Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Роберт Франгеш Миханович хорв Robert Frangeš Mihanović нар 2 жовтня 1872 р Сремска Митровица пом 12 січня 1940 р Загреб

Роберт Франгеш-Миханович

Роберт Франгеш-Миханович

Роберт Франгеш-Миханович (хорв. Robert Frangeš-Mihanović, нар. 2 жовтня 1872 р. Сремска-Митровица — пом. 12 січня 1940 р. Загреб) — хорватський скульптор, один з основоположників сучасної хорватської та югославської скульптури, видатний діяч культури на рубежі XIX—XX століть.

Роберт Франгеш-Миханович
image
Народився2 жовтня 1872(1872-10-02)[1][2][…]
Сремська Митровиця, Сербія
Помер12 січня 1940(1940-01-12)[1][2][…] (67 років)
Загреб, Бановина Хорватія, Королівство Югославія
ПохованняМирогойське кладовище[4]
Країнаimage Австро-Угорщина
image Югославія[1]
Діяльністьскульптор, педагог, медальєр
Галузьскульптура[5]
Знання мовхорватська[5]
ЗакладЗагребський університет
ЧленствоХорватська академія наук і мистецтв і Сербська академія наук і мистецтв
Роки активності1892[6] — 1940[6]

Життя і творчість

Роберт Франгеш-Миханович — уродженець півострова Срем. У 1889 році закінчив Загребське ремісниче училище. Потім він навчається у Відні, в Школі прикладного мистецтва (1889-1894 роки) і в Академії витончених мистецтв, в класі скульпторів Отто Кеніга і Карла Кундмана (1894-1895 рр..). Потім деякий час викладав у Загребській Школі прикладного мистецтва. А завершив Франгеш-Миханович свою мистецьку освіту в Парижі, в 1900-1901 роках, де познайомився з О. Роденом і М. Россом. Повернувшись на батьківщину, скульптор знову викладає в загребській Школі прикладного мистецтва (до 1907 року), потім — в Загребській Академії мистецтв. Р. Франгеш-Миханович був членом ряду художніх академій, в тому числі і за межами Югославії (наприклад, Празької Академії). Він став одним із засновників Товариства Хорватських художників (1897), фольклорного товариства «Lado» (1904) та Загребської Академії витончених мистецтв. Найвідомішим учнем Франгеш-Михановича був його земляк, сремський хорват Джоза Туркаль (Joza Turkalj, 1890-1943).

Р. Франгеш-Миханович був у своїй творчості вельми різноманітний. Він був видатним майстром-медальєром, творцем численних литих зображень, таких, як Геракл і бик (1899), Виноградарі (1900), Туреччина (1904) та ін, будучи також основоположником хорватського медальєрного мистецтва. Був автором різних статуеток алегоричного, міфологічного і релігійного характеру (Невинність (1902), Втеча в Єгипет (1906), Викрадення Європи (1906)), а також портретів і бюстів (Вартослава Лисинського (1895), Антуана Михановича (1908), Анте і Степана Радичів (1936)). У 1897 році Р. Франгеш-Миханович створює пам'ятник полеглим солдатам 78-го полку в Осієку. Разом з алегоричним литтям Філософія, цей пам'ятник є найраннішим твором імпресіоністського стилю в хорватській скульптурі. У той же час скульптор працював і в академічному напрямку, і як символіст. У своєму пізній, зрілій творчості він виступає у власному, реалістичному стилі.

Найбільш відомим твором Р. Франгеш-Михановича є монументальна кінна статуя хорватського короля Томислава, відлита їм у 1928-1938 роках і встановлена в Загребі після Другої світової війни, в 1947 році (комуністична влада не дозволила прикрасити п'єдестал Франгешевими барельєфами і хорватською Шахівницею — лише в 1991 р. вони зайняли гідне місце на п'єдесталі королівського монумента).

Галерея

  • image
    Пам'ятник короля Томислава в Загребі
  • image
    Арко
  • image
    Хорватам Бачки
  • image
    Юстиція
  • image
    Філософія

Примітки

  1. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
    d:Track:Q1563573
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  4. https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. RKDartists
    d:Track:Q17299517

Література

  • Ilse Krumpöck: Die Bildwerke im Heeresgeschichtlichen Museum, Wien 2004, S. 46-49.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Robert Frangesh Mihanovich horv Robert Franges Mihanovic nar 2 zhovtnya 1872 r Sremska Mitrovica pom 12 sichnya 1940 r Zagreb horvatskij skulptor odin z osnovopolozhnikiv suchasnoyi horvatskoyi ta yugoslavskoyi skulpturi vidatnij diyach kulturi na rubezhi XIX XX stolit Robert Frangesh MihanovichNarodivsya2 zhovtnya 1872 1872 10 02 1 2 Sremska Mitrovicya SerbiyaPomer12 sichnya 1940 1940 01 12 1 2 67 rokiv Zagreb Banovina Horvatiya Korolivstvo YugoslaviyaPohovannyaMirogojske kladovishe 4 Krayina Avstro Ugorshina Yugoslaviya 1 Diyalnistskulptor pedagog medalyerGaluzskulptura 5 Znannya movhorvatska 5 ZakladZagrebskij universitetChlenstvoHorvatska akademiya nauk i mistectv i Serbska akademiya nauk i mistectvRoki aktivnosti1892 6 1940 6 Mediafajli u VikishovishiZhittya i tvorchistRobert Frangesh Mihanovich urodzhenec pivostrova Srem U 1889 roci zakinchiv Zagrebske remisniche uchilishe Potim vin navchayetsya u Vidni v Shkoli prikladnogo mistectva 1889 1894 roki i v Akademiyi vitonchenih mistectv v klasi skulptoriv Otto Keniga i Karla Kundmana 1894 1895 rr Potim deyakij chas vikladav u Zagrebskij Shkoli prikladnogo mistectva A zavershiv Frangesh Mihanovich svoyu mistecku osvitu v Parizhi v 1900 1901 rokah de poznajomivsya z O Rodenom i M Rossom Povernuvshis na batkivshinu skulptor znovu vikladaye v zagrebskij Shkoli prikladnogo mistectva do 1907 roku potim v Zagrebskij Akademiyi mistectv R Frangesh Mihanovich buv chlenom ryadu hudozhnih akademij v tomu chisli i za mezhami Yugoslaviyi napriklad Prazkoyi Akademiyi Vin stav odnim iz zasnovnikiv Tovaristva Horvatskih hudozhnikiv 1897 folklornogo tovaristva Lado 1904 ta Zagrebskoyi Akademiyi vitonchenih mistectv Najvidomishim uchnem Frangesh Mihanovicha buv jogo zemlyak sremskij horvat Dzhoza Turkal Joza Turkalj 1890 1943 R Frangesh Mihanovich buv u svoyij tvorchosti velmi riznomanitnij Vin buv vidatnim majstrom medalyerom tvorcem chislennih litih zobrazhen takih yak Gerakl i bik 1899 Vinogradari 1900 Turechchina 1904 ta in buduchi takozh osnovopolozhnikom horvatskogo medalyernogo mistectva Buv avtorom riznih statuetok alegorichnogo mifologichnogo i religijnogo harakteru Nevinnist 1902 Vtecha v Yegipet 1906 Vikradennya Yevropi 1906 a takozh portretiv i byustiv Vartoslava Lisinskogo 1895 Antuana Mihanovicha 1908 Ante i Stepana Radichiv 1936 U 1897 roci R Frangesh Mihanovich stvoryuye pam yatnik poleglim soldatam 78 go polku v Osiyeku Razom z alegorichnim littyam Filosofiya cej pam yatnik ye najrannishim tvorom impresionistskogo stilyu v horvatskij skulpturi U toj zhe chas skulptor pracyuvav i v akademichnomu napryamku i yak simvolist U svoyemu piznij zrilij tvorchosti vin vistupaye u vlasnomu realistichnomu stili Najbilsh vidomim tvorom R Frangesh Mihanovicha ye monumentalna kinna statuya horvatskogo korolya Tomislava vidlita yim u 1928 1938 rokah i vstanovlena v Zagrebi pislya Drugoyi svitovoyi vijni v 1947 roci komunistichna vlada ne dozvolila prikrasiti p yedestal Frangeshevimi barelyefami i horvatskoyu Shahivniceyu lishe v 1991 r voni zajnyali gidne misce na p yedestali korolivskogo monumenta GalereyaPam yatnik korolya Tomislava v Zagrebi Arko Horvatam Bachki Yusticiya FilosofiyaPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Hrvatski biografski leksikon 1983 d Track Q1563573 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 https www gradskagroblja hr trazilica pokojnika 15 Czech National Authority Database d Track Q13550863 RKDartists d Track Q17299517LiteraturaIlse Krumpock Die Bildwerke im Heeresgeschichtlichen Museum Wien 2004 S 46 49 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ