Римаренко Євген Якович (нар.7 грудня 1892, м. Каховка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія — пом. ?) — український військовик, сотник Армії УНР булавний старшина для доручень при Уповноваженому Уряду УНР при Головній Команді Військ Польських з 1 липня 1920 р.
Євген Якович Римаренко | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Сотник | |||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||
Народження | 7 грудня 1892 м. Каховка Дніпровський повіт, Таврійська губернія | ||||||||||||
Смерть | рік смерті невідомий | ||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||
Приналежність | УНР | ||||||||||||
Вид ЗС | Армія УНР | ||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||||||||||||
Командування | |||||||||||||
| |||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||
Українець. Православний. Закінчив Мелітопольську Реальну школу (1913 р.); Вступив юнаком в Олександрівську військову школу у Москві 30 листопада 1914 року, яку скінчив в ранзі прапорщика 1 травня 1915 р. зі старшинством 1 квітня 1915 року; скінчив ІІ курси Московського комерційного інституту. В ранг «підпоручика» підвищений 20 березня 1916 року. В ранг «поручика» підвищений 17 жовтня 1916 року. В ранг «штабс-капітана» підвищений 21 березня 1917 року за вислугу років.
Нагороди Російської імператорської армії за бойові заслуги:
— Орден св. Станіслава ІІІ і ІІ ступенів з мечами і бантом; — Орден св. Анни ІІІ ступеня з мечами і бантом і ІІ ступеня з мечами — Представлений до відзнаки св. Анни IV ступеня з написом «За храбрость»
З 12 травня по 30 липня 1914 року був молодшим старшиною в 20-му запасному пішому батальйоні в м. Курську. З 1 серпня 1914 року відправлений у Дієву Армію в 413 піший Порковський полк молодшим старшиною 7-ї роти. З 2 травня 1916 року командир сотні на законній підставі. З 18 квітня 1917 року — молодший старшина в 9-й роті. З 20 липня 1917 року — завідувач розвідки 104-ї пішої дивізії. Останнє звання у російській армії — завідувач розвідки 104-ї пішої дивізії в ранзі штабс-капітана. Брав участь в усіх боях та походах 413-го пішого Порковського полку з 30 жовтня 1915 по 20 листопада 1917 року.
В Армії УНР
У штабі Першої пішої Української дивізії з 5 серпня 1917 року в ранзі штабс-капітана на посаді завідувача розвідки дивізії. З 30 квітня 1918 року — командир 3-ї сотні 3-го кінного Житомирського полку. В червні місяці підвищений командиром 2-ї сотні 7-го Житомирського полку. З 5 серпня 1918 року командирований до Київської Інструкторської Школи Старшин. З 6 грудня 1918 року по 21 січня 1919 року в.о. начальника штабу 2-ї пішої Волинської дивізії. По 20 квітня 1919 року хворів на плямистий тиф у ІІ-му військовому шпиталі в м. Кам'янці. З 20 квітня по 30 серпня 1919 року — вартовий старшина на телеграфі Штадармії. З 30 серпня по 26 листопада 1919 року — старшина для доручень в оперативному відділі Штадармії. З 28 листопада 1919 року по 24 квітня 1920 року був інтернований у Польщі. З 24 квітня 1920 року по 5 червня 1920 року — старшина для доручень при Представництві Українського Генерального Штабу при Начальній Команді Войська Польського в Україні. Одружений. Сім'я станом на 16 вересня 1920 року проживала у м. Мелітополі Таврійської губернії.
Власноручно Євген Римаренко написав, що ці відомості може підтвердити: — картка послужного списку в справах Штабу Наддніпрянської Дієвої Армії; — посвідка перевірочної комісії в м. Ланцут ч. 289; — полковник Генерального Штабу М. Капустянський та полковник Н. Никонів;
В ЦДАВОУ також міститься характеристика на Євгена Римаренка, укладена уповноваженим Армії УНР Дмитріївим:
Знаючи сотника Римаренка від довшого часу як людину працьовиту, освічену і свідому своєї справи, яка окрім цього з самого початку бере участь в нашій національно-державній боротьбі за існування самостійної України. Зі свого боку вважаю, що він цілком заслуговує на всі військові привілеї, які йому можуть належати позакону. |
15/IX 1920.
Член Комісії полковник Никонів.
Нагороджений «Хрестом Симона Петлюри». Ім'я Євгена Римаренка міститься у реєстрі нагороджених цією відзнакою під № 767.
Джерела
- Павло Подобєд. Петлюрівський привіт з Каховки! 22.10.2010. Благодійна ініціатива «Героїка»
- ЦДАВОУ. Ф.10175, оп. 1, спр. 68, с. 114
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rimarenko Rimarenko Yevgen Yakovich nar 7 grudnya 1892 m Kahovka Dniprovskij povit Tavrijska guberniya pom ukrayinskij vijskovik sotnik Armiyi UNR bulavnij starshina dlya doruchen pri Upovnovazhenomu Uryadu UNR pri Golovnij Komandi Vijsk Polskih z 1 lipnya 1920 r Yevgen Yakovich Rimarenko SotnikZagalna informaciyaNarodzhennya7 grudnya 1892 1892 12 07 m Kahovka Dniprovskij povit Tavrijska guberniyaSmertrik smerti nevidomijVijskova sluzhbaPrinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviPersha svitova vijna Ukrayinsko radyanska vijnaKomanduvannyaKomandir 3 yi sotni 3 go kinnogo Zhitomirskogo polku30 kvitnya 1918 5 serpnya 1918 V o Nachalnika shtabu 2 yi pishoyi Volinskoyi diviziyi6 grudnya 1918 21 sichnya 1919 Bulavnij starshina dlya doruchen pri Predstavnictvi Ukrayinskogo Generalnogo Shtabu pri Nachalnij Komandi Vojska Polskogo v Ukrayini24 kvitnya 1920 5 chervnya 1920Nagorodi ta vidznakiHrest Simona Petlyuri Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Orden Svyatoyi Anni 4 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaPersha Svitova VijnaUkrayinec Pravoslavnij Zakinchiv Melitopolsku Realnu shkolu 1913 r Vstupiv yunakom v Oleksandrivsku vijskovu shkolu u Moskvi 30 listopada 1914 roku yaku skinchiv v ranzi praporshika 1 travnya 1915 r zi starshinstvom 1 kvitnya 1915 roku skinchiv II kursi Moskovskogo komercijnogo institutu V rang pidporuchika pidvishenij 20 bereznya 1916 roku V rang poruchika pidvishenij 17 zhovtnya 1916 roku V rang shtabs kapitana pidvishenij 21 bereznya 1917 roku za vislugu rokiv Nagorodi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi za bojovi zaslugi Orden sv Stanislava III i II stupeniv z mechami i bantom Orden sv Anni III stupenya z mechami i bantom i II stupenya z mechami Predstavlenij do vidznaki sv Anni IV stupenya z napisom Za hrabrost Z 12 travnya po 30 lipnya 1914 roku buv molodshim starshinoyu v 20 mu zapasnomu pishomu bataljoni v m Kursku Z 1 serpnya 1914 roku vidpravlenij u Diyevu Armiyu v 413 pishij Porkovskij polk molodshim starshinoyu 7 yi roti Z 2 travnya 1916 roku komandir sotni na zakonnij pidstavi Z 18 kvitnya 1917 roku molodshij starshina v 9 j roti Z 20 lipnya 1917 roku zaviduvach rozvidki 104 yi pishoyi diviziyi Ostannye zvannya u rosijskij armiyi zaviduvach rozvidki 104 yi pishoyi diviziyi v ranzi shtabs kapitana Brav uchast v usih boyah ta pohodah 413 go pishogo Porkovskogo polku z 30 zhovtnya 1915 po 20 listopada 1917 roku V Armiyi UNRU shtabi Pershoyi pishoyi Ukrayinskoyi diviziyi z 5 serpnya 1917 roku v ranzi shtabs kapitana na posadi zaviduvacha rozvidki diviziyi Z 30 kvitnya 1918 roku komandir 3 yi sotni 3 go kinnogo Zhitomirskogo polku V chervni misyaci pidvishenij komandirom 2 yi sotni 7 go Zhitomirskogo polku Z 5 serpnya 1918 roku komandirovanij do Kiyivskoyi Instruktorskoyi Shkoli Starshin Z 6 grudnya 1918 roku po 21 sichnya 1919 roku v o nachalnika shtabu 2 yi pishoyi Volinskoyi diviziyi Po 20 kvitnya 1919 roku hvoriv na plyamistij tif u II mu vijskovomu shpitali v m Kam yanci Z 20 kvitnya po 30 serpnya 1919 roku vartovij starshina na telegrafi Shtadarmiyi Z 30 serpnya po 26 listopada 1919 roku starshina dlya doruchen v operativnomu viddili Shtadarmiyi Z 28 listopada 1919 roku po 24 kvitnya 1920 roku buv internovanij u Polshi Z 24 kvitnya 1920 roku po 5 chervnya 1920 roku starshina dlya doruchen pri Predstavnictvi Ukrayinskogo Generalnogo Shtabu pri Nachalnij Komandi Vojska Polskogo v Ukrayini Odruzhenij Sim ya stanom na 16 veresnya 1920 roku prozhivala u m Melitopoli Tavrijskoyi guberniyi Vlasnoruchno Yevgen Rimarenko napisav sho ci vidomosti mozhe pidtverditi kartka posluzhnogo spisku v spravah Shtabu Naddnipryanskoyi Diyevoyi Armiyi posvidka perevirochnoyi komisiyi v m Lancut ch 289 polkovnik Generalnogo Shtabu M Kapustyanskij ta polkovnik N Nikoniv V CDAVOU takozh mistitsya harakteristika na Yevgena Rimarenka ukladena upovnovazhenim Armiyi UNR Dmitriyivim Znayuchi sotnika Rimarenka vid dovshogo chasu yak lyudinu pracovitu osvichenu i svidomu svoyeyi spravi yaka okrim cogo z samogo pochatku bere uchast v nashij nacionalno derzhavnij borotbi za isnuvannya samostijnoyi Ukrayini Zi svogo boku vvazhayu sho vin cilkom zaslugovuye na vsi vijskovi privileyi yaki jomu mozhut nalezhati pozakonu 15 IX 1920 Chlen Komisiyi polkovnik Nikoniv Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri Im ya Yevgena Rimarenka mistitsya u reyestri nagorodzhenih ciyeyu vidznakoyu pid 767 DzherelaPavlo Podobyed Petlyurivskij privit z Kahovki 22 10 2010 Blagodijna iniciativa Geroyika CDAVOU F 10175 op 1 spr 68 s 114 Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3