Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́нська мозельська мо́ва — мертва галло-романська мова з підродини ойль, яка виникла й розвивалася після падіння Західної Римської Імперії в основному в районі середньої та нижньої течії річки Мозель, від місця впадіння у Рейн в сучасній ФРН до кордону сучасної Франції з Люксембургом. Попри потужний германський асиміляційний вплив, носії мови ще зустрічалися в ізольованих острівцях аж до початку XI сторіччя.
Історія
Після завоювання Цезарем Галлії, з 50 року н.е. там відбувається поступова антична романізація, зокрема цей процес зачепив також землі сучасних Бельгії, Люксембургу й території від сучасних Тріра до Кобленца. Потужний германський вплив в римській провінції Нижня Германія, що складається з сучасних Нідерландів та Рейнланд-Пфальцу на північ від Ару, яка була розташована на лівобережжі Нижнього Рейну, існував ще за стародавніх часів, тому романізація була тут дуже слабка. Натомість у Верхній Германії, яка також була на лівобережжі Рейну, але вона займала смугу від Кобленца до Базеля, германський вплив був значно слабкіший, тому ці землі й зазнали цілковитої романізації.
Виникнення мозельської романської мови
Коли германські племена англів та саксів зі своїх споконвічних земель на північному заході сучасної ФРН прямували до Британії, вони перетнули сучасні Брабант, Голландію й Фландрію, внаслідок чого вони частину місцевих франків були відтиснули на південний схід вздовж річок [de] й Зауер до регіону Мец і Верхня Мозель. Тим самим галло-римське населення регіону Кобленц—Трір від решти Галлії було відрізане германським клином завширшки в 60 кілометрів, від Арлону до Тріра. Судячи з археології, ці новоприбулі франки практикували землеробство й тваринництво в районах Бітбург, Ґутланд, Середнього і Верхнього Саару, а також в Мозельській долині, віддаючи перевагу двом останнім над іншими. Цілісний галло-романський мовний континуум розпався, й північні діалекти галло-романської мови(група ойль) розвиваються своїми шляхами — в залежності від рівня романізації й германізації регіонів. Поширення мозельської романської мови виявилося в найважчому стані — мова була повністю ізольована від усього романського світу. Цей фактор створив передумови для занепаду романської мови в перспективі, бо в сільській місцевості германський елемент посилився ще більше, а за європейського Раннього Середньовіччя саме сільське господарство було як основа економіки. Міста́, які ще за пізньої Західної Римської імперії знаходилися в глибокому занепаді(в економічному сенсі), за Раннього Середньовіччя ледве животіли, та й за кількістю населення вони не надто поступалися селам. Якщо сама́ столиця Імперії, Рим, після падіння останньої налічував всього кілька тисяч мешканців, то що вже за провінцію казати! Асимільоване германцями село почало впливати на місто, бо в лави міського населення вливалися й селяни з навколишніх сіл. Масового розмаху цей процес став набирати наприкінці «темних віків», коли у зв'язку з «аграрною революцією» на селі натуральне господарство починає поступатися більш прогресивному товарно-грошовому обміну, бо загальний рівень життя населення загалом зріс, й воно мало можливість продавати лишки сільськогосподарської продукції, а на вторговані кошти купувати якісніші промислові вироби(до цього навіть ремісничі вироби виготовлялися в селі, бо селяни не лише займалися сільським господарством, а й виробляли ремісничі вироби. Щоправда, якість їхня була не дуже, бо фахівець-ремісник той же виріб завжди зробить кращий). У зв'язку́ з попитом почало розвиватися ремісниче виробництво, яке через певну специфіку стало концентруватися у містах(бо міста́ тоді були як адміністративні й церковні центри, й саме управлінці попервах були основні покупці більшості якісних ремісничих товарів). Тому фахівці з села й почали перебиратися до міста, тим самим вони змінювали структуру міського населення, в т. ч. й у мовному плані. За словами лінгвіста [it], мовна межа між германомовним та романомовним населенням в 13 столітті була схожою з поточним розмежуванням мов регіону, але ще кілька років тому в долині Мозеля(неподалік від міста Трір) зустрічалися носії романських говірок.
Занепад
У зв'язку з тим, що область функціонування мозельської романської мови повністю увійшла до складу майбутньої Німеччини, асиміляційні процеси з боку германців, які тривали з кінця V сторіччя н.е., посилилися ще більше, й до 13 сторіччя з широкого вжитку вона практично зникає. Але вона не зникла безслідно, вона залишила пам'ять про себе як в місцевій топоніміці, так й в місцевих говірках німецької мови. Місцеві галло-римські топоніми свідчать про те, що лівобережжя Мозеля було германізоване після 8-го століття, але правобережжя залишалося романомовне принаймні ще в 10-му столітті. Про це свідчать назви Маринг-Новіан, Озанн-Монцель, Лонґуйх, Ріол, Хатценпорт, Лонгкамп, Карден, Крьов або Альф. Топонім Вельшбілліг вказує на колишню присутність вельшів (романізованих кельтів) по всьому регіону. На додаток до галло-римських топонімів та гідронімів, лексика мозельських діалектів німецької мови показує багатство романських впливів, які слід розглядати як залишки колишнього мозельського романського мовного острівця на цій території. Приклади таких слів: Bäschoff - «стоянка суден, які повертаються назад» походить від галло-римського bascauda; Even - «Овес» < avena; Fräge - «Полуничний» < fraga; Gimme - «Пуп'янок» < gemma; glinnen - «вивчати виноград» < glennare; More - «Ожина» < morum; pauern - «очищувати» < purare; Präter - «захисний Коридор» < pratarius; Pülpes - «Жовтці» (Рослини) < pulli pes і так далі.
Приклад тексту мозельською романською мовою
Цей напис на надгробку VI ст. являє собою найбільш раннє свідоцтво переходу від народної латини до мозельської романської мови:
- Hoc tetolo fecet Montana, conlux sua, Mauricio, qui visit con elo annus dodece; et portavit annus qarranta; trasit die VIII K(a)l(endas) Iunias.
- Цей надгробок було зроблено Монтаною, дружиною Маврикія, який жив з нею дванадцять років; і йому було сорок років; він помер 25 травня.
Латиною ж цей напис буде виглядати так:
«Hunc titulum Mauricio fecit Montana, coniunx eius, quae vixit cum illo annos duodecim; et habuit annos quadraginta; transiit de VIII Kalendas Iunias».
Література
- [de]: Zur Geschichte des Moselromanischen. Studien zur Lautchronologie und zur Winzerlexik (Mainzer Studien zur Sprach- und Volksforschung; 3). Steiner Verlag, Wiesbaden 1979,
- [de]: Zwischen Latein und Moselromanisch: die Gondorfer Grabinschrift für Mauricius. In: Zeitschrift für Papyrologie und Epigraphik vol. 118 (1997) pp. 281–286
- [de]: Zur Geschichte und Erforschung des Moselromanischen. In: [de] vol. 69 (2004) pp. 1–35
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roma nska mozelska mo va mertva gallo romanska mova z pidrodini ojl yaka vinikla j rozvivalasya pislya padinnya Zahidnoyi Rimskoyi Imperiyi v osnovnomu v rajoni serednoyi ta nizhnoyi techiyi richki Mozel vid miscya vpadinnya u Rejn v suchasnij FRN do kordonu suchasnoyi Franciyi z Lyuksemburgom Popri potuzhnij germanskij asimilyacijnij vpliv nosiyi movi she zustrichalisya v izolovanih ostrivcyah azh do pochatku XI storichchya Mapa romanskih substrativ v suchasnih mozelskih govirkah nimeckoyi movi IstoriyaPislya zavoyuvannya Cezarem Galliyi z 50 roku n e tam vidbuvayetsya postupova antichna romanizaciya zokrema cej proces zachepiv takozh zemli suchasnih Belgiyi Lyuksemburgu j teritoriyi vid suchasnih Trira do Koblenca Potuzhnij germanskij vpliv v rimskij provinciyi Nizhnya Germaniya sho skladayetsya z suchasnih Niderlandiv ta Rejnland Pfalcu na pivnich vid Aru yaka bula roztashovana na livoberezhzhi Nizhnogo Rejnu isnuvav she za starodavnih chasiv tomu romanizaciya bula tut duzhe slabka Natomist u Verhnij Germaniyi yaka takozh bula na livoberezhzhi Rejnu ale vona zajmala smugu vid Koblenca do Bazelya germanskij vpliv buv znachno slabkishij tomu ci zemli j zaznali cilkovitoyi romanizaciyi Viniknennya mozelskoyi romanskoyi moviKoli germanski plemena angliv ta saksiv zi svoyih spokonvichnih zemel na pivnichnomu zahodi suchasnoyi FRN pryamuvali do Britaniyi voni peretnuli suchasni Brabant Gollandiyu j Flandriyu vnaslidok chogo voni chastinu miscevih frankiv buli vidtisnuli na pivdennij shid vzdovzh richok de j Zauer do regionu Mec i Verhnya Mozel Tim samim gallo rimske naselennya regionu Koblenc Trir vid reshti Galliyi bulo vidrizane germanskim klinom zavshirshki v 60 kilometriv vid Arlonu do Trira Sudyachi z arheologiyi ci novopribuli franki praktikuvali zemlerobstvo j tvarinnictvo v rajonah Bitburg Gutland Serednogo i Verhnogo Saaru a takozh v Mozelskij dolini viddayuchi perevagu dvom ostannim nad inshimi Cilisnij gallo romanskij movnij kontinuum rozpavsya j pivnichni dialekti gallo romanskoyi movi grupa ojl rozvivayutsya svoyimi shlyahami v zalezhnosti vid rivnya romanizaciyi j germanizaciyi regioniv Poshirennya mozelskoyi romanskoyi movi viyavilosya v najvazhchomu stani mova bula povnistyu izolovana vid usogo romanskogo svitu Cej faktor stvoriv peredumovi dlya zanepadu romanskoyi movi v perspektivi bo v silskij miscevosti germanskij element posilivsya she bilshe a za yevropejskogo Rannogo Serednovichchya same silske gospodarstvo bulo yak osnova ekonomiki Mista yaki she za piznoyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi znahodilisya v glibokomu zanepadi v ekonomichnomu sensi za Rannogo Serednovichchya ledve zhivotili ta j za kilkistyu naselennya voni ne nadto postupalisya selam Yaksho sama stolicya Imperiyi Rim pislya padinnya ostannoyi nalichuvav vsogo kilka tisyach meshkanciv to sho vzhe za provinciyu kazati Asimilovane germancyami selo pochalo vplivati na misto bo v lavi miskogo naselennya vlivalisya j selyani z navkolishnih sil Masovogo rozmahu cej proces stav nabirati naprikinci temnih vikiv koli u zv yazku z agrarnoyu revolyuciyeyu na seli naturalne gospodarstvo pochinaye postupatisya bilsh progresivnomu tovarno groshovomu obminu bo zagalnij riven zhittya naselennya zagalom zris j vono malo mozhlivist prodavati lishki silskogospodarskoyi produkciyi a na vtorgovani koshti kupuvati yakisnishi promislovi virobi do cogo navit remisnichi virobi vigotovlyalisya v seli bo selyani ne lishe zajmalisya silskim gospodarstvom a j viroblyali remisnichi virobi Shopravda yakist yihnya bula ne duzhe bo fahivec remisnik toj zhe virib zavzhdi zrobit krashij U zv yazku z popitom pochalo rozvivatisya remisniche virobnictvo yake cherez pevnu specifiku stalo koncentruvatisya u mistah bo mista todi buli yak administrativni j cerkovni centri j same upravlinci popervah buli osnovni pokupci bilshosti yakisnih remisnichih tovariv Tomu fahivci z sela j pochali perebiratisya do mista tim samim voni zminyuvali strukturu miskogo naselennya v t ch j u movnomu plani Za slovami lingvista it movna mezha mizh germanomovnim ta romanomovnim naselennyam v 13 stolitti bula shozhoyu z potochnim rozmezhuvannyam mov regionu ale she kilka rokiv tomu v dolini Mozelya nepodalik vid mista Trir zustrichalisya nosiyi romanskih govirok ZanepadU zv yazku z tim sho oblast funkcionuvannya mozelskoyi romanskoyi movi povnistyu uvijshla do skladu majbutnoyi Nimechchini asimilyacijni procesi z boku germanciv yaki trivali z kincya V storichchya n e posililisya she bilshe j do 13 storichchya z shirokogo vzhitku vona praktichno znikaye Ale vona ne znikla bezslidno vona zalishila pam yat pro sebe yak v miscevij toponimici tak j v miscevih govirkah nimeckoyi movi Miscevi gallo rimski toponimi svidchat pro te sho livoberezhzhya Mozelya bulo germanizovane pislya 8 go stolittya ale pravoberezhzhya zalishalosya romanomovne prinajmni she v 10 mu stolitti Pro ce svidchat nazvi Maring Novian Ozann Moncel Longujh Riol Hatcenport Longkamp Karden Krov abo Alf Toponim Velshbillig vkazuye na kolishnyu prisutnist velshiv romanizovanih keltiv po vsomu regionu Na dodatok do gallo rimskih toponimiv ta gidronimiv leksika mozelskih dialektiv nimeckoyi movi pokazuye bagatstvo romanskih vpliviv yaki slid rozglyadati yak zalishki kolishnogo mozelskogo romanskogo movnogo ostrivcya na cij teritoriyi Prikladi takih sliv Baschoff stoyanka suden yaki povertayutsya nazad pohodit vid gallo rimskogo bascauda Even Oves lt avena Frage Polunichnij lt fraga Gimme Pup yanok lt gemma glinnen vivchati vinograd lt glennare More Ozhina lt morum pauern ochishuvati lt purare Prater zahisnij Koridor lt pratarius Pulpes Zhovtci Roslini lt pulli pes i tak dali Priklad tekstu mozelskoyu romanskoyu movoyuCej napis na nadgrobku VI st yavlyaye soboyu najbilsh rannye svidoctvo perehodu vid narodnoyi latini do mozelskoyi romanskoyi movi Hoc tetolo fecet Montana conlux sua Mauricio qui visit con elo annus dodece et portavit annus qarranta trasit die VIII K a l endas Iunias Cej nadgrobok bulo zrobleno Montanoyu druzhinoyu Mavrikiya yakij zhiv z neyu dvanadcyat rokiv i jomu bulo sorok rokiv vin pomer 25 travnya Latinoyu zh cej napis bude viglyadati tak Hunc titulum Mauricio fecit Montana coniunx eius quae vixit cum illo annos duodecim et habuit annos quadraginta transiit de VIII Kalendas Iunias Literatura de Zur Geschichte des Moselromanischen Studien zur Lautchronologie und zur Winzerlexik Mainzer Studien zur Sprach und Volksforschung 3 Steiner Verlag Wiesbaden 1979 ISBN 3 515 03137 5 de Zwischen Latein und Moselromanisch die Gondorfer Grabinschrift fur Mauricius In Zeitschrift fur Papyrologie und Epigraphik vol 118 1997 pp 281 286 de Zur Geschichte und Erforschung des Moselromanischen In de vol 69 2004 pp 1 35