Санта-Марія-дей-Міраколі

Санта-Марія-дей-Міраколі (лат. Sanctae Mariae Miracolorum) — одна з двох відомих в Римі церков близнючок, побудованих поміж 1662 та 1679 роками на П'яцца-дель-Пополо. Архітекторами цих будівель, на заході від Via del Corso — Санта-Марія-дей-Міраколі і на сході Санта Марія ін Монтесанто були — Карло Райнальді, Карло Фонтана та Лоренцо Берніні. Припускається також урбаністичний вплив папи Олександра VII на облаштування цього архітектурного комплексу на П'яцца дель Пополо.

Санта-Марія-дей-Міраколі
41°54′35″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90982000002777852° пн. ш. 12.47645000002777671° сх. д. / 41.90982000002777852; 12.47645000002777671Координати: 41°54′35″ пн. ш. 12°28′35″ сх. д. / 41.90982000002777852° пн. ш. 12.47645000002777671° сх. д. / 41.90982000002777852; 12.47645000002777671
Країна	Італія^[1]^[2]
Розташування	^d
Тип	церква^[1]^[2]
Стиль	бароко
Архітектор	Карло Райнальді
Засновник	Олександр VII
Дата заснування	1675
Санта-Марія-дей-Міраколі Санта-Марія-дей-Міраколі (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

П'яцца дель Пополо
(Вигляд на південь Санта-Марія-ін-Монтесанто, Санта-Марія-дей-Міраколі (з правої сторони) та обеліск)

Санта-Марія-дей-Міраколі; абсида

На противагу до Санта-Марія-ін-Монтесанто із її овальними обрисами, будівля Санта-Марія-дей-Міраколі є округлою з восьмикутним куполом та елегантною дзвіницею з 18 століття. Інтер'єр церкви прикрашений фресками Антоніо Раджу — учня Берніні. Скульптури кардиналів Бенедетто та Ґастальді зроблені Карло Фонтана, який також розробив інтер'єр. На високому вівтарі — чудотворний образ Богородиці, який і дав своє ім'я церкві. Також Їй і присвячена перша каплиця праворуч від вівтаря.

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049
2. dati.beniculturali.it — 2014.
   d:Track:Q52897564

Посилання

• Herbert Rosendorfer Kirchenführer Rom. Edition Leipzig 1999, , Ст. 171. (нім.)

• Галерея фотографій [ 26 січня 2011 у Wayback Machine.]