Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самуїл I (у миру Скарлатос Ганцеріс) двічі служив Константинопольським патріархом, у 1763–1768 та 1773–1774 роках.
| Самуїл І Константинопольський | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | грец. Σκαρλᾶτος Χαντζερῆς |
| Народився | 1700 Стамбул, Османська імперія |
| Помер | 10 травня 1775 Хейбеліада, Османська імперія |
| Діяльність | православний священник |
| Alma mater | Велика школа нації |
| Посада | Константинопольський патріархат |
| Конфесія | православ'я |
| |
Його життя
Він народився в 1700 році в Константинополі в родині Ханцері і був сином (Баса-) Гіаннакіса, представника міських купців, і Маріори Мурузі. Навчався у Великій Школі Нації і отримав хорошу освіту з грецької, латинської, філософії та церковної науки. У молодому віці (приблизно 20–25 років) був рукоположений в сан диякона, а згодом став архідияконом Патріарха Паїсія II. У грудні 1731 року обраний митрополитом Дерконським, а 24 травня 1763 року — Вселенським патріархом, хоча вважав себе занадто старим для цієї посади. Його описують як тиранічного, зарозумілого і мстивого, який часто не дотримувався священних правил.
Під час свого Патріархату він займався фінансами Патріархату: зменшив витрати, скоротив збори коштів і «дискову» процесію п’ять разів на рік і скасував старий звичай вносити священиків і ченців натурою (тварин, яйця тощо). Патріархат. Він зміцнив освіту, заснувавши багато шкіл і відновив престиж Патріархату. У 1766-67 роках він скасував автокефалію Печської та Охридської архієпархій (юрисдикція якої охопила великі території Македонії, Епіру, Фессалії, Албанії та Сербії) і відновив загалом 25 єпархій під юрисдикцією Вселенської. Він влаштував, щоб патріарша печатка була розділена на чотири частини, які були передані синодальним ієрархам. При цьому він наголосив на синодальній системі управління Патріархатом, під час якої відповідальність розподіляється, а можливість свавілля з боку Патріарха обмежена.
На соціальному рівні він клеймив «рабство жінок» і виступав проти інституту приданого та комерційного шлюбу. Синодальним рішенням він уточнив ступінь спорідненості, яка є перешкодою для шлюбу.
Його радикальні кроки викликали реакцію, аж до того, що 5 листопада 1768 року він змушений піти у відставку. Був засланий до монастиря Великої Афонської Лаври, де його не прийняли тепло, харчувався лише сухим хлібом і захворів. У 1770 році йому вдалося дозволити турецькому уряду повернути його в резиденцію в Терапії. Після відставки Патріарха Феодосія II 17 листопада 1773 року Синод за безпосереднього особистого втручання султана Мустафи III переобрав патріарха Самуїла, незважаючи на його рішучу реакцію.
Цей другий Патріархат проіснував близько року. Під час нього він намагався вирішити питання «Колівади», обравши більш жорстку політику, ніж у його попередника. Цей короткий Патріархат зустрів його з сильним опозиційним фронтом під керівництвом митрополита Бурси Мелетія і збігся зі смертю султана Мустафи III (січень 1774 р.) і вступом на престол його брата Абдул-Гаміда І. Втративши опору у Високих воротах і Синоді, 24 грудня 1774 року був засланий до Халки. Там його здоров’я погіршилося, і він попросив лікуватися у себе вдома в Терапії, але йому не дозволили. Там він помер 10 травня 1775 р. і був похований поруч зі Святим вівтарем церкви Святого Миколая в Халкі.
Подейкують, що коханкою Самуїла була Роксандра Караца . Його племінниками були Костянтин, князь Валахії, Александр, князь Молдавії, та Самуїл, митрополит Ефеський.
Авторська робота
Здається, Самуїл мав важливу письменницьку роботу, яка, однак, не збереглася через обставини життя його нащадків. Він написав риторику, короткий зміст промов Демосфена, а також «Державу та діалоги Платона». Мав також збірку промов у рукописах та перекладів творів європейських авторів.
Посилання
- Μανουήλ Γεδεών.
- Μπακούρος, 1998.
- Λόγοι πατριωτικοί απλοσύνθετοι, για τη σκλαβιά της γυναίκας και για το χαλασμό του γένους, στηλιτευτικοί της προίκας και τον εμπορικού γάμου, κηρυγμένοι στα 1767 από τον πατριάρχη Σαμουήλ Χαντζερή, φανερωμένοι στα λογοτεχνικά μας κι αποκαταστημένοι από τον Γ. Βαλέτα, έκδ. Βιβλία Πηγής, Αθήνα 1948.
- . Архів оригіналу за 27 червня 2016. Процитовано 29 жовтня 2008.
- Σταματόπουλος Τάκης, Ο εσωτερικός αγώνας, εκδόσεις Κάλβος, τόμος Α΄, σελ. 152
Джерела
- Γεδεών, Μανουήλ (1885). Πατριαρχικοί Πίνακες: Ειδήσεις ιστορικαί βιογραφικαί περί των Πατριαρχών Κωνσταντινουπόλεως: από Ανδρέου του Πρωτοκλήτου μέχρις Ιωακείμ Γ' του από Θεσσαλονίκης, 36-1884. Κωνσταντινούπολη: Lorenz & Keil.
- Μπακούρος, Βασίλειος (1998). Ο Οικουμενικός Πατριάρχης Σαμουήλ Α΄ Χαντζερής ο βυζάντιος: ο βίος και το έργο του (1700-1775). Διδακτορική Διατριβή, Εθνικό και Καποδιστριακό Πανεπιστήμιο Αθηνών (ΕΚΠΑ).
Подальше читання
- «Σαμουήλ Χαντζερής ο Βυζάντιος (1700-1775). Η συμβολή του στην πνευματική κίνηση του Γένους κατά τον 18ο αι.», εκδ. Πρόσωπο, Αθήνα 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samuyil I u miru Skarlatos Ganceris dvichi sluzhiv Konstantinopolskim patriarhom u 1763 1768 ta 1773 1774 rokah Samuyil I KonstantinopolskijIm ya pri narodzhennigrec Skarlᾶtos XantzerῆsNarodivsya1700 Stambul Osmanska imperiyaPomer10 travnya 1775 1775 05 10 Hejbeliada Osmanska imperiyaDiyalnistpravoslavnij svyashennikAlma materVelika shkola naciyiPosadaKonstantinopolskij patriarhatKonfesiyapravoslav ya Mediafajli u VikishovishiJogo zhittyaVin narodivsya v 1700 roci v Konstantinopoli v rodini Hanceri i buv sinom Basa Giannakisa predstavnika miskih kupciv i Mariori Muruzi Navchavsya u Velikij Shkoli Naciyi i otrimav horoshu osvitu z greckoyi latinskoyi filosofiyi ta cerkovnoyi nauki U molodomu vici priblizno 20 25 rokiv buv rukopolozhenij v san diyakona a zgodom stav arhidiyakonom Patriarha Payisiya II U grudni 1731 roku obranij mitropolitom Derkonskim a 24 travnya 1763 roku Vselenskim patriarhom hocha vvazhav sebe zanadto starim dlya ciyeyi posadi Jogo opisuyut yak tiranichnogo zarozumilogo i mstivogo yakij chasto ne dotrimuvavsya svyashennih pravil Pid chas svogo Patriarhatu vin zajmavsya finansami Patriarhatu zmenshiv vitrati skorotiv zbori koshtiv i diskovu procesiyu p yat raziv na rik i skasuvav starij zvichaj vnositi svyashenikiv i chenciv naturoyu tvarin yajcya tosho Patriarhat Vin zmicniv osvitu zasnuvavshi bagato shkil i vidnoviv prestizh Patriarhatu U 1766 67 rokah vin skasuvav avtokefaliyu Pechskoyi ta Ohridskoyi arhiyeparhij yurisdikciya yakoyi ohopila veliki teritoriyi Makedoniyi Epiru Fessaliyi Albaniyi ta Serbiyi i vidnoviv zagalom 25 yeparhij pid yurisdikciyeyu Vselenskoyi Vin vlashtuvav shob patriarsha pechatka bula rozdilena na chotiri chastini yaki buli peredani sinodalnim iyerarham Pri comu vin nagolosiv na sinodalnij sistemi upravlinnya Patriarhatom pid chas yakoyi vidpovidalnist rozpodilyayetsya a mozhlivist svavillya z boku Patriarha obmezhena Na socialnomu rivni vin klejmiv rabstvo zhinok i vistupav proti institutu pridanogo ta komercijnogo shlyubu Sinodalnim rishennyam vin utochniv stupin sporidnenosti yaka ye pereshkodoyu dlya shlyubu Jogo radikalni kroki viklikali reakciyu azh do togo sho 5 listopada 1768 roku vin zmushenij piti u vidstavku Buv zaslanij do monastirya Velikoyi Afonskoyi Lavri de jogo ne prijnyali teplo harchuvavsya lishe suhim hlibom i zahvoriv U 1770 roci jomu vdalosya dozvoliti tureckomu uryadu povernuti jogo v rezidenciyu v Terapiyi Pislya vidstavki Patriarha Feodosiya II 17 listopada 1773 roku Sinod za bezposerednogo osobistogo vtruchannya sultana Mustafi III pereobrav patriarha Samuyila nezvazhayuchi na jogo rishuchu reakciyu Cej drugij Patriarhat proisnuvav blizko roku Pid chas nogo vin namagavsya virishiti pitannya Kolivadi obravshi bilsh zhorstku politiku nizh u jogo poperednika Cej korotkij Patriarhat zustriv jogo z silnim opozicijnim frontom pid kerivnictvom mitropolita Bursi Meletiya i zbigsya zi smertyu sultana Mustafi III sichen 1774 r i vstupom na prestol jogo brata Abdul Gamida I Vtrativshi oporu u Visokih vorotah i Sinodi 24 grudnya 1774 roku buv zaslanij do Halki Tam jogo zdorov ya pogirshilosya i vin poprosiv likuvatisya u sebe vdoma v Terapiyi ale jomu ne dozvolili Tam vin pomer 10 travnya 1775 r i buv pohovanij poruch zi Svyatim vivtarem cerkvi Svyatogo Mikolaya v Halki Podejkuyut sho kohankoyu Samuyila bula Roksandra Karaca Jogo pleminnikami buli Kostyantin knyaz Valahiyi Aleksandr knyaz Moldaviyi ta Samuyil mitropolit Efeskij Avtorska robotaZdayetsya Samuyil mav vazhlivu pismennicku robotu yaka odnak ne zbereglasya cherez obstavini zhittya jogo nashadkiv Vin napisav ritoriku korotkij zmist promov Demosfena a takozh Derzhavu ta dialogi Platona Mav takozh zbirku promov u rukopisah ta perekladiv tvoriv yevropejskih avtoriv PosilannyaManoyhl Gedewn Mpakoyros 1998 Logoi patriwtikoi aplosyn8etoi gia th sklabia ths gynaikas kai gia to xalasmo toy genoys sthliteytikoi ths proikas kai ton emporikoy gamoy khrygmenoi sta 1767 apo ton patriarxh Samoyhl Xantzerh fanerwmenoi sta logotexnika mas ki apokatasthmenoi apo ton G Baleta ekd Biblia Phghs A8hna 1948 Arhiv originalu za 27 chervnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2008 Stamatopoylos Takhs O eswterikos agwnas ekdoseis Kalbos tomos A sel 152DzherelaGedewn Manoyhl 1885 Patriarxikoi Pinakes Eidhseis istorikai biografikai peri twn Patriarxwn Kwnstantinoypolews apo Andreoy toy Prwtoklhtoy mexris Iwakeim G toy apo 8essalonikhs 36 1884 Kwnstantinoypolh Lorenz amp Keil Mpakoyros Basileios 1998 O Oikoymenikos Patriarxhs Samoyhl A Xantzerhs o byzantios o bios kai to ergo toy 1700 1775 Didaktorikh Diatribh E8niko kai Kapodistriako Panepisthmio A8hnwn EKPA Podalshe chitannya Samoyhl Xantzerhs o Byzantios 1700 1775 H symbolh toy sthn pneymatikh kinhsh toy Genoys kata ton 18o ai ekd Proswpo A8hna 2008 Poperednik Joannikij III Konstantinopolskij patriarh 1763 1768 Nastupnik Meletij II Poperednik Feodosij II Konstantinopolskij patriarh 1773 1774 Nastupnik Sofronij II