Роман Семенович Новосильський-Одоєвські

Роман Семенович (пом. після 1402) — князь Новосільський, за заснованою на родоводі традиційної версії молодший син князя Семена Михайловича Глухівського або, за версією Н. Д. Квашніна-Самаріна, його правнук. Роман був союзником московських князів, його армія брала участь у Куликівській битві. За повідомленнями родоводів, Роман переніс столицю Новосільського князівства в Одоєв. Від трьох синів Романа пішли роди князів , Воротинських та Одоєвських.

Роман Семенович
Помер	не раніше 1402
Титул	князь
Рід	^d
Батько	^d^[1]^[2]
Діти	Василь Романович^[d]^[2], ^d^[2], ^d і ^d^[1]^[2]
, князь Новосільський, родоначальник князів Воротинських Юрій Романович Чорний, князь Новосільський, родоначальник князів Одоєвських Проте низка дослідників додали Роману ще трьох синів, існування яких сумнівно: Данило Романович Семен Романович Степан Романович Коментарі Князь із таким ім'ям згаданий у Любецькому синодику, однак не виключено, що це чернече ім'я князя Юрія Романовича, ім'я якого в синодику відсутнє. На думку Л. Войтовича, який досліджував синодик Києво-Печерської лаври, згаданий серед Воротинських князів Данило є сином Романа. Князь Семен Романович Новосільський згаданий у тексті московсько-рязанської грамоти 1402 року, відомої у списку кінця XV століття. Але наприкінці грамоти як учасника докончання згадано не Семена, а Романа, на підставі чого низка дослідників дійшла висновку про те, що в списку було зроблено помилку переписувачем, який переплутав ім'я та по батькові місцями. У "|Сказанні про Мамаєве побоїще" згадується Стефан Новосільський. С. М. Кучинський вирішив, що він був сином князя Сергія Олександровича Новосільського, а Л. Войтович записав його серед синів князя Романа. Однак М. М. Тихомиров, який досліджував «Сказание…», висловив припущення, що це ім'я з'явилося через пізніші спотворення імені — у Новгородському хронографі стоїть ім'я Степан Новосельцев, що не мав до князів Новосільських жодного відношення…. Примітки Pas L. v. Genealogics.org — 2003. d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326 Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 34. d:Track:Q125352562 Беспалов Р. А. О сыновьях князя Романа Семеновича Новосильского // Вопросы археологии, истории, культуры и природы Верхнего Поочья: Материалы XII Всероссийской научной конференции 3–5 апреля 2007 г. — Калуга: Изд-во «Полиграф-Информ», 2008. — 4 вересня. — С. 124—128. Література Беспалов Р. А. О сыновьях князя Романа Семеновича Новосильского // Вопросы археологии, истории, культуры и природы Верхнего Поочья: Материалы XII Всероссийской научной конференции 3–5 апреля 2007 г. — Калуга : Изд-во «Полиграф-Информ», 2008. — 24 липня. — С. 124–128. Беспалов Р. А. К вопросу о терминах «верховские князья» и «Верховские княжества» // Проблемы славяноведения. Сб. научных статей и материалов. — Брянск : РИО БГУ, 2010. — Вип. 12 (24 липня). — С. 15–61. Беспалов Р. А. «Новое потомство» князя Михаила Черниговского по источникам XVI–XVII веков (к постановке проблемы) // Проблемы славяноведения. Сб. научных статей и материалов. — Брянск : РИО БГУ, 2011. — Вип. 13 (24 липня). — С. 63–97. Войтович Л. В. Ольговичі. Гілка Михайловичів. Одоєвські. Воротинські // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження (укр.). — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича, 2000. — 649 с. — ISBN 966-02-1683-1. Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику. — СПб.: Типография братьев Пантелеевых, 1892. — 327 (+47) с. Коган В. М., Домбровский-Шалагин В. И. Князь Рюрик и его потомки: Историко-генеалогический свод. — СПб.: «Паритет», 2004. — 688 с. — 3000 экз. — ISBN 5-93437-149-5.