Риссю (яп. 律宗, «школа статуту») — школа Вінаї, одна із шести ранніх буддійських шкіл Японії, яка належить до напрямку [en], виникла з однойменної китайської школи . Школа пов'язана з колісницею хінаяни, але не є «суто хінаяністською школою» через активне використання махаянської філософської системи Йогачари.
Історія
Школа Риссю була заснована сліпим китайським ченцем Цзяньчженем (кит. трад. 鑒真, спр. 鉴真, піньїнь: Jiànzhēn, яп. 鑑真 Гандзін, 688—763), який прибув до Японії в 753 році.
Основна увага в ній приділялася не філософським теоріям, а строгості практичного дотримання заповідей чернечого кодексу Вінаї. У короткому варіанті налічувалося 250 заповідей для чоловіків і 348 для жінок, у повному варіанті кількість заповідей вважалася «незліченною». Наступним після чернечих заповідей орієнтиром для послідовників була практика медитації.
Ця традиція використовує Вінаю школи .
У 753 році Цзяньчжень став проповідувати своє вчення в храмі Тодай-дзі (яп. 東大寺) в Нарі, пізніше центром школи став храм Тосьодайдзі (яп. 唐招提寺), також у Нарі.[]
У період Камакура виникло декілька напрямів Риссю, що отримали назву головних храмів — Тосьодайдзі, Сайдай-дзі і Сень'ю-дзі.[]
У 1900 році указом уряду школа Риссю була передана в підпорядкування школі Сінґон.[]
На 1992 рік кількість послідовників Риссю становила 50-60 тисяч осіб, а кількість храмів, що належать школі, було понад двадцять.
Див. також
Примітки
- Степанянц, 2011, с. 574.
- Игнатович, 1992.
- «Риссю як таку заснували у VIII ст. китайські ченці Цзянь-чжень (яп. Ґандзін) і Дао-сюань (яп. Досен, 702—760).»
(рос. «Риссю как таковую основали в VIII в. китайские монахи Цзянь-чжэнь (яп. Гандзин) и Дао-сюань (яп. Досэн, 702—760).»)
— Энциклопедия Философия буддизма — Российская академия наук Институт философии / Редакционная коллегия: M. Т. Степанянц (ответственный редактор), В. Г. Лысенко (заместитель ответственного редактора), С. М. Аникеева, Л. Б. Карелова, А. И. Кобзев, А. В. Никитин, A.A. Терентьев, ст. H.H. Трубникова / 2011 г.
Література
- Игнатович А. Н. Буддизм в Японии. Очерк ранней истории. М., 1987.
- Игнатович А. Н. Риссю // Буддизм: Словарь / Под общ. ред. Н. Л. Жуковской, А. Н. Игнатовича, В. И. Корнева. — М. : Республика, 1992. — 288 с. — .
- Философия буддизма: энциклопедия / отв. ред. М. Т. Степанянц;. — М. : Вост. лит.,ИФ РАН, 2011. — 1045 с. — .
Посилання
- (яп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rissyu yap 律宗 shkola statutu shkola Vinayi odna iz shesti rannih buddijskih shkil Yaponiyi yaka nalezhit do napryamku en vinikla z odnojmennoyi kitajskoyi shkoli Shkola pov yazana z kolisniceyu hinayani ale ne ye suto hinayanistskoyu shkoloyu cherez aktivne vikoristannya mahayanskoyi filosofskoyi sistemi Jogachari Hram Tosodajdzi v Nara IstoriyaShkola Rissyu bula zasnovana slipim kitajskim chencem Czyanchzhenem kit trad 鑒真 spr 鉴真 pinyin Jianzhen yap 鑑真 Gandzin 688 763 yakij pribuv do Yaponiyi v 753 roci Osnovna uvaga v nij pridilyalasya ne filosofskim teoriyam a strogosti praktichnogo dotrimannya zapovidej chernechogo kodeksu Vinayi U korotkomu varianti nalichuvalosya 250 zapovidej dlya cholovikiv i 348 dlya zhinok u povnomu varianti kilkist zapovidej vvazhalasya nezlichennoyu Nastupnim pislya chernechih zapovidej oriyentirom dlya poslidovnikiv bula praktika meditaciyi Cya tradiciya vikoristovuye Vinayu shkoli U 753 roci Czyanchzhen stav propoviduvati svoye vchennya v hrami Todaj dzi yap 東大寺 v Nari piznishe centrom shkoli stav hram Tosodajdzi yap 唐招提寺 takozh u Nari dzherelo U period Kamakura viniklo dekilka napryamiv Rissyu sho otrimali nazvu golovnih hramiv Tosodajdzi Sajdaj dzi i Sen yu dzi dzherelo U 1900 roci ukazom uryadu shkola Rissyu bula peredana v pidporyadkuvannya shkoli Singon dzherelo Na 1992 rik kilkist poslidovnikiv Rissyu stanovila 50 60 tisyach osib a kilkist hramiv sho nalezhat shkoli bulo ponad dvadcyat Div takozhShkoli buddizmu Buddizm u YaponiyiPrimitkiStepanyanc 2011 s 574 Ignatovich 1992 Rissyu yak taku zasnuvali u VIII st kitajski chenci Czyan chzhen yap Gandzin i Dao syuan yap Dosen 702 760 ros Rissyu kak takovuyu osnovali v VIII v kitajskie monahi Czyan chzhen yap Gandzin i Dao syuan yap Dosen 702 760 Enciklopediya Filosofiya buddizma Rossijskaya akademiya nauk Institut filosofii Redakcionnaya kollegiya M T Stepanyanc otvetstvennyj redaktor V G Lysenko zamestitel otvetstvennogo redaktora S M Anikeeva L B Karelova A I Kobzev A V Nikitin A A Terentev st H H Trubnikova 2011 g LiteraturaIgnatovich A N Buddizm v Yaponii Ocherk rannej istorii M 1987 Ignatovich A N Rissyu Buddizm Slovar Pod obsh red N L Zhukovskoj A N Ignatovicha V I Korneva M Respublika 1992 288 s ISBN 5 250 01657 X Filosofiya buddizma enciklopediya otv red M T Stepanyanc M Vost lit IF RAN 2011 1045 s ISBN 978 5 02 036492 9 Posilannya yap