Рязанське князівство

Рязанське велике князівство (у XII—XIV століттях — Рязанське князівство) — середньовічне феодальне державне утворення, що існувало з XIV по початок XVI століття на Середній Оці. Спочатку територія князівства входила до складу Чернігівської землі, а пізніше відокремилася в окреме Муромо-Рязанське князівство. З середини XII століття — Рязанське князівство зі столицею в Рязані. З XIV століття — велике князівство.

Велике князівство Рязанське
складова Русі
XI ст. – 1521
Герб
Велике князівство Рязанське: історичні кордони на карті
Столиця	Рязань
Мови	Давньоруська мова, мерянська, мещерська, ерзянська.
Релігії	Православ'я
Форма правління	монархія
князі
- 1129—1143	Святослав Ярославич (князь рязанський)
- 1500—1521	Іван VII Іванович
Історія
- Засновано	XI ст.
- Ліквідовано	1521
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велике князівство Рязанське

Територія та уділи

Рязанське князівство займало територію від середньої Оки, де було серце Рязанських земель, до кордонів з Заліською землею на півночі, на півдні доходило до верхів'їв Дону і Воронежу, на заході - йшов по верхів'ї Дону до району міста Коломни де межувало з Чернігівським князівством. На південному-сході Рязанське князівство виходло в Дике Поле, де чітких меж не було і сусідами князівства були племена мордви та половці.

У XIV ст. становище Рязанського князівства змінилось - частина північних земель була втрачена на користь Московії, південні райони постраждали від монгольського нашестя і обезлюдніли. Подібна доля спіткала і землі на правому березі у верхів'ях Дону, по яких проходив Муравський шлях, яким татари вторгались в Московські землі.

Історія

Виникнення князівства

Після вигнання Ярослава Святославича з Чернігова Всеволодом Ольговичем (1127) виникло князівство з центром в Муромі, що включало і Рязань (в історіографії називають Муромо-Рязанським князівством), виділилося зі складу Чернігівського князівства під владою нащадків Ярослава. Рязанське князівство виникло як уділ Муромо-Рязанського князівства у 1129 році. В кінці 1150-х років центр князівства перемістився з Мурома в Рязань, а з початку 1160-х років Муромське князівство вийшло з-під влади рязанських князів (проте, в історіографії існування Муромо-Рязанського князівства іноді доводять аж до монгольської навали).

Рязанська земля в період феодальної роздробленості Київської Русі

Велике князівство Рязанське

Після монголо-татарського нашестя Муромське і Рязанське князівство остаточно відокремилися один від одного. Столиця Рязанського князівства була перенесена в Переяслав-Рязанський.

Занепад та загибель Рязанського князівства

Спадщина

Див. також

• Рязанські князі

Джерела та література

• Войтович Л.Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів : Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — С. 210.
• Твори: у 50 томах / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. — Львів : Видавництво «Світ», 2002 — Т. 11. — С. 740.
• Широкорад А. Альтернатива Москве: Великие княжества Смоленское, Рязанское, Тверское / А.Широкорад. - М.: АСТ, 2010. - 413 с.