Віктор Григорович Рибаков рос Виктор Григорьевич Рыбаков 28 травня 1956 радянський російський боксер призер Олімпійських

Віктор Григорович Рибаков (рос. Виктор Григорьевич Рыбаков; 28 травня 1956) — радянський російський боксер, призер Олімпійських ігор, триразовий чемпіон Європи серед аматорів. Заслужений майстер спорту СРСР (1977).

Віктор Рибаков
Загальна інформація
Громадянство	СРСР→ Росія
Народився	28 травня 1956(1956-05-28) (68 років) Магадан
Вагова категорія	легша напівлегка легка
Зріст	167

Спортивні медалі
Представник СРСР
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза	Монреаль 1976
Бронза	Москва 1980
Чемпіонат Європи
Золото		до 54 кг
Бронза		до 57 кг
Золото		до 57 кг
Золото		до 60 кг
Кубок світу з боксу
Срібло	Нью-Йорк 1979	до 57 кг
Срібло	Монреаль 1981	до 60 кг

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рибаков.

Аматорська кар'єра

1974 року став чемпіоном Європи серед юніорів.

На чемпіонаті Європи 1975 став чемпіоном у легшій вазі.

У 1/8 фіналу переміг Альдо Косентіно (Франція) — KO 1
У чвертьфіналі переміг Кемаля Сонунура (Туреччина) — 5-0
У півфіналі переміг (Чехословаччина) — 5-0
У фіналі переміг Цачо Андрейковськи (Болгарія) — 3-2

На Олімпійських іграх 1976 завоював бронзову медаль.

У 1/16 фіналу пройшов без бою Альфреда Сіаме (Замбія)
У 1/8 фіналу переміг Хітосі Ішагакі (Японія) — 5-0
У чвертьфіналі переміг Стефана Фьорстера (НДР) — 3-2
У півфіналі програв Чарльзу Муні (США) — 1-4

На чемпіонаті Європи 1977 завоював бронзову медаль у напівлегкій вазі.

У 1/8 фіналу переміг Братислава Рістича (Югославія) — 5-0
У чвертьфіналі переміг Френсіса Тріппа (Франція) — 5-0
У півфіналі програв Ріхарду Новаковському (НДР) — 1-4

На чемпіонаті світу 1978 переміг Вершафта Сатурнгруна (Таїланд) і Цачо Андрейковськи (Болгарія), а у чвертьфіналі програв Братиславу Рістичу (Югославія).

На чемпіонаті Європи 1979 став чемпіоном.

У 1/8 фіналу переміг Майкла Голмса (Ірландія) — 5-0
У чвертьфіналі переміг Руді Фінка (НДР) — 4-1
У півфіналі переміг Казімежа Пшибильського (Польща) — RSCI 3
У фіналі переміг Цачо Андрейковськи (Болгарія) — KO 1

На I Кубку світу з боксу 1979 року переміг Кім Бьон Джин (Південна Корея), програв Бернарду Тейлору (США) і отримав срібну медаль.

На Олімпійських іграх 1980 завоював бронзову медаль.

У 1/16 фіналу переміг Даніеля Лондаса (Франція) — 5-0
У 1/8 фіналу переміг Пітера Генлона (Велика Британія) — 5-0
У чвертьфіналі переміг Цачо Андрейковськи (Болгарія) — 4-1
У півфіналі програв Руді Фінку (НДР) — 1-4

На чемпіонаті Європи 1981 став чемпіоном у легкій вазі.

У 1/16 фіналу переміг Манфреда Фінденіга (Австралія) — 5-0
У 1/8 фіналу переміг (ФРН) — 5-0
У чвертьфіналі переміг Йордана Лесова (Болгарія) — 5-0
У півфіналі переміг (Фінляндія) — RSCI 2
У фіналі переміг (Італія) — 5-0

На Кубку світу 1981 переміг Хюн Ю Лі (Південна Корея) та (Венесуела), програв Анхелю Еррера Вера (Куба) і отримав срібну медаль.

Після завершення виступів

1982 року у віці 26 років у званні капітана Радянської Армії став старшим тренером команди боксерів Групи радянських військ у Німеччині.

1985 року засуджений до шести років ув'язнення в колонії суворого режиму за валютні операції і позбавлений звання «Заслужений майстер спорту СРСР». За зразкову поведінку 1988 року отримав умовно-дострокове звільнення.

2001 року отримав посаду віце-президента Федерації боксу Росії, а пізніше знову зайнявся тренерством.

Посилання

Рибаков на сайті olympedia
Результати змагань на amateur-boxing.strefa