Села України — найменші населені пункти України. За державним класифікатором село належить до 9-го розряду 4-го рівня класифікації, нижче сільської ради та вище селища. Села можуть мати індивідуальні територіальні громади — сільські громади або спільне управління — об'єднання кількох населених пунктів. Більшість сіл входять у склад міських та селищних громад та під юрисдикцією міської або селищної адміністрації — міської ради або селищної ради.
Статистичні дані
На 1 січня 1991 року в Україні було 28 844 села, на 5 грудня 2001 року — 28 619.
Найбільше за площею село в Україні — Космач — 84,309 км².
Найбільше село України за кількістю населення — Костянтинівка, понад 12 081 осіб.
Історія
В УРСР
З 1965 року в УРСР розгорнулося будівництво експериментально-показових сіл. У різних областях республіки створювалося 15 експериментальних сіл, на їхнє будівництво витрачено 55 млн крб. В 1969 році. Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про комплексне проектування і будівництво в 1970—1975 рр. ще 28 експериментально-показових сіл.[]
У незалежній Україні
Зміни в українському селі, що відбувалися після здобуття Україною незалежності, мали головним чином кризовий характер. У порівнянні з попереднім радянським періодом село сповільнило темпи соціально-економічного розвитку. Держава проводила несистемну і непослідовну аграрну політику. Законодавчі акти, політичні та економічні програми розвитку потенціалу С. були недостатніми, половинчастими, багато в чому декоративними й не узгоджувалися між собою. Соціально-економічний розвиток сіл залежав від матеріально-фінансового потенціалу сільськогосподарських підприємств. За умов глибинної загальної соціально-економічної кризи лише великі села, де зберігалося аграрне виробництво, мали змогу підтримувати свою життєдіяльність.
Протягом 1991—2012 років кількість сіл невпинно зменшувалася. 2005 року в Україні було 271 безлюдне та вимираюче село. Найбільше таких сіл було на Чернігівщині (56 %), найменше — у Закарпатській, Рівненській, Чернівецькій, Івано-Франківській областях.
За роки незалежності сільське населення втратило майже 2,6 млн осіб, що становило половину загального скорочення населення України. І це при тому, що частка сільського населення в загальній його чисельності складала 32 %, або 15,8 млн (2001). Скорочення чисельності жителів сіл відбувалося особливо швидкими темпами. Головним чинником, що впливав на зменшення числа жителів сіл, було природне скорочення (у 1995 воно становило 514,6 тис., у 2001 — 708,2 тис. осіб). Подальше зростання смертності на селі зумовлювалося економічною кризою — зниженням рівня життя, зростанням психологічного навантаження. Села посідали одне з перших місць (після шахтарів) за рівнем смертності від нещасних випадків. Природний рух сільського населення стримувався й погіршенням якісних показників його здоров'я. Більшість сіл України продовжували функціонувати в умовах пошкодженого природного середовища.
Однією з причин деградації сіл залишалася міграція, особливо сільської молоді. Водночас мінімальну компенсацію демографічних втрат сіл забезпечив невеличкий міграційний приріст за рахунок міського населення — на 17,6 тис., а також адміністративно-територіальних перетворень (ще 61,5 тис.). Міграційний приріст почався 1992, коли поверталися на село колишні селяни, які раніше переїхали до міст; цей процес тривав до 2001 року. На початку 2000-х років виїзд із сіл знову став набирати темпів. Лише протягом 2002—2005 років щорічна кількість мігрантів зросла з 24,7 до 51 тисяч осіб на рік.
Проблема удосконалення відносин у сфері праці на селі розв'язувалася повільно, спонтанно, із застосуванням розрізнених за суттю, неврегульованих у часі й неадекватно спрямованих заходів. Продуктивність праці в сільському господарстві впала протягом 1990-х — 2000-х років майже удвічі. Найінтенсивніше звуження прикладання праці на селі відбувалося у вир-ві. На початку 2001 року серед сільського населення було 4,4 млн працюючих (53,4 % загальної кількості працездатних). Кожен четвертий працював за межами села. Серед селян працездатного віку 2,4 млн не працювали і не навчалися. Протягом 1990—2003 число зайнятих в особистих госп-вах зросла з 681 тис. до 2,8 млн осіб, або в 4,2 раза, самозайнятість на селі виступала свого роду альтернативою безробіттю.
На селі розвивалися нові форми підприємництва. В Україні організаційні структури сільського господарства розвивалися під контролем держави. З'являлися різні за характером і власністю структури, як дрібні, так і великі.
Діяльність великих агропромислових підприємств часто спричиняла загострення соціальної напруги на селі. Більшість із них відмежовувалися від розв'язання соціальних проблем села. Водночас вони вплинули на звичайний уклад сільського життя, принісши нову виробничу к-ру[], досконаліше управління. Важливу роль у соціально-економічному розвитку сіл відігравали фермерські госп-ва.
Фінансова криза початку 1990-х рр. фактично призупинила діяльність служби побуту на селі. Протягом 1991—2005 число будинків побуту скоротилося втричі. Деградація сфери послуг негативно позначилася на к-рі[] господарювання. Становлення малого підприємництва в побутовій сфері села відбувалося повільно, здебільшого шляхом самореалізації. Держава практично припинила фінансування соціальної сфери сіл. Відбувалися зміни в торгівельному обслуговуванні сіл. На зміну колишнім торговельним організаціям приходила кооперативна і комерційна торгівля. Широкі верстви сільського населення не могли задовольнити найнеобхідніші життєві потреби за місцем проживання. 2005 р. 19,4 тис. сільських населених пунктів не мали дошкільних закладів, 14,2 % — шкіл, 17,1 % — відділень зв'язку, 9,7 % — лікарняних установ, 6,8 % — торг. закладів.
За роки незалежності зазнало структурних змін духовне життя. У специфічних кризових умовах духовний потенціал селян більшою мірою реалізовувався через релігійну діяльність. У 1990-ті — 2000-ні роки склалася ситуація, коли, з одного боку, знижувалися загальні обсяги надання послуг, а з другого — розширювався спектр установ, які надавали послуги для жителів сіл. У містах з'явилися приватні телеканали, радіостанції, крамниці, кінотеатри, книгарні. Серед форм дозвілля провідне місце займав перегляд телепередач. Але на селі найчастіше транслювалося два-три ефірних канали, які мали погану якість прийому, у той час як у місті надавали послуги 15—20 каналів, одна-дві системи кабельного телебачення. Витрати коштів на потреби культури і відпочинку сільських мешканців були значно меншими, ніж городян (2004 року на душу населення в місті витрачалося майже в 3,5 рази більше). За можливістю доступу до культурних благ більшість населення сіл і невеликих містечок залишалася найбільш соціально маргіналізованою.
Примітки
- Автор. Децентралізація в Україні. decentralization.gov.ua. Процитовано 1 липня 2023.
- Падалка С. С. Село в незалежній Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — 944 с. : іл. — .
Література
- Сільський сектор України на рубежі тисячоліть, т. 1: Потенціал сільського сектора. К., 2000
- Україна у цифрах у 2004 році: Статистичний довідник. К., 2005
- Історія українського селянства, т. 2. К., 2006
- Ігнатенко М. М. Видима темрява (Українське село: Тернистий шлях перехідної доби: 1990—2000 рр.). Ялта, 2008
- Падалка С. С. Українське село 1990—2000-х рр.: Тенденції соціально-економічних змін. «УІЖ», 2008, № 4.
- Стельмах Г. Ю. Історичний розвиток сільських поселень на Україні: Історико-етнографічне дослідження. — К.: Наукова думка, 1964. — 240 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sela Ukrayini najmenshi naseleni punkti Ukrayini Za derzhavnim klasifikatorom selo nalezhit do 9 go rozryadu 4 go rivnya klasifikaciyi nizhche silskoyi radi ta vishe selisha Sela mozhut mati individualni teritorialni gromadi silski gromadi abo spilne upravlinnya ob yednannya kilkoh naselenih punktiv Bilshist sil vhodyat u sklad miskih ta selishnih gromad ta pid yurisdikciyeyu miskoyi abo selishnoyi administraciyi miskoyi radi abo selishnoyi radi Statistichni daniDokladnishe Najbilshi sela Ukrayini Na 1 sichnya 1991 roku v Ukrayini bulo 28 844 sela na 5 grudnya 2001 roku 28 619 Najbilshe za plosheyu selo v Ukrayini Kosmach 84 309 km Najbilshe selo Ukrayini za kilkistyu naselennya Kostyantinivka ponad 12 081 osib IstoriyaV URSR Z 1965 roku v URSR rozgornulosya budivnictvo eksperimentalno pokazovih sil U riznih oblastyah respubliki stvoryuvalosya 15 eksperimentalnih sil na yihnye budivnictvo vitracheno 55 mln krb V 1969 roci Rada Ministriv URSR prijnyala postanovu pro kompleksne proektuvannya i budivnictvo v 1970 1975 rr she 28 eksperimentalno pokazovih sil dzherelo U nezalezhnij Ukrayini Zmini v ukrayinskomu seli sho vidbuvalisya pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti mali golovnim chinom krizovij harakter U porivnyanni z poperednim radyanskim periodom selo spovilnilo tempi socialno ekonomichnogo rozvitku Derzhava provodila nesistemnu i neposlidovnu agrarnu politiku Zakonodavchi akti politichni ta ekonomichni programi rozvitku potencialu S buli nedostatnimi polovinchastimi bagato v chomu dekorativnimi j ne uzgodzhuvalisya mizh soboyu Socialno ekonomichnij rozvitok sil zalezhav vid materialno finansovogo potencialu silskogospodarskih pidpriyemstv Za umov glibinnoyi zagalnoyi socialno ekonomichnoyi krizi lishe veliki sela de zberigalosya agrarne virobnictvo mali zmogu pidtrimuvati svoyu zhittyediyalnist Protyagom 1991 2012 rokiv kilkist sil nevpinno zmenshuvalasya 2005 roku v Ukrayini bulo 271 bezlyudne ta vimirayuche selo Najbilshe takih sil bulo na Chernigivshini 56 najmenshe u Zakarpatskij Rivnenskij Cherniveckij Ivano Frankivskij oblastyah Za roki nezalezhnosti silske naselennya vtratilo majzhe 2 6 mln osib sho stanovilo polovinu zagalnogo skorochennya naselennya Ukrayini I ce pri tomu sho chastka silskogo naselennya v zagalnij jogo chiselnosti skladala 32 abo 15 8 mln 2001 Skorochennya chiselnosti zhiteliv sil vidbuvalosya osoblivo shvidkimi tempami Golovnim chinnikom sho vplivav na zmenshennya chisla zhiteliv sil bulo prirodne skorochennya u 1995 vono stanovilo 514 6 tis u 2001 708 2 tis osib Podalshe zrostannya smertnosti na seli zumovlyuvalosya ekonomichnoyu krizoyu znizhennyam rivnya zhittya zrostannyam psihologichnogo navantazhennya Sela posidali odne z pershih misc pislya shahtariv za rivnem smertnosti vid neshasnih vipadkiv Prirodnij ruh silskogo naselennya strimuvavsya j pogirshennyam yakisnih pokaznikiv jogo zdorov ya Bilshist sil Ukrayini prodovzhuvali funkcionuvati v umovah poshkodzhenogo prirodnogo seredovisha Odniyeyu z prichin degradaciyi sil zalishalasya migraciya osoblivo silskoyi molodi Vodnochas minimalnu kompensaciyu demografichnih vtrat sil zabezpechiv nevelichkij migracijnij pririst za rahunok miskogo naselennya na 17 6 tis a takozh administrativno teritorialnih peretvoren she 61 5 tis Migracijnij pririst pochavsya 1992 koli povertalisya na selo kolishni selyani yaki ranishe pereyihali do mist cej proces trivav do 2001 roku Na pochatku 2000 h rokiv viyizd iz sil znovu stav nabirati tempiv Lishe protyagom 2002 2005 rokiv shorichna kilkist migrantiv zrosla z 24 7 do 51 tisyach osib na rik Problema udoskonalennya vidnosin u sferi praci na seli rozv yazuvalasya povilno spontanno iz zastosuvannyam rozriznenih za suttyu nevregulovanih u chasi j neadekvatno spryamovanih zahodiv Produktivnist praci v silskomu gospodarstvi vpala protyagom 1990 h 2000 h rokiv majzhe udvichi Najintensivnishe zvuzhennya prikladannya praci na seli vidbuvalosya u vir vi Na pochatku 2001 roku sered silskogo naselennya bulo 4 4 mln pracyuyuchih 53 4 zagalnoyi kilkosti pracezdatnih Kozhen chetvertij pracyuvav za mezhami sela Sered selyan pracezdatnogo viku 2 4 mln ne pracyuvali i ne navchalisya Protyagom 1990 2003 chislo zajnyatih v osobistih gosp vah zrosla z 681 tis do 2 8 mln osib abo v 4 2 raza samozajnyatist na seli vistupala svogo rodu alternativoyu bezrobittyu Na seli rozvivalisya novi formi pidpriyemnictva V Ukrayini organizacijni strukturi silskogo gospodarstva rozvivalisya pid kontrolem derzhavi Z yavlyalisya rizni za harakterom i vlasnistyu strukturi yak dribni tak i veliki Diyalnist velikih agropromislovih pidpriyemstv chasto sprichinyala zagostrennya socialnoyi naprugi na seli Bilshist iz nih vidmezhovuvalisya vid rozv yazannya socialnih problem sela Vodnochas voni vplinuli na zvichajnij uklad silskogo zhittya prinisshi novu virobnichu k ru sho ce doskonalishe upravlinnya Vazhlivu rol u socialno ekonomichnomu rozvitku sil vidigravali fermerski gosp va Finansova kriza pochatku 1990 h rr faktichno prizupinila diyalnist sluzhbi pobutu na seli Protyagom 1991 2005 chislo budinkiv pobutu skorotilosya vtrichi Degradaciya sferi poslug negativno poznachilasya na k ri sho ce gospodaryuvannya Stanovlennya malogo pidpriyemnictva v pobutovij sferi sela vidbuvalosya povilno zdebilshogo shlyahom samorealizaciyi Derzhava praktichno pripinila finansuvannya socialnoyi sferi sil Vidbuvalisya zmini v torgivelnomu obslugovuvanni sil Na zminu kolishnim torgovelnim organizaciyam prihodila kooperativna i komercijna torgivlya Shiroki verstvi silskogo naselennya ne mogli zadovolniti najneobhidnishi zhittyevi potrebi za miscem prozhivannya 2005 r 19 4 tis silskih naselenih punktiv ne mali doshkilnih zakladiv 14 2 shkil 17 1 viddilen zv yazku 9 7 likarnyanih ustanov 6 8 torg zakladiv Za roki nezalezhnosti zaznalo strukturnih zmin duhovne zhittya U specifichnih krizovih umovah duhovnij potencial selyan bilshoyu miroyu realizovuvavsya cherez religijnu diyalnist U 1990 ti 2000 ni roki sklalasya situaciya koli z odnogo boku znizhuvalisya zagalni obsyagi nadannya poslug a z drugogo rozshiryuvavsya spektr ustanov yaki nadavali poslugi dlya zhiteliv sil U mistah z yavilisya privatni telekanali radiostanciyi kramnici kinoteatri knigarni Sered form dozvillya providne misce zajmav pereglyad teleperedach Ale na seli najchastishe translyuvalosya dva tri efirnih kanali yaki mali poganu yakist prijomu u toj chas yak u misti nadavali poslugi 15 20 kanaliv odna dvi sistemi kabelnogo telebachennya Vitrati koshtiv na potrebi kulturi i vidpochinku silskih meshkanciv buli znachno menshimi nizh gorodyan 2004 roku na dushu naselennya v misti vitrachalosya majzhe v 3 5 razi bilshe Za mozhlivistyu dostupu do kulturnih blag bilshist naselennya sil i nevelikih mistechok zalishalasya najbilsh socialno marginalizovanoyu PrimitkiAvtor Decentralizaciya v Ukrayini decentralization gov ua Procitovano 1 lipnya 2023 Padalka S S Selo v nezalezhnij Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 LiteraturaSilskij sektor Ukrayini na rubezhi tisyacholit t 1 Potencial silskogo sektora K 2000 Ukrayina u cifrah u 2004 roci Statistichnij dovidnik K 2005 Istoriya ukrayinskogo selyanstva t 2 K 2006 Ignatenko M M Vidima temryava Ukrayinske selo Ternistij shlyah perehidnoyi dobi 1990 2000 rr Yalta 2008 Padalka S S Ukrayinske selo 1990 2000 h rr Tendenciyi socialno ekonomichnih zmin UIZh 2008 4 Stelmah G Yu Istorichnij rozvitok silskih poselen na Ukrayini Istoriko etnografichne doslidzhennya K Naukova dumka 1964 240 s