Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сало́н (від фр. salon — кімната, вітальня, своєю чергою від італ. sala — зала) — літературний, [fr], художній, політичний або філософський клуб однодумців, гурток вибраних осіб, які збираються у якомусь приватному приміщенні й ведуть розмови, бесіди на об'єднувальну їх тематику. Зазвичай при означенні цього до назви салону додають ім'я утримувача салону. Появу салонів зазвичай асоціюють з французькими літературними та філософськими рухами XVII–XVIII століть. Практично з 1940-х років щезли.
| Салон | |
 | |
| Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента | d |
|---|---|
 Салон у Вікісховищі | |
Історія появи салонів
Вперше поняття «салон» з'явилося у Франції 1664 року. Спочатку салони — це були місця у певному будинку, де відбувався обмін думок з різного колу питань. Хоча спочатку зустрічі відбувались нерідко у спальнях господаря салону, де господар, або частіше господиня, лежали на своїх ліжках, тоді як інші члени салону сиділи на стільцях, але надалі, особливо завдяки французькому королю Людовику XIV згадали про первинне поняття салону (італ. sala) як зали, тобто великого залу, тоді салони перемістилися в такі приміщення, де, як правило усі стояли.
Перший відомий салон у Франції був «Готель де Рамбує», недалеко від Лувру в Парижі, який його господиня, італійка за походженням Катерина де Вівон, маркіза де Рамбує (1588–1665 роки), проводила з 1607 року до самої своєї смерті. Вона встановила правила етикету салону, які нагадували ранні часи італійського лицарства.
Історіографія салонів неоднозначна. Салони ретельно вивчали різні історики, що сповідували різноманітні течії: феміністські, марксистські, культурні, соціальні та інтелектуальні. Кожен з цих істориків волів зосередитися на різних аспектах салонів, і, таким чином, мав різні оцінки важливості салонів з точки зору історії і просвітництва в цілому.
Вважають, що припинення популярності салонів, які були поширені найбільше у Франції, відбулось одразу після Великої французької революції, коли відбувся розквіт газетярства, хоча повне щезнення припало на період початку Другої світової війни.
Сутність існування салонів
Вважають, що існування салонів було пов'язано з необхідністю створення механізму обговорення певних проблем, тоді як у придворному суспільстві подібне не віталось і не могло бути здійснене. Разом з тим існування салонів, особливо у Франції, дозволяло виплеснути пар у розгляді деяких ризикованих питань. При цьому етикет багатьох салонів не дозволяв обговоренню перейти у рамки галасливих суперечок, адже усі питання в салонах мали обговорюватися без підвищення голосу, спокійно, розважливо. В деяких салонах окремих країн забороняли розглядати політичні колізії. Салони стали частиною опозиційної громадської сфери, замість того, щоб бути продовженням придворного суспільства. Особливістю, яка відрізняла салон від королівського двору, була відсутність соціальної ієрархії та можливість змішання різних соціальних рангів і порядків. Крім того, у салонах існували більші можливості вільного спілкування чоловіків та жінок, що створювало певні принади в заохочуванні відвідування цього місця. Салони також несли функцію просвітництва, яке часто придворні кола не хотіли робити або не могли.
Роль жінок у салонах
У той час жінки мали потужний вплив у салонному русі. Жінки були центром життя в салоні, несли дуже важливу регуляторну роль. Вони мали право вибирати своїх гостей, вирішували, що буде предметом їх зустрічей. Ці зустрічі мали соціальні, літературні, або, навіть, політичні розмовні стрижні. У них жінки мали вирішальну роль як посередники, які направляли дискусію у відповідне русло.
Салони стали на той час дійсно неформальними університетами для жінок, в яких вони мали можливість обмінюватися ідеями, критикувати та бути розкритикованими, читали свої власні твори й чули твори та ідеї інших інтелектуалів. Багато амбітних жінок використовували салон, щоб продовжити свою освіту.
Салон, який появився у Парижі 1652 року, що його сучасники називали «салоном мадам Скюдери», збирав жінок, які були вдягнені у сині панчохи (фр. les bas-bleus) за тодішньою модою, що стало надалі номінальною назвою для інтелектуальних жінок протягом наступних трьох сотень років.
Салони в інших країнах
За аналогією з французькими салонами в багатьох країнах були створені свої, які навіть мали певні особливості.
- У Бельгії салони максимально були розвинені у першій половині XIX століття, переважно мали культурологічний напрямок, включали як бельгійських аристократів, так і тих французьких дворян, що були тут у вигнанні.
- У Німеччині салони переважно створювали єврейські жінки із заможних родин, які, таким чином, боролися з панівним в країні культом чоловіків і антисемітизмом. У XIX столітті салони дозволили єврейським жінкам встановити у своїх будинках такі місця, в яких жінки та чоловіки, євреї та неєвреї могли б зустрітися у відносній рівності. Однодумці могли спільно вивчати мистецтво, літературу, філософію або музику разом. Ця жменька освічених єврейських жінок змогла уникнути обмеження соціального статусу.
- У Британії, переважно, в Англії салони підтримували нововведення французьких однодумців. Саме у салоні Елізабет Монтег'ю підхопили сині панчохи й створили «Товариство синіх панчіх».
- Італійські салони, як одні з перших, переважно займалися мистецтвами, а особливо, живописом. Вони служили як спосіб ухилення від державної цензури, коли публічне обговорення могло бути проведене в приватному порядку.
- У країнах Латинської Америки, особливо, в Аргентині, були популярні салони політичного напрямку, що було пов'язане з рухом звільнення від іспанської колонізації. Зокрема, в Аргентині, в салоні Марікіти Санчес вперше заспівали гімн цієї країни.
- А от у Польщі аристократи очолили салонний рух. Популярними були салони герцогині Синявської, короля Станіслава Августа Понятовського (так звані «Четвергові вечері»), Зофьї Любомирської та Ізабели Чарторийської.
- У Данії салони були переважно літературного напрямку, особливо розквітнули під час так званого «Данського Золотого сторіччя» наприкінці XVIII століття.
- У Швеції до початку XIX століття салони мали переважно політичний напрямок, де часто бували дипломати іноземних країн і, таким чином, вирішували багато своїх питань. Надалі, салони Швеції мали переважно літературне спрямування.
- В Іспанії салони були переважно мистецько-літературного напрямку.
- У США салони несли чітку просвітницьку ідею. Так під час так званого «Ренесансу Гарлему» в салоні Рут Логан Робертс збиралися провідні політичні діячі та діячі культури цього району Нью-Йорка.
- У Російській імперії також розвинулися салони різного спрямування, що відбулось не насамперед через абсолютизм влади. В літературних салонах (гуртках) читали ті твори, які внаслідок цензури або з'являлись у друку пізно, або взагалі не друкувались. Деякою мірою салони посприяли розвитку російського націоналізму, зокрема, гуртки слов'янофілів.
Джерела
- Beasley, Faith E. Salons, History, and the Creation of Seventeenth-Century France. Hampshire: Ashgate Publishing Company,2006.- 345 р. (англ.)
- Benet Davetian «The History and Meaning of Salons» [1] [ 19 травня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Салон // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 364.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Salon znachennya Salo n vid fr salon kimnata vitalnya svoyeyu chergoyu vid ital sala zala literaturnij fr hudozhnij politichnij abo filosofskij klub odnodumciv gurtok vibranih osib yaki zbirayutsya u yakomus privatnomu primishenni j vedut rozmovi besidi na ob yednuvalnu yih tematiku Zazvichaj pri oznachenni cogo do nazvi salonu dodayut im ya utrimuvacha salonu Poyavu saloniv zazvichaj asociyuyut z francuzkimi literaturnimi ta filosofskimi ruhami XVII XVIII stolit Praktichno z 1940 h rokiv shezli Salon Kategoriya Vikishovisha dlya inter yera elementad Salon u Vikishovishi Damskij salon XVII stolittya Kartina Abrahama Bossa Chitannya u saloni madam Zhoffrin 1755 rik Istoriya poyavi salonivKaterina de Vivon markiza de Rambujye Kartina nevidomogo majstra XVII st Vpershe ponyattya salon z yavilosya u Franciyi 1664 roku Spochatku saloni ce buli miscya u pevnomu budinku de vidbuvavsya obmin dumok z riznogo kolu pitan Hocha spochatku zustrichi vidbuvalis neridko u spalnyah gospodarya salonu de gospodar abo chastishe gospodinya lezhali na svoyih lizhkah todi yak inshi chleni salonu sidili na stilcyah ale nadali osoblivo zavdyaki francuzkomu korolyu Lyudoviku XIV zgadali pro pervinne ponyattya salonu ital sala yak zali tobto velikogo zalu todi saloni peremistilisya v taki primishennya de yak pravilo usi stoyali Pershij vidomij salon u Franciyi buv Gotel de Rambuye nedaleko vid Luvru v Parizhi yakij jogo gospodinya italijka za pohodzhennyam Katerina de Vivon markiza de Rambuye 1588 1665 roki provodila z 1607 roku do samoyi svoyeyi smerti Vona vstanovila pravila etiketu salonu yaki nagaduvali ranni chasi italijskogo licarstva Istoriografiya saloniv neodnoznachna Saloni retelno vivchali rizni istoriki sho spoviduvali riznomanitni techiyi feministski marksistski kulturni socialni ta intelektualni Kozhen z cih istorikiv voliv zosereditisya na riznih aspektah saloniv i takim chinom mav rizni ocinki vazhlivosti saloniv z tochki zoru istoriyi i prosvitnictva v cilomu Vvazhayut sho pripinennya populyarnosti saloniv yaki buli poshireni najbilshe u Franciyi vidbulos odrazu pislya Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi koli vidbuvsya rozkvit gazetyarstva hocha povne sheznennya pripalo na period pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Sutnist isnuvannya salonivVvazhayut sho isnuvannya saloniv bulo pov yazano z neobhidnistyu stvorennya mehanizmu obgovorennya pevnih problem todi yak u pridvornomu suspilstvi podibne ne vitalos i ne moglo buti zdijsnene Razom z tim isnuvannya saloniv osoblivo u Franciyi dozvolyalo viplesnuti par u rozglyadi deyakih rizikovanih pitan Pri comu etiket bagatoh saloniv ne dozvolyav obgovorennyu perejti u ramki galaslivih superechok adzhe usi pitannya v salonah mali obgovoryuvatisya bez pidvishennya golosu spokijno rozvazhlivo V deyakih salonah okremih krayin zaboronyali rozglyadati politichni koliziyi Saloni stali chastinoyu opozicijnoyi gromadskoyi sferi zamist togo shob buti prodovzhennyam pridvornogo suspilstva Osoblivistyu yaka vidriznyala salon vid korolivskogo dvoru bula vidsutnist socialnoyi iyerarhiyi ta mozhlivist zmishannya riznih socialnih rangiv i poryadkiv Krim togo u salonah isnuvali bilshi mozhlivosti vilnogo spilkuvannya cholovikiv ta zhinok sho stvoryuvalo pevni prinadi v zaohochuvanni vidviduvannya cogo miscya Saloni takozh nesli funkciyu prosvitnictva yake chasto pridvorni kola ne hotili robiti abo ne mogli Rol zhinok u salonahU toj chas zhinki mali potuzhnij vpliv u salonnomu rusi Zhinki buli centrom zhittya v saloni nesli duzhe vazhlivu regulyatornu rol Voni mali pravo vibirati svoyih gostej virishuvali sho bude predmetom yih zustrichej Ci zustrichi mali socialni literaturni abo navit politichni rozmovni strizhni U nih zhinki mali virishalnu rol yak poseredniki yaki napravlyali diskusiyu u vidpovidne ruslo Saloni stali na toj chas dijsno neformalnimi universitetami dlya zhinok v yakih voni mali mozhlivist obminyuvatisya ideyami kritikuvati ta buti rozkritikovanimi chitali svoyi vlasni tvori j chuli tvori ta ideyi inshih intelektualiv Bagato ambitnih zhinok vikoristovuvali salon shob prodovzhiti svoyu osvitu Salon yakij poyavivsya u Parizhi 1652 roku sho jogo suchasniki nazivali salonom madam Skyuderi zbirav zhinok yaki buli vdyagneni u sini panchohi fr les bas bleus za todishnoyu modoyu sho stalo nadali nominalnoyu nazvoyu dlya intelektualnih zhinok protyagom nastupnih troh soten rokiv Saloni v inshih krayinahZa analogiyeyu z francuzkimi salonami v bagatoh krayinah buli stvoreni svoyi yaki navit mali pevni osoblivosti U Belgiyi saloni maksimalno buli rozvineni u pershij polovini XIX stolittya perevazhno mali kulturologichnij napryamok vklyuchali yak belgijskih aristokrativ tak i tih francuzkih dvoryan sho buli tut u vignanni U Nimechchini saloni perevazhno stvoryuvali yevrejski zhinki iz zamozhnih rodin yaki takim chinom borolisya z panivnim v krayini kultom cholovikiv i antisemitizmom U XIX stolitti saloni dozvolili yevrejskim zhinkam vstanoviti u svoyih budinkah taki miscya v yakih zhinki ta choloviki yevreyi ta neyevreyi mogli b zustritisya u vidnosnij rivnosti Odnodumci mogli spilno vivchati mistectvo literaturu filosofiyu abo muziku razom Cya zhmenka osvichenih yevrejskih zhinok zmogla uniknuti obmezhennya socialnogo statusu U Britaniyi perevazhno v Angliyi saloni pidtrimuvali novovvedennya francuzkih odnodumciv Same u saloni Elizabet Monteg yu pidhopili sini panchohi j stvorili Tovaristvo sinih panchih Italijski saloni yak odni z pershih perevazhno zajmalisya mistectvami a osoblivo zhivopisom Voni sluzhili yak sposib uhilennya vid derzhavnoyi cenzuri koli publichne obgovorennya moglo buti provedene v privatnomu poryadku U krayinah Latinskoyi Ameriki osoblivo v Argentini buli populyarni saloni politichnogo napryamku sho bulo pov yazane z ruhom zvilnennya vid ispanskoyi kolonizaciyi Zokrema v Argentini v saloni Marikiti Sanches vpershe zaspivali gimn ciyeyi krayini A ot u Polshi aristokrati ocholili salonnij ruh Populyarnimi buli saloni gercogini Sinyavskoyi korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo tak zvani Chetvergovi vecheri Zofyi Lyubomirskoyi ta Izabeli Chartorijskoyi U Daniyi saloni buli perevazhno literaturnogo napryamku osoblivo rozkvitnuli pid chas tak zvanogo Danskogo Zolotogo storichchya naprikinci XVIII stolittya U Shveciyi do pochatku XIX stolittya saloni mali perevazhno politichnij napryamok de chasto buvali diplomati inozemnih krayin i takim chinom virishuvali bagato svoyih pitan Nadali saloni Shveciyi mali perevazhno literaturne spryamuvannya V Ispaniyi saloni buli perevazhno mistecko literaturnogo napryamku U SShA saloni nesli chitku prosvitnicku ideyu Tak pid chas tak zvanogo Renesansu Garlemu v saloni Rut Logan Roberts zbiralisya providni politichni diyachi ta diyachi kulturi cogo rajonu Nyu Jorka U Rosijskij imperiyi takozh rozvinulisya saloni riznogo spryamuvannya sho vidbulos ne nasampered cherez absolyutizm vladi V literaturnih salonah gurtkah chitali ti tvori yaki vnaslidok cenzuri abo z yavlyalis u druku pizno abo vzagali ne drukuvalis Deyakoyu miroyu saloni pospriyali rozvitku rosijskogo nacionalizmu zokrema gurtki slov yanofiliv DzherelaBeasley Faith E Salons History and the Creation of Seventeenth Century France Hampshire Ashgate Publishing Company 2006 345 r angl Benet Davetian The History and Meaning of Salons 1 19 travnya 2013 u Wayback Machine angl PosilannyaSalon Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 364