47°48′04″ пн. ш.36°03′23″ сх. д. / 47.80111° пн. ш. 36.05639° сх. д. / 47.80111; 36.05639Координати: 47°48′04″ пн. ш.36°03′23″ сх. д. / 47.80111° пн. ш. 36.05639° сх. д. / 47.80111; 36.05639
Село Різдвянка засноване 1843 року (до появи результатів досліджень кандидата історичних наук, уродженця села Різдвянки Олександра Петровича Кривошия, датою заснування цього населеного пункту вважалися за різними джерелами 1796 чи 1823 роки).
Різдвянка (до 1917 року — слобода Рождественская, Рождєствєнка) — адміністративний центр однойменної сільської ради, В «Історії міст і сіл УРСР» про заснування Різдвянки говориться в дуже загальних фразах: «…Село засноване в 1823 році переселенцями із Росії, Польщі, Литви».
Між тим, місцевість, де тепер розташоване село Різдвянка, з давніх-давен була заселена піонерами південноукраїнського Степу — козаками-запорожцями. У цілинному степу, де за спогадами старожилів, «тирса сивіла як дим, та ще де-не-де — кущі верболозу і терну», а «бабаків було більше, ніж аврахів», по балках, поблизу джерел з питною («доброю») водою, розташовувалися козацькі курені та зимівники. В одних козаків «…для зими були теплі хати, а для літа — курені, інші ж літо й зиму жили в куренях. Курені були великі, а щоб тепло було, козак наносить листя, сіна, простелить повсть, натягне на себе кожуха та й спить. Хоч який мороз, а йому байдуже…». Жили запорожці вільно. Випасали худобу, ловили в степових річках рибу, торгували і воювали. З тих часів значна кількість урочищ цього краю носить назви, які, очевидно, походять від запорозьких прізвиськ, — балки Бірюча, Зайцева, Куликова, Вовча, Зайцева могила тощо.
Після зруйнування у 1775 році козацьких вольностей Російська імперія розпочала процес колонізації, освоєних козаками, південноукраїнських земель. Колишній козацький степ мав служити інтересам імперської феодально-поміщицької держави. Степова місцевість між лівим берегом річки Гайчул і правим берегом річки Верхня Терса названа в тогочасних документах Вербовою пусткою (рос.Вербовая пустошь), після декількох територіально-адміністративних реформ і переділів 1802 року ввійшла до складу новоствореного Олександрівського повіту (так офіційно край почав називатися з 1806 року).
Землі Вербової пустки (пустошь Вербовая) були віддані у рангові дачі поміщиці Олександрі Миколаївні Писемській, яка отримала 4500 десятин цілинної землі, і відставному майору Якиму Григор'єву, якому дісталось 1800 десятин [5, с. 36].
Заселення багатої на чорноземи і бідної на воду Вербової пустки виявилось для поміщиків справою доволі проблематичною, тому з часом їхні землі були знову повернуті у власність держави.
Відповідно із «Відомостями Катеринославської губернії, Олександрівського повіту, з показом числа душ чоловічої і жіночої статі та числа десятин землі зручної і незручної», складеної в серпні 1805 року, землі Вербового пустища залишались незаселеними.
Мапа Олександрівського повіту Катеринославської губернії 1795—1816 років свідчить про те, що в межах означеної місцевості сільських населених пунктів не було.
1841 року уряд Російської імперії ухвалив рішення про переселення на державні «пустопорожні» землі Катеринославської губернії 21500 душ державних селян чоловічої статі. Упродовж 1841—1847 рр. до Олександрівського повіту було переведено 38197 чоловіків і жінок державних селян. Вони започаткували на визначених державою ділянках землі 41 нове поселення [8, c. 90]. Згідно зі «Списками переселенців Олександрівського повіту», які зберігаються у фондах Державного архіву Запорізької області, 16 травня 1843 року до новозаснованого «казенного селения Рождественская» прибули перші 24 сім'ї державних селян. Переселенці були із Полтавської (21 сім'я у складі 69 осіб чоловічої і 73 осіб жіночої статі) та Харківської губерній (3 сім'ї державних селян у складі 28 осіб чоловічої статі і 15 осіб жіночої). Відтак першими поселенцями слободи Рождєствєнская стали сім'ї полтавських козаків, вихідців із села Подохи, Барковської волості, Гадяцького округу Полтавської губернії Давида Артемовича Соколенка, Федора Микитовича Михайлика і Дем'яна Спиридоновича Шульженка та сім'ї військових обивателів (колишніх козаків), вихідців із хутора Куликів Лебединського округу Харківської губернії, Василя Івановича Кривошия, Карпа Лук'яновича Линника та Григорія Кириловича Кривошия. Пізніше до них приєднались переселенці — вихідці із Київської, Чернігівської та Катеринославської губерній.
Перехід на нові, степові землі для людей, що виростали в іншій природній і кліматичній зоні, був досить ризикованою і небезпечною справою. Утворене «в степи глухой и непроходимой» поселення спиналось на ноги важко і повільно. Переселенці потерпали від невлаштованості побуту, відсутності достатньої кількості придатної для вживання питної води, голоду і хвороб. У 1848—1849 роках в Різдвянці, як і в багатьох інших степових поселеннях Олександрівського повіту, лютувала холера. За даними 90-го народного перепису (ревізії) 1850 року в казенному поселенні слобода Рождєствєнская мешкало 170 осіб чоловічої та 156 осіб жіночої статі. Слободами на той час називались нові поселення, мешканці яких на певний період звільнялися від феодальних і державних повинностей. За цей час вони мали обжити місцевість, створити господарську інфраструктуру.
1866 року в слободі Рождественська була збудована Різдво-Богородична церква, і першим священиком новозбудованої церкви став отець Никанор (Никанор Іванович Ювченков). Напередодні Першої світової війни у селі мешкала 2541 особа. Окрім церкви, в населеному пункті діяло дві земські і одна церковно-приходська школи, земська лікарня, працював лікар, фельдшер, акушерка і земський ветеринарний фельдшер.
У січні 1918 року вперше в селі Різдвянка встановлена радянська влада. У складній політичній ситуації селянам розібратися було важко: одні пішли за більшовиками, інші за Нестором Махном, треті підтримали Центральну Раду. Остаточно радянська влада утвердилася у Різдвянці лише 1922 року. Впродовж 1929—1930 років у селі було засновано 11 товариств спільного обробітку землі, які 1932 року об'єдналися у два колгоспи — імені 8 Березня та «Червоний партизан».
Жахливий голодомор 1932—1933 років забрав життя кількох сотень мешканців села. Тридцять родин найбільш заможних селян більшовицька влада, як куркулів, вислала до Сибіру і на Донбас.
Віроломний напад Німеччини на Радянський Союз перервав мирну працю різдвянців. На фронти німецько-радянської війни пішло 498 різдвянців. Уже в перші місяці війни високу бойову майстерність показав льотчик, командир ескадрильї 744-го авіаційного полку І. В. Манойло. За 1941—1942 роки він збив 10 ворожих літаків. 31 березня 1943 року І. В. Манойлу було посмертно присвоєне звання Героя Радянського Союзу.
Понад 250 учасників бойових дій за подвиги на фронті і в тилу були нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Серед них Л. О. Валюх, Я. І. Білик, М. О. Мирошниченко, М. З. Муковський тощо.
Жахливі часи довелося пережити мешканцям села з 4 жовтня 1941 до 18 вересня 1943 року. Сотні юнаків і дівчат фашисти вивезли на примусові роботи до Німеччини. Загарбники зруйнували і спалили колгоспні будівлі, забрали худобу і реманент.
Нині в селі стоїть пам'ятник 101 воїну-визволителю та 242 землякам, які віддали своє життя за визволення рідної землі. Поряд з пам'ятником загиблим на фронтах війни землякам у 1968 році встановлено погруддя Героя Радянського Союзу льотчика-винищувача Івана Манойлова (скульпторФедір Зайцев).
1950 року різдвянські колгоспи утворили одне господарство — імені 8 Березня. Незабаром за високі досягнення у сільськогосподарському виробництві колгосп був нагороджений дипломом другого ступеня і малою золотою медаллю ВСГВ у Москві. 259 передовиків сільськогосподарського виробництва були відзначені орденами і медалями Радянського Союзу.
У радянські часи на території села було два колгоспи: «8 Березня» та «Червоний партизан». Нині на території села працюють декілька приватних господарств.
Об'єкти соціальної сфери
Різдвянська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенівШкола.
Дитячий дошкільний навчальний заклад.
Будинок культури.
Дільнична лікарня.
Відомі люди
Авраменко Світлана Миколаївна (нар. 1970) ― український вчений в галузі історії педагогіки .
Кривоший Олександр Петрович (1962—?) — український вчений-історик.
Князьков Ю. (2004). Запорізька область: іст.-геогр. і топонім. словник. Вип. 1: (Василівський, Вільнянський, Гуляйпільський, Запорізький, Новомиколаївський райони) (Українською) . Запоріжжя: Тандем-У, — 340 с.: Запоріз. наук. т-во ім. Я. Новицького, Ін-т археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. –. с. С. 272. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
3. Первое полное собрание законов Российской империи: (далі І ПСЗ) — Т. ХХ. — № 14252. — С.55–56.
4. І ПСЗ, Т. ХХ, No 20449. — С. 228—291.
арагодин А. И. История запорожского края: 1770—1917 (документы и материалы) / А. И. Карагодин. — Запорожье: ЗГУ, 2002. — 458 с. — С. 36, 42.
5. Карагодин А. И. История запорожского края: 1770–1917 (документы и материалы) / А. И. Карагодин. — Запорожье: ЗГУ, 2002. — 458 с. — С. 42.
Карагодин А. И. История запорожского края: 1770–1917 (документы и материалы) / А. И. Карагодин. — Запорожье: ЗГУ, 2002. — 458 с. — С. 36.
Ведомость Екатеринославской губернии Александровского уезда с показаним числа душ мужика и Женька пола и числа десятин земли удобной и неудобной. 1805 (1795 р.) // Я. П. Новицкий. История города Александровска (Екатеринославской губернии) в связи с историей возникновения Днепровской линии крепостей. 1770—1806 / Я. П. Новицкий. — Екатеринослав, 1905. — С. 139–168.
Російський державний архів давніх актів (далі РДАДА), ф. 1356, оп. 1. — од. зб. 942.
9. Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 222, арк. 38–41.
Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 222, арк. 38.
9. Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 222, арк. 40.
9. Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 222, арк. 38.
Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 222, арк. 40 зв.
Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 227, арк. 68-70 зв.
Ю. А. Чиженок. З історії заселення і освоєння земель Олександрійського повіту Катеринославської губернії (з другої половини XVIII століття до 1861 року) / Ю. А. Чиженок. — Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС ЛТД», 2003. — С. 90.
Державний архів Запорізької області (далі ДАЗО), ф. 12, оп. 2. — спр. 253, арк. 1058.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Avramenko Svitlana — Wikimonde Plus. plus.wikimonde.com. Процитовано 17 січня 2021.
CENTRE DE MANAGEMENT DE L'INNOVATION. centre-management-innovation.tilda.ws(укр.). Процитовано 19 листопада 2021.
Література
Різдвянка // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Запорізька область / Ред. кол. тома: Петрикін В. І. (гол. редкол.), Зінович І. Є., Киценко М. П. (заст. гол. редкол.), Клюненко А. С., Кривчик П. Т., Крупіна Л. Ф., Мощиць Т. Ф., Нечаєнко Л. Ю. (відп. секр. редкол.), Олійник Л. В., Пересунько М. І., Фоменко В. Г., Чабаненко П. К., Шевченко І. Г., Шерстюк О. С., Щербак І. П. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕАН УРСР, 1970. — С. 523.
Я. П. Новицький. Народна пам'ять про козацтво / Я. П. Новицький, А. Л. Сокульський, В. І. Шевченко; авт. передм. до англ. тексту А. І. Гайдай. — Запоріжжя : СП «Інтербук». Запоріз. центр, 1991. — 160 с.
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Rizdvyanka Rizdvya nka selo v Ukrayini u Ternuvatskij selishnij gromadi Zaporizkogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 791 osib Do 2020 roku organ miscevogo samovryaduvannya Rizdvyanska silska rada selo Rizdvyanka Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Zaporizkij rajon Gromada Ternuvatska selishna gromada Kod KATOTTG UA23060310140098450 Osnovni dani Zasnovane 1843 181 rik Naselennya 791 Plosha 5 2 km Gustota naselennya 152 12 osib km Poshtovij indeks 70152 Telefonnij kod 380 6144 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 48 04 pn sh 36 03 23 sh d 47 80111 pn sh 36 05639 sh d 47 80111 36 05639 Koordinati 47 48 04 pn sh 36 03 23 sh d 47 80111 pn sh 36 05639 sh d 47 80111 36 05639 Serednya visota nad rivnem morya 121 m Vodojmi richka Nizhnya Solona Vidstan do oblasnogo centru 101 km Vidstan do rajonnogo centru 101 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Gajchur Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 70152 Zaporizka obl Zaporizkij r n s Rizdvyanka vul Centralna 42 Karta Rizdvyanka Rizdvyanka MapaGeografiyaStavok v centri Rizdvyanki Selo Rizdvyanka roztashovane za 101 km vid oblasnogo centru ta 8 km vid administrativnogo centru selishnoyi gromadi na berezi richki Nizhnya Solona Vishe za techiyeyu na vidstani 2 km roztashovane selo Pridorozhnye Richka v comu misci peresihaye na nij zroblena zagata Roztashovane v verhiv yah richki Verhnya Tersa na pravomu i livomu beregah balki Zajcevoyi ta balki Solonoyi pravoyi pritoki richki Verhnya Tersa za 23 km vid smt Novomikolayivki Najblizhcha zaliznichna stanciya Gajchur 9 km IstoriyaSelo Rizdvyanka zasnovane 1843 roku do poyavi rezultativ doslidzhen kandidata istorichnih nauk urodzhencya sela Rizdvyanki Oleksandra Petrovicha Krivoshiya datoyu zasnuvannya cogo naselenogo punktu vvazhalisya za riznimi dzherelami 1796 chi 1823 roki Rizdvyanka do 1917 roku sloboda Rozhdestvenskaya Rozhdyestvyenka administrativnij centr odnojmennoyi silskoyi radi V Istoriyi mist i sil URSR pro zasnuvannya Rizdvyanki govoritsya v duzhe zagalnih frazah Selo zasnovane v 1823 roci pereselencyami iz Rosiyi Polshi Litvi Mizh tim miscevist de teper roztashovane selo Rizdvyanka z davnih daven bula zaselena pionerami pivdennoukrayinskogo Stepu kozakami zaporozhcyami U cilinnomu stepu de za spogadami starozhiliv tirsa sivila yak dim ta she de ne de kushi verbolozu i ternu a babakiv bulo bilshe nizh avrahiv po balkah poblizu dzherel z pitnoyu dobroyu vodoyu roztashovuvalisya kozacki kureni ta zimivniki V odnih kozakiv dlya zimi buli tepli hati a dlya lita kureni inshi zh lito j zimu zhili v kurenyah Kureni buli veliki a shob teplo bulo kozak nanosit listya sina prostelit povst natyagne na sebe kozhuha ta j spit Hoch yakij moroz a jomu bajduzhe Zhili zaporozhci vilno Vipasali hudobu lovili v stepovih richkah ribu torguvali i voyuvali Z tih chasiv znachna kilkist urochish cogo krayu nosit nazvi yaki ochevidno pohodyat vid zaporozkih prizvisk balki Biryucha Zajceva Kulikova Vovcha Zajceva mogila tosho Pislya zrujnuvannya u 1775 roci kozackih volnostej Rosijska imperiya rozpochala proces kolonizaciyi osvoyenih kozakami pivdennoukrayinskih zemel Kolishnij kozackij step mav sluzhiti interesam imperskoyi feodalno pomishickoyi derzhavi Stepova miscevist mizh livim beregom richki Gajchul i pravim beregom richki Verhnya Tersa nazvana v togochasnih dokumentah Verbovoyu pustkoyu ros Verbovaya pustosh pislya dekilkoh teritorialno administrativnih reform i perediliv 1802 roku vvijshla do skladu novostvorenogo Oleksandrivskogo povitu tak oficijno kraj pochav nazivatisya z 1806 roku Zemli Verbovoyi pustki pustosh Verbovaya buli viddani u rangovi dachi pomishici Oleksandri Mikolayivni Pisemskij yaka otrimala 4500 desyatin cilinnoyi zemli i vidstavnomu majoru Yakimu Grigor yevu yakomu distalos 1800 desyatin 5 s 36 Zaselennya bagatoyi na chornozemi i bidnoyi na vodu Verbovoyi pustki viyavilos dlya pomishikiv spravoyu dovoli problematichnoyu tomu z chasom yihni zemli buli znovu povernuti u vlasnist derzhavi Vidpovidno iz Vidomostyami Katerinoslavskoyi guberniyi Oleksandrivskogo povitu z pokazom chisla dush cholovichoyi i zhinochoyi stati ta chisla desyatin zemli zruchnoyi i nezruchnoyi skladenoyi v serpni 1805 roku zemli Verbovogo pustisha zalishalis nezaselenimi Mapa Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi 1795 1816 rokiv svidchit pro te sho v mezhah oznachenoyi miscevosti silskih naselenih punktiv ne bulo 1841 roku uryad Rosijskoyi imperiyi uhvaliv rishennya pro pereselennya na derzhavni pustoporozhni zemli Katerinoslavskoyi guberniyi 21500 dush derzhavnih selyan cholovichoyi stati Uprodovzh 1841 1847 rr do Oleksandrivskogo povitu bulo perevedeno 38197 cholovikiv i zhinok derzhavnih selyan Voni zapochatkuvali na viznachenih derzhavoyu dilyankah zemli 41 nove poselennya 8 c 90 Zgidno zi Spiskami pereselenciv Oleksandrivskogo povitu yaki zberigayutsya u fondah Derzhavnogo arhivu Zaporizkoyi oblasti 16 travnya 1843 roku do novozasnovanogo kazennogo seleniya Rozhdestvenskaya pribuli pershi 24 sim yi derzhavnih selyan Pereselenci buli iz Poltavskoyi 21 sim ya u skladi 69 osib cholovichoyi i 73 osib zhinochoyi stati ta Harkivskoyi gubernij 3 sim yi derzhavnih selyan u skladi 28 osib cholovichoyi stati i 15 osib zhinochoyi Vidtak pershimi poselencyami slobodi Rozhdyestvyenskaya stali sim yi poltavskih kozakiv vihidciv iz sela Podohi Barkovskoyi volosti Gadyackogo okrugu Poltavskoyi guberniyi Davida Artemovicha Sokolenka Fedora Mikitovicha Mihajlika i Dem yana Spiridonovicha Shulzhenka ta sim yi vijskovih obivateliv kolishnih kozakiv vihidciv iz hutora Kulikiv Lebedinskogo okrugu Harkivskoyi guberniyi Vasilya Ivanovicha Krivoshiya Karpa Luk yanovicha Linnika ta Grigoriya Kirilovicha Krivoshiya Piznishe do nih priyednalis pereselenci vihidci iz Kiyivskoyi Chernigivskoyi ta Katerinoslavskoyi gubernij Perehid na novi stepovi zemli dlya lyudej sho virostali v inshij prirodnij i klimatichnij zoni buv dosit rizikovanoyu i nebezpechnoyu spravoyu Utvorene v stepi gluhoj i neprohodimoj poselennya spinalos na nogi vazhko i povilno Pereselenci poterpali vid nevlashtovanosti pobutu vidsutnosti dostatnoyi kilkosti pridatnoyi dlya vzhivannya pitnoyi vodi golodu i hvorob U 1848 1849 rokah v Rizdvyanci yak i v bagatoh inshih stepovih poselennyah Oleksandrivskogo povitu lyutuvala holera Za danimi 90 go narodnogo perepisu reviziyi 1850 roku v kazennomu poselenni sloboda Rozhdyestvyenskaya meshkalo 170 osib cholovichoyi ta 156 osib zhinochoyi stati Slobodami na toj chas nazivalis novi poselennya meshkanci yakih na pevnij period zvilnyalisya vid feodalnih i derzhavnih povinnostej Za cej chas voni mali obzhiti miscevist stvoriti gospodarsku infrastrukturu 1866 roku v slobodi Rozhdestvenska bula zbudovana Rizdvo Bogorodichna cerkva i pershim svyashenikom novozbudovanoyi cerkvi stav otec Nikanor Nikanor Ivanovich Yuvchenkov Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni u seli meshkala 2541 osoba Okrim cerkvi v naselenomu punkti diyalo dvi zemski i odna cerkovno prihodska shkoli zemska likarnya pracyuvav likar feldsher akusherka i zemskij veterinarnij feldsher U sichni 1918 roku vpershe v seli Rizdvyanka vstanovlena radyanska vlada U skladnij politichnij situaciyi selyanam rozibratisya bulo vazhko odni pishli za bilshovikami inshi za Nestorom Mahnom treti pidtrimali Centralnu Radu Ostatochno radyanska vlada utverdilasya u Rizdvyanci lishe 1922 roku Vprodovzh 1929 1930 rokiv u seli bulo zasnovano 11 tovaristv spilnogo obrobitku zemli yaki 1932 roku ob yednalisya u dva kolgospi imeni 8 Bereznya ta Chervonij partizan Zhahlivij golodomor 1932 1933 rokiv zabrav zhittya kilkoh soten meshkanciv sela Tridcyat rodin najbilsh zamozhnih selyan bilshovicka vlada yak kurkuliv vislala do Sibiru i na Donbas Virolomnij napad Nimechchini na Radyanskij Soyuz perervav mirnu pracyu rizdvyanciv Na fronti nimecko radyanskoyi vijni pishlo 498 rizdvyanciv Uzhe v pershi misyaci vijni visoku bojovu majsternist pokazav lotchik komandir eskadrilyi 744 go aviacijnogo polku I V Manojlo Za 1941 1942 roki vin zbiv 10 vorozhih litakiv 31 bereznya 1943 roku I V Manojlu bulo posmertno prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Ponad 250 uchasnikiv bojovih dij za podvigi na fronti i v tilu buli nagorodzheni ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu Sered nih L O Valyuh Ya I Bilik M O Miroshnichenko M Z Mukovskij tosho Zhahlivi chasi dovelosya perezhiti meshkancyam sela z 4 zhovtnya 1941 do 18 veresnya 1943 roku Sotni yunakiv i divchat fashisti vivezli na primusovi roboti do Nimechchini Zagarbniki zrujnuvali i spalili kolgospni budivli zabrali hudobu i remanent Nini v seli stoyit pam yatnik 101 voyinu vizvolitelyu ta 242 zemlyakam yaki viddali svoye zhittya za vizvolennya ridnoyi zemli Poryad z pam yatnikom zagiblim na frontah vijni zemlyakam u 1968 roci vstanovleno pogruddya Geroya Radyanskogo Soyuzu lotchika vinishuvacha Ivana Manojlova skulptor Fedir Zajcev 1950 roku rizdvyanski kolgospi utvorili odne gospodarstvo imeni 8 Bereznya Nezabarom za visoki dosyagnennya u silskogospodarskomu virobnictvi kolgosp buv nagorodzhenij diplomom drugogo stupenya i maloyu zolotoyu medallyu VSGV u Moskvi 259 peredovikiv silskogospodarskogo virobnictva buli vidznacheni ordenami i medalyami Radyanskogo Soyuzu U Nezalezhnij Ukrayini12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Rizdvyanska silska rada ob yednana z Ternuvatskoyu selishnoyu gromadoyu 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Novomikolayivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Zaporizkogo rajonu EkonomikaU radyanski chasi na teritoriyi sela bulo dva kolgospi 8 Bereznya ta Chervonij partizan Nini na teritoriyi sela pracyuyut dekilka privatnih gospodarstv Ob yekti socialnoyi sferiRizdvyanska zagalnoosvitnya shkola I III stupenivShkola Dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Budinok kulturi Dilnichna likarnya Vidomi lyudiAvramenko Svitlana Mikolayivna nar 1970 ukrayinskij vchenij v galuzi istoriyi pedagogiki Krivoshij Oleksandr Petrovich 1962 ukrayinskij vchenij istorik Manojlov Ivan Antonovich 1910 1942 ukrayinskij voyin Geroj Radyanskogo Soyuzu Roj Vladislav Oleksandrovich 1994 2019 soldat strilec pomichnik granatometnika 1 go viddilennya 1 go shturmovogo vzvodu 3 yi shturmovoyi roti 24 OShB Smetanin Andrij Volodimirovich 1981 2017 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijniDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast PrimitkiPrognoz pogodi v seli Rizdvyanci Knyazkov Yu 2004 Zaporizka oblast ist geogr i toponim slovnik Vip 1 Vasilivskij Vilnyanskij Gulyajpilskij Zaporizkij Novomikolayivskij rajoni Ukrayinskoyu Zaporizhzhya Tandem U 340 s Zaporiz nauk t vo im Ya Novickogo In t arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo NAN Ukrayini s S 272 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka IMSU 1970 Narodna pam yat pro kozactvo 1991 3 Pervoe polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii dali I PSZ T HH 14252 S 55 56 4 I PSZ T HH No 20449 S 228 291 aragodin A I Istoriya zaporozhskogo kraya 1770 1917 dokumenty i materialy A I Karagodin Zaporozhe ZGU 2002 458 s S 36 42 5 Karagodin A I Istoriya zaporozhskogo kraya 1770 1917 dokumenty i materialy A I Karagodin Zaporozhe ZGU 2002 458 s S 42 Karagodin A I Istoriya zaporozhskogo kraya 1770 1917 dokumenty i materialy A I Karagodin Zaporozhe ZGU 2002 458 s S 36 Vedomost Ekaterinoslavskoj gubernii Aleksandrovskogo uezda s pokazanim chisla dush muzhika i Zhenka pola i chisla desyatin zemli udobnoj i neudobnoj 1805 1795 r Ya P Novickij Istoriya goroda Aleksandrovska Ekaterinoslavskoj gubernii v svyazi s istoriej vozniknoveniya Dneprovskoj linii krepostej 1770 1806 Ya P Novickij Ekaterinoslav 1905 S 139 168 Rosijskij derzhavnij arhiv davnih aktiv dali RDADA f 1356 op 1 od zb 942 9 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 222 ark 38 41 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 222 ark 38 9 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 222 ark 40 9 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 222 ark 38 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 222 ark 40 zv Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 227 ark 68 70 zv Yu A Chizhenok Z istoriyi zaselennya i osvoyennya zemel Oleksandrijskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi z drugoyi polovini XVIII stolittya do 1861 roku Yu A Chizhenok Zaporizhzhya TOV LIPS LTD 2003 S 90 Derzhavnij arhiv Zaporizkoyi oblasti dali DAZO f 12 op 2 spr 253 ark 1058 Zajcev Fedir Grigorovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik vidpov red I I Verba Kiyiv Mistectvo 1972 S 164 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Avramenko Svitlana Wikimonde Plus plus wikimonde com Procitovano 17 sichnya 2021 CENTRE DE MANAGEMENT DE L INNOVATION centre management innovation tilda ws ukr Procitovano 19 listopada 2021 LiteraturaRizdvyanka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Zaporizka oblast Red kol toma Petrikin V I gol redkol Zinovich I Ye Kicenko M P zast gol redkol Klyunenko A S Krivchik P T Krupina L F Moshic T F Nechayenko L Yu vidp sekr redkol Olijnik L V Peresunko M I Fomenko V G Chabanenko P K Shevchenko I G Sherstyuk O S Sherbak I P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1970 S 523 Ya P Novickij Narodna pam yat pro kozactvo Ya P Novickij A L Sokulskij V I Shevchenko avt peredm do angl tekstu A I Gajdaj Zaporizhzhya SP Interbuk Zaporiz centr 1991 160 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
