Селетська культура — археологічна культура початку пізнього палеоліту.
У верхньому палеоліті не тільки збільшується густота населення, але й розширюється людська ойкумена, охоплюючи нові області на півночі і північному сході Європи і підіймаючись в гірські райони. Виділяється ряд культур, які або змінюють одна іншу, або співіснують на різних територіях протягом від 40 до 10 тис. років тому. Основними з них є оріньякська, граветська, солютрейська і мадленська культури.
Хронологічні межи
Селетська культура склалася на початку інтерстадіалу Вюрм I—II, або трохи раніше. Її рання стадія тривала в умовах м'якого клімату, а розвинена — сухішого.
Початок Селетської археологічної культури датується часом близько 40 000 років до н.е.
Кінець датується приблизно 28 000 роками до н.е.
Назва
Культура отримала назву від печери Селета (Szeleta) в горах Бюк на заході Угорщини.
Поширення
Поширена на території Угорщини, Чехії, Словаччини, південно-західної Польщі й в українському Криму (стоянка Буран-Кая). Вплив її простежується також у ряді місць на території Румунії і Болгарії.
Вироби
Характеризується кременевими листоподібними наконечниками списів з двосторонньою обробкою, мустьєрськими шкребками, пережитками левалуазської техніки розколювання каменя. Характерні листоподібні наконечники списів і дротиків, двосторонньо оброблені, виконані плоскою ретушшю. Зберігаються окремі види мустьєрських знарядь, зокрема листоподібні шкрябалки.
Господарство
Полювання і збирання.
Зв'язок з іншими культурами
Селетська культура розвинулася в основному з місцевої мустьєрської культури, частково співіснувала з оріньякською культурою, змінилася граветськими культурами. З приходом в Європу з Передньої Азії сучасної людини на місці мустьєрської культури утворилися і співіснували з селетською культури новоприбулих (оріньякська культура) і культури, базовані на пізній мустьєрській практиці.
Див. також
Джерела
- Зализняк Л. Л., Беленко Н. Н., Стоянка селетского круга на речке Высь в центральной Украине [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (исследования 2007 и 2008 гг.) — Stratum Plus Journal, 2011 р. - №1. (рос.)
- Григорьев Г. П., Начало верхнего палеолита и происхождение Homo sapiens, Л., 1968. (рос.)
- Селетская культура // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- «Селетская культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]» // Большая советская энциклопедия, БСЭ. 2012 (рос.)
Посилання
- Селетская культура [ 25 лютого 2017 у Wayback Machine.] — Мегаэнциклопедия Кирилла и Мефодия (рос.)
- Селетская культура [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "VseslovA" (рос.)
- Селетская культура [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Академик" (рос.)
- Селетская культура [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт "Словари и Энциклопедии" (рос.)
- Селетская культура[недоступне посилання з липня 2019], сайт "Sciencegraph" (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seletska kultura arheologichna kultura pochatku piznogo paleolitu U verhnomu paleoliti ne tilki zbilshuyetsya gustota naselennya ale j rozshiryuyetsya lyudska ojkumena ohoplyuyuchi novi oblasti na pivnochi i pivnichnomu shodi Yevropi i pidijmayuchis v girski rajoni Vidilyayetsya ryad kultur yaki abo zminyuyut odna inshu abo spivisnuyut na riznih teritoriyah protyagom vid 40 do 10 tis rokiv tomu Osnovnimi z nih ye orinyakska gravetska solyutrejska i madlenska kulturi Hronologichni mezhiSeletska kultura sklalasya na pochatku interstadialu Vyurm I II abo trohi ranishe Yiyi rannya stadiya trivala v umovah m yakogo klimatu a rozvinena suhishogo Pochatok Seletskoyi arheologichnoyi kulturi datuyetsya chasom blizko 40 000 rokiv do n e Kinec datuyetsya priblizno 28 000 rokami do n e NazvaKultura otrimala nazvu vid pecheri Seleta Szeleta v gorah Byuk na zahodi Ugorshini PoshirennyaPoshirena na teritoriyi Ugorshini Chehiyi Slovachchini pivdenno zahidnoyi Polshi j v ukrayinskomu Krimu stoyanka Buran Kaya Vpliv yiyi prostezhuyetsya takozh u ryadi misc na teritoriyi Rumuniyi i Bolgariyi VirobiHarakterizuyetsya kremenevimi listopodibnimi nakonechnikami spisiv z dvostoronnoyu obrobkoyu mustyerskimi shkrebkami perezhitkami levaluazskoyi tehniki rozkolyuvannya kamenya Harakterni listopodibni nakonechniki spisiv i drotikiv dvostoronno obrobleni vikonani ploskoyu retushshyu Zberigayutsya okremi vidi mustyerskih znaryad zokrema listopodibni shkryabalki GospodarstvoPolyuvannya i zbirannya Zv yazok z inshimi kulturamiSeletska kultura rozvinulasya v osnovnomu z miscevoyi mustyerskoyi kulturi chastkovo spivisnuvala z orinyakskoyu kulturoyu zminilasya gravetskimi kulturami Z prihodom v Yevropu z Perednoyi Aziyi suchasnoyi lyudini na misci mustyerskoyi kulturi utvorilisya i spivisnuvali z seletskoyu kulturi novopribulih orinyakska kultura i kulturi bazovani na piznij mustyerskij praktici Div takozhPaleolit Ukrayini Korolevska stoyankaDzherelaZaliznyak L L Belenko N N Stoyanka seletskogo kruga na rechke Vys v centralnoj Ukraine 8 bereznya 2016 u Wayback Machine issledovaniya 2007 i 2008 gg Stratum Plus Journal 2011 r 1 ros Grigorev G P Nachalo verhnego paleolita i proishozhdenie Homo sapiens L 1968 ros Seletskaya kultura Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Seletskaya kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya BSE 2012 ros PosilannyaSeletskaya kultura 25 lyutogo 2017 u Wayback Machine Megaenciklopediya Kirilla i Mefodiya ros Seletskaya kultura 9 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt VseslovA ros Seletskaya kultura 12 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Akademik ros Seletskaya kultura 8 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Slovari i Enciklopedii ros Seletskaya kultura nedostupne posilannya z lipnya 2019 sajt Sciencegraph ros