Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свентокшиський національний парк (пол. Świętokrzyski Park Narodowy) — один з 23 національних парків Польщі. Знаходиться в Свентокшиському воєводстві. Парк розташовується в центральній частині Свентокшиських гір і охоплює гірську систему Лисогори з вершиною Лисіця (612 м над рівнем моря), частину гірської системи пасмо Клоновське, Вільковську і Дембнянську долини та три ексклави — Холмову гору, ліс Сервіс і лісову площу під назвою «Укіс Запуста» (пол. Skarpa Zapusta) (з 1996 р.).
 Логотип парку | |
| 50°52′35″ пн. ш. 20°58′40″ сх. д. / 50.87638889002777631° пн. ш. 20.97777778002777893° сх. д.Координати: 50°52′35″ пн. ш. 20°58′40″ сх. д. / 50.87638889002777631° пн. ш. 20.97777778002777893° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
|---|---|
| Розташування |  Польща |
| Площа | 1731 га |
| Засновано | 1 травня 1950 р. |
  Свентокшиський національний парк (Польща) | |
 Свентокшиський національний парк у Вікісховищі | |
Історія парку
В 1920 р. на території Холмової гори було засновано першу природоохоронну зону. У 1924 р. були засновані два заповідники на горах Лисіця і Лиса гора. Пізніше було засновано ще один окремий заповідник під назвою «Мокрий Бір» площею 38,44 га. У 30-х роках XX ст. ліси Лисогірських гір називалися «Ялиновою пущею» (пол. Puszcza Jodłowa). Водночас для цієї пущі було присвоєно природоохоронний статус Національного парку, адміністрація якого перебувала в Бодзентині. У долині Чорні Води між Мєйською-Горою і Лисіцею було створено заповідник «Чорний Ліс» площею 26,45 га. У 1950 р. всі ці природоохоронні території було об'єднано в єдиний «Свентокшиський національний парк», загальною площею 1731 га.
Свентокшиський національний парк поділено на 8 охоронних зон: Холмова гора, Святий Хрест, Дембно, Долина яструбів, Домброва, Підгір'я, Свята Катерина і Клони.
Опис
Характерною рисою Свентокшиського національного парку є куруми, які знаходяться на вершинах гір національного парку. Найбільші куруми знаходяться на Лисій Гурі та Лисіці. На курумах зростають різні нитчасті водорості, лишайники, мохи та папороті. Деякі з курумів мають власні назви: Біла (Бяла) Скалка і Ксенжа Скалка.
Більшу частину височин національного парку займають змішані ялицеві та букові ліси, нижню — змішані сосново-дубові ліси з домішкою ялиці, модрини, ялини й бука.
Через парк проходять туристичні маршрути.
Пам'ятки
- У парку росте 270-річна ялиця біла, що досягає висоти 51 м. Ця ялиця вважається найвищим деревом у Польщі ;
- На Лисій Гурі знаходиться Природний музей Свентокшиського національного парку;
- Комплекс колишнього бенедиктинського монастиря з .
Ресурси Інтернету
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свентокшиський національний парк- Офіційний сайт Свентокшиського національного парку [ 27 листопада 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sventokshiskij nacionalnij park pol Swietokrzyski Park Narodowy odin z 23 nacionalnih parkiv Polshi Znahoditsya v Sventokshiskomu voyevodstvi Park roztashovuyetsya v centralnij chastini Sventokshiskih gir i ohoplyuye girsku sistemu Lisogori z vershinoyu Lisicya 612 m nad rivnem morya chastinu girskoyi sistemi pasmo Klonovske Vilkovsku i Dembnyansku dolini ta tri eksklavi Holmovu goru lis Servis i lisovu ploshu pid nazvoyu Ukis Zapusta pol Skarpa Zapusta z 1996 r Sventokshiskij nacionalnij parkLogotip parkuLogotip parku50 52 35 pn sh 20 58 40 sh d 50 87638889002777631 pn sh 20 97777778002777893 sh d 50 87638889002777631 20 97777778002777893 Koordinati 50 52 35 pn sh 20 58 40 sh d 50 87638889002777631 pn sh 20 97777778002777893 sh d 50 87638889002777631 20 97777778002777893Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya PolshaPlosha1731 gaZasnovano1 travnya 1950 r Sventokshiskij nacionalnij park Polsha Sventokshiskij nacionalnij park u VikishovishiGologir ya na Lisij GoriZahidna chastina Gologir ya z LisiciIstoriya parkuV 1920 r na teritoriyi Holmovoyi gori bulo zasnovano pershu prirodoohoronnu zonu U 1924 r buli zasnovani dva zapovidniki na gorah Lisicya i Lisa gora Piznishe bulo zasnovano she odin okremij zapovidnik pid nazvoyu Mokrij Bir plosheyu 38 44 ga U 30 h rokah XX st lisi Lisogirskih gir nazivalisya Yalinovoyu pusheyu pol Puszcza Jodlowa Vodnochas dlya ciyeyi pushi bulo prisvoyeno prirodoohoronnij status Nacionalnogo parku administraciya yakogo perebuvala v Bodzentini U dolini Chorni Vodi mizh Myejskoyu Goroyu i Lisiceyu bulo stvoreno zapovidnik Chornij Lis plosheyu 26 45 ga U 1950 r vsi ci prirodoohoronni teritoriyi bulo ob yednano v yedinij Sventokshiskij nacionalnij park zagalnoyu plosheyu 1731 ga Sventokshiskij nacionalnij park podileno na 8 ohoronnih zon Holmova gora Svyatij Hrest Dembno Dolina yastrubiv Dombrova Pidgir ya Svyata Katerina i Kloni OpisHarakternoyu risoyu Sventokshiskogo nacionalnogo parku ye kurumi yaki znahodyatsya na vershinah gir nacionalnogo parku Najbilshi kurumi znahodyatsya na Lisij Guri ta Lisici Na kurumah zrostayut rizni nitchasti vodorosti lishajniki mohi ta paporoti Deyaki z kurumiv mayut vlasni nazvi Bila Byala Skalka i Ksenzha Skalka Bilshu chastinu visochin nacionalnogo parku zajmayut zmishani yalicevi ta bukovi lisi nizhnyu zmishani sosnovo dubovi lisi z domishkoyu yalici modrini yalini j buka Cherez park prohodyat turistichni marshruti Pam yatkiU parku roste 270 richna yalicya bila sho dosyagaye visoti 51 m Cya yalicya vvazhayetsya najvishim derevom u Polshi Na Lisij Guri znahoditsya Prirodnij muzej Sventokshiskogo nacionalnogo parku Kompleks kolishnogo benediktinskogo monastirya z Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sventokshiskij nacionalnij park Oficijnij sajt Sventokshiskogo nacionalnogo parku 27 listopada 2018 u Wayback Machine