Роже Мартен дю Гар | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Roger Martin du Gard | ||||
Роже Мартен дю Гар | ||||
Народився | 23 березня 1881 Неї-сюр-Сен[1] | |||
Помер | 22 серпня 1958 (77 років) d | |||
Поховання | d[2] | |||
Громадянство | Франція | |||
Місце проживання | d | |||
Діяльність | письменник, архівіст, драматург | |||
Alma mater | Кондорсе, Національна школа хартій, d і ліцей Жансон-де-Саї | |||
Мова творів | французька | |||
Magnum opus | d і d | |||
У шлюбі з | d | |||
Автограф | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1937) | |||
| ||||
Роже Мартен дю Гар у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Роже Мартен дю Гар (фр. Roger Martin du Gard; 23 березня 1881, Нейї-Сюр-Сен — 22 серпня 1958, Беллем) — французький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1937 року «За художню силу і правду в зображенні людини і найсуттєвіших сторін сучасного життя».
Розвиває традицію роману-епопеї. Найвідоміший твір — «Сім'я Тібо», в котрому демонструється конфлікт батьки-діти, також протиставлення «хороший син» — «поганий син» («поганого» батько відправляє у виправну колонію). В життя героїв вривається Перша світова війна.
Біографія
Народився 23 березня 1881 в паризькому передмісті Нейї-Сюр-Сен в заможній родині. Коли Роже було близько 10 років, він дружив у школі з хлопчиком, який писав п'єси, і з цього часу сам, як він з часом згадував, вирішив стати письменником. 11- річного Мартена дю Гара відправили в католицьку школу, де хлопчик підпадає під вплив абата М.Ебера, одного з ватажків французького неотомізму. З часом Мартен дю Гар відійшов від католицизму, але з Ебером у нього встановилися близькі та дружні стосунки, які збереглися аж до смерті священника. Після католицької школи Мартен дю Гарр навчався у престижному ліцеї Кондорсе. Через погані успіхи був змушений пропустити один семестр і перейшов до Ліцею Жансон-де-Саї, де познайомився з молодим Гастоном Галлімаром, майбутнім засновником знаменитого видавництва.
По закінченні ліцею він Мартен дю Гар вступив до Національної школи хартій і 1905 року отримує диплом палеографа-архівіста. У Парижі Мартен дю Гар задумує великий роман про сільського священика. Проте з часом розуміє, що роман такого масштабу йому буде написати складно. Та навесні 1908 року за кілька тижнів Мартен дю Гар пише «Становлення» — історію людини, яка хоче стати письменником, проте всі його спроби завершуються крахом. Письменник видає роман за власні кошти — і з цього моменту стає професійним літератором.
Першим значним його досягненням, яке принесло успіх, став роман «Жан Баруа» (1913). Після Першої світової війни, демобілізувавшись, Мартен дю Гар певний час працює в паризькому театрі, а потім почав писати свій знаменитий роман «Сім'я Тібо», вісім томів якого виходили з 1922 по 1940 роки. Цей роман «вражає подробицями, рельєфністю головних персонажів, своєю чесністю; з великих романів нашого століття „Сім'я Тібо“ — найтрагічніший».
1937 року Роже Мартену дю Гару присуджена Нобелівська премія з літератури «за художню силу і правду в зображенні людини, а також найважливіших сторін сучасного життя». Протягом усього життя Мартен дю Гар був людиною нетовариським, вкрай замкнутим, вважаючи, що за письменника повинні говорити його твори. Мартен дю Гар помер 23 серпня 1958 від серцевого нападу у місті Беллеме у власному особняку в віці 77 років.
Твори
- Devenir (1906)
- L'Une de Nous (1909)
- Jean Barois (1913)
- Le Testament du père Leleu, farce (1913)
- Les Thibault: Le Cahier gris (1922)
- Les Thibault: Le Pénitencier (1922)
- Les Thibault: La Belle Saison (1923)
- Les Thibault: La Consultation (1928)
- Les Thibault: La Sorellina (1928)
- Les Thibault: La Mort du père (1929)
- Vieille France (1933)
- Les Thibault: l'Été 1914 (1936)
- Les Thibault: l'Épilogue (1940)
- Œuvres complètes dans la collection de la Pléiade avec une préface d'A. Camus (1955)
- Correspondance avec André Gide (posthume 1968)
- Correspondance générale 1 1896—1913" (posthume 1980)
- Le Lieutenant-colonel de Maumort (posthume 1983)
- Journal I Textes autobiographiques 1892—1919" (posthume 1992)
- Journal II 1919—1936" (posthume 1993)
- Journal III 1937—1949 Textes autobiographiques 1950—1958 « (posthume 1993)
- Correspondance générale X 1951—1958» (posthume 2006)
Література
- Centre international de recherche sur Roger Martin du Gard: L'écrivain et son journal. Gallimard, Paris 1996
- Petra Gekeler: Die kritische Distanz des Intellektuellen. Roger Martin du Gard im Umfeld der Nouvelle Revue Française (NRF). Lang, Frankfurt am Main 2001
Примітки
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Мартен дю Гар, Роже // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 125. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Роже Мартен дю Гар |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роже Мартен дю Гар |
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Rozhe Marten dyu Garfr Roger Martin du GardRozhe Marten dyu GarNarodivsya23 bereznya 1881 1881 03 23 Neyi syur Sen 1 Pomer22 serpnya 1958 1958 08 22 77 rokiv dPohovannyad 2 Gromadyanstvo FranciyaMisce prozhivannyadDiyalnistpismennik arhivist dramaturgAlma materKondorse Nacionalna shkola hartij d i licej Zhanson de SayiMova tvorivfrancuzkaMagnum opusd i dU shlyubi zdAvtografPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1937 Rozhe Marten dyu Gar u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Rozhe Marten dyu Gar fr Roger Martin du Gard 23 bereznya 1881 Nejyi Syur Sen 22 serpnya 1958 Bellem francuzkij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1937 roku Za hudozhnyu silu i pravdu v zobrazhenni lyudini i najsuttyevishih storin suchasnogo zhittya Rozvivaye tradiciyu romanu epopeyi Najvidomishij tvir Sim ya Tibo v kotromu demonstruyetsya konflikt batki diti takozh protistavlennya horoshij sin poganij sin poganogo batko vidpravlyaye u vipravnu koloniyu V zhittya geroyiv vrivayetsya Persha svitova vijna BiografiyaNarodivsya 23 bereznya 1881 v parizkomu peredmisti Nejyi Syur Sen v zamozhnij rodini Koli Rozhe bulo blizko 10 rokiv vin druzhiv u shkoli z hlopchikom yakij pisav p yesi i z cogo chasu sam yak vin z chasom zgaduvav virishiv stati pismennikom 11 richnogo Martena dyu Gara vidpravili v katolicku shkolu de hlopchik pidpadaye pid vpliv abata M Ebera odnogo z vatazhkiv francuzkogo neotomizmu Z chasom Marten dyu Gar vidijshov vid katolicizmu ale z Eberom u nogo vstanovilisya blizki ta druzhni stosunki yaki zbereglisya azh do smerti svyashennika Pislya katolickoyi shkoli Marten dyu Garr navchavsya u prestizhnomu liceyi Kondorse Cherez pogani uspihi buv zmushenij propustiti odin semestr i perejshov do Liceyu Zhanson de Sayi de poznajomivsya z molodim Gastonom Gallimarom majbutnim zasnovnikom znamenitogo vidavnictva Po zakinchenni liceyu vin Marten dyu Gar vstupiv do Nacionalnoyi shkoli hartij i 1905 roku otrimuye diplom paleografa arhivista U Parizhi Marten dyu Gar zadumuye velikij roman pro silskogo svyashenika Prote z chasom rozumiye sho roman takogo masshtabu jomu bude napisati skladno Ta navesni 1908 roku za kilka tizhniv Marten dyu Gar pishe Stanovlennya istoriyu lyudini yaka hoche stati pismennikom prote vsi jogo sprobi zavershuyutsya krahom Pismennik vidaye roman za vlasni koshti i z cogo momentu staye profesijnim literatorom Pershim znachnim jogo dosyagnennyam yake prineslo uspih stav roman Zhan Barua 1913 Pislya Pershoyi svitovoyi vijni demobilizuvavshis Marten dyu Gar pevnij chas pracyuye v parizkomu teatri a potim pochav pisati svij znamenitij roman Sim ya Tibo visim tomiv yakogo vihodili z 1922 po 1940 roki Cej roman vrazhaye podrobicyami relyefnistyu golovnih personazhiv svoyeyu chesnistyu z velikih romaniv nashogo stolittya Sim ya Tibo najtragichnishij 1937 roku Rozhe Martenu dyu Garu prisudzhena Nobelivska premiya z literaturi za hudozhnyu silu i pravdu v zobrazhenni lyudini a takozh najvazhlivishih storin suchasnogo zhittya Protyagom usogo zhittya Marten dyu Gar buv lyudinoyu netovariskim vkraj zamknutim vvazhayuchi sho za pismennika povinni govoriti jogo tvori Marten dyu Gar pomer 23 serpnya 1958 vid sercevogo napadu u misti Belleme u vlasnomu osobnyaku v vici 77 rokiv TvoriDevenir 1906 L Une de Nous 1909 Jean Barois 1913 Le Testament du pere Leleu farce 1913 Les Thibault Le Cahier gris 1922 Les Thibault Le Penitencier 1922 Les Thibault La Belle Saison 1923 Les Thibault La Consultation 1928 Les Thibault La Sorellina 1928 Les Thibault La Mort du pere 1929 Vieille France 1933 Les Thibault l Ete 1914 1936 Les Thibault l Epilogue 1940 Œuvres completes dans la collection de la Pleiade avec une preface d A Camus 1955 Correspondance avec Andre Gide posthume 1968 Correspondance generale 1 1896 1913 posthume 1980 Le Lieutenant colonel de Maumort posthume 1983 Journal I Textes autobiographiques 1892 1919 posthume 1992 Journal II 1919 1936 posthume 1993 Journal III 1937 1949 Textes autobiographiques 1950 1958 posthume 1993 Correspondance generale X 1951 1958 posthume 2006 LiteraturaCentre international de recherche sur Roger Martin du Gard L ecrivain et son journal Gallimard Paris 1996 Petra Gekeler Die kritische Distanz des Intellektuellen Roger Martin du Gard im Umfeld der Nouvelle Revue Francaise NRF Lang Frankfurt am Main 2001PrimitkiArchivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaMarten dyu Gar Rozhe Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 125 ISBN 966 692 744 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Rozhe Marten dyu Gar Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Rozhe Marten dyu Gar Tvori Martena dyu Gara v originali Ce nezavershena stattya pro literatora Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi