Римсько-парфянська війна, також Вірменська війна — війна в 54-64 між Римською імперією та Парфянським царством за контроль над Великою Вірменією, колишньою буферною державою між цими двома імперіями.
Римсько-парфянська війна (54-64) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Римсько-парфянські війни | |||||||
Мапа бойових дій | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Римська імперія | Парфянське царство | ||||||
Командувачі | |||||||
Гней Доміцій Корбулон Луцій Юній Цезеній Пет Тигран VI | Трдат I Вологез I |
З часів правління римського імператора Октавіана Августа Велика Вірменія фактично була клієнтською державою Риму, проте в 52-53 парфянам вдалося затвердити на престолі свого ставленика, Трдата I.
Ці події збіглися зі сходженням на римський імператорський престол Нерона, і молодий імператор вирішив енергійно відреагувати на них. Війна, яка стала єдиною великою «зарубіжною» кампанією в період його правління, почалася зі швидкого успіху римських військ на чолі з талановитим воєначальником Гнеем Доміцієм Корбулоном. Їм вдалося розбити сили, лояльні Трдату, звести на вірменський престол римського ставленика, Тиграна VI, після чого вони покинули країну. Успіху римлян сприяло в тому числі те, що парфянський цар Вологез I був зайнятий придушенням кількох повстань в самій Парфії. Однак як тільки ці повстання були придушені, парфяни звернули свою увагу на Вірменію та через кілька років безрезультатних кампаній змогли завдати римлянам важкої поразки в битві при Раделії.
Конфлікт за Вірменію незабаром після цього опинився в свого роду тупику та завершився формальним компромісом: відтепер вірменський престол займали парфянські князі з династії Аршакідів, але їх кандидатури повинні були затверджуватися римськими імператорами. Цей конфлікт став першим прямим зіткненням між Парфією та Римом з моменту розгрому Марка Лініція Красса в битві при Каррах і Марка Антонія, що відбулися понад 100 років тому, і був першим з безлічі воєн між Римом та іранськими правителями (Парфією, потім державою Сасанідів) за контроль над Великою Вірменією.
Примітки
- Bivar (1968), p. 85
- Bivar (1968), p. 80
Бібліографія
- Bivar, H.D.H (1968). The Political History of Iran under the Arsacids: Continuation of conflict with Rome over Armenia. У William Bayne Fisher, Ilya Gershevitch, Ehsan Yarshater, R. N. Frye, J. A. Boyle, Peter Jackson, Laurence Lockhart, Peter Avery, Gavin Hambly, Charles Melville (ред.). . Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 22 червня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimsko parfyanska vijna takozh Virmenska vijna vijna v 54 64 mizh Rimskoyu imperiyeyu ta Parfyanskim carstvom za kontrol nad Velikoyu Virmeniyeyu kolishnoyu bufernoyu derzhavoyu mizh cimi dvoma imperiyami Rimsko parfyanska vijna 54 64 Rimsko parfyanski vijni Mapa bojovih dij Mapa bojovih dij Data 58 63 roki Misce Velika Virmeniya Rezultat dinastiya Arshakidiv zajnyala tron Virmeniyi yak vasal Rimu Storoni Rimska imperiya Parfyanske carstvo Komanduvachi Gnej Domicij Korbulon Lucij Yunij Cezenij Pet Tigran VI Trdat I Vologez I Mapa 50 Parfyanskij vershnik Vologez I Z chasiv pravlinnya rimskogo imperatora Oktaviana Avgusta Velika Virmeniya faktichno bula kliyentskoyu derzhavoyu Rimu prote v 52 53 parfyanam vdalosya zatverditi na prestoli svogo stavlenika Trdata I Ci podiyi zbiglisya zi shodzhennyam na rimskij imperatorskij prestol Nerona i molodij imperator virishiv energijno vidreaguvati na nih Vijna yaka stala yedinoyu velikoyu zarubizhnoyu kampaniyeyu v period jogo pravlinnya pochalasya zi shvidkogo uspihu rimskih vijsk na choli z talanovitim voyenachalnikom Gneem Domiciyem Korbulonom Yim vdalosya rozbiti sili loyalni Trdatu zvesti na virmenskij prestol rimskogo stavlenika Tigrana VI pislya chogo voni pokinuli krayinu Uspihu rimlyan spriyalo v tomu chisli te sho parfyanskij car Vologez I buv zajnyatij pridushennyam kilkoh povstan v samij Parfiyi Odnak yak tilki ci povstannya buli pridusheni parfyani zvernuli svoyu uvagu na Virmeniyu ta cherez kilka rokiv bezrezultatnih kampanij zmogli zavdati rimlyanam vazhkoyi porazki v bitvi pri Radeliyi Konflikt za Virmeniyu nezabarom pislya cogo opinivsya v svogo rodu tupiku ta zavershivsya formalnim kompromisom vidteper virmenskij prestol zajmali parfyanski knyazi z dinastiyi Arshakidiv ale yih kandidaturi povinni buli zatverdzhuvatisya rimskimi imperatorami Cej konflikt stav pershim pryamim zitknennyam mizh Parfiyeyu ta Rimom z momentu rozgromu Marka Liniciya Krassa v bitvi pri Karrah i Marka Antoniya sho vidbulisya ponad 100 rokiv tomu i buv pershim z bezlichi voyen mizh Rimom ta iranskimi pravitelyami Parfiyeyu potim derzhavoyu Sasanidiv za kontrol nad Velikoyu Virmeniyeyu PrimitkiBivar 1968 p 85 Bivar 1968 p 80BibliografiyaBivar H D H 1968 The Political History of Iran under the Arsacids Continuation of conflict with Rome over Armenia U William Bayne Fisher Ilya Gershevitch Ehsan Yarshater R N Frye J A Boyle Peter Jackson Laurence Lockhart Peter Avery Gavin Hambly Charles Melville red Cambridge University Press ISBN 0 521 20092 X Arhiv originalu za 22 chervnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014