Рівняння Мінсера (рівняння Мінцера, англ. The Mincer earnings function, Mincerian equations) — модель, що представляє заробітну плату як функцію від пройденого навчання і отриманого досвіду роботи, названа на честь Джейкоба Мінсера. Вона була розроблена в 1958 році, і Стала традиційною оцінкою вигідності вкладень в людський капітал. За словами відомого канадського економіста : "Рівняння Мінсера - це одна з найбільш широко використовуваних моделей в емпіричній економіці" .
В одній з базових постановок логарифм заробітної плати представляється у вигляді суми кількості років навчання і квадратичної функції від кількості років трудового стажу .
В даному рівнянні змінні вживаються в такому значенні: — це заробітна плата ( — заробітна плата людини без освіти і без досвіду роботи); — це кількість років навчання; — кількість років трудового стажу. параметри і , можуть інтерпретуватися як внесок навчання і досвіду відповідно.
Історія
Однією з головних мікроекономічних проблем, яка стоїть перед питанням концепції людського капіталу — оцінка впливу, що чиниться на заробітну плату різними формами людського капіталу: тривалістю навчання, трудовим стажем. Американський економіст Джейкоб Мінсер намагався вивчити це питання.
Ранні праці
У своїх ранніх роботах Мінсер аналізує вплив навчання і отриманого досвіду на місці роботи на заробітну плату. Доводиться увігнутість графіка, що відображає профіль «вік-заробітна плата». Відзначається, що з віком людина накопичує більше знань, що сприяє отриманню більшої заробітної плати, проте у міру досягнення пенсійного віку вкладення в людський капітал знижуються, привабливість таких інвестицій стає нижче, віддача від них зменшується. Відзначається факт того, що, зокрема, інвестиції в навчання на місці роботи знижуються з віком, так як скорочується тривалість трудового періоду, що залишився.
Рівняння заробітної плати
Звернемося до більш пізніх робіт Мінсера, де доповнюються і розширюються попередні дослідженн. Найважливішим результатом стало формування стандартного рівняння заробітної плати, що відображає її залежність від освіти і професійного досвіду.
Необхідність здійснення інвестицій в людський капітал в процесі отримання досвіду роботи очевидна, проте для цього потрібно жертвувати частиною доходу для отримання професійної підготовки. Даний висновок підтверджується тим, що нові працівники на ринку праці отримують заробітну плату, як правило, значно нижчу, ніж досвідчені фахівці. Мінсер показує відмінність між профілями: «вік-заробітня плата» і «досвід-заробітня плата». Якщо індивіди розрізняються рівнем освіти, то вони відрізняються віком, в якому вони починають інвестувати в навчання на місці роботи, таким чином, два згаданих профілі відрізняються.
Рівняння доповнюється змінними, що відображають накопичений досвід, підготовку безпосередньо на місці роботи і кількість років, що минув після завершення навчання. Крім змінної "кількість років трудового стажу", в рівняння включена і квадратична форма кількості років трудового стажу, оскільки важливо розуміти нелінійність залежності.
Значення
Важливість розробленого Мінсером підходу обумовлена можливістю оцінки впливу на рівень заробітної плати різних факторів. Численні дослідження з проблеми людського капіталу в більшості своїй грунтуються саме на оцінці виведеного Мінсером рівняння заробітної плати. Модифікації моделі використовуються для оцінки впливу на дохід тривалості навчання, якості освіти, впливу трудового стажу на різницю в заробітній платі чоловіків і жінок. Модель є базовою для оцінки якості освіти в країнах, що розвиваються. Дослідження в області економічного зростання використовують рівняння Мінсера для оцінки внеску освіти.
Примітки
- Jacob Mincer. Investment in Human Capital and Personal Income Distribution // Journal of Political Economy. — 1958. — Vol. 66, iss. 4 (1 August). — P. 281–302. — ISSN 1537-534X 0022-3808, 1537-534X. — DOI: .
- Jacob Mincer. Schooling, experience, and earnings. — National Bureau of Economic Research; distributed by Columbia University Press, 1974. — 178 с. — .
- Shoshana Grossbard. Jacob Mincer: A Pioneer of Modern Labor Economics. — Springer Science & Business Media, 2006-06-26. — 194 с. — .
- James Heckman, Lance Lochner, Petra Todd. Fifty Years of Mincer Earnings Regressions. — Cambridge, MA : National Bureau of Economic Research, 2003. — 1 травня. — DOI: .
- Jacob Mincer. Labor Force Participation of Married Women: A Study of Labor Supply // NBER Chapters. — National Bureau of Economic Research, Inc, 1962. — 16 June. — P. 63–105.
- Sherwin Rosen. Distinguished Fellow: Mincering Labor Economics // Journal of Economic Perspectives. — 1992. — Vol. 6, iss. 2 (1 May). — P. 157–170. — ISSN 0895-3309. — DOI: .
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rivnyannya Minsera rivnyannya Mincera angl The Mincer earnings function Mincerian equations model sho predstavlyaye zarobitnu platu yak funkciyu vid projdenogo navchannya i otrimanogo dosvidu roboti nazvana na chest Dzhejkoba Minsera Vona bula rozroblena v 1958 roci i Stala tradicijnoyu ocinkoyu vigidnosti vkladen v lyudskij kapital Za slovami vidomogo kanadskogo ekonomista Rivnyannya Minsera ce odna z najbilsh shiroko vikoristovuvanih modelej v empirichnij ekonomici V odnij z bazovih postanovok logarifm zarobitnoyi plati predstavlyayetsya u viglyadi sumi kilkosti rokiv navchannya i kvadratichnoyi funkciyi vid kilkosti rokiv trudovogo stazhu ln w f s x ln w 0 p s b 1 x b 2 x 2 displaystyle ln w f s x ln w 0 ps beta 1 x beta 2 x 2 V danomu rivnyanni zminni vzhivayutsya v takomu znachenni w displaystyle w ce zarobitna plata w 0 displaystyle w 0 zarobitna plata lyudini bez osviti i bez dosvidu roboti s displaystyle s ce kilkist rokiv navchannya x displaystyle x kilkist rokiv trudovogo stazhu parametri p displaystyle p i b 1 displaystyle beta 1 b 2 displaystyle beta 2 mozhut interpretuvatisya yak vnesok navchannya i dosvidu vidpovidno IstoriyaOdniyeyu z golovnih mikroekonomichnih problem yaka stoyit pered pitannyam koncepciyi lyudskogo kapitalu ocinka vplivu sho chinitsya na zarobitnu platu riznimi formami lyudskogo kapitalu trivalistyu navchannya trudovim stazhem Amerikanskij ekonomist Dzhejkob Minser namagavsya vivchiti ce pitannya Ranni praci U svoyih rannih robotah Minser analizuye vpliv navchannya i otrimanogo dosvidu na misci roboti na zarobitnu platu Dovoditsya uvignutist grafika sho vidobrazhaye profil vik zarobitna plata Vidznachayetsya sho z vikom lyudina nakopichuye bilshe znan sho spriyaye otrimannyu bilshoyi zarobitnoyi plati prote u miru dosyagnennya pensijnogo viku vkladennya v lyudskij kapital znizhuyutsya privablivist takih investicij staye nizhche viddacha vid nih zmenshuyetsya Vidznachayetsya fakt togo sho zokrema investiciyi v navchannya na misci roboti znizhuyutsya z vikom tak yak skorochuyetsya trivalist trudovogo periodu sho zalishivsya Rivnyannya zarobitnoyi plati Zvernemosya do bilsh piznih robit Minsera de dopovnyuyutsya i rozshiryuyutsya poperedni doslidzhenn Najvazhlivishim rezultatom stalo formuvannya standartnogo rivnyannya zarobitnoyi plati sho vidobrazhaye yiyi zalezhnist vid osviti i profesijnogo dosvidu Neobhidnist zdijsnennya investicij v lyudskij kapital v procesi otrimannya dosvidu roboti ochevidna prote dlya cogo potribno zhertvuvati chastinoyu dohodu dlya otrimannya profesijnoyi pidgotovki Danij visnovok pidtverdzhuyetsya tim sho novi pracivniki na rinku praci otrimuyut zarobitnu platu yak pravilo znachno nizhchu nizh dosvidcheni fahivci Minser pokazuye vidminnist mizh profilyami vik zarobitnya plata i dosvid zarobitnya plata Yaksho individi rozriznyayutsya rivnem osviti to voni vidriznyayutsya vikom v yakomu voni pochinayut investuvati v navchannya na misci roboti takim chinom dva zgadanih profili vidriznyayutsya Rivnyannya dopovnyuyetsya zminnimi sho vidobrazhayut nakopichenij dosvid pidgotovku bezposeredno na misci roboti i kilkist rokiv sho minuv pislya zavershennya navchannya Krim zminnoyi kilkist rokiv trudovogo stazhu v rivnyannya vklyuchena i kvadratichna forma kilkosti rokiv trudovogo stazhu oskilki vazhlivo rozumiti nelinijnist zalezhnosti ZnachennyaVazhlivist rozroblenogo Minserom pidhodu obumovlena mozhlivistyu ocinki vplivu na riven zarobitnoyi plati riznih faktoriv Chislenni doslidzhennya z problemi lyudskogo kapitalu v bilshosti svoyij gruntuyutsya same na ocinci vivedenogo Minserom rivnyannya zarobitnoyi plati Modifikaciyi modeli vikoristovuyutsya dlya ocinki vplivu na dohid trivalosti navchannya yakosti osviti vplivu trudovogo stazhu na riznicyu v zarobitnij plati cholovikiv i zhinok Model ye bazovoyu dlya ocinki yakosti osviti v krayinah sho rozvivayutsya Doslidzhennya v oblasti ekonomichnogo zrostannya vikoristovuyut rivnyannya Minsera dlya ocinki vnesku osviti PrimitkiJacob Mincer Investment in Human Capital and Personal Income Distribution Journal of Political Economy 1958 Vol 66 iss 4 1 August P 281 302 ISSN 1537 534X 0022 3808 1537 534X DOI 10 1086 258055 Jacob Mincer Schooling experience and earnings National Bureau of Economic Research distributed by Columbia University Press 1974 178 s ISBN 9780870142659 Shoshana Grossbard Jacob Mincer A Pioneer of Modern Labor Economics Springer Science amp Business Media 2006 06 26 194 s ISBN 9780387291758 James Heckman Lance Lochner Petra Todd Fifty Years of Mincer Earnings Regressions Cambridge MA National Bureau of Economic Research 2003 1 travnya DOI 10 3386 w9732 Jacob Mincer Labor Force Participation of Married Women A Study of Labor Supply NBER Chapters National Bureau of Economic Research Inc 1962 16 June P 63 105 Sherwin Rosen Distinguished Fellow Mincering Labor Economics Journal of Economic Perspectives 1992 Vol 6 iss 2 1 May P 157 170 ISSN 0895 3309 DOI 10 1257 jep 6 2 157 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij