Ріверслей (англ. Riversleigh) — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Розташований у північно-західній частині штату Квінсленд (Австралія). Також відомий як «Австралійський заповідних викопних ссавців».
Ріверслей | |
---|---|
Riversleigh | |
Світова спадщина | |
Ріверслей | |
19°01′59″ пд. ш. 138°37′47″ сх. д. / 19.03329500002777763° пд. ш. 138.62985600002775755° сх. д. | |
Країна | Квінсленд Австралія |
Тип | природний |
(Критерії) | viii, ix |
Об'єкт № | 698 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 1994 (18 сесія) |
Ріверслей у Вікісховищі |
Історія
Перші рештки викопних тварин на території Ріверслею було виявлено в 1901 році. Початкове дослідження проведено в 1963 році. Втім, лише з 1976 року тут стали проводитися систематичні наукові дослідження. Водночас територію було включено до національного парку Печери Наракорту. У 1994 році скам'янілості Ріверслею було включено до в Списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Дослідження тривають дотепер фахівцями Університету Нового Південного Вельсу.
Опис
Загальна площа становить близько 100 км². Південно-західна частина заповідника межує з землями аборигенів клану Ваан'ї.
Тут розташовано викопні рештки різноманітних ссавців, рептилій і птахів періодів олігоцену і міоцену. Деяким скам'янілостям 25 млн років. Викопні тварини лежать у м'яких прісноводних вапняках з високою концентрацією кальцію та печерах, вони майже не піддавалися стисканню, завдяки чому рештки часто зберігають свою первісну структуру. Рештки знайдено у понад 200 місцях. Їх дослідження допомагає прослідити еволюцію та розповсюдження старовинних видів з моменту розколу континенту Гондвана. Особливо цікавим є дослідження викопних ссавців, зокрема коали.
Також тут біля річок є численні археологічні сліди мешкання аборигенів.
Викопні істоти
Ссавці
Плазуни
Птахи
- Emuarius
- Barawertornis
- Eoanseranas
- Pinpanetta
- Pengana
- Australlus
- Cacatua
- Collocalia
- Menura tyawanoides
- Kurrartapu
- Primophaps
Земноводні
Риби
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Джерела
- Archer M; Hand, Suzanne J. & Godthelp H. [1991] 2000. Australia's lost world: Riversleigh, World Heritage Site. Reed, Sydney.
- Long J.A. et al., 2002 — Prehistoric Mammals of Australia and New Guinea: One Hundred Million Years of Evolution. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 240 pages
- Anna Salleh (2006). «Huge skulls clues to snake evolution». ABC Science. Australian Broadcasting Corporation. Retrieved 5 August 2010.
- Dan Gaffney (2009). «Loud and lazy but didn't chew gum: Ancient koalas». PhysOrg. PhysOrg.com. Retrieved 5 August 2010.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріверслей |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Riverslej angl Riversleigh ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Roztashovanij u pivnichno zahidnij chastini shtatu Kvinslend Avstraliya Takozh vidomij yak Avstralijskij zapovidnih vikopnih ssavciv RiverslejRiversleigh Svitova spadshinaRiverslej19 01 59 pd sh 138 37 47 sh d 19 03329500002777763 pd sh 138 62985600002775755 sh d 19 03329500002777763 138 62985600002775755KrayinaKvinslend AvstraliyaTipprirodnijKriteriyiviii ixOb yekt 698RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 1994 18 sesiya Riverslej u VikishovishiIstoriyaPershi reshtki vikopnih tvarin na teritoriyi Riversleyu bulo viyavleno v 1901 roci Pochatkove doslidzhennya provedeno v 1963 roci Vtim lishe z 1976 roku tut stali provoditisya sistematichni naukovi doslidzhennya Vodnochas teritoriyu bulo vklyucheno do nacionalnogo parku Pecheri Narakortu U 1994 roci skam yanilosti Riversleyu bulo vklyucheno do v Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Doslidzhennya trivayut doteper fahivcyami Universitetu Novogo Pivdennogo Velsu OpisZagalna plosha stanovit blizko 100 km Pivdenno zahidna chastina zapovidnika mezhuye z zemlyami aborigeniv klanu Vaan yi Tut roztashovano vikopni reshtki riznomanitnih ssavciv reptilij i ptahiv periodiv oligocenu i miocenu Deyakim skam yanilostyam 25 mln rokiv Vikopni tvarini lezhat u m yakih prisnovodnih vapnyakah z visokoyu koncentraciyeyu kalciyu ta pecherah voni majzhe ne piddavalisya stiskannyu zavdyaki chomu reshtki chasto zberigayut svoyu pervisnu strukturu Reshtki znajdeno u ponad 200 miscyah Yih doslidzhennya dopomagaye prosliditi evolyuciyu ta rozpovsyudzhennya starovinnih vidiv z momentu rozkolu kontinentu Gondvana Osoblivo cikavim ye doslidzhennya vikopnih ssavciv zokrema koali Takozh tut bilya richok ye chislenni arheologichni slidi meshkannya aborigeniv Vikopni istotiSsavci Yingabalanara Obdurodon Malleodectes Yalkaparidon Naraboryctes Wabulacinus Ngamalacinus Maximucinus Nimbacinus Muribacinus Badjcinus Thylacinus Mutpuracinus Ganbulanyi Barinya Yarala Galadi Bulungu Nimiokoala Priscakoala Phascolarctos Kuterintja Namilamadeta Wakaleo Priscileo Nimbadon Neohelos Silvabestius Propalorchestes Ngapakaldia Palorchestes Marada Rhizophascolonus Warendja Burramys Ektopodon Trichosurus Marlu Hypsiprymnodon Ekaltadeta Gumardee Bettongia Nambaroo Galanarla Balbaroo Ganawamaya Wururoo Ganguroo Plazuni Elseya Emydura Pseudemydura Meiolania Physignathus Egernia Tiliqua Varanus Ramphotyphlops Morelia Wonambi Trilophosuchus Baru Mekosuchus Quinkana Ptahi Emuarius Barawertornis Eoanseranas Pinpanetta Pengana Australlus Cacatua Collocalia Menura tyawanoides Kurrartapu Primophaps Zemnovodni Litoria Limnodynastes Ribi NeoceratodusPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuDzherelaArcher M Hand Suzanne J amp Godthelp H 1991 2000 Australia s lost world Riversleigh World Heritage Site Reed Sydney Long J A et al 2002 Prehistoric Mammals of Australia and New Guinea One Hundred Million Years of Evolution Johns Hopkins University Press Baltimore 240 pages Anna Salleh 2006 Huge skulls clues to snake evolution ABC Science Australian Broadcasting Corporation Retrieved 5 August 2010 Dan Gaffney 2009 Loud and lazy but didn t chew gum Ancient koalas PhysOrg PhysOrg com Retrieved 5 August 2010 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Riverslej