Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Росі́йсько-туре́цька війна́ 1735—1739 років (також Російсько-османська війна 1735—1739 років) — воєнний конфлікт, який був наслідком російсько-османських протиріч, що загострилися через російсько-польську війну 1733—1735 рр. та набіги кримських татар. Вона стала продовженням боротьби Російської імперії за вихід до Чорного моря.
| Російсько-турецька війна 1735—1739 | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецькі війни | |||||||
 Карта бойових дій 1737 року | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Російська імперія,  Військо Запорозьке  Австрійська монархія |  Османська імперія,  Кримське ханство | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Б. X. Мініх П. П. Лассі Яків Лизогуб | Каплан-Гірей | ||||||
Передумови
Російській імперії вдалося забезпечити сприятливу міжнародну обстановку шляхом укладення у 1732—1735 рр. договорів із Персією (яка у 1730—1736 вела війну з Османською імперією) та затвердження на троні Речі Посполитої у 1735 р. Августа III замість французького ставленика Станіслава Лещинського, якого підтримувала пов'язана з Королівством Франція Османська імперія. Спільницею Російської імперії з 1726 р. була Австрійська монархія.
Приводом до початку війни послужили набіги кримських татар наприкінці 1735 р. на Україну і похід кримського хана на Кавказ.
Події
1736 рік
План російського командування на 1736 р. передбачав захоплення Азову та Криму. 20 (31 травня) 1736 р. Дніпровська армія фельдмаршала Б.X.Мініха (62 тис. вояків) штурмом захопила Перекопські укріплення, а 17 (28 червня) зайняла Бахчисарай, проте нестача продовольства, води та епідемії змусили Мініха відступити в Україну. 19 (30 червня) 1736 р. російська Донська армія генерала П. П. Лассі (28 тис. вояків) за сприяння Донської флотилії віце-адмірала П. П. Бредаля захопила Азов.
Після захоплення корпусом генерал-лейтенанта М. Леонтьєва форту Кінбурн, частина Запорозької флотилії зосередилась в кінбурнській гавані й розпочала спостереження за Очаковим.
Активну участь у війні взяли й запорозькі козаки. У ставці Мініха кошовому Малашевичу поставили завдання блокувати османський флот та дії татарських загонів. Літом 1736 р. запорозький флот перервав морське сполучення Османської імперії з Кримом та дезорієнтував османське командування. Постійними локальними нападами на османські галери вони руйнували комунікації османів. Так, 30 червня 1736 р. 100 запорожців на 5 дубах здійснили напад на татар у гирлі Буга, а вже наступного дня, 1 липня 1736 р., 80 запорожців на 3 дубах з'явилися під Очаковом, захопивши у полон галеру з яничарами. 6 вересня 1736 року партія запорожців на десяти дубах захопила поблизу Очакова османську галеру, на якій знаходилось п'ятнадцять гармат і одна мортира. Трофейні гармати козаки доправили на Січ.
1737 рік
Навесні 1737 року, ще до початку кампанії, Запорозька флотилія взяла під контроль гирло Дніпра. Так, 30 березня при урочищі Станіславі (що біля гирла Інгульця) козаки на дубах атакували переправу татарської орди, «к которой от Очакова для перевозу Днепра несколько судов приведено было», відігнавши османські судна в Лиман. Березневий виступ армії Б. Х. Мініха до Очакова затримувався через проблеми із наведенням переправи на правий берег Дніпра.
У липні 1737 р. армія Мініха (60-70 тис. вояків) штурмом опанувала османською фортецею Очаків. На той час в Очакові перебувало 22 000 османського війська при 122 гарматах, 9 мортирах і 34 басах. Війська гарнізону очолював очаківський сераскер Яхья-паша, а комендантом фортеці був двобунчужний паша Мустафа-ага. На допомогу фортеці мали прибути війська бендерського сераскера Абдулли-паші, а із Синопу — чорноморська ескадра. На момент підходу до фортеці армії Б. Х. Мініха, флотилії В. Дмітрієва-Мамонова разом із облоговою артилерією в пониззі Дніпра не виявилось. Не чекаючи на підхід до Очакова османської армії і флоту, Мініх зважився на штурм із тими гарматами, які були в його розпорядженні. Очаківський пороховий льох вибухнув через пожежу, спричинену обстрілом фортеці польовою артилерією Мініха. Вибух спричинив величезні руйнування і жертви. Пожежа, що охопила місто, дісталася ще двох порохових льохів. Поблизу центру одного із цих вибухів міський мур частково обвалився. Неспроможний одночасно гасити пожежу і обороняти місто, гарнізон кинувся на пристань до своїх галер. У цей самий час російська легка кіннота (гусари і донці) прорвалася в гавань через відчинені Морські ворота.
Відразу після падіння Очакова османи залишили і Кінбурн. Проте без флотилії перекинути війська до Кінбурна Мініх не міг. Достеменної інформації про те, що коїться у тій фортеці, також не було. 5 липня фельдмаршал виступив із армією на Бендери, залишивши в Очакові восьмитисячний гарнізон під командуванням генерал-майора І. Бахмєтьєва та інженер-полковника М. Брадке.
Армія Лассі (близько 40 тис. вояків) у червні переправилася через Генічеську протоку на Арабатську стрілку, форсувала Сиваш і у липні вступила в Крим. Російські війська завдали ряд поразок військам кримського хана і зайняли Карасубазар, проте через нестачу води та продовольства були змушені знову залишити Крим.
7 липня 1737 року із Синопу до Очакова прийшло п'ять османських кораблів, на яких перебувало до 5000 яничарів. Те, що Очаків у руках росіян, а Кінбурн покинуто, для капудан-паші стало повною несподіванкою. Пролавірувавши певний час між фортецями, кораблі вийшли в море.
У липні 1737 року у війну проти Османської імперії вступила Австрійська монархія. У цих умовах Османська імперія виказала зацікавленість в проведенні мирних переговорів, за для чого в Немирові 16 серпня було скликано мирний конгрес. За час його проведення Османська імперія змогла виграти час та, перегрупувавши свої сили, завдала Австрії кілька відчутних ударів. Переговори безрезультатно завершились в листопаді.
Впродовж літа на правому березі Дніпра було споруджено опорні пункти: ретраншементи Кам'янський (супроти Усть-Самарської фортеці), Кайдацький, Ненаситенський, Хортицький (напроти острова Мала Хортиця), а також Новий шанець (на місці знесеного у 1700 році Кизи-Кермена). У цих ретраншементах було влаштовано пристані, на лівому березі Дніпра стоянками для суден флотилії могли служити торішні редути і ретраншементи, зведені армією Б. Х. Мініха під час походу на Крим.
Восени 1737 року у поганій якості суден і провалі морської кампанії Х. Мініх звинуватив В. Дмітрієва-Мамонова (контр-адмірал уникнув військового суду лише завдяки тому, що перебував у родинному зв'язку з родиною імператриці). Замість І. Бахмєтьєва, який отримав відпустку на лікування, на посаду обер-коменданта Х. Мініх призначив генерал-майора барона Ф. фон Штофельна (Штофеля). Із Очакова Х. Мініх подався «к Днепровским гирлам». На найбільшому острові Дніпровського гирла за розпорядженням фельдмаршала було закладено редут Св. Анни, поблизу урочища Кошова Голова (що біля гирла Інгульця) — подвійний ретраншемент Олександр-шанець. Олександр-шанець мав стати головною базою флотилії і перебувати у віданні обер- коменданта Очакова.
Складною проблемою для російського командування стало утримання Очакова. Мініх призначив командиром залоги генерала Штофельна, підпорядкувавши йому дві тисячі вояків регулярних військ та 250 лівобережних козаків під командуванням миргородського полковника В. Капніста. Але оборона міста була б неможливою без дій запорожців на морі. Ще під час підготовки кампанії Мініх цікавився у січовиків, чи можуть їх судна «с грузом и без груза чрез пороги весною перейти», оскільки планував передати козакам частину кораблів, збудованих на Брянській верфі. Головнокомандувач отримав відповідь, що «таковые суда, а особливо дубы вешнею водою чрез помянутые пороги проходить могут», що й було здійснено.
Про підготовку козаків до морських походів записав 8 червня 1737 р. кошовий І. Малашевич військовому судді Решетилу на Січ. При цьому він наполягав, щоб вже зараз, використовуючи наявні чайки та дуби, проводилася , про результати якої слід доповідати російському командуванню. 16 липня 1737 р. до Очакова прибуло 1500 запорожців на 38 суднах. Запорізькі кораблі всю кампанію успішно забезпечували Очаків продовольством, боронячи його від османських галер.
У жовтні 1737 року, бачачи відхід армії Мініха на лівий берег Дніпра, османське командування спробувало повернути Очаків і Кінбурн. У перших числах жовтня під Очаковом з'явились кінні розвідувальні партії османів. До Кінбурна з боку Криму підійшла численна татарська партія.
5 жовтня в Дніпровський лиман зайшла османська ескадра, але запримітивши в гаванях фортець російські судна, відійшла до Березанського острова. Тоді ж із півсотнею навантажених суден до Очакова прибув В. Дмітрієв-Мамонов.
14 жовтня до Очакова підступило об'єднане 40 тисячне османсько-татарське військо сілістрійського сераскера Ієнтір-Алі-паші та калги-султана Бєґлі-Гірея.
З 15 по 30 жовтня під Очаковом розгорнулося жорстоке бойовище: цілодобові бомбардування і штурми, мінні підкопи з обох боків, вилазки гарнізону. Особливо запеклі бої точилися біля Преображенських, Семенівських та Ізмайлівських воріт. Атаки і приступи припинялись лише під час проливних дощів. З моря Лиман блокували 12 галер, із цих галер османи обстрілювали російські позиції в районі Морських (старих) і Христофорівських (нових) прибережних воріт. Число захисників Очакова становило близько 5000 солдатів і козаків, а також нечисельна морська команда при сотні суден, більша частина з яких була в аварійному стані; при цьому половину усіх плавзасобів складали вантажні байдаки (запорозька флотилія на цей момент вже стала на зимівлю в Новому шанці). Контр-адміралу Дмітрієву-Мамонову нічого іншого не залишалось як обороняти фортецю з боку моря, прикриваючи її гавань і прибережні фланги.
30 жовтня 1737 року, несподівано для російського гарнізону, супротивник припинив атаки. Османи, покинувши усі припаси і спорядження, завантажились на кораблі і вийшли в море; Буджацька та Єдисанська орди відійшли степом до , а кримчаки подались з-під Кінбурна до Перекопу. За офіційною версією штабу Мініха, причиною такого поспішного відступу супротивника була отримана звістка про рух російських військ на допомогу гарнізону Очакова. Насправді ж на той момент у придніпровських ретраншементах, що звідусіль були оточенні татарами, нараховувалось всього кілька тисяч піших солдатів і козаків, а найближчі армійські полки знаходились у Полтаві. Як стало відомо пізніше, в османському таборі спалахнула чума, занесена з Молдови.
1738 рік
Навесні 1738 року кошовий Іван Білецький разом із віце-адміралом Наумом Сенявіним обирали місце для судноверфі «на острове, именуемом Вышних Хортиц, лежащем ниже порогов в 10 верстах». Цей же кошовий водив авангард військ Мініха до Дністра у новій війні з османами.
24 травня 1738 року в Усть-Самарі від чуми помер Наум Сенявін. Головним командиром на верфі у Брянськ було призначено радника Адміралтейств-колегії контр-адміральського рангу З. Мішукова; командування флотилією на Лимані і Дніпрі залишилось за Дмітрієвим-Мамоновим.
На першу половину серпня 1738 року зволікання із евакуацією гарнізонів Очакова і Кінбурна загрожувало залишенням на валах усієї артилерії через епідемію чуми. Також наполовину спорожніли Олександр-шанець, форт Св. Анни і Новий шанець (Кизи-Кермен).
Запорозькі човнові команди, рятуючись від чуми, мали окремі стоянки на островах Дніпровського гирла.
У 1738 р. активні бойові дії не велися.
У зв'язку з епідемією чуми російські війська залишили фортеці Очаків і Кінбурн. 14 серпня 1738 року Ф. Штофельн зібрав офіцерів очаківського гарнізону на нараду. Офіцери постановили підірвати Очаків і Кінбурн «до подошвы», а людей і гармати підняти Дніпром до порогів.
Обидві фортеці було зруйновано 31 серпня. На цей момент епідемія вже встигла перекинутись на Українську укріплену лінію і прикордонні райони Малоросії і Слобожанщини.
1739 рік
18 січня 1739 року від чуми помер В. Дмітрієв-Мамонов. Замість нього флотилію очолив капітан полковницького рангу Я. Барш (згодом контр-адмірал).
До кінця травня 1739 року переправу кримської експедиції було завершено, армія П. Лассі, яка зосередилась на Слобожанщині, готувалась виступати на Крим. Впродовж квітня-травня з Брянська до порогів вийшло 827 байдаків. Вирушаючи на Дунай, Мініх включив Дніпровську флотилію разом із корпусом Ф. Штофельна і Запорозьким військом до складу армії П. Лассі. Контр-адмірал Я. Барш залишався із штабом на Хортицькому острові впорядковувати флотилію. Керівництво розвідувальними і десантними операціями флотилії в пониззі Дніпра і на Лимані було покладено на Ф. Штофельна. Флотилія мала прикрити дії П.Лассі від можливих диверсій з боку «буджацких и белгородских татар», а у разі вступу армії в Крим — діяти на морі до самого Дунаю.
10 липня чотири човни зайшли в Лиман і спробували розвідати ситуацію в районі Очакова. Із засідки їх атакували дві шлюпки. Під час бою одне османське судно вдалось потопити, а інше взяти на абордаж; два інші ворожі судна залишили місце бою. По тому підходити до Очакова і Кінбурна османи не наважувалися.
Привівши в липні армію до Генічеської протоки і висилаючи партії до Сиваша, П. Лассі впевнився, що усі переправи на кримський берег ретельно охороняються татарською кіннотою і османським флотом. Армія відійшла до Андріївського ретраншементу, де отримала провіант, після чого стала табором у верхів'ї Молочних Вод.
1739 року 58-тисячна армія Мініха переправилася через Дністер і 17 (28 серпня) завдала поразки османській армії поблизу Ставучан, зайняла фортецю Хотин (30 серпня) та Ясси.
Морське забезпечення військ Мініха, які діяли на молдавському напрямку, повністю покладалося на запорозьку флотилію. Запорізькі судна на той час були основною силою, яка протистояла османським галерам на Чорному морі під час російсько-османської війни. Козаки, окрім іншого, мали завдання вести розвідку та спостерігати за ворожими сухопутними та морськими силами, які концентрувалися в районі Очаків-Кінбурн, затримувати османські кораблі, які намагалися ввійти в Дніпро чи Буг, не допускати висадки десанту тощо.
7 (18 вересня) Австрія зазнала поразки від османських військ та уклала сепаратний мир. Це поряд із загрозою нападу Швеції змусило Російську імперію укласти з Османською імперією Белградський мирний договір 1739, за яким Росія повернула собі Азов.
Джерела та література
- Ніколайчук О. «МОСКАЛИКИ-СОКОЛИКИ, ПОЇЛИ НАШІ ВОЛИКИ»: МАТЕРІАЛЬНИЙ ВИЗИСК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1735—1739 РР. // Historians.in.ua — 2017. — 29 травня.
- Панашенко В.В. Російсько-турецька війна 1735—1739 [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — .
- Кримські походи 1736—1738 [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 378. — .
- Велика радянська енциклопедія [ 25 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Козацький флот під час Російсько-турецької війни 1735—1739 р.р. [ 19 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Мирослав Мамчак «Флотоводці України»
- Геннадій Шпитальов Дніпровська військова флотилія (1737—1739)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Російсько-турецька війна (1735—1739)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosi jsko ture cka vijna 1735 1739 rokiv takozh Rosijsko osmanska vijna 1735 1739 rokiv voyennij konflikt yakij buv naslidkom rosijsko osmanskih protirich sho zagostrilisya cherez rosijsko polsku vijnu 1733 1735 rr ta nabigi krimskih tatar Vona stala prodovzhennyam borotbi Rosijskoyi imperiyi za vihid do Chornogo morya Rosijsko turecka vijna 1735 1739 Rosijsko turecki vijni Karta bojovih dij 1737 roku Karta bojovih dij 1737 roku Data 31 travnya 1735 29 veresnya 1739 Misce Kavkaz Balkanskij pivostriv Rezultat Belgradskij mirnij dogovir 1739 Azov poverneno Rosiyi Storoni Rosijska imperiya Vijsko Zaporozke Avstrijska monarhiya Osmanska imperiya Krimske hanstvo Komanduvachi B X Minih P P Lassi Yakiv Lizogub Kaplan GirejPeredumoviRosijskij imperiyi vdalosya zabezpechiti spriyatlivu mizhnarodnu obstanovku shlyahom ukladennya u 1732 1735 rr dogovoriv iz Persiyeyu yaka u 1730 1736 vela vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu ta zatverdzhennya na troni Rechi Pospolitoyi u 1735 r Avgusta III zamist francuzkogo stavlenika Stanislava Leshinskogo yakogo pidtrimuvala pov yazana z Korolivstvom Franciya Osmanska imperiya Spilniceyu Rosijskoyi imperiyi z 1726 r bula Avstrijska monarhiya Privodom do pochatku vijni posluzhili nabigi krimskih tatar naprikinci 1735 r na Ukrayinu i pohid krimskogo hana na Kavkaz Podiyi1736 rik Dokladnishe Shturm Perekopu 1736 Mapa 1736 roku na yakij pokazano polozhennya vijsk Rosijskoyi ta Osmanskoyi imperiyi pid chas rosijsko tureckoyi vijni Plan rosijskogo komanduvannya na 1736 r peredbachav zahoplennya Azovu ta Krimu 20 31 travnya 1736 r Dniprovska armiya feldmarshala B X Miniha 62 tis voyakiv shturmom zahopila Perekopski ukriplennya a 17 28 chervnya zajnyala Bahchisaraj prote nestacha prodovolstva vodi ta epidemiyi zmusili Miniha vidstupiti v Ukrayinu 19 30 chervnya 1736 r rosijska Donska armiya generala P P Lassi 28 tis voyakiv za spriyannya Donskoyi flotiliyi vice admirala P P Bredalya zahopila Azov Pislya zahoplennya korpusom general lejtenanta M Leontyeva fortu Kinburn chastina Zaporozkoyi flotiliyi zoseredilas v kinburnskij gavani j rozpochala sposterezhennya za Ochakovim Aktivnu uchast u vijni vzyali j zaporozki kozaki U stavci Miniha koshovomu Malashevichu postavili zavdannya blokuvati osmanskij flot ta diyi tatarskih zagoniv Litom 1736 r zaporozkij flot perervav morske spoluchennya Osmanskoyi imperiyi z Krimom ta dezoriyentuvav osmanske komanduvannya Postijnimi lokalnimi napadami na osmanski galeri voni rujnuvali komunikaciyi osmaniv Tak 30 chervnya 1736 r 100 zaporozhciv na 5 dubah zdijsnili napad na tatar u girli Buga a vzhe nastupnogo dnya 1 lipnya 1736 r 80 zaporozhciv na 3 dubah z yavilisya pid Ochakovom zahopivshi u polon galeru z yanicharami 6 veresnya 1736 roku partiya zaporozhciv na desyati dubah zahopila poblizu Ochakova osmansku galeru na yakij znahodilos p yatnadcyat garmat i odna mortira Trofejni garmati kozaki dopravili na Sich 1737 rik Navesni 1737 roku she do pochatku kampaniyi Zaporozka flotiliya vzyala pid kontrol girlo Dnipra Tak 30 bereznya pri urochishi Stanislavi sho bilya girla Ingulcya kozaki na dubah atakuvali perepravu tatarskoyi ordi k kotoroj ot Ochakova dlya perevozu Dnepra neskolko sudov privedeno bylo vidignavshi osmanski sudna v Liman Bereznevij vistup armiyi B H Miniha do Ochakova zatrimuvavsya cherez problemi iz navedennyam perepravi na pravij bereg Dnipra U lipni 1737 r armiya Miniha 60 70 tis voyakiv shturmom opanuvala osmanskoyu forteceyu Ochakiv Na toj chas v Ochakovi perebuvalo 22 000 osmanskogo vijska pri 122 garmatah 9 mortirah i 34 basah Vijska garnizonu ocholyuvav ochakivskij serasker Yahya pasha a komendantom forteci buv dvobunchuzhnij pasha Mustafa aga Na dopomogu forteci mali pributi vijska benderskogo seraskera Abdulli pashi a iz Sinopu chornomorska eskadra Na moment pidhodu do forteci armiyi B H Miniha flotiliyi V Dmitriyeva Mamonova razom iz oblogovoyu artileriyeyu v ponizzi Dnipra ne viyavilos Ne chekayuchi na pidhid do Ochakova osmanskoyi armiyi i flotu Minih zvazhivsya na shturm iz timi garmatami yaki buli v jogo rozporyadzhenni Ochakivskij porohovij loh vibuhnuv cherez pozhezhu sprichinenu obstrilom forteci polovoyu artileriyeyu Miniha Vibuh sprichiniv velichezni rujnuvannya i zhertvi Pozhezha sho ohopila misto distalasya she dvoh porohovih lohiv Poblizu centru odnogo iz cih vibuhiv miskij mur chastkovo obvalivsya Nespromozhnij odnochasno gasiti pozhezhu i oboronyati misto garnizon kinuvsya na pristan do svoyih galer U cej samij chas rosijska legka kinnota gusari i donci prorvalasya v gavan cherez vidchineni Morski vorota Vidrazu pislya padinnya Ochakova osmani zalishili i Kinburn Prote bez flotiliyi perekinuti vijska do Kinburna Minih ne mig Dostemennoyi informaciyi pro te sho koyitsya u tij forteci takozh ne bulo 5 lipnya feldmarshal vistupiv iz armiyeyu na Benderi zalishivshi v Ochakovi vosmitisyachnij garnizon pid komanduvannyam general majora I Bahmyetyeva ta inzhener polkovnika M Bradke Armiya Lassi blizko 40 tis voyakiv u chervni perepravilasya cherez Genichesku protoku na Arabatsku strilku forsuvala Sivash i u lipni vstupila v Krim Rosijski vijska zavdali ryad porazok vijskam krimskogo hana i zajnyali Karasubazar prote cherez nestachu vodi ta prodovolstva buli zmusheni znovu zalishiti Krim 7 lipnya 1737 roku iz Sinopu do Ochakova prijshlo p yat osmanskih korabliv na yakih perebuvalo do 5000 yanichariv Te sho Ochakiv u rukah rosiyan a Kinburn pokinuto dlya kapudan pashi stalo povnoyu nespodivankoyu Prolaviruvavshi pevnij chas mizh fortecyami korabli vijshli v more U lipni 1737 roku u vijnu proti Osmanskoyi imperiyi vstupila Avstrijska monarhiya U cih umovah Osmanska imperiya vikazala zacikavlenist v provedenni mirnih peregovoriv za dlya chogo v Nemirovi 16 serpnya bulo sklikano mirnij kongres Za chas jogo provedennya Osmanska imperiya zmogla vigrati chas ta peregrupuvavshi svoyi sili zavdala Avstriyi kilka vidchutnih udariv Peregovori bezrezultatno zavershilis v listopadi Vprodovzh lita na pravomu berezi Dnipra bulo sporudzheno oporni punkti retranshementi Kam yanskij suproti Ust Samarskoyi forteci Kajdackij Nenasitenskij Hortickij naproti ostrova Mala Horticya a takozh Novij shanec na misci znesenogo u 1700 roci Kizi Kermena U cih retranshementah bulo vlashtovano pristani na livomu berezi Dnipra stoyankami dlya suden flotiliyi mogli sluzhiti torishni reduti i retranshementi zvedeni armiyeyu B H Miniha pid chas pohodu na Krim Voseni 1737 roku u poganij yakosti suden i provali morskoyi kampaniyi H Minih zvinuvativ V Dmitriyeva Mamonova kontr admiral uniknuv vijskovogo sudu lishe zavdyaki tomu sho perebuvav u rodinnomu zv yazku z rodinoyu imperatrici Zamist I Bahmyetyeva yakij otrimav vidpustku na likuvannya na posadu ober komendanta H Minih priznachiv general majora barona F fon Shtofelna Shtofelya Iz Ochakova H Minih podavsya k Dneprovskim girlam Na najbilshomu ostrovi Dniprovskogo girla za rozporyadzhennyam feldmarshala bulo zakladeno redut Sv Anni poblizu urochisha Koshova Golova sho bilya girla Ingulcya podvijnij retranshement Oleksandr shanec Oleksandr shanec mav stati golovnoyu bazoyu flotiliyi i perebuvati u vidanni ober komendanta Ochakova Skladnoyu problemoyu dlya rosijskogo komanduvannya stalo utrimannya Ochakova Minih priznachiv komandirom zalogi generala Shtofelna pidporyadkuvavshi jomu dvi tisyachi voyakiv regulyarnih vijsk ta 250 livoberezhnih kozakiv pid komanduvannyam mirgorodskogo polkovnika V Kapnista Ale oborona mista bula b nemozhlivoyu bez dij zaporozhciv na mori She pid chas pidgotovki kampaniyi Minih cikavivsya u sichovikiv chi mozhut yih sudna s gruzom i bez gruza chrez porogi vesnoyu perejti oskilki planuvav peredati kozakam chastinu korabliv zbudovanih na Bryanskij verfi Golovnokomanduvach otrimav vidpovid sho takovye suda a osoblivo duby veshneyu vodoyu chrez pomyanutye porogi prohodit mogut sho j bulo zdijsneno Pro pidgotovku kozakiv do morskih pohodiv zapisav 8 chervnya 1737 r koshovij I Malashevich vijskovomu suddi Reshetilu na Sich Pri comu vin napolyagav shob vzhe zaraz vikoristovuyuchi nayavni chajki ta dubi provodilasya pro rezultati yakoyi slid dopovidati rosijskomu komanduvannyu 16 lipnya 1737 r do Ochakova pribulo 1500 zaporozhciv na 38 sudnah Zaporizki korabli vsyu kampaniyu uspishno zabezpechuvali Ochakiv prodovolstvom boronyachi jogo vid osmanskih galer U zhovtni 1737 roku bachachi vidhid armiyi Miniha na livij bereg Dnipra osmanske komanduvannya sprobuvalo povernuti Ochakiv i Kinburn U pershih chislah zhovtnya pid Ochakovom z yavilis kinni rozviduvalni partiyi osmaniv Do Kinburna z boku Krimu pidijshla chislenna tatarska partiya 5 zhovtnya v Dniprovskij liman zajshla osmanska eskadra ale zaprimitivshi v gavanyah fortec rosijski sudna vidijshla do Berezanskogo ostrova Todi zh iz pivsotneyu navantazhenih suden do Ochakova pribuv V Dmitriyev Mamonov 14 zhovtnya do Ochakova pidstupilo ob yednane 40 tisyachne osmansko tatarske vijsko silistrijskogo seraskera Iyentir Ali pashi ta kalgi sultana Byegli Gireya Z 15 po 30 zhovtnya pid Ochakovom rozgornulosya zhorstoke bojovishe cilodobovi bombarduvannya i shturmi minni pidkopi z oboh bokiv vilazki garnizonu Osoblivo zapekli boyi tochilisya bilya Preobrazhenskih Semenivskih ta Izmajlivskih vorit Ataki i pristupi pripinyalis lishe pid chas prolivnih doshiv Z morya Liman blokuvali 12 galer iz cih galer osmani obstrilyuvali rosijski poziciyi v rajoni Morskih starih i Hristoforivskih novih priberezhnih vorit Chislo zahisnikiv Ochakova stanovilo blizko 5000 soldativ i kozakiv a takozh nechiselna morska komanda pri sotni suden bilsha chastina z yakih bula v avarijnomu stani pri comu polovinu usih plavzasobiv skladali vantazhni bajdaki zaporozka flotiliya na cej moment vzhe stala na zimivlyu v Novomu shanci Kontr admiralu Dmitriyevu Mamonovu nichogo inshogo ne zalishalos yak oboronyati fortecyu z boku morya prikrivayuchi yiyi gavan i priberezhni flangi 30 zhovtnya 1737 roku nespodivano dlya rosijskogo garnizonu suprotivnik pripiniv ataki Osmani pokinuvshi usi pripasi i sporyadzhennya zavantazhilis na korabli i vijshli v more Budzhacka ta Yedisanska ordi vidijshli stepom do a krimchaki podalis z pid Kinburna do Perekopu Za oficijnoyu versiyeyu shtabu Miniha prichinoyu takogo pospishnogo vidstupu suprotivnika bula otrimana zvistka pro ruh rosijskih vijsk na dopomogu garnizonu Ochakova Naspravdi zh na toj moment u pridniprovskih retranshementah sho zvidusil buli otochenni tatarami narahovuvalos vsogo kilka tisyach pishih soldativ i kozakiv a najblizhchi armijski polki znahodilis u Poltavi Yak stalo vidomo piznishe v osmanskomu tabori spalahnula chuma zanesena z Moldovi 1738 rik Navesni 1738 roku koshovij Ivan Bileckij razom iz vice admiralom Naumom Senyavinim obirali misce dlya sudnoverfi na ostrove imenuemom Vyshnih Hortic lezhashem nizhe porogov v 10 verstah Cej zhe koshovij vodiv avangard vijsk Miniha do Dnistra u novij vijni z osmanami 24 travnya 1738 roku v Ust Samari vid chumi pomer Naum Senyavin Golovnim komandirom na verfi u Bryansk bulo priznacheno radnika Admiraltejstv kolegiyi kontr admiralskogo rangu Z Mishukova komanduvannya flotiliyeyu na Limani i Dnipri zalishilos za Dmitriyevim Mamonovim Na pershu polovinu serpnya 1738 roku zvolikannya iz evakuaciyeyu garnizoniv Ochakova i Kinburna zagrozhuvalo zalishennyam na valah usiyeyi artileriyi cherez epidemiyu chumi Takozh napolovinu sporozhnili Oleksandr shanec fort Sv Anni i Novij shanec Kizi Kermen Zaporozki chovnovi komandi ryatuyuchis vid chumi mali okremi stoyanki na ostrovah Dniprovskogo girla U 1738 r aktivni bojovi diyi ne velisya U zv yazku z epidemiyeyu chumi rosijski vijska zalishili forteci Ochakiv i Kinburn 14 serpnya 1738 roku F Shtofeln zibrav oficeriv ochakivskogo garnizonu na naradu Oficeri postanovili pidirvati Ochakiv i Kinburn do podoshvy a lyudej i garmati pidnyati Dniprom do porogiv Obidvi forteci bulo zrujnovano 31 serpnya Na cej moment epidemiya vzhe vstigla perekinutis na Ukrayinsku ukriplenu liniyu i prikordonni rajoni Malorosiyi i Slobozhanshini 1739 rik 18 sichnya 1739 roku vid chumi pomer V Dmitriyev Mamonov Zamist nogo flotiliyu ocholiv kapitan polkovnickogo rangu Ya Barsh zgodom kontr admiral Do kincya travnya 1739 roku perepravu krimskoyi ekspediciyi bulo zaversheno armiya P Lassi yaka zoseredilas na Slobozhanshini gotuvalas vistupati na Krim Vprodovzh kvitnya travnya z Bryanska do porogiv vijshlo 827 bajdakiv Virushayuchi na Dunaj Minih vklyuchiv Dniprovsku flotiliyu razom iz korpusom F Shtofelna i Zaporozkim vijskom do skladu armiyi P Lassi Kontr admiral Ya Barsh zalishavsya iz shtabom na Hortickomu ostrovi vporyadkovuvati flotiliyu Kerivnictvo rozviduvalnimi i desantnimi operaciyami flotiliyi v ponizzi Dnipra i na Limani bulo pokladeno na F Shtofelna Flotiliya mala prikriti diyi P Lassi vid mozhlivih diversij z boku budzhackih i belgorodskih tatar a u razi vstupu armiyi v Krim diyati na mori do samogo Dunayu 10 lipnya chotiri chovni zajshli v Liman i sprobuvali rozvidati situaciyu v rajoni Ochakova Iz zasidki yih atakuvali dvi shlyupki Pid chas boyu odne osmanske sudno vdalos potopiti a inshe vzyati na abordazh dva inshi vorozhi sudna zalishili misce boyu Po tomu pidhoditi do Ochakova i Kinburna osmani ne navazhuvalisya Privivshi v lipni armiyu do Genicheskoyi protoki i visilayuchi partiyi do Sivasha P Lassi vpevnivsya sho usi perepravi na krimskij bereg retelno ohoronyayutsya tatarskoyu kinnotoyu i osmanskim flotom Armiya vidijshla do Andriyivskogo retranshementu de otrimala proviant pislya chogo stala taborom u verhiv yi Molochnih Vod 1739 roku 58 tisyachna armiya Miniha perepravilasya cherez Dnister i 17 28 serpnya zavdala porazki osmanskij armiyi poblizu Stavuchan zajnyala fortecyu Hotin 30 serpnya ta Yassi Morske zabezpechennya vijsk Miniha yaki diyali na moldavskomu napryamku povnistyu pokladalosya na zaporozku flotiliyu Zaporizki sudna na toj chas buli osnovnoyu siloyu yaka protistoyala osmanskim galeram na Chornomu mori pid chas rosijsko osmanskoyi vijni Kozaki okrim inshogo mali zavdannya vesti rozvidku ta sposterigati za vorozhimi suhoputnimi ta morskimi silami yaki koncentruvalisya v rajoni Ochakiv Kinburn zatrimuvati osmanski korabli yaki namagalisya vvijti v Dnipro chi Bug ne dopuskati visadki desantu tosho 7 18 veresnya Avstriya zaznala porazki vid osmanskih vijsk ta uklala separatnij mir Ce poryad iz zagrozoyu napadu Shveciyi zmusilo Rosijsku imperiyu uklasti z Osmanskoyu imperiyeyu Belgradskij mirnij dogovir 1739 za yakim Rosiya povernula sobi Azov Dzherela ta literaturaNikolajchuk O MOSKALIKI SOKOLIKI POYiLI NAShI VOLIKI MATERIALNIJ VIZISK UKRAYiNSKIH ZEMEL PID ChAS ROSIJSKO TURECKOYi VIJNI 1735 1739 RR Historians in ua 2017 29 travnya Panashenko V V Rosijsko turecka vijna 1735 1739 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 2019 ISBN 966 00 0632 2 Krimski pohodi 1736 1738 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 378 ISBN 978 966 00 0855 4 Velika radyanska enciklopediya 25 kvitnya 2014 u Wayback Machine Kozackij flot pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1735 1739 r r 19 grudnya 2007 u Wayback Machine Miroslav Mamchak Flotovodci Ukrayini Gennadij Shpitalov Dniprovska vijskova flotiliya 1737 1739 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rosijsko turecka vijna 1735 1739