Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церква Вознесіння Господнього чинна дерев яна церква у м Снятині на Івано Франківщині Парафія належить до Православної ц

Свято-Вознесенська церква (Снятин)

Свято-Вознесенська церква (Снятин)

Церква Вознесіння Господнього — чинна дерев'яна церква у м. Снятині на Івано-Франківщині. Парафія належить до Православної церкви України.

Вознесенська церква
Церква Вознесіння Господнього
image
48°27′04″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. / 48.45111° пн. ш. 25.57111° сх. д. / 48.45111; 25.57111Координати: 48°27′04″ пн. ш. 25°34′16″ сх. д. / 48.45111° пн. ш. 25.57111° сх. д. / 48.45111; 25.57111
Тип спорудиЦерква
Розташуванняimage Україна, Снятин
Кінець будівництва1794
НалежністьПравославна церква України
Настоятельпротоієрей Микола Марусяк
ЕпонімВознесіння Господнє
image
image
Свято-Вознесенська церква (Снятин) (Україна)
image
image
Свято-Вознесенська церква (Снятин) (Івано-Франківська область)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Вознесіння Господнього.

Історія

Найстаріша дерев'яна церква на Снятинщині, що збереглася до наших днів. Споруджена 1794 року, в 1838-у розширена і перебудована.

Навпроти церква Вознесіння Господнього мешкав священик Теофіл Кобринський, з ініціативи якого збудована у Снятині церква Чуда Архистратига Михаїла.

Він спричинився також до започаткування Снятинської міщанської читальні та хору.

З Вознесенською церквою пов'язане ім'я Івана Гоїва, який став продовжувачем шляхетної справи Т. Кобринського.

До церкви ходила дружина отця Кобринського — відома українська письменниця, Наталя Кобринська, яка ініціювала жіночий рух у Галичині.

На будинку, де нині розташовується санітарно-епідеміологічна станція, відкрито меморіальну дошку на честь Наталі Озаркевич і Теофіла Кобринського. Ця вулиця названа в їхню честь — вул. Кобринських.

1876–1878 у церкві встановлено новий іконостас і «помальовано цілу церкву» (1894). 1903 святиню перекрито бляхою.

Довгий час за «совітів» церква Вознесіння Господнього була недіючою. 1961 року церкву було закрито.

5 червня 1997, на Вознесіння Господнє, зібрався люд, прийшли священнослужителі УПЦ Київського Патріархату, щоб освятити стареньку церковцю. Було споруджено новий хрест. Парафіяни офірували образи, вишивані рушники, килими. Згодом з ініціативи та при безпосередній участі декана Снятинського УПЦ КП о. Михайла Марусяка і настоятеля о. Миколи Марусяка проводилися відновлювальні роботи, повністю виконано реставрацію внутрішнього художнього розпису.

19 вересня 2011 року на храмове свято міста — Чудо святого Архистратига Михаїла на подвір'ї Свято-Вознесенської церкви зібрались сотні вірних. Оновлену церкву освятив Архієпископ Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП Іоасаф у співслужінні із священиками Снятинського деканату.

І нині церква отримала знову Божу благодать, тепло і ласку Духа Святого. Вона радіє і усміхається, адже донедавна була занедбана, поруйнована в часи розгулу атеїстично-безбожного свавілля.

Архітектура

Церква Вознесіння Господнього хрестоподібна у плані. Фундамент — прутські валуни, частково цегла. Покриття — бляха (раніше — гонти). Дерев'яна, однобанна.

Чеський мандрівник, який відвідав Україну 1830, писав: «Архітектурний стиль русинських селянських церков, найчастіше дерев'яних, є оригінальний і дуже мальовничий. Дерев'яні церкви бувають твором простих теслярів, котрі також чимало прикладають руки до різьбярського мистецтва».

На території Снятинщини це єдина найдавніша пам'ятка дерев'яної архітектури.

Іконостас церкви був розібраний під час її закриття 1961 року, а 1986 — переданий у с. Лисець Тисменицького району.

Священослужителі

Настоятелі:

  • о. Андрей Кропивницький (1832) — декан,
  • о. Теофіл Кобринський (1878–1882),
  • о. Омелян Ганкевич (1887),
  • о. Філемон Огоновський (1900),
  • о. Ілля Оренчук (1925–1935).

Нині[] настоятелем є протоієрей Микола Марусяк, канд. богословських наук.

Сотрудники систематичні:

  • о. Андрей Райтаровський (1832),
  • о. Амброзій Січинський (1887),
  • о. Северин Матковський (1890),
  • о. Миколай Гриньовський (1900),
  • о. Петро Палятицький (1935).

Сотрудники приватні та катехити при народних школах:

  • о. Ієронім Бояриш (1890),
  • о. Йосип Проць (1925) — радник єпископської консисторії,
  • о. Яків Дубчак (1935) та ін.

Джерела

  • Харитон В., Романюк Я., Чабан Д. Духовні святині Снятинщини: Пам'ятки церковного будівництва з останньої чверті XVIII — до початку ХХІ ст. — Снятин: ПрутПринт, 2004. — 224 с.: іл.
  • Гладюк В. Вознесенська церква // Снятинська вежа. — 2012. — 3 лютого.
  • Ющук І. У Снятинського храму Вознесіння Господнього — іменини // Моє Покуття. — 2012. — Травень.

Посилання

  • Церква Вознесіння Господнього [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Церква Вознесіння Господнього, 1838 «Дерев'яні Церкви Західної України»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cerkva Voznesinnya Gospodnogo chinna derev yana cerkva u m Snyatini na Ivano Frankivshini Parafiya nalezhit do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini Voznesenska cerkvaCerkva Voznesinnya Gospodnogo48 27 04 pn sh 25 34 16 sh d 48 45111 pn sh 25 57111 sh d 48 45111 25 57111 Koordinati 48 27 04 pn sh 25 34 16 sh d 48 45111 pn sh 25 57111 sh d 48 45111 25 57111Tip sporudiCerkvaRoztashuvannya Ukrayina SnyatinKinec budivnictva1794NalezhnistPravoslavna cerkva UkrayiniNastoyatelprotoiyerej Mikola MarusyakEponimVoznesinnya GospodnyeSvyato Voznesenska cerkva Snyatin Ukrayina Pokazati na mapi UkrayinaSvyato Voznesenska cerkva Snyatin Ivano Frankivska oblast Pokazati na mapi Ivano Frankivska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Voznesinnya Gospodnogo IstoriyaNajstarisha derev yana cerkva na Snyatinshini sho zbereglasya do nashih dniv Sporudzhena 1794 roku v 1838 u rozshirena i perebudovana Navproti cerkva Voznesinnya Gospodnogo meshkav svyashenik Teofil Kobrinskij z iniciativi yakogo zbudovana u Snyatini cerkva Chuda Arhistratiga Mihayila Vin sprichinivsya takozh do zapochatkuvannya Snyatinskoyi mishanskoyi chitalni ta horu Z Voznesenskoyu cerkvoyu pov yazane im ya Ivana Goyiva yakij stav prodovzhuvachem shlyahetnoyi spravi T Kobrinskogo Do cerkvi hodila druzhina otcya Kobrinskogo vidoma ukrayinska pismennicya Natalya Kobrinska yaka iniciyuvala zhinochij ruh u Galichini Na budinku de nini roztashovuyetsya sanitarno epidemiologichna stanciya vidkrito memorialnu doshku na chest Natali Ozarkevich i Teofila Kobrinskogo Cya vulicya nazvana v yihnyu chest vul Kobrinskih 1876 1878 u cerkvi vstanovleno novij ikonostas i pomalovano cilu cerkvu 1894 1903 svyatinyu perekrito blyahoyu Dovgij chas za sovitiv cerkva Voznesinnya Gospodnogo bula nediyuchoyu 1961 roku cerkvu bulo zakrito 5 chervnya 1997 na Voznesinnya Gospodnye zibravsya lyud prijshli svyashennosluzhiteli UPC Kiyivskogo Patriarhatu shob osvyatiti starenku cerkovcyu Bulo sporudzheno novij hrest Parafiyani ofiruvali obrazi vishivani rushniki kilimi Zgodom z iniciativi ta pri bezposerednij uchasti dekana Snyatinskogo UPC KP o Mihajla Marusyaka i nastoyatelya o Mikoli Marusyaka provodilisya vidnovlyuvalni roboti povnistyu vikonano restavraciyu vnutrishnogo hudozhnogo rozpisu 19 veresnya 2011 roku na hramove svyato mista Chudo svyatogo Arhistratiga Mihayila na podvir yi Svyato Voznesenskoyi cerkvi zibralis sotni virnih Onovlenu cerkvu osvyativ Arhiyepiskop Ivano Frankivskij i Galickij UPC KP Ioasaf u spivsluzhinni iz svyashenikami Snyatinskogo dekanatu I nini cerkva otrimala znovu Bozhu blagodat teplo i lasku Duha Svyatogo Vona radiye i usmihayetsya adzhe donedavna bula zanedbana porujnovana v chasi rozgulu ateyistichno bezbozhnogo svavillya ArhitekturaCerkva Voznesinnya Gospodnogo hrestopodibna u plani Fundament prutski valuni chastkovo cegla Pokrittya blyaha ranishe gonti Derev yana odnobanna Cheskij mandrivnik yakij vidvidav Ukrayinu 1830 pisav Arhitekturnij stil rusinskih selyanskih cerkov najchastishe derev yanih ye originalnij i duzhe malovnichij Derev yani cerkvi buvayut tvorom prostih teslyariv kotri takozh chimalo prikladayut ruki do rizbyarskogo mistectva Na teritoriyi Snyatinshini ce yedina najdavnisha pam yatka derev yanoyi arhitekturi Ikonostas cerkvi buv rozibranij pid chas yiyi zakrittya 1961 roku a 1986 peredanij u s Lisec Tismenickogo rajonu SvyashenosluzhiteliNastoyateli o Andrej Kropivnickij 1832 dekan o Teofil Kobrinskij 1878 1882 o Omelyan Gankevich 1887 o Filemon Ogonovskij 1900 o Illya Orenchuk 1925 1935 Nini koli nastoyatelem ye protoiyerej Mikola Marusyak kand bogoslovskih nauk Sotrudniki sistematichni o Andrej Rajtarovskij 1832 o Ambrozij Sichinskij 1887 o Severin Matkovskij 1890 o Mikolaj Grinovskij 1900 o Petro Palyatickij 1935 Sotrudniki privatni ta katehiti pri narodnih shkolah o Iyeronim Boyarish 1890 o Josip Proc 1925 radnik yepiskopskoyi konsistoriyi o Yakiv Dubchak 1935 ta in DzherelaHariton V Romanyuk Ya Chaban D Duhovni svyatini Snyatinshini Pam yatki cerkovnogo budivnictva z ostannoyi chverti XVIII do pochatku HHI st Snyatin PrutPrint 2004 224 s il Gladyuk V Voznesenska cerkva Snyatinska vezha 2012 3 lyutogo Yushuk I U Snyatinskogo hramu Voznesinnya Gospodnogo imenini Moye Pokuttya 2012 Traven PosilannyaCerkva Voznesinnya Gospodnogo 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine Cerkva Voznesinnya Gospodnogo 1838 Derev yani Cerkvi Zahidnoyi Ukrayini

Дата публікації:
Топ