Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Родін Петро Родіонович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 червня 1922 Крюки, Владимирська область |
| Помер | 24 січня 2008 (85 років) Київ |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | педагог |
| Alma mater | Московський авіаційно-технічний інститут |
| Заклад | Національний університет «Одеська політехніка» Київський політехнічний інститут |
| Вчене звання | член-кореспондент АН УРСР |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |       |
Родін Петро Родіонович (* 17 червня 1922, Крюки Покровського району, сучасний Петушинський район Владимирської області — 24 січня 2008, Київ), український вчений-металознавець, 1961 — доктор наук, 1972 — заслужений працівник вищої школи УРСР, 1976 — член-кореспондент АН УРСР. 1979 та 1991 — лауреат Державної премії УРСР; 1976 року нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, 1961 та 1971 — орденами «Знак Пошани», 1982 — орденом Дружби народів, 1998 — орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, медалями.
Життєпис
Народився в багатодітній родині лісника, батько був в селі єдиним, що знав грамоту, мав бібліотеку. Крім Петра, у матері було ще 8 дітей.
1938 року закінчив із золотою медаллю школу, поступає до Московського авіаційно-технологічного інституту на моторобудівний факультет, одночасно працював на заводі.
1945 року з відзнакою закінчив інститут, поступає до аспірантури, 1949 року захищає кандидатську, до 1963 працює в Одеському політехнічному інституті: старший викладач кафедри, доцент, завідувач кафедри і декан механічного факультету, професор.
1961 року захищає докторську дисертацію.
В 1963—1978 роках працює начальником Управління науково-дослідницьких робіт, входить до складу колегії Мінвузу УРСР. Одночасно працює в КПІ — професор, завідує кафедрою технології машинобудування.
1969 року засновує та керує кафедрою інструментального виробництва.
1978 року переходить на постійну роботу в КПІ — до 1991 очолював кафедру інструментального виробництва.
Багато років очолював спеціалізовану раду КПІ по захисту докторських дисертацій.
Як педагог підготував 39 кандидатів та 7 докторів наук.
Опубліковано його 40 підручників та монографій, багато з них перекладено іноземними мовами.
Є власником більше 100 авторських свідоцтв та патентів.
1998 — заслужений професор НТУУ «КПІ», почесний доктор Харківського політехнічного інституту, почесний професор Житомирського технологічного інституту.
Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991)
Був в складі Комітету з Державних премій у галузі науки і техніки, в 1984—1991 роках — у складі Експертної ради ВАК СРСР з машинобудування, в 1998—2001 роках — голова Експертної ради ВАК України з машинобудування.
В 1976—1985 роках був членом делегації УРСР на п'яти генеральних конференціях ЮНЕСКО.
Джерела
- Родін Петро Родіонович
- Сайт кафедри «Інтегровані системи»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Rodin Petro RodionovichNarodivsya17 chervnya 1922 1922 06 17 Kryuki Vladimirska oblastPomer24 sichnya 2008 2008 01 24 85 rokiv KiyivKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpedagogAlma materMoskovskij aviacijno tehnichnij institutZakladNacionalnij universitet Odeska politehnika Kiyivskij politehnichnij institutVchene zvannyachlen korespondent AN URSRNaukovij stupindoktor naukChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiZasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini Orden Za zaslugi III stupenya U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rodin Rodin Petro Rodionovich 17 chervnya 1922 Kryuki Pokrovskogo rajonu suchasnij Petushinskij rajon Vladimirskoyi oblasti 24 sichnya 2008 Kiyiv ukrayinskij vchenij metaloznavec 1961 doktor nauk 1972 zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR 1976 chlen korespondent AN URSR 1979 ta 1991 laureat Derzhavnoyi premiyi URSR 1976 roku nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1961 ta 1971 ordenami Znak Poshani 1982 ordenom Druzhbi narodiv 1998 ordenom Za zaslugi III stupenya medalyami ZhittyepisNarodivsya v bagatoditnij rodini lisnika batko buv v seli yedinim sho znav gramotu mav biblioteku Krim Petra u materi bulo she 8 ditej 1938 roku zakinchiv iz zolotoyu medallyu shkolu postupaye do Moskovskogo aviacijno tehnologichnogo institutu na motorobudivnij fakultet odnochasno pracyuvav na zavodi 1945 roku z vidznakoyu zakinchiv institut postupaye do aspiranturi 1949 roku zahishaye kandidatsku do 1963 pracyuye v Odeskomu politehnichnomu instituti starshij vikladach kafedri docent zaviduvach kafedri i dekan mehanichnogo fakultetu profesor 1961 roku zahishaye doktorsku disertaciyu V 1963 1978 rokah pracyuye nachalnikom Upravlinnya naukovo doslidnickih robit vhodit do skladu kolegiyi Minvuzu URSR Odnochasno pracyuye v KPI profesor zaviduye kafedroyu tehnologiyi mashinobuduvannya 1969 roku zasnovuye ta keruye kafedroyu instrumentalnogo virobnictva 1978 roku perehodit na postijnu robotu v KPI do 1991 ocholyuvav kafedru instrumentalnogo virobnictva Bagato rokiv ocholyuvav specializovanu radu KPI po zahistu doktorskih disertacij Yak pedagog pidgotuvav 39 kandidativ ta 7 doktoriv nauk Opublikovano jogo 40 pidruchnikiv ta monografij bagato z nih perekladeno inozemnimi movami Ye vlasnikom bilshe 100 avtorskih svidoctv ta patentiv 1998 zasluzhenij profesor NTUU KPI pochesnij doktor Harkivskogo politehnichnogo institutu pochesnij profesor Zhitomirskogo tehnologichnogo institutu Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1991 Buv v skladi Komitetu z Derzhavnih premij u galuzi nauki i tehniki v 1984 1991 rokah u skladi Ekspertnoyi radi VAK SRSR z mashinobuduvannya v 1998 2001 rokah golova Ekspertnoyi radi VAK Ukrayini z mashinobuduvannya V 1976 1985 rokah buv chlenom delegaciyi URSR na p yati generalnih konferenciyah YuNESKO DzherelaRodin Petro Rodionovich Sajt kafedri Integrovani sistemi