Самарська ТЕЦ

Самарська ТЕЦ — теплова електростанція у Самарській області Росії.

Самарська ТЕЦ

53°15′05″ пн. ш. 50°16′32″ сх. д. / 53.251388890027776313° пн. ш. 50.27555556002777593° сх. д. / 53.251388890027776313; 50.27555556002777593Координати: 53°15′05″ пн. ш. 50°16′32″ сх. д. / 53.251388890027776313° пн. ш. 50.27555556002777593° сх. д. / 53.251388890027776313; 50.27555556002777593
Країна	Росія
Розташування	Росія
Введення в експлуатацію	1975—1978 (турбіни 1 — 4), 2002 (турбіна 5)
Вид палива	природний газ
Котельні агрегати	5 парових Барнаульський котельний завод БКЗ-420-140НГМ, 2 водогрійні Бійський котельний завод ПТВМ-100, 5 водогрійних Барнаульський котельний завод КВГМ-180
Турбіни	всі парові, 1 Ленінградський металічний завод ПТ-60-130/13 + 3 Уральський турбінний завод Т-110/120-130-3 + 1 Уральський турбінний завод Р-50-130
Електрогенератори	1 ТВФ-63-2 + 3 ТВФ-120-2 + 1 ТВФ-63-2
Встановлена електрична потужність	440 (2002)
Встановлена теплова потужність	1954 Гкал/год (2002)
Материнська компанія	ПАО «Т Плюс»
Сайт	tplusgroup.ru/org/samara/organization/samarskaja-tehc/
ідентифікатори і посилання
Самарська ТЕЦ

В 1975—1985 роках на майданчику ТЕЦ ввели в дію п'ять парових котлів виробництва Барнаульського котельного заводу типу БКЗ-420-140НГМ продуктивністю по 420 тонн пари на годину. Вироблена ними пара живила чотири парові турбіни:

• введену в 1975-му одну турбіну Ленінградського металічного заводу типу ПТ-60-130/13 потужністю 60 МВт;
• запущені в 1976—1978 роках три турбіни від Уральського турбінного заводу типу три Т-110/120-130-3 потужністю по 110 МВт.

Ще в 1972-му на майданчику ТЕЦ запустили перший водогрійний котел. У підсумку до 1993-го тут встановили три водогрійні котли Бійського котельного заводу типу ПТВМ-100 продуктивністю по 100 Гкал/год та п'ять водогрійних котлів Барнаульского котельного заводу типу КВГМ-180 продуктивністю по 180 Гкал/год.

В 2002 році на ТЕЦ перемістили парову турбіну виробництва Уральського турбінного заводу типу Р-50-130, яка в 1960-х роках була запущена на Новокуйбишевській ТЕЦ-2, а перед переміщенням до Самари близько десяти років перебувала на консервації. Як наслідок, електрична потужність ТЕЦ досягнула 440 МВт при тепловій у 1954 Гкал/год.

Як паливо станція споживає природний газ, що може надходити в район Самари по трубопроводах Оренбург – Самара, Похвістнєво – Самара та Мокроус — Самара.

Для видалення продуктів згоряння призначені дві труби заввишки 180 метрів та 240 метрів.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ.

Примітки

1. Самарская ТЭЦ. bbgl.ru. Процитовано 29 січня 2024.
2. W003814 Дипломная работа Анализ тепловой схемы Самарской ТЭЦ. Способ покрытия дефицита водяного пара для работы оборудования в номинальном режиме за счет применения парогазовых технологий. 5555455.ru (ru-RU) . 14 березня 2023. Процитовано 29 січня 2024.