Свинцеві руди (рос. свинцовые руды, англ. plumbum ores; нім. Bleierz) — природні мінеральні утворення, що служать сировиною для промислового витягання свинцю, складова частина поліметалічних руд, рідше утворюють самостійні поклади. Головні мінерали: ґаленіт, церусит, англезит, джемсоніт. Разом з головним промисловим мінералом галенітом в рудах звичайно присутня велика кількість сульфідів свинцю, цинку, мідь тощо. Свинцеві руди утворюють самостійні рудні тіла або окремі локальні відособлення серед поліметалевих руд, з якими пов'язані поступовими переходами. Найбільш відомі родовища в США, Австралії, Канаді, Перу, Мексиці.
Цікаво
- У середні віки застосовували термін Seigerwerk – по суті ідентичний свинцевій руді.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Staré hutnictví stříbra
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svincevi rudi ros svincovye rudy angl plumbum ores nim Bleierz prirodni mineralni utvorennya sho sluzhat sirovinoyu dlya promislovogo vityagannya svincyu skladova chastina polimetalichnih rud ridshe utvoryuyut samostijni pokladi Golovni minerali galenit cerusit anglezit dzhemsonit Razom z golovnim promislovim mineralom galenitom v rudah zvichajno prisutnya velika kilkist sulfidiv svincyu cinku mid tosho Svincevi rudi utvoryuyut samostijni rudni tila abo okremi lokalni vidosoblennya sered polimetalevih rud z yakimi pov yazani postupovimi perehodami Najbilsh vidomi rodovisha v SShA Avstraliyi Kanadi Peru Meksici CikavoU seredni viki zastosovuvali termin Seigerwerk po suti identichnij svincevij rudi Div takozhSvincevo cinkovi rudiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 2004 Stare hutnictvi stribra