Ірина Федорівна Себрова 12 25 грудня 1914 19141225 5 квітня 2000 радянська військова льотчиця в роки Другої світової вій

Ірина Федорівна Себрова (12 (25) грудня 1914(19141225) — 5 квітня 2000) — радянська військова льотчиця, в роки Другої світової війни — командир ланки 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Ірина Федорівна Себрова

рос. Ирина Фёдоровна Себрова

Народження

12 (25) грудня 1914

Смерть

5 квітня 2000 (85 років)
Москва

Країна

СРСР

Приналежність

Бомбардувальна авіація

Освіта

МДУ

Роки служби

1941—1945

Партія

КПРС

Звання

Старший лейтенант авіації

Формування

46-й гв. нбап

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди


			Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
	Медаль «За визволення Варшави»	Медаль «Ветеран праці»	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»	Медаль Жукова

Себрова Ірина Федорівна у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 25 грудня 1914 року в селі Новоприборної волості Тульської губернії Російської імперії (нині — Тульської області Росії). Росіянка.

У 1927 році закінчила 5 класів школи. З 1930 року мешкала в Москві. Після закінчення у 1933 році школи ФЗУ працювала слюсарем з ремонту зшивальних машин і змінним майстром на Московській картонажній фабриці. Закінчила 2 курси вечірнього відділення Московського борошномельного технікуму.

У 1939 році закінчила Бауманський аероклуб Москви, у 1940 році — Херсонську льотну школу Тсоавіахіму. Протягом 1940—1941 року була льотчиком-інструктором Фрунзенського аероклубу Москви.

До лав РСЧА призвана по мобілізації ЦК ВЛКСМ у жовтні 1941 року. У лютому 1942 року закінчила курси льотчиків при Енгельській військовій авіаційній школі пілотів. У діючій армії — з 27 травня 1942 року: пілот, командир авіаційної ланки 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни здійснила 1000 нічних бойових вильотів на літакові По-2 із бойовим нальотом 1242 години.

Після закінчення війни провжувала військову службу у частинах ВПС Північної групи військ (Польща): старший авіамеханік, старший авіатехнік, старший технік-конструктор. У серпні 1948 року гвардії старший лейтенант І. Ф. Себрова вийшла у запас.

Протягом 1961—1967 років працювала комплектувальницею експериментально-виробничих майстерень Московського авіаційного інституту.

Мешкала в Москві, де й померла 5 квітня 2000 року. Похована на кладовищі «Ракитки».

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії лейтенантові Себровій Ірині Федорівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4856).

Нагороджена також трьома орденами Червоного Прапора (19.10.1942, 26.04.1944, 15.06.1945), орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (27.04.1943) ступенів, Червоної Зірки (08.10.1943) і медалями.

Вшанування пам'яті

Ім'ям Ірини Себрової названо вулицю в селі Новомосковського району Тульської області.

Посилання

Себрова Ірина Федорівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).