Савицький (Савінський, Савинський) Леонід

Леонід Савицький (Савінський, Савинський) (пом. лютий 1918, Бердичів) — український військовий діяч, хорунжий, сотник артилерії, командир гарматної батареї Запорізького корпусу Армії Української Народної Республіки.

Леонід Савицький (Савінський, Савинський)
Смерть	лютий 1918 Бердичів, Київська губернія, УНР
Країна	Російська імперія  УНР
Приналежність	Армія УНР
Рід військ	артилерія
Звання	сотник
Командування	командир гарматної батареї
Війни / битви	Перша світова війна Радянсько-українська війна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицький.

Життєпис

Останнє звання у російській армії — капітан.

В Українському Війську мав звання хорунжий та сотник.

Героїчно загинув у бою проти червоних поблизу Бердичева у лютому 1918 р. (після бою на тілі нарахували 27 багнетних ран). Його іменем було названо 1-шу Запорізьку батарею Армії УНР.

Похований на Аскольдовій могилі у Києві.

“...В цьому бою вдалося Болбочанові відбити назад батерію, залишену завдяки Мацюкові. Біля неї знайдено тіла по звірськи вбитих сотника Савінського і його козаків. Всіх їх, як виявилося при огляді, по звірськи замучено. В сотника Савінського обрубано пальці на руках, оскальповано голову і зідрано шкіру на руках. Тіла цих героїв забрано до ешелону і пізніше поховано в Київі на Аскольдовій могилі. Батерію з того часу іменовано: "1-ша батерія ім. Савінського".

Вшанування пам'яті

• Провулок Сотника Савінського в місті Житомир.

Примітки

1. Тинченко Ярослав Юрійович. Офіцерський корпус Армії УНР (1917—1921), кн. 2, стор.102^{[недоступне посилання]}
2. Штендера Ярослав. Засуджений до розстрілу
3. Бої під Бердичевом
4. . http://zhitomir.today/. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 5 вересня 2020.

Джерела

• Монкевич Б. Слідами новітніх запорожців. Похід Болбочана на Крим. — Львів. — 1928. — С. 25–28.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .