekstiv V osnovi rozv yazku danoyi zadachi lezhit predstavlennya znachennya tekstu u formi asociativnoyi semantichnoyi merezhi u yaku potraplyayut najbilsh vzhivani slova cogo tekstu tobto nesut informacijnij zmist Dlya kozhnogo znachennya sho potraplyaye u semantichnu merezhu buduyetsya asociativni zv yazki iz inshimi smislovimi znachennyami dlya kotrih zustrichalosya potochne znachennya chim chastishe znachennya potraplyayut u semantichnu merezhu tim bilsha jmovirnist yihnoyi zv yaznosti po zmistu U roboti opisano principi pobudovi algoritmiv morfologichnogo analizu tekstiv bazuyuchis na osnovi principu analogij Cej algoritm gruntuyetsya na orfografichnomu kontroli ta avtomatichnomu indeksuvanni dokumentiv Osnovnoyu problemoyu sho zmushuye zadumuvatisya naukovciv ye nayavnist novih nezrozumilih mashini sliv u teksti Tobto u slovniku sistemi vidsutni mnozhina deyakih sliv v rezultati chogo sistema sho bazuyetsya na principi analogij ne v zmozi zdijsniti sintaksichnij analiz takih sliv a yak naslidok robit nemozhlivim znahodzhennya rozv yazku zadachi poshuku gramatichnogo znachennya slova Opisana vishe problema ye dosit aktualnoyu na sogodnishnij den vona unemozhlivlyuye znahodzhennya povnogo virishennya zadachi morfologichnogo analizu tekstiv Pochinayuchi iz 1978 roku i po sogodnishnij den naukovci namagayutsya znajti rishennya ciyeyi problemi Tak u 1978 Perejroj Pereira ta Uorrens D Uorren zaproponuvali dlya virishennya zadachi gramatichnogo rozboru vikoristati logichnu movu PROLOG Bulo rozrobleno ryad sistem sho mali na meti vidnajti rishennya ciyeyi problemi ale kozhna sistema volodila ryadom nedolikiv i yak naslidok zhodnij iz nih tak i ne vdalosya v povnij miri realizuvati virishennya problemi Takim chinom rozvitok semantichnih merezh u majbutnomu dozvoliv bi nam virishiti ci problemi i dopomig bi analitikam znajti rishennya dlya ryadu zadach sered yakih poshuk u dokumentah prihovanih zv yazkiv mizh ob yektami temami poshuk sporidnenih dokumentiv sho vidpovidayut pevnij tematici poshuk novih informacijnih dzherel pov yazanih iz konkretnoyu ob yektnoyu temoyu viyavlennya asociativnih zv yazkiv sho zv yazuyut danu ob yektnu temu poshuk pevnogo konkretnogo tematichnogo zmistu u cilij kolekciyi dokumentiv sho dozvolit fokusuvatisya lishe na tih temah iz mnozhini yaki ye sporidnenimi iz bazovoyu tematikoyu Zadacha stvorennya vsesvitno globalnoyi semantichnoyi pavutini vinikla u seredini 90 h rokiv minulogo stolittya Dana zadacha mala i maye na meti peretvorennya globalnoyi gipertekstovoyi merezhi u yedinu ta unikalnu semantichnu sistemu sho otrimala b nazvu Semantichna pavutina abo Semantichnij Web Ideya stvorennya semantichnoyi pavutini Osnovna ideya stvorennya semantichnoyi pavutini polyagaye v tomu sho na vidminnu vid isnuyuchoyi gipertekstovoyi merezhi yaku obroblyaye lyudina semantichna globalna merezha majbutnogo povinna b bula predstaviti informaciyu takim chinom shob yiyi mozhna bulo obroblyati avtomatichno bez vtruchannya lyudini Yak vidomo isnuyucha na sogodnishnij den globalna pavutina bazuyetsya na informaciyi predstavlenij gipertekstovoyu movoyu rozmitki i pokazuyetsya lyudini cherez specialno rozrobleni dlya cogo zasobi zokrema brauzeri Na zminu comu staromu pidhodu semantichna pavutina poklikana predstaviti nayavnu na sogodnishnij den informaciyu u formi semantichnih merezh vikoristovuyuchi pri comu yak skazano u statti formalizaciyu oblastej znan z dopomogoyu konceptualnih shem sho v svoyu chergu skladayetsya iz struktur danih ob yektiv zv yazkiv mizh nimi i pravil prijnyatih u danij oblasti Pershovidkrivachem ta zasnovnikom ponyattya semantichnoyi pavutini buv Tim Berners Li Berners Lee T Tak u 2001 roci bula opublikovana jogo stattya sho nosila nazvu Nastupnij krok u rozvitku Vsesvitnoyi pavutini Tim Berners Li zaproponuvav stvoriti nadbudovu do isnuyuchoyi globalnoyi merezhi yaka b peretvorila isnuyuchi dani u takij sposib shob ci dani stali zrozumilimi komp yuteram Yak zasib virishennya danoyi zadachi bulo zaproponovano standart RDF Resource Definition Framework ta RDFS RDF Schema RDF specifikaciya peredbachaye stvorennya deyakoyi mnozhini resursiv dlya yakih viznachayutsya zv yazki znachennya vlastivist Ci resursi identifikuyutsya u Web za dopomogoyu specialnih identifikatoriv URI Po velikomu rahunku RDF semantika povinna viznachati ontologiyu konkretnoyi predmetnoyi oblasti Same ontologiya z kozhnim rokom zavojovuye vse shirshe i shirshe zastosuvannya u rozv yazku zadachi predstavlennya znan semantichnoyi adaptaciyi informacijnih resursiv ta yih poshuku Dana viha u rozvitku specifikaciyi konceptualizaciyi predmetnoyi oblasti ye dosit perspektivnoyu takozh z yiyi dopomogoyu zdijsnyuyutsya sprobi predstavlennya iyerarhichnih ponyat Prikladom zastosuvannya ontologiyi u globalnij merezhi ye grupuvannya Web sajtiv po kategoriyah poshukovoyu sistemoyu Yahoo grupuvannya tovariv za fizichnimi harakteristikami u Internet magazinah Poryad iz rozvitkom Web tehnologij strimko rozvivayetsya nova koncepciya koncepciya socialnoyi semantichnoyi pavutini Zgidno z socialna semantichna pavutina ce gilka rozvitku semantichno pavutini sho peredbachaye stvorennya ta isnuvannya semantichno bagatih znan semantically rich knowledge Takim chinom na sogodnishnij den rozvivayutsya taki movi za dopomogoyu yakih mozhna predstaviti znannya sered nih mozhna vidiliti RDFS OWL Lite OWL DL OWL Full Strimkij rozvitok socialnih merezh priviv do nakopichennya velicheznoyu kilkosti lyudej u odnomu misci yaki v svoyu chergu pospriyali nakopichennyu velikoyi kilkosti strukturovanih danih sho v viklikalo sprobu stvorennya specialno intelektualnogo agenta robota sho bude operuvati ciyeyu masoyu informaciyi Problematika Hocha na sogodnishnij den cya ideya isnuye lishe v teoriyi ta na paperi ale blizhnim chasom vona mozhe peretvoritisya v realnist adzhe stimul dlya rozrobki takogo agenta ye dosit velikim potencial takozh nemalij she j do togo isnuye bezlich sluzhb yaki b hotili operuvati takoyu informaciyeyu Takim chinom socialni semantichni pavutini ce ye kompleks tehnologij pidhodiv principiv i metodologij poyednuyuchi semantichni pavutini socialni merezhi ta tehnologiyu Web Ale popri veliki perspektivi ta zacikavlenist storin isnuye ryad faktoriv sho prignichuyut strimkij rozvitok semantichnih pavutin Odnim iz takih faktoriv ye praktichna nerealizovuvanist P yat rokiv pislya narodzhennya perspektivnoyi koncepciyi u 2006 roci sam zhe yiyi zasnovnik Tim Berners Li vidav publikaciyu Semantic Web Revisited u kotrij visunuv gipotezu pro te sho ideya semantichnih pavutin mozhe isnuvati yak povnocinna koncepciya skorishe lishe v teoriyi Problema nadlishkovosti ta dublyuvannya danih takozh vidigraye prignichuyuchu rol Semantichni pavutini peredbachayut isnuvannya dvoh dublikativ odniyeyi i tiyeyi zh informaciyi odna zrozumila mashini metadani a insha lyudini XML ta HTML inakshe vtrachayetsya sens stvorennya ciyeyi koncepciyi I ostannij ale najbilsh suttyevij faktor ce vidsutnist vigodi dlya investoriv Oskilki osnovnim zasobom sho prinosit pributok v Internet ye reklama a iz rozvitkom semantichnih pavutin koristuvachevi bude pokazuvatisya lishe ta informaciya yaku vin shukaye to yak naslidok pributkovist reklami znizitsya Prikladi semantichnih merezhWordNet Proekt UWNDiv takozhPredstavlennya znanPosilannyaRoussopoulos N D A semantic network model of data bases TR No 104 Department of Computer Science University of Toronto 1976 PDF Arhiv originalu PDF za 7 zhovtnya 2009 Procitovano 7 zhovtnya 2009 http www rsdn ru article patterns oomethods xml Belonogov G G Zelenkov Yu G Kuznecov B A Novoselov A P Horoshilov Aleksandr dr A Horoshilov Aleksejsej A Avtomatizaciya sostavleniya i vedeniya slovarej dlya sistem frazeologicheskogo mashinnogo perevoda tekstov s russkogo yazyka na anglijskij i s anglijskogo na russkij Sb Nauchno tehnicheskaya informaciya Seriya 2 12 VINITI 1993 g Pereira F Warren D Definite Clause Grammars for Language Analysis a Survey of Formalism and Comparison with Augment Transition Networks Artificial Intelligence 1980 Vol 13 P 231 278 Gruber T R A translation approach to portable ontologies Knowledge acquisition 1993 5 2 P 199 220 Socialnyj Semantic Web Semantic Future http semanticfuture net index php title Semantic Web 12 11 2010