Сааде́т II Ґера́й (крим. II Saadet Geray, ۲سعادت گراى; ? — 1587 р.) — кримський хан у 1584 р. з династії Ґераїв, займав престол під час правління Ісляма II Ґерая.
Саадет II Ґерай | |
---|---|
Кримський хан | |
серпень 1584 — осінь 1584 | |
Попередник | Іслям II Ґерай |
Наступник | Іслям II Ґерай |
Народилася | невідомо |
Померла | 1587 Астрахань |
Похована | Бахчисарай |
Відома як | суверен |
Національність | кримський татарин |
Династія Ґераї | |
Батько | Мехмед II Ґерай |
Мати | Махдум Султан |
У шлюбі з | Ер-Туган Султан |
Діти | Кумик Ґерай, Девлет Ґерай, Мехмед III Ґерай, Шахін Ґерай (калга) |
Релігія | суніт |
Біографія
Калга
Син Мехмеда II Ґерая і Махдум Султан, онук Девлета I Ґерая.
Був калгою при дворі батька, потім був призначений першим в історії країни нуреддіном. Влітку 1579 року царевич Саадет Ґерай брав участь в поході свого батька в Закавказзі, де кримська орда спустошила Ширван, захопивши велику кількість полонених і багаті трофеї.
У тому ж 1579 році після смерті в іранському полоні калги Аділь Ґерая, молодшого брата Мехмед Ґерая, кримський хан призначив на вакантну посаду калги свого старшого сина Саадет Ґерая. Однак на сан калги також претендував інший ханський брат Алп Ґерай, якого підтримували інші брати. Мехмед Ґерай вирішив розправитися з Алпом, який відмовився очолити татарський похід на перські володіння в Закавказзі. Царевич Алп і Селямет Ґераї втекли з Криму в Стамбул, але по дорозі були перехоплені українськими козаками. Разом з польським посольством принци прибули в османську столицю, де домоглися підтримки при султанському дворі. Мехмед Ґерай змушений був примиритися зі своїми братами. Алп Ґерай повернувся до Криму і отримав посаду калги. Саадет Ґерай отримав сан нуреддіна, другого співправителя і спадкоємця хана.
Втеча з Криму
Навесні 1584 року османський султан Мурад III відсторонив кримського хана Мехмеда II від трону і призначив новим ханом його брата Ісляма II Ґерайя. Кримський хан Мехмед Ґерай зібрав 40-тисячне татарське військо і обложив турецьку фортецю Кефе, де знаходився османський воєначальник Осман паша, який прибув до Криму, щоб повалити і захопити в полон бунтівного хана. У травні 1584 в Кефе приплив новий кримський хан Іслям Ґерай із загонами турецьких яничарів. Кримськотатарські беї зі своїми дружинами зрадили Мехмед Ґерая і перейшли на бік Іслям Ґерая. Повалений хан Сьомін Мехмед Ґерай з сім'єю і невеликою кількістю прихильників втік з Криму в ногайську Орду, розраховуючи там зібрати нове військо для продовження боротьби. Однак в околицях Перекопу Мехмед Ґерай був убитий за наказом калги Алп Ґерая.
Колишній нуреддін Саадет Ґерай разом з молодшими братами Мурадом і Сафою Ґераями втік до Малої Ногайської орди. Його підтримували мангитські мурзи з роду Мансур (Есень та Арслана Дівєєвим).
Хан
Саадет Ґерай, бувши старшим із синів кримського хана Мехмед Ґерая, вів боротьбу за ханський престол зі своїм дядьком Іслям Ґераєм. Влітку 1584 року Саадет Ґерай на чолі 15-тисячного ногайського війська увірвався всередину Кримського півострова. Разом з ним були його молодші брати Мурад і Сафа Ґерай (калга). Крім ногайців, разом з Саадет Ґераєм були кумики і невеликий загін донських козаків. Саадет Ґерай підступив до Бахчисараю і осадив ханську столицю. Облога тривала сім днів. Кримський хан Іслям Ґерай вночі втік з Бахчисарая в Балаклаву, звідки перебрався в Кефе. Ногайці, дізнавшись про втечу хана, вранці намагалися його переслідувати, але не змогли наздогнати. У Кефе також бігли калга Алп Ґерай і Селямет Ґерай. Саадет Герай зайняв Бахчисарай і захопив ханську скарбницю.
Повалений хан Іслям Герай звернувся до османського султана за військову допомогу у боротьбі проти племінника. Мурад III наказав Кефінському бею надати підтримку Іслям Гераю. З Стамбула в Кефе відпливли галери з чотирьохтисячним військом яничар.
З Бахчисарая Саадет Ґерай з ногайським військом виступив проти дядька, щоб остаточно його розгромити. Деякі кримські беї стали переходити на бік Саадета. В Ескі-Кирим (Старому Крим) татарські та ногайські беї звели Саадет Ґерая на ханський престол. Саадат Герай призначив калгу свого молодшого брата Сафу Ґерая (пом. 1591), а нуреддіном зробив іншого молодшого брата Мурада Герая (пом. 1591).
Саадет Герай осадив турецьку фортецю Кефе, де переховувався повалений хан Іслям Ґерай з братами. Облога тривала два з половиною місяці. Восени 1584 в Кефе прибуло турецьке військо. Калга Алп Ґерай на чолі яничар виступив проти свого бунтівного племінника Саадет Ґерая, який з ногайським військом змушений був відступити від Кефе. У запеклій битві в долині річки Індол Саадет Ґерай зазнав повної поразки. У битві загинуло багато ногайскої мурзи, прихильників Саадет Ґерая, в тому числі Есень-бей, глава роду Мансур. Царевич Саадет, Сафа і Мурад Ґераї з невеликою кількістю прихильників бігли з Криму в ногайські кочовища — Дівеєвих і Казиєвих. Тут отримав допомогу від частини клану Ширін, мурз клану Яшлав і Кулюк, а також перекопських беків Заграпа і Сулеша.
Боротьба за владу
Навесні наступного 1585 року Саадет Ґерай зробив другий похід на Кримське ханство. Однак на підступах до Криму його зустріло велике татарське військо під командуванням калги Алп Ґерая. Саадет Ґерай змушений був повернутися назад, а калга Алп Ґерай переслідував його до р. Північний Донець.
Після повторної невдачі брати розділилися. Саадет Ґерай вирушив до Кумикії, де Чопа-шамхал надав йому притулок у своїх володіннях. Сафа Герай поїхав в Черкесію, а Мурад Ґерай прибув до Астрахані, де вступив на службу до московського царя Федора Івановича. Брати Саадет і Сафа Ґераї вступили в переговори з Російською державою, а їх брат Мурад Ґерай навесні 1586 прибув до Москви, де був з великими почестями прийнятий самим царем Федором Івановичем. На вересні 1586 року царевич Мурад Ґерай, призначений астраханським намісником, був відправлений зі столиці по Волзі до Астрахані. Його брати Саадет і Сафа Ґераї отримали дозвіл кочувати з великими ногаями під Астраханню.
Восени 1586 року Сафॠерай прибув в Кумики, де приєднався до свого старшого брата Саадет Ґерая. Російський уряд від імені Мурад Ґерая відправило гінців до обох царевичам, закликаючи їх прибути в Астрахань. Саадет Ґерай з сім'єю прибув до Астрахані, а його брат Сафа Ґерай відмовився співпрацювати з московським урядом.
Смерть
Восени 1587 року Саадет Ґерай раптово помер в Астрахані. Вважають, що він був убитий за наказом московського уряду, якому стало відомо про таємні переговори з Константинополем про перехід Астрахані в османське підданство. Похований у Бахчисараї в дюрбе Трьох ханів. Згодом калга Шахін Ґерай, молодший син Саадет Ґерая, прямо заявляв, що його батько був погублений московцями.
Сім'я
- Дружини
- Ер-Туган Султан — дочка князя Малої Ногайської Орди
- Невідома наложниця — дочка шамхала Тарковського.
- Сини
- Ханзаде Кумик
- Ханзаде Девлет
- Ханзаде Мехмеда
- Ханзаде Шахін
Література
- Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003. (рос.)
Посилання
- Поіменний перелік кримських ханів [ 26 січня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saade t II Gera j krim II Saadet Geray ۲سعادت گراى 1587 r krimskij han u 1584 r z dinastiyi Gerayiv zajmav prestol pid chas pravlinnya Islyama II Geraya Saadet II GerajKrimskij hanserpen 1584 osin 1584PoperednikIslyam II GerajNastupnikIslyam II GerajNarodilasyanevidomoPomerla1587 AstrahanPohovanaBahchisarajVidoma yaksuverenNacionalnistkrimskij tatarinDinastiya GerayiBatkoMehmed II GerajMatiMahdum SultanU shlyubi zEr Tugan SultanDitiKumik Geraj Devlet Geraj Mehmed III Geraj Shahin Geraj kalga ReligiyasunitBiografiyaKalga Sin Mehmeda II Geraya i Mahdum Sultan onuk Devleta I Geraya Buv kalgoyu pri dvori batka potim buv priznachenij pershim v istoriyi krayini nureddinom Vlitku 1579 roku carevich Saadet Geraj brav uchast v pohodi svogo batka v Zakavkazzi de krimska orda spustoshila Shirvan zahopivshi veliku kilkist polonenih i bagati trofeyi U tomu zh 1579 roci pislya smerti v iranskomu poloni kalgi Adil Geraya molodshogo brata Mehmed Geraya krimskij han priznachiv na vakantnu posadu kalgi svogo starshogo sina Saadet Geraya Odnak na san kalgi takozh pretenduvav inshij hanskij brat Alp Geraj yakogo pidtrimuvali inshi brati Mehmed Geraj virishiv rozpravitisya z Alpom yakij vidmovivsya ocholiti tatarskij pohid na perski volodinnya v Zakavkazzi Carevich Alp i Selyamet Gerayi vtekli z Krimu v Stambul ale po dorozi buli perehopleni ukrayinskimi kozakami Razom z polskim posolstvom princi pribuli v osmansku stolicyu de domoglisya pidtrimki pri sultanskomu dvori Mehmed Geraj zmushenij buv primiritisya zi svoyimi bratami Alp Geraj povernuvsya do Krimu i otrimav posadu kalgi Saadet Geraj otrimav san nureddina drugogo spivpravitelya i spadkoyemcya hana Vtecha z Krimu Navesni 1584 roku osmanskij sultan Murad III vidstoroniv krimskogo hana Mehmeda II vid tronu i priznachiv novim hanom jogo brata Islyama II Gerajya Krimskij han Mehmed Geraj zibrav 40 tisyachne tatarske vijsko i oblozhiv turecku fortecyu Kefe de znahodivsya osmanskij voyenachalnik Osman pasha yakij pribuv do Krimu shob povaliti i zahopiti v polon buntivnogo hana U travni 1584 v Kefe pripliv novij krimskij han Islyam Geraj iz zagonami tureckih yanichariv Krimskotatarski beyi zi svoyimi druzhinami zradili Mehmed Geraya i perejshli na bik Islyam Geraya Povalenij han Somin Mehmed Geraj z sim yeyu i nevelikoyu kilkistyu prihilnikiv vtik z Krimu v nogajsku Ordu rozrahovuyuchi tam zibrati nove vijsko dlya prodovzhennya borotbi Odnak v okolicyah Perekopu Mehmed Geraj buv ubitij za nakazom kalgi Alp Geraya Kolishnij nureddin Saadet Geraj razom z molodshimi bratami Muradom i Safoyu Gerayami vtik do Maloyi Nogajskoyi ordi Jogo pidtrimuvali mangitski murzi z rodu Mansur Esen ta Arslana Divyeyevim Han Saadet Geraj buvshi starshim iz siniv krimskogo hana Mehmed Geraya viv borotbu za hanskij prestol zi svoyim dyadkom Islyam Gerayem Vlitku 1584 roku Saadet Geraj na choli 15 tisyachnogo nogajskogo vijska uvirvavsya vseredinu Krimskogo pivostrova Razom z nim buli jogo molodshi brati Murad i Safa Geraj kalga Krim nogajciv razom z Saadet Gerayem buli kumiki i nevelikij zagin donskih kozakiv Saadet Geraj pidstupiv do Bahchisarayu i osadiv hansku stolicyu Obloga trivala sim dniv Krimskij han Islyam Geraj vnochi vtik z Bahchisaraya v Balaklavu zvidki perebravsya v Kefe Nogajci diznavshis pro vtechu hana vranci namagalisya jogo peresliduvati ale ne zmogli nazdognati U Kefe takozh bigli kalga Alp Geraj i Selyamet Geraj Saadet Geraj zajnyav Bahchisaraj i zahopiv hansku skarbnicyu Povalenij han Islyam Geraj zvernuvsya do osmanskogo sultana za vijskovu dopomogu u borotbi proti pleminnika Murad III nakazav Kefinskomu beyu nadati pidtrimku Islyam Gerayu Z Stambula v Kefe vidplivli galeri z chotirohtisyachnim vijskom yanichar Z Bahchisaraya Saadet Geraj z nogajskim vijskom vistupiv proti dyadka shob ostatochno jogo rozgromiti Deyaki krimski beyi stali perehoditi na bik Saadeta V Eski Kirim Staromu Krim tatarski ta nogajski beyi zveli Saadet Geraya na hanskij prestol Saadat Geraj priznachiv kalgu svogo molodshogo brata Safu Geraya pom 1591 a nureddinom zrobiv inshogo molodshogo brata Murada Geraya pom 1591 Saadet Geraj osadiv turecku fortecyu Kefe de perehovuvavsya povalenij han Islyam Geraj z bratami Obloga trivala dva z polovinoyu misyaci Voseni 1584 v Kefe pribulo turecke vijsko Kalga Alp Geraj na choli yanichar vistupiv proti svogo buntivnogo pleminnika Saadet Geraya yakij z nogajskim vijskom zmushenij buv vidstupiti vid Kefe U zapeklij bitvi v dolini richki Indol Saadet Geraj zaznav povnoyi porazki U bitvi zaginulo bagato nogajskoyi murzi prihilnikiv Saadet Geraya v tomu chisli Esen bej glava rodu Mansur Carevich Saadet Safa i Murad Gerayi z nevelikoyu kilkistyu prihilnikiv bigli z Krimu v nogajski kochovisha Diveyevih i Kaziyevih Tut otrimav dopomogu vid chastini klanu Shirin murz klanu Yashlav i Kulyuk a takozh perekopskih bekiv Zagrapa i Sulesha Borotba za vladu Navesni nastupnogo 1585 roku Saadet Geraj zrobiv drugij pohid na Krimske hanstvo Odnak na pidstupah do Krimu jogo zustrilo velike tatarske vijsko pid komanduvannyam kalgi Alp Geraya Saadet Geraj zmushenij buv povernutisya nazad a kalga Alp Geraj peresliduvav jogo do r Pivnichnij Donec Pislya povtornoyi nevdachi brati rozdililisya Saadet Geraj virushiv do Kumikiyi de Chopa shamhal nadav jomu pritulok u svoyih volodinnyah Safa Geraj poyihav v Cherkesiyu a Murad Geraj pribuv do Astrahani de vstupiv na sluzhbu do moskovskogo carya Fedora Ivanovicha Brati Saadet i Safa Gerayi vstupili v peregovori z Rosijskoyu derzhavoyu a yih brat Murad Geraj navesni 1586 pribuv do Moskvi de buv z velikimi pochestyami prijnyatij samim carem Fedorom Ivanovichem Na veresni 1586 roku carevich Murad Geraj priznachenij astrahanskim namisnikom buv vidpravlenij zi stolici po Volzi do Astrahani Jogo brati Saadet i Safa Gerayi otrimali dozvil kochuvati z velikimi nogayami pid Astrahannyu Voseni 1586 roku SafaG eraj pribuv v Kumiki de priyednavsya do svogo starshogo brata Saadet Geraya Rosijskij uryad vid imeni Murad Geraya vidpravilo ginciv do oboh carevicham zaklikayuchi yih pributi v Astrahan Saadet Geraj z sim yeyu pribuv do Astrahani a jogo brat Safa Geraj vidmovivsya spivpracyuvati z moskovskim uryadom SmertVoseni 1587 roku Saadet Geraj raptovo pomer v Astrahani Vvazhayut sho vin buv ubitij za nakazom moskovskogo uryadu yakomu stalo vidomo pro tayemni peregovori z Konstantinopolem pro perehid Astrahani v osmanske piddanstvo Pohovanij u Bahchisarayi v dyurbe Troh haniv Zgodom kalga Shahin Geraj molodshij sin Saadet Geraya pryamo zayavlyav sho jogo batko buv pogublenij moskovcyami Sim yaDruzhini Er Tugan Sultan dochka knyazya Maloyi Nogajskoyi Ordi Nevidoma nalozhnicya dochka shamhala Tarkovskogo Sini Hanzade Kumik Hanzade Devlet Hanzade Mehmeda Hanzade ShahinLiteraturaGajvoronskij Aleksej Sozvezdie Geraev Simferopol 2003 ros Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Saadet II Geraj Poimennij perelik krimskih haniv 26 sichnya 2008 u Wayback Machine