Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Партія праці (нід. Partij van de Arbeid, PvdA) — нідерландська соціал-демократична політична партія, заснована 1946 року. Станом на 2021 рік партія праці має 6 місць із 75 у першій палаті, 9 місць із 150 у другій палаті Генеральних штатів та 6 місць із 29 виділених для Нідерландів у Європарламенті (входить до фракції Прогресивний альянс соціалістів і демократів).
Партія праці Partij van de Arbeid | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Нідерланди[1] |
| Голова партії | [en] |
| Засновник | d[2], d[2], Віллем Дрес[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2], d[2] і d[2] |
| Дата заснування | 9 лютого 1946 |
| Штаб-квартира | Herengracht 54, Амстердам |
| Ідеологія | Соціал-демократія |
| Кількість членів | 54 504 |
| Друкований орган | журнал «Ворвартс» (нід. Voorwaarts). |
| Офіційний сайт | pvda.nl |
Молодіжне крило партії називається Молоді соціалісти (нід. Jonge Socialisten, JS).
Партія є членом Партії європейських соціалістів та Соцінтерну.
Історія
Партія праці має коріння в соціалістичному русі 70-х і 80-х років 19 століття. Соціал-демократична робітнича партія (нід. Sociaal Democratische Arbeiders Partij (SDAP)), заснована в 1894 році, підтримувала теорію Маркса і Енгельса про класову боротьбу в Нідерландах і «міжнародну боротьбу робітничого класу».
Партія праці заснована 9 лютого 1946 року на базі Соціал-демократичної робітничої партії, до якої приєдналися дві інші невеликі партії: ліво-ліберальна Вільнодумна Демократична ліга (ВДЛ) і ліво-християнський Християнсько-демократичний союз (ХДС).
У період між 1946 і 1958 роками Партія праці формує коаліційні уряди. З 1948 року уряд очолює Віллем Дрес. Під його керівництвом починається післявоєнна відбудова Нідерландів, початок будівництва «держави загального благоденства», проголошення незалежності Індонезії та вступ Нідерландів до НАТО. Після урядової кризи 1958 року, партія праці пішла в опозицію, в якій перебувала до 1965 року. Електоральна підтримки виборців Партії праці пішла на спад.
У 1965 році Партія праці входить до урядової коаліції, яка проте проіснувала недовго. Між тим, молоде покоління намагається отримати контроль над Партією праці. Група молодих членів партії, які називають себе новими лівими, вимагають реформування партії: вони вважали, що партія повинна стати орієнтованою на нові соціальні рухи, прийнявши їх анти-парламентські стратегії та їх питання, такі, як звільнення жінок, охорона навколишнього середовища і розвиток третього світу. На знак протесту проти зростаючого впливу нових лівих, ряд видних членів партії, у тому числі Дрес-молодший, залишили партію і створили нову, що отримала назву Демократичні соціалісти 70.
Після виборів 1972 року, ні Партія праці і її союзники, ні Католицька народна партія разом із своїми союзниками були не в змозі завоювати більшість. Партії мусили працювати разом. З 1973 року по 1977 рік коаліційний уряд очолює лідер Партії праці Йооп ден Ойл. Вибори 1977 року виграла Партія праці, але ідеологічний та особистий конфлікт між Ван Агтом і Ден Ойлом запобіг формуванню нового лівоцентристського кабінету. Партія праці перейшла до опозиції.
Після виборів 1981 року Християнсько-демократичний заклик залишається найбільшою партією, але він мусив співпрацювати з Партією праці і партією Демократи 66. У новому кабінеті на чолі з Ван Агтом, Ден Ойл став заступником прем'єр-міністра. Особистий та ідеологічний конфлікт між Ван Агтом і Ден Ойлом завершився падінням кабінету через кілька місяців після свого призначення. Після виборів 1982 року Партія праці перейшла до опозиції. Протягом цього періоду, партія почала реформи. У 1986 році Ден Ойл пішов з політики, призначивши колишнього профспілкового лідера Віма Кока своїм наступником.
Після виборів 1989 року Партія праці повернулася до уряду разом із Християнсько-демократичним закликом. Кок став заступником прем'єр-міністра Рууда Любберса. Партія праці приймає основні економічних реформ попереднього кабінету Любберса, у тому числі приватизацію державних підприємств і реформи держави загального добробуту. Вони продовжували цю політику в цьому кабінеті. Кабінет стикається з важкими протестами профспілок і політичні конфлікти всередині Партії праці.
З 1994 року по 2002 рік прем'єр-міністром був представник партії Вім Кок. З 2007 року по 2010 рік партія входить до урядової коаліції з Християнсько-демократичним закликом.
Після виходу з урядової коаліції, оголосив, що він іде з політики, щоб проводити більше часу з дружиною і двома дочками. Тоді мер Амстердама посів його місце як лідер Партії праці.
Ідеологія
Партія праці, що створювалася як традиційна соціал-демократична партія, прагне створити державу загального добробуту. У 1970-ті роки, вона радикально переглянула свою програму і включила нові питання, такі, як звільнення жінок, охорону навколишнього середовища і розвиток третього світу. У 1990-х роках партія оновила свою програму, включивши такі питання, як реформу держави загального добробуту і приватизацію державних підприємств. У 2005 році партія прийняла нову програму, що базувалася на принципах лівоцентристської ідеології. Її основними питаннями є зайнятість, соціальне забезпечення і добробут та інвестиції в суспільну освіту, громадську безпеки та охорону здоров'я.
Електорат
Історично склалося так, Партія праці користується підтримкою робітничого класу. В наш час[] партія підтримується громадськими службовцями, мігрантами і робітничим класом. Партія історично була дуже сильна в великих містах, таких як Амстердам і Роттердам і в північних провінціях Гронінген, Фрисландія і Дренте.
Участь у виборах
Участь у виборах до другої палати парламенту Нідерландів:
- 1946 рік: 28,3 % — 29 місць (із 100 місць)
- 1948 рік: 25,6 % — 27 місць
- 1952 рік: 28,9 % — 30 місць
- 1956 рік: 32,6 % — 34 місця (після збільшення кількості до 150 — 50 місць)
- 1959 рік: 30,3 % — 48 місць
- 1963 рік: 28,0 % — 43 місця
- 1967 рік: 23,5 % — 37 місць
- 1971 рік: 24,5 % — 39 місць
- 1972 рік: 27,3 % — 43 місця
- 1977 рік: 33,8 % — 53 місця
- 1981 рік: 28,2 % — 44 місця
- 1982 рік: 30,4 % — 47 місць
- 1986 рік: 33,3 % — 52 місця
- 1989 рік: 31,9 % — 49 місць
- 1994 рік: 23,9 % — 37 місць
- 1998 рік: 29,0 % — 45 місць
- 2002 рік: 15,1 % — 23 місця
- 2003 рік: 27,3 % — 42 місця
- 2006 рік: 21,2 % — 33 місця
- 2010 рік: 19,6 % — 30 місць
- 2012 рік: 24,8 % — 38 місць
- 2017 рік: 5,7 % — 9 місць
- 2021 рік: 5,73 % — 9 місць
Примітки
- Verkiezingsuitslagen.nl
- Parlement.com
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Партія праці (Нідерланди) |
- (англ.)
- Інформація про нідерландські політичні партії (нід.)
- Partij van de Arbeid (PvdA) (нід.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Partiya praci nid Partij van de Arbeid PvdA niderlandska social demokratichna politichna partiya zasnovana 1946 roku Stanom na 2021 rik partiya praci maye 6 misc iz 75 u pershij palati 9 misc iz 150 u drugij palati Generalnih shtativ ta 6 misc iz 29 vidilenih dlya Niderlandiv u Yevroparlamenti vhodit do frakciyi Progresivnij alyans socialistiv i demokrativ Partiya praci Partij van de ArbeidKrayina Niderlandi 1 Golova partiyi en Zasnovnikd 2 d 2 Villem Dres 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 d 2 i d 2 Data zasnuvannya9 lyutogo 1946Shtab kvartiraHerengracht 54 AmsterdamIdeologiyaSocial demokratiyaKilkist chleniv 54 504Drukovanij organzhurnal Vorvarts nid Voorwaarts Oficijnij sajtpvda nl Molodizhne krilo partiyi nazivayetsya Molodi socialisti nid Jonge Socialisten JS Partiya ye chlenom Partiyi yevropejskih socialistiv ta Socinternu IstoriyaPartiya praci maye korinnya v socialistichnomu rusi 70 h i 80 h rokiv 19 stolittya Social demokratichna robitnicha partiya nid Sociaal Democratische Arbeiders Partij SDAP zasnovana v 1894 roci pidtrimuvala teoriyu Marksa i Engelsa pro klasovu borotbu v Niderlandah i mizhnarodnu borotbu robitnichogo klasu Partiya praci zasnovana 9 lyutogo 1946 roku na bazi Social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi do yakoyi priyednalisya dvi inshi neveliki partiyi livo liberalna Vilnodumna Demokratichna liga VDL i livo hristiyanskij Hristiyansko demokratichnij soyuz HDS U period mizh 1946 i 1958 rokami Partiya praci formuye koalicijni uryadi Z 1948 roku uryad ocholyuye Villem Dres Pid jogo kerivnictvom pochinayetsya pislyavoyenna vidbudova Niderlandiv pochatok budivnictva derzhavi zagalnogo blagodenstva progoloshennya nezalezhnosti Indoneziyi ta vstup Niderlandiv do NATO Pislya uryadovoyi krizi 1958 roku partiya praci pishla v opoziciyu v yakij perebuvala do 1965 roku Elektoralna pidtrimki viborciv Partiyi praci pishla na spad U 1965 roci Partiya praci vhodit do uryadovoyi koaliciyi yaka prote proisnuvala nedovgo Mizh tim molode pokolinnya namagayetsya otrimati kontrol nad Partiyeyu praci Grupa molodih chleniv partiyi yaki nazivayut sebe novimi livimi vimagayut reformuvannya partiyi voni vvazhali sho partiya povinna stati oriyentovanoyu na novi socialni ruhi prijnyavshi yih anti parlamentski strategiyi ta yih pitannya taki yak zvilnennya zhinok ohorona navkolishnogo seredovisha i rozvitok tretogo svitu Na znak protestu proti zrostayuchogo vplivu novih livih ryad vidnih chleniv partiyi u tomu chisli Dres molodshij zalishili partiyu i stvorili novu sho otrimala nazvu Demokratichni socialisti 70 Pislya viboriv 1972 roku ni Partiya praci i yiyi soyuzniki ni Katolicka narodna partiya razom iz svoyimi soyuznikami buli ne v zmozi zavoyuvati bilshist Partiyi musili pracyuvati razom Z 1973 roku po 1977 rik koalicijnij uryad ocholyuye lider Partiyi praci Joop den Ojl Vibori 1977 roku vigrala Partiya praci ale ideologichnij ta osobistij konflikt mizh Van Agtom i Den Ojlom zapobig formuvannyu novogo livocentristskogo kabinetu Partiya praci perejshla do opoziciyi Pislya viboriv 1981 roku Hristiyansko demokratichnij zaklik zalishayetsya najbilshoyu partiyeyu ale vin musiv spivpracyuvati z Partiyeyu praci i partiyeyu Demokrati 66 U novomu kabineti na choli z Van Agtom Den Ojl stav zastupnikom prem yer ministra Osobistij ta ideologichnij konflikt mizh Van Agtom i Den Ojlom zavershivsya padinnyam kabinetu cherez kilka misyaciv pislya svogo priznachennya Pislya viboriv 1982 roku Partiya praci perejshla do opoziciyi Protyagom cogo periodu partiya pochala reformi U 1986 roci Den Ojl pishov z politiki priznachivshi kolishnogo profspilkovogo lidera Vima Koka svoyim nastupnikom Pislya viboriv 1989 roku Partiya praci povernulasya do uryadu razom iz Hristiyansko demokratichnim zaklikom Kok stav zastupnikom prem yer ministra Ruuda Lyubbersa Partiya praci prijmaye osnovni ekonomichnih reform poperednogo kabinetu Lyubbersa u tomu chisli privatizaciyu derzhavnih pidpriyemstv i reformi derzhavi zagalnogo dobrobutu Voni prodovzhuvali cyu politiku v comu kabineti Kabinet stikayetsya z vazhkimi protestami profspilok i politichni konflikti vseredini Partiyi praci Z 1994 roku po 2002 rik prem yer ministrom buv predstavnik partiyi Vim Kok Z 2007 roku po 2010 rik partiya vhodit do uryadovoyi koaliciyi z Hristiyansko demokratichnim zaklikom Pislya vihodu z uryadovoyi koaliciyi ogolosiv sho vin ide z politiki shob provoditi bilshe chasu z druzhinoyu i dvoma dochkami Todi mer Amsterdama posiv jogo misce yak lider Partiyi praci IdeologiyaPartiya praci sho stvoryuvalasya yak tradicijna social demokratichna partiya pragne stvoriti derzhavu zagalnogo dobrobutu U 1970 ti roki vona radikalno pereglyanula svoyu programu i vklyuchila novi pitannya taki yak zvilnennya zhinok ohoronu navkolishnogo seredovisha i rozvitok tretogo svitu U 1990 h rokah partiya onovila svoyu programu vklyuchivshi taki pitannya yak reformu derzhavi zagalnogo dobrobutu i privatizaciyu derzhavnih pidpriyemstv U 2005 roci partiya prijnyala novu programu sho bazuvalasya na principah livocentristskoyi ideologiyi Yiyi osnovnimi pitannyami ye zajnyatist socialne zabezpechennya i dobrobut ta investiciyi v suspilnu osvitu gromadsku bezpeki ta ohoronu zdorov ya ElektoratIstorichno sklalosya tak Partiya praci koristuyetsya pidtrimkoyu robitnichogo klasu V nash chas koli partiya pidtrimuyetsya gromadskimi sluzhbovcyami migrantami i robitnichim klasom Partiya istorichno bula duzhe silna v velikih mistah takih yak Amsterdam i Rotterdam i v pivnichnih provinciyah Groningen Frislandiya i Drente Uchast u viborahUchast u viborah do drugoyi palati parlamentu Niderlandiv 1946 rik 28 3 29 misc iz 100 misc 1948 rik 25 6 27 misc 1952 rik 28 9 30 misc 1956 rik 32 6 34 miscya pislya zbilshennya kilkosti do 150 50 misc 1959 rik 30 3 48 misc 1963 rik 28 0 43 miscya 1967 rik 23 5 37 misc 1971 rik 24 5 39 misc 1972 rik 27 3 43 miscya 1977 rik 33 8 53 miscya 1981 rik 28 2 44 miscya 1982 rik 30 4 47 misc 1986 rik 33 3 52 miscya 1989 rik 31 9 49 misc 1994 rik 23 9 37 misc 1998 rik 29 0 45 misc 2002 rik 15 1 23 miscya 2003 rik 27 3 42 miscya 2006 rik 21 2 33 miscya 2010 rik 19 6 30 misc 2012 rik 24 8 38 misc 2017 rik 5 7 9 misc 2021 rik 5 73 9 miscPrimitkiVerkiezingsuitslagen nl d Track Q110835429 Parlement com d Track Q14042250PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Partiya praci Niderlandi angl Informaciya pro niderlandski politichni partiyi nid Partij van de Arbeid PvdA nid