Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква святого архистратига Михаїла мурована церква Української Православної Церкви Київського Патріархату у с Мужилович

Свято-Михайлівський храм с. Мужиловичі

Свято-Михайлівський храм с. Мужиловичі

Церква святого архистратига Михаїла — мурована церква Української Православної Церкви Київського Патріархату у с. Мужиловичі. Належить до Яворівського благочиння Дрогобицько-Самбірської єпархії ПЦУ.

Церква святого архистратига Михаїла
image
Свято-Михайлівський храм
49°51′37″ пн. ш. 23°29′37″ сх. д. / 49.86028° пн. ш. 23.49361° сх. д. / 49.86028; 23.49361Координати: 49°51′37″ пн. ш. 23°29′37″ сх. д. / 49.86028° пн. ш. 23.49361° сх. д. / 49.86028; 23.49361
Статусдіюча
Країнаimage Україна
РозташуванняМужиловичі
Яворівський район
Львівська область
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяДрогобицько-Самбірська єпархія
Тип будівліцерква
Побудовано на коштигромади
image
image
Церква святого Михаїла (Мужиловичі) (Львівська область)
image Церква святого Михаїла у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Михаїла.

Версії дати побудови

Існує дві версії дати будівництва

Перша версія:

Задум будувати нову церкву в громади з'являється ще до Початку першої світової війни. В архіві Мужиловицької парафії збереглися два заповіти про пожертвування земельних ділянок на церкву: Парасковії Борис і Михайла Галана. У першому документі зазначено, що Парасковія Борис

«розпорядженням послідньої волі 30 січня 1904 р. записала свій ґрунт, відповідаючий парцелі 1983, на богослужбову фондацію при церкві в Мужиловичах з призначенням, щоб половина приходів з сего ґрунту текучих уживана була на відправлення щорічно на вічні часи Служби Божої за упокій душі її, а друга ж половина на світло для церкви»

У «Відписі» греко-католицької консисторії в Перемишлі від 7 червня 1916 р. (Ч 4846) до Уряду парафіяльного в Мужиловичах розглянуто справу розподілу заповіту Михайла Галана. Зокрема, Консисторія інформувала, що:

image Померлий в Мужиловичах дня 10 квітня 1913 бл.п. Михаїл Галан записав писемним розпорядженням послідньої волі квоту 100 к. на побудову нової церкви в Мужиловичах платну доперва з розпочаттям будови тої церкви image

Далі йшлося про те, що уряд парафіяльний мав забезпечити виконання заповіту спадкоємцями померлого, оскільки ті користувалися його земельними володіннями. Саме 100 к. повинні вони були заплатити церковній громаді з доходів від земельних ділянок.

image ...огляд документу приводить до нового погляду на дату будівництва храму. З документу стає зрозуміло, що про будову нової церкви йшлося  ще в 1913 р. Можливо тоді розпочали збір коштів, чи навіть певні заходи з побудови, що перервала розпочата за рік (1914 р.) Перша світова війна image
Друга версія:

Візитатор в «Інвентарі церковному» за 1929 р. вказує як дату будівництва 1928 р.

Історія

Найдавніші письмові відомості про православну церкву в Мужиловичах датуються 1578 р. Сучасна дерев'яна церква виставлена у 1600 р. Будівництво нової, мурованої, хрещатої у плані церкви розпочато у безпосередній близькості від дерев'яного. Циліндричний барабан, який завершив восьмерик нави, увінчаний сферичною банею з ліхтарем і маківкою.

image
Церква Святого Архистратига Михаїла (2 пол. ХІХ ст.)

Для побудови нової церкви розглядалося декілька можливих земельних ділянок, проте керівництво громади, маючи на той час близько 1500 моргів (885 га) тільки орної землі, вирішило будувати церкву на парафіяльному цвинтарі, впритул біля старої. Довжина церкви становить 25,5 м, ширина — 13, 5 м, висота — 31 м. Площа будівлі 371 м кв. (220.9 м кв. — основна частина, 44.9 м кв. — вівтар, 65.7 м кв. — хори, 39.6 м кв. — підсобні приміщення)

Багато могил опинилося під церквою, а кістки, які знаходили при копанні фундаменту, склали в одну могилу. Таким чином, зовнішній фасад церкви доповнили вмонтовані на мурах два двохметрові надгробки. На одному з них зберігся надпис  «Ольга зъ Зг….овъ Литыньска. 1808 р.» [23, с. 126]. Це вказує на те, що ще сто років тому на цьому місці чинились захоронення.

Частина інших поховань опинилася в утвореній під час будівництва крипті церкви. Там знаходиться три домовини з людськими останками. Цілком ймовірно, що два з цих трьох поховань належать пароху о. Мирону Літинському і його дружині. В 70-х р. ХХ ст. трапився прикрий інцидент, пов'язаний з наругою над їх останками. Тоді громада постановила замурувати вхід до крипти.

Будівництво велося за кошти парафіян. Однак окрім селян, котрі щедро жертвували на будівництво церкви, траплялися й такі, — як пригадує Василь Лєсевич (1922 р. н), — котрі

"через небажання сплачувати визначену норму на побудову нової церкви переписувалися на поляків, тобто римо-католиків, зокрема Йосип Гембрович, котрий викупив після розпарцелювання 1918 р. мужиловицького фільварку досталь землі "

image
Інтер'єр церкви. Хори

Місцеві організатори будівництва зробили фундамент з вапняку і церква дала тріщини. Під керівництвом сільських майстрів Петра Олексюка і Івана Бубіся (сільський голова 1945-46 рр.) стіни з'єднали особливими металевими конструкціями. Це змінило розміри хорів, які стали значно більшими та інтер'єр церкви (з'явилися дві колони).

Друга світова війна, а далі радянський період, стали на перешкоді завершення церкви. З огляду на те, що влада не дозволила надати постійного православного священика на парафію, з кінця 70-х р. до Мужилович приїжджали греко-католицькі священики, зокрема Василь (в монашестві — Йосафат) Каваців. Під його керівництвом громада  поштукатурила церкву всередині. До церкви о. Василь Каваців привіз римо-католицьку костельну атрибутику. Зокрема, на горному місці було вмонтоване на дерев'яному чотириметровому хресті гіпсове Розп'яття Ісуса Христа довжиною 1, 75 м (сьогодні воно зберігається в ризниці). З правої і лівої сторін від нього стояли колони (передані до польського костелу в Городку), на верху котрих розміщалися ангели. Іконостас не передбачався. Внутрішній інтер'єр української церкви набув форми латинського костелу.

1984 р. влада, на прохання православних вірних Мужиловичів, дозволила духовно опікуватися громадою і проводити богослужіння настоятелю парафії в Прилбичах прот. Ігореві Глущаку. Більшість людей пішла до Православної Церкви. Священик запропонував здійснювати богослужіння не тільки у старій церкві, а й перейти до мурованої, котра офіційно ще не була відкрита. Марія Сидорко згадує, що

«із старої церкви ми перейшли до нової. Прикрасили її принесеними з дому іконами, рушниками, убрусами. Ті, хто не пішов до церкви, а їх було менше, молилися по хатах»

З ініціативи прот. Ігоря Глущака та за його проектом 1985 р. розпочато виготовлення іконостасу, котре завершено через два роки за настоятельства  прот. Михайла Цебенка.

На початку 1986 р., у вже фактично конфесійно поділене село, керуючий Львівсько-Тернопільською єпархією митрополит Никодим (Руснак) призначив молодого священика, народженого на Самбірщині, випускника Московської Духовної Семінарії ієрея Михайла Цебенка. У користуванні православної громади було дві церкви. В основному служили в новому. Опікувались й дерев'яною церквою, зокрема помалювали накриття, провели внутрішні ремонтні роботи. В ній теж час від часу звершували богослужіння.

1990 р. міжконфесійне силове протистояння між православними і греко-католиками дійшло і до Мужилович та тривало упродовж семи тижнів (27 вересня — 14 листопада) [6, с. 10]. На початку 1990 року греко-католицька громада «увійшла» до старої дерев'яної церкви. Православні уступили їм дерев'яну церкву 1600 р. та продовжували молитися у новій. Не було жодних причин для конфлікту.

Про це йшлося і на сесії Прилбицької сільської ради 30 жовтня 1990 р. Зокрема вчитель історії Прилбицької середньої школи депутат Дмитро Бубісь відзначав, що

image
Стінопис купола (2015)

«в с. Мужиловичах є дві церкви. З боку католиків іде боротьба за нову церкву, але на мою думку, якщо дотримуватися релігійності, то ніякого значення не має в якій церкві молитися: в новій чи старій»[2, арк. 7].

image
Престол церкви

Однак, греко-католики, які з'їжджалися до Мужилович з усього району, за підтримки районної влади впродовж семи тижнів не впускали православних навіть на церковне подвір'я[10, арк. 1].. 14 листопада 1990 р. православна молодь зуміла відтіснити їх, ввійшла  на церковне подвір'я і запровадила до церкви священика та парафіян. Районна влада вимагала від голови Прилбицької сільської ради Катерини Шевчик опечатати церкву у Мужиловичах [10, арк. 1]. Вона відмовилася, зініціювала проведення у селі референдуму з релігійного волевиявлення громадян і в цьому отримала підтримку депутатів[2, арк. 8]. Більшість мешканців села в результаті таємного голосування зарахували себе православними [11, арк. 1]. Таким чином вирішилося питання «власності» церкви. Греко-католики забрали дерев'яну, православні залишилися в мурованій церкві.

Після фактичного розподілу церков, православна громада 1991 року поштукатурила храм з-зовні. У жовтні 1992 року та травні-жовтні 1993 року, під керівництвом настоятеля парафії ієрея Михайла Цебенка, церкву розписували у візантійському стилі львівські художники Мирон Турик, Володимир Гаврих і Микола Шепеть. Інтенсивний та квапливий процес розпису церкви деякі представники громади сприйняли не однозначно. Висловлювали думку, що не треба так спішити, за кілька років зробимо і так криза в державі. Грошей дійсно катастрофічно не вистачало. Певну грошову допомогу, на прохання громади надав тодішній Екзарх України митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), основну суму зібрали мужиловчани. Наполегливість та квапливість дала свої результати, констатує настоятель парафії прот. Михайло Цебенко:

«попри те, що гроші раптово знецінилися – храм розписали повністю, що через рік зробити вже було нереально, з огляду на матеріальний стан людей»

image
Інтер'єр церкви (2014)

Чин освячення звершив 21 листопада 1993 р. архієпископ Львівський і Дрогобицький Андрій (Горак). Тоді ж освятили престіл, який виготовив мужиловчанин Іван Яремій з своїми синами. Ікону «Тайна вечеря», що вмонтована в тильну сторону престолу, пожертвувала родина сільської фельдшерки Катерини Хім'як. Від дня 22 грудня 1994 року церква перебуває у власності Мужиловицької Свято-Михайлівської громади Української Православної Церкви Київського Патріархату.

На зламі ХХ й ХХІ ст. століть від неякісного фундаменту та відсутності опалення виявив себе грибок на стінах вівтарної частини церкви. Тоді було проведено ряд ремонтно-відновлювальних робіт, зокрема залито бетонну підлогу у всій вівтарній частині та солеї. У 2006 р. в церкві зусиллями громади проведено газове опалення, встановлено двадцять дві батареї. Система заповнена незамерзаючою спеціальною рідиною «Стугна-Н». Опалення призупинило появу парового конденсату, що руйнував церковні розписи.

За остатнє двадцятиліття у церкві проведено низку ремонтно-реставраційних та будівельних робіт: реконструйовано іконостас (2002), вдруге пофарбовано перекриття церкви (2002), добудована газова котельня (2006), встановлено нові вікна і двері (2010), відремонтовано балкон (2015).

Упродовж 2013—2015 рр. намальовано ряд ікон святих, в котрі вмонтовані частички їх мощів: (вмч. Варвари, свят. Миколая Чудотворця, вмч. Пантелеймона, вмч. Юрія Переможця). Також придбано мощівник, в котрий поміщені частички мощів ап. Андрія Первозванного, ап. Якова, ап. Филипа, мч. Назарія Римлянина, свят. Григорія Двоєслова, свят. Йоасафа Білгородського, преп. Агапіта Печерського, преп. Сергія Радонезького, преп. Олексія Карпаторуського, преп. Амфілохія Почаївського, св. діви Юліанії Ольшанської.

Примітки

  1. Цебенко А. Свято-михайлівський (мурований) храм села Мужиловичі на яворівщині: стан збереження та використання // Збірник матеріалів VIII міжнародної конференція: "Християнська сакральна традиція: Віра.Духовність. Мистецтво". - Львів: ЛПБА УПЦ КП. - С. 291-296.
  2. За матеріалами: Цебенко А. Релігійні процеси в селі Мужиловичах  на Яворівщині: етапи розвитку православної парафії // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів, 2015. — Книга І. — С. 463—473. Цебенко А., прот. М. Цебенко. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження.– ЛНУ ім. Івана Франка,2015.– 284 с. Цебенко А. Свято-михайлівський (мурований) храм села Мужиловичі на яворівщині: стан збереження та використання // Збірник матеріалів VIII міжнародної конференція: «Християнська сакральна традиція: Віра. Духовність. Мистецтво». — Львів: ЛПБА УПЦ КП. — С. 291—296

Література

  • Бутко О. Двадцять років пастирського служіння. Спільна молитва творить добро // Яворівщина. — 2006. — № 8-9. — С. 2.
  • Бутко О. Під покровом крил архістратига — небесних полків воєводи // Яворівщина. — 2008. — 15 лютого. — С. 3. 
  • Цебенко А. Релігійні процеси в селі Мужиловичах  на Яворівщині: етапи розвитку православної парафії // Історія релігій в Україні: науковий щорічник. Львів, 2015. — Книга І. — С. 463—473.
  • Цебенко А., прот. М. Цебенко. Мужиловичі в суспільно-культурних та релігійних процесах Галичини: історико-краєзнавче дослідження. — ЛНУ ім. Івана Франка, 2015. — 284 с. + вкл.
  • Цебенко А. Свято-михайлівський (мурований) храм села Мужиловичі на яворівщині: стан збереження та використання // Збірник матеріалів VIII міжнародної конференція: «Християнська сакральна традиція: Віра. Духовність. Мистецтво». — Львів: ЛПБА УПЦ КП. — С. 291—296 

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva svyatogo arhistratiga Mihayila murovana cerkva Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu u s Muzhilovichi Nalezhit do Yavorivskogo blagochinnya Drogobicko Sambirskoyi yeparhiyi PCU Cerkva svyatogo arhistratiga MihayilaSvyato Mihajlivskij hram49 51 37 pn sh 23 29 37 sh d 49 86028 pn sh 23 49361 sh d 49 86028 23 49361 Koordinati 49 51 37 pn sh 23 29 37 sh d 49 86028 pn sh 23 49361 sh d 49 86028 23 49361StatusdiyuchaKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaMuzhilovichi Yavorivskij rajon Lvivska oblastKonfesiyaPCUYeparhiyaDrogobicko Sambirska yeparhiyaTip budivlicerkvaPobudovano na koshtigromadiCerkva svyatogo Mihayila Muzhilovichi Lvivska oblast Cerkva svyatogo Mihayila u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Mihayila Versiyi dati pobudoviIsnuye dvi versiyi dati budivnictva Persha versiya Zadum buduvati novu cerkvu v gromadi z yavlyayetsya she do Pochatku pershoyi svitovoyi vijni V arhivi Muzhilovickoyi parafiyi zbereglisya dva zapoviti pro pozhertvuvannya zemelnih dilyanok na cerkvu Paraskoviyi Boris i Mihajla Galana U pershomu dokumenti zaznacheno sho Paraskoviya Boris rozporyadzhennyam poslidnoyi voli 30 sichnya 1904 r zapisala svij grunt vidpovidayuchij parceli 1983 na bogosluzhbovu fondaciyu pri cerkvi v Muzhilovichah z priznachennyam shob polovina prihodiv z sego gruntu tekuchih uzhivana bula na vidpravlennya shorichno na vichni chasi Sluzhbi Bozhoyi za upokij dushi yiyi a druga zh polovina na svitlo dlya cerkvi U Vidpisi greko katolickoyi konsistoriyi v Peremishli vid 7 chervnya 1916 r Ch 4846 do Uryadu parafiyalnogo v Muzhilovichah rozglyanuto spravu rozpodilu zapovitu Mihajla Galana Zokrema Konsistoriya informuvala sho Pomerlij v Muzhilovichah dnya 10 kvitnya 1913 bl p Mihayil Galan zapisav pisemnim rozporyadzhennyam poslidnoyi voli kvotu 100 k na pobudovu novoyi cerkvi v Muzhilovichah platnu doperva z rozpochattyam budovi toyi cerkvi Dali jshlosya pro te sho uryad parafiyalnij mav zabezpechiti vikonannya zapovitu spadkoyemcyami pomerlogo oskilki ti koristuvalisya jogo zemelnimi volodinnyami Same 100 k povinni voni buli zaplatiti cerkovnij gromadi z dohodiv vid zemelnih dilyanok oglyad dokumentu privodit do novogo poglyadu na datu budivnictva hramu Z dokumentu staye zrozumilo sho pro budovu novoyi cerkvi jshlosya she v 1913 r Mozhlivo todi rozpochali zbir koshtiv chi navit pevni zahodi z pobudovi sho perervala rozpochata za rik 1914 r Persha svitova vijna Druga versiya Vizitator v Inventari cerkovnomu za 1929 r vkazuye yak datu budivnictva 1928 r IstoriyaNajdavnishi pismovi vidomosti pro pravoslavnu cerkvu v Muzhilovichah datuyutsya 1578 r Suchasna derev yana cerkva vistavlena u 1600 r Budivnictvo novoyi murovanoyi hreshatoyi u plani cerkvi rozpochato u bezposerednij blizkosti vid derev yanogo Cilindrichnij baraban yakij zavershiv vosmerik navi uvinchanij sferichnoyu baneyu z lihtarem i makivkoyu Cerkva Svyatogo Arhistratiga Mihayila 2 pol HIH st Dlya pobudovi novoyi cerkvi rozglyadalosya dekilka mozhlivih zemelnih dilyanok prote kerivnictvo gromadi mayuchi na toj chas blizko 1500 morgiv 885 ga tilki ornoyi zemli virishilo buduvati cerkvu na parafiyalnomu cvintari vpritul bilya staroyi Dovzhina cerkvi stanovit 25 5 m shirina 13 5 m visota 31 m Plosha budivli 371 m kv 220 9 m kv osnovna chastina 44 9 m kv vivtar 65 7 m kv hori 39 6 m kv pidsobni primishennya Bagato mogil opinilosya pid cerkvoyu a kistki yaki znahodili pri kopanni fundamentu sklali v odnu mogilu Takim chinom zovnishnij fasad cerkvi dopovnili vmontovani na murah dva dvohmetrovi nadgrobki Na odnomu z nih zberigsya nadpis Olga z Zg ov Litynska 1808 r 23 s 126 Ce vkazuye na te sho she sto rokiv tomu na comu misci chinilis zahoronennya Chastina inshih pohovan opinilasya v utvorenij pid chas budivnictva kripti cerkvi Tam znahoditsya tri domovini z lyudskimi ostankami Cilkom jmovirno sho dva z cih troh pohovan nalezhat parohu o Mironu Litinskomu i jogo druzhini V 70 h r HH st trapivsya prikrij incident pov yazanij z narugoyu nad yih ostankami Todi gromada postanovila zamuruvati vhid do kripti Budivnictvo velosya za koshti parafiyan Odnak okrim selyan kotri shedro zhertvuvali na budivnictvo cerkvi traplyalisya j taki yak prigaduye Vasil Lyesevich 1922 r n kotri cherez nebazhannya splachuvati viznachenu normu na pobudovu novoyi cerkvi perepisuvalisya na polyakiv tobto rimo katolikiv zokrema Josip Gembrovich kotrij vikupiv pislya rozparcelyuvannya 1918 r muzhilovickogo filvarku dostal zemli Inter yer cerkvi Hori Miscevi organizatori budivnictva zrobili fundament z vapnyaku i cerkva dala trishini Pid kerivnictvom silskih majstriv Petra Oleksyuka i Ivana Bubisya silskij golova 1945 46 rr stini z yednali osoblivimi metalevimi konstrukciyami Ce zminilo rozmiri horiv yaki stali znachno bilshimi ta inter yer cerkvi z yavilisya dvi koloni Druga svitova vijna a dali radyanskij period stali na pereshkodi zavershennya cerkvi Z oglyadu na te sho vlada ne dozvolila nadati postijnogo pravoslavnogo svyashenika na parafiyu z kincya 70 h r do Muzhilovich priyizhdzhali greko katolicki svyasheniki zokrema Vasil v monashestvi Josafat Kavaciv Pid jogo kerivnictvom gromada poshtukaturila cerkvu vseredini Do cerkvi o Vasil Kavaciv priviz rimo katolicku kostelnu atributiku Zokrema na gornomu misci bulo vmontovane na derev yanomu chotirimetrovomu hresti gipsove Rozp yattya Isusa Hrista dovzhinoyu 1 75 m sogodni vono zberigayetsya v riznici Z pravoyi i livoyi storin vid nogo stoyali koloni peredani do polskogo kostelu v Gorodku na verhu kotrih rozmishalisya angeli Ikonostas ne peredbachavsya Vnutrishnij inter yer ukrayinskoyi cerkvi nabuv formi latinskogo kostelu 1984 r vlada na prohannya pravoslavnih virnih Muzhilovichiv dozvolila duhovno opikuvatisya gromadoyu i provoditi bogosluzhinnya nastoyatelyu parafiyi v Prilbichah prot Igorevi Glushaku Bilshist lyudej pishla do Pravoslavnoyi Cerkvi Svyashenik zaproponuvav zdijsnyuvati bogosluzhinnya ne tilki u starij cerkvi a j perejti do murovanoyi kotra oficijno she ne bula vidkrita Mariya Sidorko zgaduye sho iz staroyi cerkvi mi perejshli do novoyi Prikrasili yiyi prinesenimi z domu ikonami rushnikami ubrusami Ti hto ne pishov do cerkvi a yih bulo menshe molilisya po hatah Z iniciativi prot Igorya Glushaka ta za jogo proektom 1985 r rozpochato vigotovlennya ikonostasu kotre zaversheno cherez dva roki za nastoyatelstva prot Mihajla Cebenka Na pochatku 1986 r u vzhe faktichno konfesijno podilene selo keruyuchij Lvivsko Ternopilskoyu yeparhiyeyu mitropolit Nikodim Rusnak priznachiv molodogo svyashenika narodzhenogo na Sambirshini vipusknika Moskovskoyi Duhovnoyi Seminariyi iyereya Mihajla Cebenka U koristuvanni pravoslavnoyi gromadi bulo dvi cerkvi V osnovnomu sluzhili v novomu Opikuvalis j derev yanoyu cerkvoyu zokrema pomalyuvali nakrittya proveli vnutrishni remontni roboti V nij tezh chas vid chasu zvershuvali bogosluzhinnya 1990 r mizhkonfesijne silove protistoyannya mizh pravoslavnimi i greko katolikami dijshlo i do Muzhilovich ta trivalo uprodovzh semi tizhniv 27 veresnya 14 listopada 6 s 10 Na pochatku 1990 roku greko katolicka gromada uvijshla do staroyi derev yanoyi cerkvi Pravoslavni ustupili yim derev yanu cerkvu 1600 r ta prodovzhuvali molitisya u novij Ne bulo zhodnih prichin dlya konfliktu Pro ce jshlosya i na sesiyi Prilbickoyi silskoyi radi 30 zhovtnya 1990 r Zokrema vchitel istoriyi Prilbickoyi serednoyi shkoli deputat Dmitro Bubis vidznachav sho Stinopis kupola 2015 v s Muzhilovichah ye dvi cerkvi Z boku katolikiv ide borotba za novu cerkvu ale na moyu dumku yaksho dotrimuvatisya religijnosti to niyakogo znachennya ne maye v yakij cerkvi molitisya v novij chi starij 2 ark 7 Prestol cerkvi Odnak greko katoliki yaki z yizhdzhalisya do Muzhilovich z usogo rajonu za pidtrimki rajonnoyi vladi vprodovzh semi tizhniv ne vpuskali pravoslavnih navit na cerkovne podvir ya 10 ark 1 14 listopada 1990 r pravoslavna molod zumila vidtisniti yih vvijshla na cerkovne podvir ya i zaprovadila do cerkvi svyashenika ta parafiyan Rajonna vlada vimagala vid golovi Prilbickoyi silskoyi radi Katerini Shevchik opechatati cerkvu u Muzhilovichah 10 ark 1 Vona vidmovilasya ziniciyuvala provedennya u seli referendumu z religijnogo voleviyavlennya gromadyan i v comu otrimala pidtrimku deputativ 2 ark 8 Bilshist meshkanciv sela v rezultati tayemnogo golosuvannya zarahuvali sebe pravoslavnimi 11 ark 1 Takim chinom virishilosya pitannya vlasnosti cerkvi Greko katoliki zabrali derev yanu pravoslavni zalishilisya v murovanij cerkvi Pislya faktichnogo rozpodilu cerkov pravoslavna gromada 1991 roku poshtukaturila hram z zovni U zhovtni 1992 roku ta travni zhovtni 1993 roku pid kerivnictvom nastoyatelya parafiyi iyereya Mihajla Cebenka cerkvu rozpisuvali u vizantijskomu stili lvivski hudozhniki Miron Turik Volodimir Gavrih i Mikola Shepet Intensivnij ta kvaplivij proces rozpisu cerkvi deyaki predstavniki gromadi sprijnyali ne odnoznachno Vislovlyuvali dumku sho ne treba tak spishiti za kilka rokiv zrobimo i tak kriza v derzhavi Groshej dijsno katastrofichno ne vistachalo Pevnu groshovu dopomogu na prohannya gromadi nadav todishnij Ekzarh Ukrayini mitropolit Kiyivskij i Galickij Filaret Denisenko osnovnu sumu zibrali muzhilovchani Napoleglivist ta kvaplivist dala svoyi rezultati konstatuye nastoyatel parafiyi prot Mihajlo Cebenko popri te sho groshi raptovo znecinilisya hram rozpisali povnistyu sho cherez rik zrobiti vzhe bulo nerealno z oglyadu na materialnij stan lyudej Inter yer cerkvi 2014 Chin osvyachennya zvershiv 21 listopada 1993 r arhiyepiskop Lvivskij i Drogobickij Andrij Gorak Todi zh osvyatili prestil yakij vigotoviv muzhilovchanin Ivan Yaremij z svoyimi sinami Ikonu Tajna vecherya sho vmontovana v tilnu storonu prestolu pozhertvuvala rodina silskoyi feldsherki Katerini Him yak Vid dnya 22 grudnya 1994 roku cerkva perebuvaye u vlasnosti Muzhilovickoyi Svyato Mihajlivskoyi gromadi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Na zlami HH j HHI st stolit vid neyakisnogo fundamentu ta vidsutnosti opalennya viyaviv sebe gribok na stinah vivtarnoyi chastini cerkvi Todi bulo provedeno ryad remontno vidnovlyuvalnih robit zokrema zalito betonnu pidlogu u vsij vivtarnij chastini ta soleyi U 2006 r v cerkvi zusillyami gromadi provedeno gazove opalennya vstanovleno dvadcyat dvi batareyi Sistema zapovnena nezamerzayuchoyu specialnoyu ridinoyu Stugna N Opalennya prizupinilo poyavu parovogo kondensatu sho rujnuvav cerkovni rozpisi Za ostatnye dvadcyatilittya u cerkvi provedeno nizku remontno restavracijnih ta budivelnih robit rekonstrujovano ikonostas 2002 vdruge pofarbovano perekrittya cerkvi 2002 dobudovana gazova kotelnya 2006 vstanovleno novi vikna i dveri 2010 vidremontovano balkon 2015 Uprodovzh 2013 2015 rr namalovano ryad ikon svyatih v kotri vmontovani chastichki yih moshiv vmch Varvari svyat Mikolaya Chudotvorcya vmch Pantelejmona vmch Yuriya Peremozhcya Takozh pridbano moshivnik v kotrij pomisheni chastichki moshiv ap Andriya Pervozvannogo ap Yakova ap Filipa mch Nazariya Rimlyanina svyat Grigoriya Dvoyeslova svyat Joasafa Bilgorodskogo prep Agapita Pecherskogo prep Sergiya Radonezkogo prep Oleksiya Karpatoruskogo prep Amfilohiya Pochayivskogo sv divi Yulianiyi Olshanskoyi PrimitkiCebenko A Svyato mihajlivskij murovanij hram sela Muzhilovichi na yavorivshini stan zberezhennya ta vikoristannya Zbirnik materialiv VIII mizhnarodnoyi konferenciya Hristiyanska sakralna tradiciya Vira Duhovnist Mistectvo Lviv LPBA UPC KP S 291 296 Za materialami Cebenko A Religijni procesi v seli Muzhilovichah na Yavorivshini etapi rozvitku pravoslavnoyi parafiyi Istoriya religij v Ukrayini naukovij shorichnik Lviv 2015 Kniga I S 463 473 Cebenko A prot M Cebenko Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya LNU im Ivana Franka 2015 284 s Cebenko A Svyato mihajlivskij murovanij hram sela Muzhilovichi na yavorivshini stan zberezhennya ta vikoristannya Zbirnik materialiv VIII mizhnarodnoyi konferenciya Hristiyanska sakralna tradiciya Vira Duhovnist Mistectvo Lviv LPBA UPC KP S 291 296LiteraturaButko O Dvadcyat rokiv pastirskogo sluzhinnya Spilna molitva tvorit dobro Yavorivshina 2006 8 9 S 2 Butko O Pid pokrovom kril arhistratiga nebesnih polkiv voyevodi Yavorivshina 2008 15 lyutogo S 3 Cebenko A Religijni procesi v seli Muzhilovichah na Yavorivshini etapi rozvitku pravoslavnoyi parafiyi Istoriya religij v Ukrayini naukovij shorichnik Lviv 2015 Kniga I S 463 473 Cebenko A prot M Cebenko Muzhilovichi v suspilno kulturnih ta religijnih procesah Galichini istoriko krayeznavche doslidzhennya LNU im Ivana Franka 2015 284 s vkl Cebenko A Svyato mihajlivskij murovanij hram sela Muzhilovichi na yavorivshini stan zberezhennya ta vikoristannya Zbirnik materialiv VIII mizhnarodnoyi konferenciya Hristiyanska sakralna tradiciya Vira Duhovnist Mistectvo Lviv LPBA UPC KP S 291 296

Дата публікації:
Топ