Сергій Михайлович Ритов (20 червня (3 липня) 1908, Харків — 22 жовтня 1996, Москва) — радянський учений, фахівець в області радіофізики, член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню загальної фізики та астрономії (радіотехніка та електроніка) з 26 листопада 1968 року (з 1991 — член-кореспондент РАН).
Ритов Сергій Михайлович | |
---|---|
Народився | 20 червня (3 липня) 1908[1] Харків, Російська імперія[2][1] |
Помер | 22 жовтня 1996[1] (88 років) Москва, Росія[1] |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Країна | СРСР → Росія |
Національність | українець |
Діяльність | фізик |
Alma mater | МДУ |
Галузь | радіотехніка та електроніка |
Заклад | Фізичний інститут імені П. М. Лебедєва Q18408822? МФТІ |
Посада | керівник радіофізичної лабораторії в РТІ АН СРСР (з 1958 року) |
Вчене звання | член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню загальної фізики та астрономії (радіотехніка та електроніка), професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Мандельштам Леонід Ісаакович |
Аспіранти, докторанти | d d Прохоров Олександр Михайлович d |
Членство | Академія наук СРСР |
Відомий завдяки: | основоположник теорії теплових флуктуацій в електродинаміці |
Нагороди |
Навчання
В.Ритов почав навчатися в 1916 році в Москві. Після закінчення в 1925 році 10-ї московської школи був направлений на навчання в 1-й МДУ.
У 1930 році В.Ритов закінчив фізико-математичний факультет Московського державного університету і вступив до аспірантури НДІ фізики при МДУ.
У 1933 році він закінчив аспірантуру за спеціальністю «Теорія коливань» під керівництвом академіка Л. В. Мандельштама.
У 1938 році В.Ритов захистив докторську дисертацію на тему «Модульовані коливання і хвилі», яка справила величезний вплив на розвиток теорії коливань.
Викладацька діяльність
З 1930 року В.Ритов почав викладав фізику і математику в МДУ (1930—1932 рр., 1934—1938 рр..), а також у ГІФТІ (1932—1934 рр., 1945—1947 рр.) та МФТІ (1947—1978 рр.).
В 1934—1958 рр. В.Ритов також працював в оптичній лабораторії Фізичного інституту АН СРСР (ФІАН). В 1935 році почав вивчення дифракції світла на ультразвукових хвилях. У 1937 році він запропонував ефективний метод аналізу побудови хвиль в плавнонеоднорідних середовищах (Метод Ритова) — потужний інструмент дослідження поширення хвиль.
В 1947 році В.Ритов став професором, завідувачем кафедри загальної фізики, а з 1949 року — кафедри радіофізики на фізико-технічному факультеті МДУ.
А з 1951 року перейшов на МФТІ. У 1947 році був членом комісії для таємного голосування у ФІАНі на захисті дисертації А. Д. Сахарова «Теорія ядерних переходів».
У 1958 році С. М. Ритов на запрошення академіка Олександра Мінця очолив радіофізичну лабораторію в РТІ АН СРСР (з 1980-х років — начальник теоретичного відділу). Його робота стосувалася дослідження принципових фізичних питань, пов'язаних з розробкою і створенням наземних радіоінформаційних комплексів: дослідження впливу неоднорідностей атмосфери на характеристики радіолокаторів дальньої дії, розробка і створення малошумливих параметричних підсилювачів, розвиток акустооптичних методів обробки радіолокаційних сигналів, дослідження іоносфери за допомогою ракет і штучних супутників Землі в інтересах дальньої радіолокації.
Похований на Донському кладовищі.
Науковий внесок
Галузі в які С. М. Ритов вніс фундаментальний внесок, можна умовно розділити на три великі групи:
- теорія коливань і акустика;
- поширення хвиль, електродинаміка та оптика;
- статистична радіофізика.
С. Ритову належить найбільш загальна феноменологічна теорія молекулярного розсіяння світла, що включає в себе аналіз спектрів Мандельштама-Бріллюена і деполяризованого випромінювання, а також спектру розсіювання, обумовленого флуктуаниями ентропії. Ця теорія, підтверджена численними експериментами, отримала загальне визнання. В своїх роботах він також дав точне рішення задачі про відбиття електромагнітних хвиль від шару з від'ємною діелектричною сталою, дослідив питання зв'язку між вектором Пойнтинга, вектором групової швидкості і щільністю енергії при розповсюдженні електромагнітних хвиль в анізотропних середовищах.
Він став одним з основоположників теорії теплових флуктуацій в електродинаміці.
Деякі з розвинених ним методів аналізу радіофізичних завдань стали настільки загальновживаними, що сприймаються як «народні».
С. М. Ритов є автором окремих розділів у популярних підручниках фізики. В Росії і за кордоном добре відомий його підручник «Введение в статистическую радиофизику».
Нагороди
- Три ордена Трудового Червоного Прапора (у тому числі 10.06.1945)
- орден «Знак Пошани»
- медалі
- Золота медаль імені А. С. Попова (1959) за цикл робіт у галузі статистичної радіофізики.
Публікації
- Рытов С. М. Модулированные колебания и волны // Тр. Физического института АН СССР, 1940, т. 2, вып. 1.
- Рытов С. М. Теория электрических флуктуаций и теплового излучения. — М., 1953.
- Рытов С. М. Что увидит и с чем столкнётся астронавт, летящий с околосветовой скоростью. // «Природа», 1960, № 4.
- Рытов С. М. Введение в статистическую радиофизику. — М.: Наука, 1966.
- Рытов С. М., Левин М. Л. Теория равновесных тепловых флуктуаций в электродинамике. — М., 1967.
- Рытов С. М. Введение в статистическую радиофизику. Ч.1. Случайные процессы. — М.: Наука, 1976.
- Рытов С. М., Кравцов Ю. А., Татарский В. И. Введение в статистическую радиофизику. Ч.2. Случайные поля. — М.: Наука, 1978.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Рытов Сергей Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- УФН, 2009.
- УФН, 1997.
- В МФТИ он с 1953 года по 1978 год возглавлял по совместительству кафедру радиофизики.
- Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 19 липня 2017.
- УФН, 1968.
Література
- Сергей Михайлович Рытов: Жизнь, воспоминания, интервью, записки, стихи, документы / Сост. В. М. Березанская, Н. С. Рытова ; под ред. А. А. Гиппиуса. — М. : ЛЕНАНД, 2012. — 552 с. — .
- Сергей Михайлович Рытов (К 60-летию со дня рождения) // Успехи физических наук: журнал. — М.: ФИАН, 1968. — Т. 96, № 11. — С. 573—574. — ISSN 0042-1294.
- Памяти Сергея Михайловича Рытова // Успехи физических наук: журнал. — М.: ФИАН, 1997. — Т. 167, № 7. — С. 787—788. — ISSN 0042-1294.
- Гуляев Ю. В. К 100-летию со дня рождения С. М. Рытова (вступительное слово) // Успехи физических наук: журнал. — М.: ФИАН, 2009. — Т. 179, № 5. — С. 531—534. — ISSN 0042-1294.
- Храмов Ю. А. Рытов Сергей Михайлович // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 239. — 400 с. — 200 000 экз. (в пер.)
Посилання
- Персональна сторінка Сергея Михайловича Ритова на офіційному сайті РАН (рос.)(рос.)
- Статьи С. [ 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] М. [ 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] Рытова [ 6 вересня 2013 у Wayback Machine.] в журнале «Успехи физических наук»
- Сергей Михайлович Рытов [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] на сайте pseudology.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Mihajlovich Ritov 20 chervnya 3 lipnya 1908 Harkiv 22 zhovtnya 1996 Moskva radyanskij uchenij fahivec v oblasti radiofiziki chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR po viddilennyu zagalnoyi fiziki ta astronomiyi radiotehnika ta elektronika z 26 listopada 1968 roku z 1991 chlen korespondent RAN Ritov Sergij MihajlovichNarodivsya20 chervnya 3 lipnya 1908 1 Harkiv Rosijska imperiya 2 1 Pomer22 zhovtnya 1996 1996 10 22 1 88 rokiv Moskva Rosiya 1 PohovannyaNove Donske kladovisheKrayina SRSR RosiyaNacionalnistukrayinecDiyalnistfizikAlma materMDUGaluzradiotehnika ta elektronikaZakladFizichnij institut imeni P M Lebedyeva Q18408822 MFTIPosadakerivnik radiofizichnoyi laboratoriyi v RTI AN SRSR z 1958 roku Vchene zvannyachlen korespondent Akademiyi nauk SRSR po viddilennyu zagalnoyi fiziki ta astronomiyi radiotehnika ta elektronika profesorNaukovij stupindoktor fiziko matematichnih naukNaukovij kerivnikMandelshtam Leonid IsaakovichAspiranti doktorantid d Prohorov Oleksandr Mihajlovich dChlenstvoAkademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki osnovopolozhnik teoriyi teplovih fluktuacij v elektrodinamiciNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ritov NavchannyaV Ritov pochav navchatisya v 1916 roci v Moskvi Pislya zakinchennya v 1925 roci 10 yi moskovskoyi shkoli buv napravlenij na navchannya v 1 j MDU U 1930 roci V Ritov zakinchiv fiziko matematichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu i vstupiv do aspiranturi NDI fiziki pri MDU U 1933 roci vin zakinchiv aspiranturu za specialnistyu Teoriya kolivan pid kerivnictvom akademika L V Mandelshtama U 1938 roci V Ritov zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Modulovani kolivannya i hvili yaka spravila velicheznij vpliv na rozvitok teoriyi kolivan Vikladacka diyalnistZ 1930 roku V Ritov pochav vikladav fiziku i matematiku v MDU 1930 1932 rr 1934 1938 rr a takozh u GIFTI 1932 1934 rr 1945 1947 rr ta MFTI 1947 1978 rr V 1934 1958 rr V Ritov takozh pracyuvav v optichnij laboratoriyi Fizichnogo institutu AN SRSR FIAN V 1935 roci pochav vivchennya difrakciyi svitla na ultrazvukovih hvilyah U 1937 roci vin zaproponuvav efektivnij metod analizu pobudovi hvil v plavnoneodnoridnih seredovishah Metod Ritova potuzhnij instrument doslidzhennya poshirennya hvil V 1947 roci V Ritov stav profesorom zaviduvachem kafedri zagalnoyi fiziki a z 1949 roku kafedri radiofiziki na fiziko tehnichnomu fakulteti MDU A z 1951 roku perejshov na MFTI U 1947 roci buv chlenom komisiyi dlya tayemnogo golosuvannya u FIANi na zahisti disertaciyi A D Saharova Teoriya yadernih perehodiv U 1958 roci S M Ritov na zaproshennya akademika Oleksandra Mincya ocholiv radiofizichnu laboratoriyu v RTI AN SRSR z 1980 h rokiv nachalnik teoretichnogo viddilu Jogo robota stosuvalasya doslidzhennya principovih fizichnih pitan pov yazanih z rozrobkoyu i stvorennyam nazemnih radioinformacijnih kompleksiv doslidzhennya vplivu neodnoridnostej atmosferi na harakteristiki radiolokatoriv dalnoyi diyi rozrobka i stvorennya maloshumlivih parametrichnih pidsilyuvachiv rozvitok akustooptichnih metodiv obrobki radiolokacijnih signaliv doslidzhennya ionosferi za dopomogoyu raket i shtuchnih suputnikiv Zemli v interesah dalnoyi radiolokaciyi Pohovanij na Donskomu kladovishi Naukovij vnesokGaluzi v yaki S M Ritov vnis fundamentalnij vnesok mozhna umovno rozdiliti na tri veliki grupi teoriya kolivan i akustika poshirennya hvil elektrodinamika ta optika statistichna radiofizika S Ritovu nalezhit najbilsh zagalna fenomenologichna teoriya molekulyarnogo rozsiyannya svitla sho vklyuchaye v sebe analiz spektriv Mandelshtama Brillyuena i depolyarizovanogo viprominyuvannya a takozh spektru rozsiyuvannya obumovlenogo fluktuaniyami entropiyi Cya teoriya pidtverdzhena chislennimi eksperimentami otrimala zagalne viznannya V svoyih robotah vin takozh dav tochne rishennya zadachi pro vidbittya elektromagnitnih hvil vid sharu z vid yemnoyu dielektrichnoyu staloyu doslidiv pitannya zv yazku mizh vektorom Pojntinga vektorom grupovoyi shvidkosti i shilnistyu energiyi pri rozpovsyudzhenni elektromagnitnih hvil v anizotropnih seredovishah Vin stav odnim z osnovopolozhnikiv teoriyi teplovih fluktuacij v elektrodinamici Deyaki z rozvinenih nim metodiv analizu radiofizichnih zavdan stali nastilki zagalnovzhivanimi sho sprijmayutsya yak narodni S M Ritov ye avtorom okremih rozdiliv u populyarnih pidruchnikah fiziki V Rosiyi i za kordonom dobre vidomij jogo pidruchnik Vvedenie v statisticheskuyu radiofiziku NagorodiTri ordena Trudovogo Chervonogo Prapora u tomu chisli 10 06 1945 orden Znak Poshani medali Zolota medal imeni A S Popova 1959 za cikl robit u galuzi statistichnoyi radiofiziki PublikaciyiRytov S M Modulirovannye kolebaniya i volny Tr Fizicheskogo instituta AN SSSR 1940 t 2 vyp 1 Rytov S M Teoriya elektricheskih fluktuacij i teplovogo izlucheniya M 1953 Rytov S M Chto uvidit i s chem stolknyotsya astronavt letyashij s okolosvetovoj skorostyu Priroda 1960 4 Rytov S M Vvedenie v statisticheskuyu radiofiziku M Nauka 1966 Rytov S M Levin M L Teoriya ravnovesnyh teplovyh fluktuacij v elektrodinamike M 1967 Rytov S M Vvedenie v statisticheskuyu radiofiziku Ch 1 Sluchajnye processy M Nauka 1976 Rytov S M Kravcov Yu A Tatarskij V I Vvedenie v statisticheskuyu radiofiziku Ch 2 Sluchajnye polya M Nauka 1978 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Rytov Sergej Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 UFN 2009 UFN 1997 V MFTI on s 1953 goda po 1978 god vozglavlyal po sovmestitelstvu kafedru radiofiziki Arhiv originalu za 21 chervnya 2017 Procitovano 19 lipnya 2017 UFN 1968 LiteraturaSergej Mihajlovich Rytov Zhizn vospominaniya intervyu zapiski stihi dokumenty Sost V M Berezanskaya N S Rytova pod red A A Gippiusa M LENAND 2012 552 s ISBN 978 5 9710 0462 2 Sergej Mihajlovich Rytov K 60 letiyu so dnya rozhdeniya Uspehi fizicheskih nauk zhurnal M FIAN 1968 T 96 11 S 573 574 ISSN 0042 1294 Pamyati Sergeya Mihajlovicha Rytova Uspehi fizicheskih nauk zhurnal M FIAN 1997 T 167 7 S 787 788 ISSN 0042 1294 Gulyaev Yu V K 100 letiyu so dnya rozhdeniya S M Rytova vstupitelnoe slovo Uspehi fizicheskih nauk zhurnal M FIAN 2009 T 179 5 S 531 534 ISSN 0042 1294 Hramov Yu A Rytov Sergej Mihajlovich Fiziki Biograficheskij spravochnik Pod red A I Ahiezera Izd 2 e ispr i dopoln M Nauka 1983 S 239 400 s 200 000 ekz v per PosilannyaPersonalna storinka Sergeya Mihajlovicha Ritova na oficijnomu sajti RAN ros ros Stati S 6 veresnya 2013 u Wayback Machine M 6 veresnya 2013 u Wayback Machine Rytova 6 veresnya 2013 u Wayback Machine v zhurnale Uspehi fizicheskih nauk Sergej Mihajlovich Rytov 16 chervnya 2017 u Wayback Machine na sajte pseudology org