Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ріхард Адольф Зігмонді Жигмонді нім Richard Adolf Zsigmondy 1 квітня 1865 Відень 23 вересня 1929 Геттінген австрійсько н

Ріхард Адольф Зігмонді

Ріхард Адольф Зігмонді

Ріхард Адольф Зігмонді (Жигмонді) (нім. Richard Adolf Zsigmondy, 1 квітня 1865, Відень — 23 вересня 1929, Геттінген) — австрійсько-німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1925 року «за встановлення гетерогенної природи колоїдних розчинів і за розроблені в зв'язку з цим методи, що мають фундаментальне значення в сучасній колоїдній хімії, оскільки всі прояви органічного життя зрештою пов'язані з колоїдним середовищем протоплазми».

image Ріхард Адольф Зігмонді
нім. Ріхард Адольф Зігмонді
image
ПсевдонімиAmico di LaVereso[1]
Народився1 квітня 1865(1865-04-01)[2][3][…]
Відень, Австрійська імперія[5][6][…]
Помер23 вересня 1929(1929-09-23)[5][2][…] (64 роки)
Геттінген, Німеччина[5][8][…]
Похованняd[10]
Місце проживанняВідень
Країнаimage Австрія[11][3]
Підданствоimage Австро-Угорщина, image Веймарська республіка
Діяльністьфізик, хімік, винахідник, професор
Alma materВіденський університет
Галузьколоїдна хімія
ЗакладГеттінгенський університет
Посадапрофесор
Вчене званняпрофесор
Відомий завдяки:встановлення гетерогенної природи колоїдних розчинів
Батькоd
Брати, сестриd
d
d
Родичіd[12]
Нагороди
image

d (1923)

image Ріхард Адольф Зігмонді у Вікісховищі

Біографія

Німецький хімік Ріхард Адольф Зігмонді народився в Австрії, у Відні, в родині Ірми (фон Закмарі) і Адольфа Зігмонді, у яких було четверо дітей. Його батько, процвітаючий лікар, що опублікував кілька робіт з медицини, заохочував цікавість до науки, що проявився у хлопчика. Завдяки матері Зігмонді навчився любити природу і мистецтво. Він захоплювався плаванням, лазінням по горах, а крім того, із задоволенням читав книги з хімії і проводив досліди в своїй маленькій домашній лабораторії.

Зігмонді вивчав хімію у Віденському університеті і Технічному університеті у Відні, а потім в 1887 р. поступив в Мюнхенський університет. Три роки по тому він отримав докторський ступінь з органічної хімії і почав працювати в Мюнхенському університеті як асистент. У 1893 р. Зігмонді став читати лекції з хімічної технології в Технічному університеті в Граці (Австрія). Тут він зацікавився питаннями забарвлення скла і порцеляни, і ця цікавість привела його до вивчення колоїдної хімії. Працюючи як інженер-хімік в «Шотт гласе мануфактурінг компані» в Єні (Німеччина) з 1897 по 1900 рр., він розробив технологію єнського «молочного» скла. У 1900 р. Зігмонді пішов з цієї роботи і протягом подальших семи років (при фінансовій підтримці своєї сім'ї) займався чисто науковою діяльністю, вивчаючи колоїдні системи. Він продовжував свої дослідження і після того, як в 1907 р. став професором Геттінгенського університету, а пізніше директором університетського Інституту неорганічної хімії.

Колоїдними називаються такі системи, в яких крихітні частинки стійко поширені в рідкому середовищі. Прикладом такої системи в нашому повсякденному житті служить яєчний білок. Частинки в колоїдних системах можуть додавати їм якісь особливі характеристики, такі, наприклад, як колірні ефекти порошкоподібного золота в склі, які вивчав Зігмонді. Наприкінці XIX — початку XX в. природа колоїдних систем не була повністю ясна. Зігмонді вважав, що дія речовин, що забарвлюють скло, викликається добре розосередженими хімічно інертними частинками, настільки крихітними, що їх неможливо розгледіти в мікроскопи, що існували тоді. Таким чином, візуальні свідоцтва існування таких частинок були відсутні, та і самі колоїдні розчини були стійкими і не давали осаду, як цього можна було чекати при суміші частинок в рідкому середовищі.

Зігмонді розробив цілий ряд змішаних технологій з метою встановлення природи колоїдних систем. Згідно з однією з таких технологій, він додавав у рідке середовище реагенти, намагаючись добитися коагуляції колоїдів і таким чином дізнатися багато що про цей перехід станів. Проте головна його мета полягала в тому, щоб побачити самі частинки, і в 1903 р. він разом з фізиком Г. Ф. В. Зідентопфом, що працював на цейсівських оптичних заводах в Єне, конструює ультрамікроскоп.

Замість того, щоб освітлювати зразок уздовж оптичних осей, як це робиться в стандартних мікроскопах, в ультрамікроскопі застосовується перпендикулярне освітлення. Ця система подібна до повсякденного явища, при якому крихітні частинки пилу в повітрі можна побачити в промені сонячного світла, коли на нього дивишся з боку. Удосконаливши технологію того, що називають освітленням темного поля, Зігмонді і інженери з цейсівських заводів зуміли вирішити цю проблему для крихітних частинок розміром в 10 мілімікрон (10-мільйонні долі міліметра). Подальше вдосконалення привело до створення так званого іммерсійного ультрамікроскопа, в який видно частинки розміром в 4 мілімікрони. З його допомогою Зігмонді вивчав поведінку фарбників скла і встановив, що певні зміни кольору пояснюються коагуляцією колоїдних частинок.

У ході цих досліджень Зігмонді вивчав динаміку колоїдних систем. Знаючи, що частинки золота в колоїдному розчині заряджені негативно, він припустив, що взаємне відштовхування, що виникає в результаті, між цими однаково зарядженими частинками служить причиною їхньої стійкості. При додаванні в колоїдний розчин солі утворюються центри електричного тяжіння, навколо яких відбувається агрегація золота доти, поки частинки не випадають в осад з колоїдної суспензії. За допомогою фізика-теоретика Маріана Смолуховського Зігмонді розрахував, на якій відстані один від одного повинні знаходитися в колоїдному розчині частинки золота, щоб відбувалася агрегація.

У 1925 р. Зігмонді була присуджена Нобелівська премія з хімії «за встановлення гетерогенної природи колоїдних розчинів і за розроблені в зв'язку з цим методи, що мають фундаментальне значення в сучасній колоїдній хімії». У своїй вступній промові від імені Шведської королівської академії наук X.Г. Седербаум підкреслив, що «всі прояви органічного життя кінець кінцем пов'язані з колоїдним середовищем протоплазми».

Надалі, продовжуючи роботу в Геттінгенському університеті, Зігмонді керував проведенням досліджень за допомогою ультрафільтрів. Ця технологія виправдала себе при вивченні багатьох речовин, включаючи структури гелів. Учений вийшов у відставку в 1919 р.

У 1903 р. Зігмонді одружувався на Лаурі Луїзі Мюллер, дочці викладача фізіології Єнського університету. У подружжя були дві дочки. Зігмонді і його дружина любили проводити вільний час в своєму маєтку, в Тиролі, де учений відпочивав в оточенні природи, отримуючи задоволення від прогулянок в гори. Зігмонді помер в Геттінгені 23 вересня 1929 р.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  5. Зигмонди Рихард // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. http://www.scientificlib.com/en/Chemistry/Biographies/RichardAdolfZsigmondy.html
  7. http://www.hunmagyar.org/tor/hcontrib.htm
  8. http://science.howstuffworks.com/dictionary/famous-scientists/chemists/richard-zsigmondy-info.htm
  9. http://www.aggdata.com/download_sample.php?file=nobel.csv
  10. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  11. http://www.encyclopedia.com/topic/Richard_Zsigmondy.aspx
  12. Olympedia – Jenő Zsigmondy — 2006.
    d:Track:Q95606922

Посилання

  • Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия: Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992
  • Біографія Ріхарда Зігмонді на сайті Нобелівського комітету(англ.).
  • Нобелівська лекція Ріхарда Зігмонді(англ.).


Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (квітень 2020)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rihard Adolf Zigmondi Zhigmondi nim Richard Adolf Zsigmondy 1 kvitnya 1865 Viden 23 veresnya 1929 Gettingen avstrijsko nimeckij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi 1925 roku za vstanovlennya geterogennoyi prirodi koloyidnih rozchiniv i za rozrobleni v zv yazku z cim metodi sho mayut fundamentalne znachennya v suchasnij koloyidnij himiyi oskilki vsi proyavi organichnogo zhittya zreshtoyu pov yazani z koloyidnim seredovishem protoplazmi Rihard Adolf Zigmondinim Rihard Adolf ZigmondiPsevdonimiAmico di LaVereso 1 Narodivsya1 kvitnya 1865 1865 04 01 2 3 Viden Avstrijska imperiya 5 6 Pomer23 veresnya 1929 1929 09 23 5 2 64 roki Gettingen Nimechchina 5 8 Pohovannyad 10 Misce prozhivannyaVidenKrayina Avstriya 11 3 Piddanstvo Avstro Ugorshina Vejmarska respublikaDiyalnistfizik himik vinahidnik profesorAlma materVidenskij universitetGaluzkoloyidna himiyaZakladGettingenskij universitetPosadaprofesorVchene zvannyaprofesorVidomij zavdyaki vstanovlennya geterogennoyi prirodi koloyidnih rozchinivBatkodBrati sestrid d dRodichid 12 Nagorodid 1923 Rihard Adolf Zigmondi u VikishovishiBiografiyaNimeckij himik Rihard Adolf Zigmondi narodivsya v Avstriyi u Vidni v rodini Irmi fon Zakmari i Adolfa Zigmondi u yakih bulo chetvero ditej Jogo batko procvitayuchij likar sho opublikuvav kilka robit z medicini zaohochuvav cikavist do nauki sho proyavivsya u hlopchika Zavdyaki materi Zigmondi navchivsya lyubiti prirodu i mistectvo Vin zahoplyuvavsya plavannyam lazinnyam po gorah a krim togo iz zadovolennyam chitav knigi z himiyi i provodiv doslidi v svoyij malenkij domashnij laboratoriyi Zigmondi vivchav himiyu u Videnskomu universiteti i Tehnichnomu universiteti u Vidni a potim v 1887 r postupiv v Myunhenskij universitet Tri roki po tomu vin otrimav doktorskij stupin z organichnoyi himiyi i pochav pracyuvati v Myunhenskomu universiteti yak asistent U 1893 r Zigmondi stav chitati lekciyi z himichnoyi tehnologiyi v Tehnichnomu universiteti v Graci Avstriya Tut vin zacikavivsya pitannyami zabarvlennya skla i porcelyani i cya cikavist privela jogo do vivchennya koloyidnoyi himiyi Pracyuyuchi yak inzhener himik v Shott glase manufakturing kompani v Yeni Nimechchina z 1897 po 1900 rr vin rozrobiv tehnologiyu yenskogo molochnogo skla U 1900 r Zigmondi pishov z ciyeyi roboti i protyagom podalshih semi rokiv pri finansovij pidtrimci svoyeyi sim yi zajmavsya chisto naukovoyu diyalnistyu vivchayuchi koloyidni sistemi Vin prodovzhuvav svoyi doslidzhennya i pislya togo yak v 1907 r stav profesorom Gettingenskogo universitetu a piznishe direktorom universitetskogo Institutu neorganichnoyi himiyi Koloyidnimi nazivayutsya taki sistemi v yakih krihitni chastinki stijko poshireni v ridkomu seredovishi Prikladom takoyi sistemi v nashomu povsyakdennomu zhitti sluzhit yayechnij bilok Chastinki v koloyidnih sistemah mozhut dodavati yim yakis osoblivi harakteristiki taki napriklad yak kolirni efekti poroshkopodibnogo zolota v skli yaki vivchav Zigmondi Naprikinci XIX pochatku XX v priroda koloyidnih sistem ne bula povnistyu yasna Zigmondi vvazhav sho diya rechovin sho zabarvlyuyut sklo viklikayetsya dobre rozoseredzhenimi himichno inertnimi chastinkami nastilki krihitnimi sho yih nemozhlivo rozglediti v mikroskopi sho isnuvali todi Takim chinom vizualni svidoctva isnuvannya takih chastinok buli vidsutni ta i sami koloyidni rozchini buli stijkimi i ne davali osadu yak cogo mozhna bulo chekati pri sumishi chastinok v ridkomu seredovishi Zigmondi rozrobiv cilij ryad zmishanih tehnologij z metoyu vstanovlennya prirodi koloyidnih sistem Zgidno z odniyeyu z takih tehnologij vin dodavav u ridke seredovishe reagenti namagayuchis dobitisya koagulyaciyi koloyidiv i takim chinom diznatisya bagato sho pro cej perehid staniv Prote golovna jogo meta polyagala v tomu shob pobachiti sami chastinki i v 1903 r vin razom z fizikom G F V Zidentopfom sho pracyuvav na cejsivskih optichnih zavodah v Yene konstruyuye ultramikroskop Zamist togo shob osvitlyuvati zrazok uzdovzh optichnih osej yak ce robitsya v standartnih mikroskopah v ultramikroskopi zastosovuyetsya perpendikulyarne osvitlennya Cya sistema podibna do povsyakdennogo yavisha pri yakomu krihitni chastinki pilu v povitri mozhna pobachiti v promeni sonyachnogo svitla koli na nogo divishsya z boku Udoskonalivshi tehnologiyu togo sho nazivayut osvitlennyam temnogo polya Zigmondi i inzheneri z cejsivskih zavodiv zumili virishiti cyu problemu dlya krihitnih chastinok rozmirom v 10 milimikron 10 miljonni doli milimetra Podalshe vdoskonalennya privelo do stvorennya tak zvanogo immersijnogo ultramikroskopa v yakij vidno chastinki rozmirom v 4 milimikroni Z jogo dopomogoyu Zigmondi vivchav povedinku farbnikiv skla i vstanoviv sho pevni zmini koloru poyasnyuyutsya koagulyaciyeyu koloyidnih chastinok U hodi cih doslidzhen Zigmondi vivchav dinamiku koloyidnih sistem Znayuchi sho chastinki zolota v koloyidnomu rozchini zaryadzheni negativno vin pripustiv sho vzayemne vidshtovhuvannya sho vinikaye v rezultati mizh cimi odnakovo zaryadzhenimi chastinkami sluzhit prichinoyu yihnoyi stijkosti Pri dodavanni v koloyidnij rozchin soli utvoryuyutsya centri elektrichnogo tyazhinnya navkolo yakih vidbuvayetsya agregaciya zolota doti poki chastinki ne vipadayut v osad z koloyidnoyi suspenziyi Za dopomogoyu fizika teoretika Mariana Smoluhovskogo Zigmondi rozrahuvav na yakij vidstani odin vid odnogo povinni znahoditisya v koloyidnomu rozchini chastinki zolota shob vidbuvalasya agregaciya U 1925 r Zigmondi bula prisudzhena Nobelivska premiya z himiyi za vstanovlennya geterogennoyi prirodi koloyidnih rozchiniv i za rozrobleni v zv yazku z cim metodi sho mayut fundamentalne znachennya v suchasnij koloyidnij himiyi U svoyij vstupnij promovi vid imeni Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi nauk X G Sederbaum pidkresliv sho vsi proyavi organichnogo zhittya kinec kincem pov yazani z koloyidnim seredovishem protoplazmi Nadali prodovzhuyuchi robotu v Gettingenskomu universiteti Zigmondi keruvav provedennyam doslidzhen za dopomogoyu ultrafiltriv Cya tehnologiya vipravdala sebe pri vivchenni bagatoh rechovin vklyuchayuchi strukturi geliv Uchenij vijshov u vidstavku v 1919 r U 1903 r Zigmondi odruzhuvavsya na Lauri Luyizi Myuller dochci vikladacha fiziologiyi Yenskogo universitetu U podruzhzhya buli dvi dochki Zigmondi i jogo druzhina lyubili provoditi vilnij chas v svoyemu mayetku v Tiroli de uchenij vidpochivav v otochenni prirodi otrimuyuchi zadovolennya vid progulyanok v gori Zigmondi pomer v Gettingeni 23 veresnya 1929 r PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Zigmondi Rihard Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www scientificlib com en Chemistry Biographies RichardAdolfZsigmondy html http www hunmagyar org tor hcontrib htm http science howstuffworks com dictionary famous scientists chemists richard zsigmondy info htm http www aggdata com download sample php file nobel csv Find a Grave 1996 d Track Q63056 http www encyclopedia com topic Richard Zsigmondy aspx Olympedia Jeno Zsigmondy 2006 d Track Q95606922PosilannyaLaureaty Nobelevskoj premii Enciklopediya Per s angl M Progress 1992 Biografiya Riharda Zigmondi na sajti Nobelivskogo komitetu angl Nobelivska lekciya Riharda Zigmondi angl Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2020

Дата публікації:
Топ