Селянські страйки в Галичині — страйки селян в Галичині на початку XX століття. Спершу спорадичні й неорганізовані акції сільськогосподарських працівників та сільської бідноти, єдине джерело існування яких були заробітки по панських дворах і фільварках, з 1902 — масовий організований страйковий рух за покращення побутових умов і збільшення заробітної платні. Перші спорадичні селянські страйки охопили на весні 1900 15 сіл Борщівського повіту, зокрема маєтки великого польського землевласника графа Баворовського. Страйкарі вимагали підвищення поденної зарплатні з 18-20 до 50 центів і під час жнив з 80 центів до 1 ґульдена. Страйк був придушений австро-угорським військом.
Активними організаторами селянського страйку 1902 року були тогочасні українські політичні партії: Національно-Демократична (Євген Левицький, В. Будзиновський, Л. Цегельський та ін.), Русько-Українська Радикальна Партія та УСДП; вони створювали низові страйкові комітети і вели роз'яснювальну роботу у пресі та пропагандичній літературі. Страйк почався у червні 1902 у Львівському і Перемишлянському повітах (на землях графа Анджея Потоцького), у кін. липня він охопив понад 500 сіл у 26 повітах у яких 200 000 осіб (перший масовий селянський страйк у Європі). Крім невиходу на працю, учасники селянського страйку підпалювали фільварки, двори й ліси. Даний страйк придушено за допомогою жандармських загонів і війська. За участь у страйку заарештовано понад 4 000 селян, більшість з них були засуджені на ув'язнення. Страйкарі виявили солідарність і дисциплінованість, поміщики змушені були піти на поступки. Страйки й сезонна еміграція на роботи до Німеччини (з 1903), на які виїхало до 80 000 осіб, підірвали шляхетське землеволодіння. Щоб врятуватися від руїни, землевласники були змушені парцелювати землю поміж місцевих селян і спроваджених ними польських колоністів, унаслідок чого 140 000 гектарів землі перейшло до селян. Селянські заворушення і страйки у 1901—1902 спалахнули також у деяких селах Буковини й Закарпаття.
У більшому обсязі селянські стайки в Галичині відновилися на весні 1906 року, охопивши 400 сіл у 35 повітах. Страйкарі вимагали збільшення зарплатні наймитів на постійній фільварковій роботі до 100—200 корон річно та поденної до 2 корон та 7—8 сніп замість 12.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Selyanski strajki v Galichini strajki selyan v Galichini na pochatku XX stolittya Spershu sporadichni j neorganizovani akciyi silskogospodarskih pracivnikiv ta silskoyi bidnoti yedine dzherelo isnuvannya yakih buli zarobitki po panskih dvorah i filvarkah z 1902 masovij organizovanij strajkovij ruh za pokrashennya pobutovih umov i zbilshennya zarobitnoyi platni Pershi sporadichni selyanski strajki ohopili na vesni 1900 15 sil Borshivskogo povitu zokrema mayetki velikogo polskogo zemlevlasnika grafa Bavorovskogo Strajkari vimagali pidvishennya podennoyi zarplatni z 18 20 do 50 centiv i pid chas zhniv z 80 centiv do 1 guldena Strajk buv pridushenij avstro ugorskim vijskom Aktivnimi organizatorami selyanskogo strajku 1902 roku buli togochasni ukrayinski politichni partiyi Nacionalno Demokratichna Yevgen Levickij V Budzinovskij L Cegelskij ta in Rusko Ukrayinska Radikalna Partiya ta USDP voni stvoryuvali nizovi strajkovi komiteti i veli roz yasnyuvalnu robotu u presi ta propagandichnij literaturi Strajk pochavsya u chervni 1902 u Lvivskomu i Peremishlyanskomu povitah na zemlyah grafa Andzheya Potockogo u kin lipnya vin ohopiv ponad 500 sil u 26 povitah u yakih 200 000 osib pershij masovij selyanskij strajk u Yevropi Krim nevihodu na pracyu uchasniki selyanskogo strajku pidpalyuvali filvarki dvori j lisi Danij strajk pridusheno za dopomogoyu zhandarmskih zagoniv i vijska Za uchast u strajku zaareshtovano ponad 4 000 selyan bilshist z nih buli zasudzheni na uv yaznennya Strajkari viyavili solidarnist i disciplinovanist pomishiki zmusheni buli piti na postupki Strajki j sezonna emigraciya na roboti do Nimechchini z 1903 na yaki viyihalo do 80 000 osib pidirvali shlyahetske zemlevolodinnya Shob vryatuvatisya vid ruyini zemlevlasniki buli zmusheni parcelyuvati zemlyu pomizh miscevih selyan i sprovadzhenih nimi polskih kolonistiv unaslidok chogo 140 000 gektariv zemli perejshlo do selyan Selyanski zavorushennya i strajki u 1901 1902 spalahnuli takozh u deyakih selah Bukovini j Zakarpattya U bilshomu obsyazi selyanski stajki v Galichini vidnovilisya na vesni 1906 roku ohopivshi 400 sil u 35 povitah Strajkari vimagali zbilshennya zarplatni najmitiv na postijnij filvarkovij roboti do 100 200 koron richno ta podennoyi do 2 koron ta 7 8 snip zamist 12 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3