Самозайма́ння вугі́лля (рос. самовозгорание угля, англ. self-ignition of coal; нім. Selbstentzündung von Kohle) — процес спонтанного підвищення температури з наступним самозайманням вугілля та (або) вуглевмісних порід. Самозаймання вугілля — це фізико-хімічний процес, який проходить у промислових умовах гірничих виробок шахт, в штабелях і відвалах різної форми і розмірів. З фізичної точки зору це процес переходу хімічної системи з низькотемпературного стану у стан горіння внаслідок виникнення тепла у самій системі без притоку тепла у систему ззовні.
Теорії самозаймання вугілля
Існують дві теорії самозаймання вугілля: киснева і біохімічна.
Киснева теорія
За кисневою теорією самозаймання розглядається як результат окиснення вугілля киснем повітря. Самозаймання вугілля — сукупність трьох груп процесів, які протікають одночасно: — термохімічних реакцій між вугіллям та киснем повітря; — тепловиділення та переносу тепла; — газодинамічних процесів у поровому середовищі. Мікроскопічні досліди показали, що на поверхні частинок вугілля, а також у тріщинах і доступних кисню порах розвивається зона окиснення. Молекули кисню проникають через пори у середину частинок вугілля і вступають з ним у взаємодію, яка супроводжується виділенням тепла. Ширина зони окислення залежить від структури і петрографічного складу вугілля, ступені його метаморфізму, пористості і реакційної здатності до окислення (хімічної активності). У розвитку самозаймання певну роль відіграють також виділення тепла при випарюванні і конденсації вологи, утворення води і газів за рахунок хімічних реакцій, сорбції та десорбції, масоперенос дифузією, конвективний перенос тепла за рахунок зміни барометричного тиску, теплової та хімічної депресій та ін. Складовими частинами процесу самозаймання є хімічні реакції, притік кисню і теплофізичні співвідношення між системою та навколишнім середовищем. Джерелом тепла у системі є хімічні реакції окиснення активних її компонентів киснем, який надходить в систему з навколишнього середовища або яке виникає при розкладі других компонентів системи.
Процес окиснення органічної речовини викопного вугілля і вуглевмісних порід є складним і багатофакторним, що обумовлено гетерогенністю та складністю структури вугілля. Різні гіпотези самозаймання вугілля (перекисна, фенольна, неграничних сполук та ін.) базуються на аналогії процесу окислення вугілля з окисненням окремих класів органічних сполук.
Виходячи з того, що самозаймання є сукупністю процесів термохімічних реакцій горючих речовин с киснем повітря, тепловиділення і переносу тепла і газодинаміки у пористому середовищі, з допомогою систем диференційних рівнянь розроблено декілька математичних моделей самозаймання. Шляхом рішення таких систем рівнянь для різних умов (вироблений простір, цілики вугілля у шахтах, штабелі вугілля на складах, породні відвали) розроблені методики визначення пожежобезпечних розмірів вугільної (вуглевмісної) маси, часу досягнення критичних температур у цій масі (індукційний період) та ін.
Профілактика самозаймання вугілля основана на подавлені та ліквідації фізичних умов самозаймання. Для цього треба зменшити хімічну активність вугілля, зменшити накопичення тепла і притік повітря. Знизити хімічну активність вугілля можна використанням антипірогенів або дезактивацією вугілля. Накопичення тепла можна ослабити зменшенням кількості вугілля, яке окиснюється та прискоренням швидкості гірничих робіт.
Біохімічна теорія
Біохімічна теорія самозаймання вугілля висунута і розвинена українськими вченими в циклі робіт М. П. Зборщика, В. В. Осокіна та ін. Згідно з нею самонагрівання і самозаймання вугілля і вуглевмісних порід протікає за рахунок теплоти екзотермічних реакцій окиснювального вилуговування в них піриту за участю тіонових бактерій, що знаходяться в порових розчинах та інтенсифікують процес вилуговування. Морфологія (форма існування) тіонових бактерій в поровому розчині змінюється при зміні його параметрів (температури, кислотності, наявності поживних субстратів і джерел енергії). В природних водно-повітряних умовах тіонові бактерії розкладають в порах породи мікрокристали піриту по їх зовнішній поверхні на елементну сірку і попутні компоненти (сірчану кислоту, сульфати, гідроксид заліза і ін.). Таким чином, з гірської породи, яка містить пірит, під дією тіонових бактерій виділяється елементна сірка (відкриття, захищене в 1998 р. дипломом № 79). Виділення елементної сірки і сірчаної кислоти зумовлює перехід самонагрівання в самозаймання порід. Причому, спершу біля розігрітої до температури 248—261 °C породної поверхні (внаслідок дії теплоти екзотермічних реакцій, ініційованих тіоновими бактеріями) самозаймаються пари елементної сірки. При температурі близько 300 °C і вище з вугілля і вугле-глинистих порід виділяються такі дуже небезпечні і шкідливі речовини: сірковуглець CS2, сіркооксид вуглецю COS, сірководень H2S, діоксид сірки SO2, сірчаний ангідрид SO3, концентрована сірчана кислота H2SO4.
Процес розігрівання гірської породи від 160 °C (холоднополум'яне горіння сірки) до температури понад 1000 °C протікає безперервно. При цьому тепловиділення на кожній попередній стадії достатнє для підвищення температури середовища до такого значення, при якому стає можливим протікання екзотермічної реакції на кожній подальшій стадії горіння.
Профілактика самонагрівання і самозаймання піритвмісних гірських порід полягає в придушенні життєдіяльності тіонових бактерій і нейтралізації продуктів біохімічного окиснення піриту, в основному елементної сірки і сірчаної кислоти. Для цього використовують гідроксиди і карбонати Na, K або Ca, які володіють універсальними властивостями при використанні у вигляді розчинів або суспензій придушувати життєдіяльність тіонових бактерій і нейтралізувати шкідливі речовини новоутворення на всіх стадіях протікання в г.п. екзотермічних процесів. Серед таких речовин найбільш доцільно використати гідроксид кальцію — гашене вапно, що є відходом металургійного виробництва. Для профілактики самонагрівання вугілля й вуглевмісних порід на їх поверхні можна формувати захисні шари антиоксидантів внаслідок взаємодії в розчинах спеціально підібраних речовин-антагоністів (CaCl2 — Na2SO4; CaCl2 — Na2CO3 і ін.).
Дослідження самозаймання вугілля
Схильність вугілля до самозаймання (СЗ) є його внутрішньою властивістю, зумовленою початковим матеріалом, умовами його перетворення і характеризує його здатність взаємодіяти з киснем.
Запропоновано велику кількість методів визначення схильності вугілля до самозаймання, основаних на визначенні швидкості взаємодії вугілля з киснем, зміні його фізичних властивостей при окисненні, петрографічному складі і структурі вугілля. Розроблені різні методи визначення пожежотвірних параметрів великих мас вугілля, включаючи показник схильності до самозаймання, як один з параметрів, що характеризують імовірність самозаймання.
Запропоновані системи рівнянь, що описують тепловий баланс, конвективний притік кисню і , які враховують основні процеси у вугіллі під час окиснення. Питання про вплив генетичних і геохімічних чинників на СЗ вугілля досліджене недостатньо, в зв'язку з чим існують протилежні думки з цього приводу.
З всіх видів вугілля найбільш поширені і вивчені гуміти. Більшість досліджень низькотемпературного окиснення і самозаймання вугілля проведена на гумітах різного ступеня метаморфізму. В Донбасі також найбільш вивчені гуміти, що складають основну масу вугілля басейну і найбільш схильні до самозаймання.
Сапропеліти завдяки великій щільності структури практично не взаємодіють з киснем при низьких температурах. Значна щільність ліптобіолітів утруднює проникнення кисню всередину шматків, що сповільнює протікання окиснювальних процесів, тобто ліптобіоліти за окиснюваністю схожі з сапропелітами.
Про роль різних петрографічних інгредієнтів в процесі низькотемпературного окиснення і самозаймання немає єдиної думки. Відмінність молекулярної структури мікрокомпонентів вугілля обумовлює різну міру їх активності при взаємодії з киснем. Включення інертиніту збільшує хімічну активність вугілля, оскільки висока пористість зумовлює проникнення кисню всередину вугільної речовини до більш реакційноздатної поверхні вітриніту. Зі збільшенням вмісту у вугіллі фюзенізованої речовини і зменшенням геліфікованої схильність вугілля до самозаймання меншає. Легше окиснюється вугілля з підвищеним вмістом вітриніту і семивітриніту. У кам'яному вугіллі великі включення інертиніту сприяють створенню додаткової реагуючої поверхні за рахунок збільшення пористості і розвитку мікротріщин у вітриніті. У бурому вугіллі вітриніт має власну, сильно розвинену мережу мікротріщин, і інертиніт не впливає на його окиснення.
Мінеральна частина не є інертно баластною, а впливає істотним чином на окиснювальні процеси, в залежності від складу інгібуює або каталізує їх.
Аналіз ендогенних пожеж в шахтах Донбасу показав, що схильним до СЗ є в основному вугілля відновленого типу, тобто вугілля з підвищеним вмістом сірки. Схильне до СЗ маловідновлене вугілля в більшості випадків містило понад 1,1% сірки.
Максимальну схильність до самозаймання має вугілля, відповідне стадіям вуглефікації, на яких спостерігалися корінні зміни структури вугільної речовини за рахунок стрибкоподібного виділення летких продуктів. Це непрямо підтверджує радикальний механізм низькотемпературного окиснення вугілля, оскільки при виділенні летких продуктів частина вільних зв'язків замінювалася за рахунок приєднання зайвих атомів водню або утворення місточкових кисневих зв'язків, а інша частина могла утворити вільні радикали різної стабільності. Хоч не всі тверді горючі копалини схильні до самозаймання, однак, всі без виключення змінюють при окисненні фізичні і хімічні властивості.
Меншає міцність вугілля і змінюється його гранулометричний склад: знижу¬ється вміст великих зерен, які внаслідок розтріскування розсипаються на дрібний. Змінюється поверхня шматків вугілля, меншає міра блиску вітриніту, з'являються бурі, жовті, білі нальоти, зумовлені відкладенням сульфатів за рахунок окиснення піриту і гідроксидів заліза, карбонатів і ін. Спочатку збільшується (до 8%) за рахунок приєднання кисню і поглинання води, а потім меншає маса вугілля. Різко зростає пористість вугілля за рахунок збільшення об'єму макропор. Змінюється також елементний склад органічної маси, причому вміст вуглецю і водню меншає, а кисню зростає. Ці зміни особливо помітні при окисненні вугілля в умовах підвищених температур. Знижується вихід і змінюється елементний склад летких продуктів, що утворюються при напівкоксуванні вугілля. У летких продуктах збільшується частка кисню і меншає вміст вуглецю і водню.
Значно зростає вміст у вугіллі карбоксильних, альдегідних, кетонних і хіноїдних карбоксильних груп, фенольних і спиртових гідроксильних груп, метоксильних і складноефірних угрупувань. Зміна елементного складу і хімічної будови вугілля внаслідок окиснення впливає на вихід летких речовин і теплоту згоряння, яка особливо помітно знижується при окисненні малометаморфізованого вугілля. Вихід летких речовин при окисненні спочатку, як правило, збільшується, а потім меншає, причому для високометаморфізованого вугілля зростання виходу летких речовин більш значне. По мірі збільшення глибини окиснення в складі летких речовин меншає вміст водню, метану, етану і зростає кількість СО і СО2.
Характерною ознакою окиснення вугілля є помітне підвищення вмісту гігроскопічної вологи. Внаслідок збільшення кількості кисеньвмісних груп на поверхні вугільних частинок вона стає гідрофільною, що різко знижує флотованість вугілля.
При окисненні кам'яного спікливого вугілля знижується його спікливість, що приводить до погіршення якості коксу. Внаслідок зміни хімічної будови органічної маси вугілля при окисненні спостерігається зниження виходу смоли напівкоксування, збільшення вмісту кисеньвмісних сполук у смолі і первинному газі, зростання виходу підсмольної води. При високотемпературному коксуванні окисненого вугілля помітно знижується вихід кам’яновугільної смоли і сирого бензолу, підвищується вихід пірогенетичної вологи і меншає теплота згоряння коксового газу внаслідок збільшення в ньому кисеньвмісних компонентів.
Окиснення і вивітрювання кам'яного вугілля приводить до появи у нього здатності до взаємодії зі слабкими розчинами лугів, тобто за властивостями воно наближається до бурого вугілля, хоч продукти, які отримують при цьому, не можна назвати гуміновими кислотами, оскільки при вуглефікації бурого вугілля гумінові кислоти зазнають незворотних змін і утворюють в кам'яному вугіллі речовини, нейтральні щодо слабких лужних розчинів.
Література
- Саранчук В. И. и др. Окисление и самовозгорание твердого топлива. — К.: Наукова думка. — 1994. — 264 с.
- Зборщик М. П., Осокин В. В. Предотвращение самовозгорания горных пород. — К.:Техніка, 1990.- 176 с.
- Зборщик М. П., Осокин В. В. Горение пород угольных месторождений и их тушение. Донецк: ДонГТУ, 2000. — 180 с.
- Булгаков Ю. Ф. Тушение пожаров в угольных шахтах. — Донецк: ДонГТУ, 2001. — 270 с.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Основи хімії і фізики горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samozajma nnya vugi llya ros samovozgoranie uglya angl self ignition of coal nim Selbstentzundung von Kohle proces spontannogo pidvishennya temperaturi z nastupnim samozajmannyam vugillya ta abo vuglevmisnih porid Samozajmannya vugillya ce fiziko himichnij proces yakij prohodit u promislovih umovah girnichih virobok shaht v shtabelyah i vidvalah riznoyi formi i rozmiriv Z fizichnoyi tochki zoru ce proces perehodu himichnoyi sistemi z nizkotemperaturnogo stanu u stan gorinnya vnaslidok viniknennya tepla u samij sistemi bez pritoku tepla u sistemu zzovni Teoriyi samozajmannya vugillyaIsnuyut dvi teoriyi samozajmannya vugillya kisneva i biohimichna Kisneva teoriya Za kisnevoyu teoriyeyu samozajmannya rozglyadayetsya yak rezultat okisnennya vugillya kisnem povitrya Samozajmannya vugillya sukupnist troh grup procesiv yaki protikayut odnochasno termohimichnih reakcij mizh vugillyam ta kisnem povitrya teplovidilennya ta perenosu tepla gazodinamichnih procesiv u porovomu seredovishi Mikroskopichni doslidi pokazali sho na poverhni chastinok vugillya a takozh u trishinah i dostupnih kisnyu porah rozvivayetsya zona okisnennya Molekuli kisnyu pronikayut cherez pori u seredinu chastinok vugillya i vstupayut z nim u vzayemodiyu yaka suprovodzhuyetsya vidilennyam tepla Shirina zoni okislennya zalezhit vid strukturi i petrografichnogo skladu vugillya stupeni jogo metamorfizmu poristosti i reakcijnoyi zdatnosti do okislennya himichnoyi aktivnosti U rozvitku samozajmannya pevnu rol vidigrayut takozh vidilennya tepla pri viparyuvanni i kondensaciyi vologi utvorennya vodi i gaziv za rahunok himichnih reakcij sorbciyi ta desorbciyi masoperenos difuziyeyu konvektivnij perenos tepla za rahunok zmini barometrichnogo tisku teplovoyi ta himichnoyi depresij ta in Skladovimi chastinami procesu samozajmannya ye himichni reakciyi pritik kisnyu i teplofizichni spivvidnoshennya mizh sistemoyu ta navkolishnim seredovishem Dzherelom tepla u sistemi ye himichni reakciyi okisnennya aktivnih yiyi komponentiv kisnem yakij nadhodit v sistemu z navkolishnogo seredovisha abo yake vinikaye pri rozkladi drugih komponentiv sistemi Proces okisnennya organichnoyi rechovini vikopnogo vugillya i vuglevmisnih porid ye skladnim i bagatofaktornim sho obumovleno geterogennistyu ta skladnistyu strukturi vugillya Rizni gipotezi samozajmannya vugillya perekisna fenolna negranichnih spoluk ta in bazuyutsya na analogiyi procesu okislennya vugillya z okisnennyam okremih klasiv organichnih spoluk Vihodyachi z togo sho samozajmannya ye sukupnistyu procesiv termohimichnih reakcij goryuchih rechovin s kisnem povitrya teplovidilennya i perenosu tepla i gazodinamiki u poristomu seredovishi z dopomogoyu sistem diferencijnih rivnyan rozrobleno dekilka matematichnih modelej samozajmannya Shlyahom rishennya takih sistem rivnyan dlya riznih umov viroblenij prostir ciliki vugillya u shahtah shtabeli vugillya na skladah porodni vidvali rozrobleni metodiki viznachennya pozhezhobezpechnih rozmiriv vugilnoyi vuglevmisnoyi masi chasu dosyagnennya kritichnih temperatur u cij masi indukcijnij period ta in Profilaktika samozajmannya vugillya osnovana na podavleni ta likvidaciyi fizichnih umov samozajmannya Dlya cogo treba zmenshiti himichnu aktivnist vugillya zmenshiti nakopichennya tepla i pritik povitrya Zniziti himichnu aktivnist vugillya mozhna vikoristannyam antipirogeniv abo dezaktivaciyeyu vugillya Nakopichennya tepla mozhna oslabiti zmenshennyam kilkosti vugillya yake okisnyuyetsya ta priskorennyam shvidkosti girnichih robit Biohimichna teoriya Biohimichna teoriya samozajmannya vugillya visunuta i rozvinena ukrayinskimi vchenimi v cikli robit M P Zborshika V V Osokina ta in Zgidno z neyu samonagrivannya i samozajmannya vugillya i vuglevmisnih porid protikaye za rahunok teploti ekzotermichnih reakcij okisnyuvalnogo vilugovuvannya v nih piritu za uchastyu tionovih bakterij sho znahodyatsya v porovih rozchinah ta intensifikuyut proces vilugovuvannya Morfologiya forma isnuvannya tionovih bakterij v porovomu rozchini zminyuyetsya pri zmini jogo parametriv temperaturi kislotnosti nayavnosti pozhivnih substrativ i dzherel energiyi V prirodnih vodno povitryanih umovah tionovi bakteriyi rozkladayut v porah porodi mikrokristali piritu po yih zovnishnij poverhni na elementnu sirku i poputni komponenti sirchanu kislotu sulfati gidroksid zaliza i in Takim chinom z girskoyi porodi yaka mistit pirit pid diyeyu tionovih bakterij vidilyayetsya elementna sirka vidkrittya zahishene v 1998 r diplomom 79 Vidilennya elementnoyi sirki i sirchanoyi kisloti zumovlyuye perehid samonagrivannya v samozajmannya porid Prichomu spershu bilya rozigritoyi do temperaturi 248 261 C porodnoyi poverhni vnaslidok diyi teploti ekzotermichnih reakcij inicijovanih tionovimi bakteriyami samozajmayutsya pari elementnoyi sirki Pri temperaturi blizko 300 C i vishe z vugillya i vugle glinistih porid vidilyayutsya taki duzhe nebezpechni i shkidlivi rechovini sirkovuglec CS2 sirkooksid vuglecyu COS sirkovoden H2S dioksid sirki SO2 sirchanij angidrid SO3 koncentrovana sirchana kislota H2SO4 Proces rozigrivannya girskoyi porodi vid 160 C holodnopolum yane gorinnya sirki do temperaturi ponad 1000 C protikaye bezperervno Pri comu teplovidilennya na kozhnij poperednij stadiyi dostatnye dlya pidvishennya temperaturi seredovisha do takogo znachennya pri yakomu staye mozhlivim protikannya ekzotermichnoyi reakciyi na kozhnij podalshij stadiyi gorinnya Profilaktika samonagrivannya i samozajmannya piritvmisnih girskih porid polyagaye v pridushenni zhittyediyalnosti tionovih bakterij i nejtralizaciyi produktiv biohimichnogo okisnennya piritu v osnovnomu elementnoyi sirki i sirchanoyi kisloti Dlya cogo vikoristovuyut gidroksidi i karbonati Na K abo Ca yaki volodiyut universalnimi vlastivostyami pri vikoristanni u viglyadi rozchiniv abo suspenzij pridushuvati zhittyediyalnist tionovih bakterij i nejtralizuvati shkidlivi rechovini novoutvorennya na vsih stadiyah protikannya v g p ekzotermichnih procesiv Sered takih rechovin najbilsh docilno vikoristati gidroksid kalciyu gashene vapno sho ye vidhodom metalurgijnogo virobnictva Dlya profilaktiki samonagrivannya vugillya j vuglevmisnih porid na yih poverhni mozhna formuvati zahisni shari antioksidantiv vnaslidok vzayemodiyi v rozchinah specialno pidibranih rechovin antagonistiv CaCl2 Na2SO4 CaCl2 Na2CO3 i in Doslidzhennya samozajmannya vugillyaShilnist vugillya do samozajmannya SZ ye jogo vnutrishnoyu vlastivistyu zumovlenoyu pochatkovim materialom umovami jogo peretvorennya i harakterizuye jogo zdatnist vzayemodiyati z kisnem Zaproponovano veliku kilkist metodiv viznachennya shilnosti vugillya do samozajmannya osnovanih na viznachenni shvidkosti vzayemodiyi vugillya z kisnem zmini jogo fizichnih vlastivostej pri okisnenni petrografichnomu skladi i strukturi vugillya Rozrobleni rizni metodi viznachennya pozhezhotvirnih parametriv velikih mas vugillya vklyuchayuchi pokaznik shilnosti do samozajmannya yak odin z parametriv sho harakterizuyut imovirnist samozajmannya Zaproponovani sistemi rivnyan sho opisuyut teplovij balans konvektivnij pritik kisnyu i yaki vrahovuyut osnovni procesi u vugilli pid chas okisnennya Pitannya pro vpliv genetichnih i geohimichnih chinnikiv na SZ vugillya doslidzhene nedostatno v zv yazku z chim isnuyut protilezhni dumki z cogo privodu Z vsih vidiv vugillya najbilsh poshireni i vivcheni gumiti Bilshist doslidzhen nizkotemperaturnogo okisnennya i samozajmannya vugillya provedena na gumitah riznogo stupenya metamorfizmu V Donbasi takozh najbilsh vivcheni gumiti sho skladayut osnovnu masu vugillya basejnu i najbilsh shilni do samozajmannya Sapropeliti zavdyaki velikij shilnosti strukturi praktichno ne vzayemodiyut z kisnem pri nizkih temperaturah Znachna shilnist liptobiolitiv utrudnyuye proniknennya kisnyu vseredinu shmatkiv sho spovilnyuye protikannya okisnyuvalnih procesiv tobto liptobioliti za okisnyuvanistyu shozhi z sapropelitami Pro rol riznih petrografichnih ingrediyentiv v procesi nizkotemperaturnogo okisnennya i samozajmannya nemaye yedinoyi dumki Vidminnist molekulyarnoyi strukturi mikrokomponentiv vugillya obumovlyuye riznu miru yih aktivnosti pri vzayemodiyi z kisnem Vklyuchennya inertinitu zbilshuye himichnu aktivnist vugillya oskilki visoka poristist zumovlyuye proniknennya kisnyu vseredinu vugilnoyi rechovini do bilsh reakcijnozdatnoyi poverhni vitrinitu Zi zbilshennyam vmistu u vugilli fyuzenizovanoyi rechovini i zmenshennyam gelifikovanoyi shilnist vugillya do samozajmannya menshaye Legshe okisnyuyetsya vugillya z pidvishenim vmistom vitrinitu i semivitrinitu U kam yanomu vugilli veliki vklyuchennya inertinitu spriyayut stvorennyu dodatkovoyi reaguyuchoyi poverhni za rahunok zbilshennya poristosti i rozvitku mikrotrishin u vitriniti U buromu vugilli vitrinit maye vlasnu silno rozvinenu merezhu mikrotrishin i inertinit ne vplivaye na jogo okisnennya Mineralna chastina ne ye inertno balastnoyu a vplivaye istotnim chinom na okisnyuvalni procesi v zalezhnosti vid skladu ingibuyuye abo katalizuye yih Analiz endogennih pozhezh v shahtah Donbasu pokazav sho shilnim do SZ ye v osnovnomu vugillya vidnovlenogo tipu tobto vugillya z pidvishenim vmistom sirki Shilne do SZ malovidnovlene vugillya v bilshosti vipadkiv mistilo ponad 1 1 sirki Maksimalnu shilnist do samozajmannya maye vugillya vidpovidne stadiyam vuglefikaciyi na yakih sposterigalisya korinni zmini strukturi vugilnoyi rechovini za rahunok stribkopodibnogo vidilennya letkih produktiv Ce nepryamo pidtverdzhuye radikalnij mehanizm nizkotemperaturnogo okisnennya vugillya oskilki pri vidilenni letkih produktiv chastina vilnih zv yazkiv zaminyuvalasya za rahunok priyednannya zajvih atomiv vodnyu abo utvorennya mistochkovih kisnevih zv yazkiv a insha chastina mogla utvoriti vilni radikali riznoyi stabilnosti Hoch ne vsi tverdi goryuchi kopalini shilni do samozajmannya odnak vsi bez viklyuchennya zminyuyut pri okisnenni fizichni i himichni vlastivosti Menshaye micnist vugillya i zminyuyetsya jogo granulometrichnij sklad znizhu yetsya vmist velikih zeren yaki vnaslidok roztriskuvannya rozsipayutsya na dribnij Zminyuyetsya poverhnya shmatkiv vugillya menshaye mira blisku vitrinitu z yavlyayutsya buri zhovti bili naloti zumovleni vidkladennyam sulfativ za rahunok okisnennya piritu i gidroksidiv zaliza karbonativ i in Spochatku zbilshuyetsya do 8 za rahunok priyednannya kisnyu i poglinannya vodi a potim menshaye masa vugillya Rizko zrostaye poristist vugillya za rahunok zbilshennya ob yemu makropor Zminyuyetsya takozh elementnij sklad organichnoyi masi prichomu vmist vuglecyu i vodnyu menshaye a kisnyu zrostaye Ci zmini osoblivo pomitni pri okisnenni vugillya v umovah pidvishenih temperatur Znizhuyetsya vihid i zminyuyetsya elementnij sklad letkih produktiv sho utvoryuyutsya pri napivkoksuvanni vugillya U letkih produktah zbilshuyetsya chastka kisnyu i menshaye vmist vuglecyu i vodnyu Znachno zrostaye vmist u vugilli karboksilnih aldegidnih ketonnih i hinoyidnih karboksilnih grup fenolnih i spirtovih gidroksilnih grup metoksilnih i skladnoefirnih ugrupuvan Zmina elementnogo skladu i himichnoyi budovi vugillya vnaslidok okisnennya vplivaye na vihid letkih rechovin i teplotu zgoryannya yaka osoblivo pomitno znizhuyetsya pri okisnenni malometamorfizovanogo vugillya Vihid letkih rechovin pri okisnenni spochatku yak pravilo zbilshuyetsya a potim menshaye prichomu dlya visokometamorfizovanogo vugillya zrostannya vihodu letkih rechovin bilsh znachne Po miri zbilshennya glibini okisnennya v skladi letkih rechovin menshaye vmist vodnyu metanu etanu i zrostaye kilkist SO i SO2 Harakternoyu oznakoyu okisnennya vugillya ye pomitne pidvishennya vmistu gigroskopichnoyi vologi Vnaslidok zbilshennya kilkosti kisenvmisnih grup na poverhni vugilnih chastinok vona staye gidrofilnoyu sho rizko znizhuye flotovanist vugillya Pri okisnenni kam yanogo spiklivogo vugillya znizhuyetsya jogo spiklivist sho privodit do pogirshennya yakosti koksu Vnaslidok zmini himichnoyi budovi organichnoyi masi vugillya pri okisnenni sposterigayetsya znizhennya vihodu smoli napivkoksuvannya zbilshennya vmistu kisenvmisnih spoluk u smoli i pervinnomu gazi zrostannya vihodu pidsmolnoyi vodi Pri visokotemperaturnomu koksuvanni okisnenogo vugillya pomitno znizhuyetsya vihid kam yanovugilnoyi smoli i sirogo benzolu pidvishuyetsya vihid pirogenetichnoyi vologi i menshaye teplota zgoryannya koksovogo gazu vnaslidok zbilshennya v nomu kisenvmisnih komponentiv Okisnennya i vivitryuvannya kam yanogo vugillya privodit do poyavi u nogo zdatnosti do vzayemodiyi zi slabkimi rozchinami lugiv tobto za vlastivostyami vono nablizhayetsya do burogo vugillya hoch produkti yaki otrimuyut pri comu ne mozhna nazvati guminovimi kislotami oskilki pri vuglefikaciyi burogo vugillya guminovi kisloti zaznayut nezvorotnih zmin i utvoryuyut v kam yanomu vugilli rechovini nejtralni shodo slabkih luzhnih rozchiniv LiteraturaSaranchuk V I i dr Okislenie i samovozgoranie tverdogo topliva K Naukova dumka 1994 264 s Zborshik M P Osokin V V Predotvrashenie samovozgoraniya gornyh porod K Tehnika 1990 176 s Zborshik M P Osokin V V Gorenie porod ugolnyh mestorozhdenij i ih tushenie Doneck DonGTU 2000 180 s Bulgakov Yu F Tushenie pozharov v ugolnyh shahtah Doneck DonGTU 2001 270 s Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 V I Saranchuk M O Ilyashov V V Oshovskij V S Bileckij Osnovi himiyi i fiziki goryuchih kopalin Doneck Shidnij vidavnichij dim 2008 s 600 ISBN 978 966 317 024 4