Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Музей музичних інструментів імені Икиласа музей народних музичних інструментів розташований у в Алмати Казахстан Музей м

Республіканський музей музичних інструментів імені Ікиласа

Республіканський музей музичних інструментів імені Ікиласа

Музей музичних інструментів імені Икиласа — музей народних музичних інструментів, розташований у в Алмати, Казахстан.

Музей музичних інструментів імені Икиласа image Будівля музею43°15′33″ пн. ш. 76°57′24″ сх. д. / 43.25942500002777535° пн. ш. 76.95685700002778162° сх. д. / 43.25942500002777535; 76.95685700002778162Координати: 43°15′33″ пн. ш. 76°57′24″ сх. д. / 43.25942500002777535° пн. ш. 76.95685700002778162° сх. д. / 43.25942500002777535; 76.95685700002778162Типнаціональний і dКраїнаimage КазахстанСтильпсевдоросійський стильЗасновано1 серпня 1980 рокуВідкрито1980
image
image
Республіканський музей музичних інструментів імені Ікиласа (Казахстан)
image Республіканський музей музичних інструментів імені Ікиласа у Вікісховищі

Історія музею

«Республіканський музей казахських народних музичних інструментів Казахської РСР» було організовано 1980 року Постановою Ради Міністрів Казахської РСР від 1 серпня 1980 року. Відкриття музею відбулося 24 квітня 1981 року. У фондах нового музею налічувалося понад 400 одиниць зберігання та понад 40 типів та різновидів казахських народних музичних інструментів. Початковим місцем, де розташовувався музей, була історична двоповерхова будівля колишнього , на вулиці Панфілова будинок 99 кут Жибек Жоли.

З метою популяризації народної музичної культури у 1981 році при музеї було створено фольклорно-етнографічний ансамбль «Сазген».

У 1983 році музей переїжджає в будівлю колишнього Будинку офіцерських зборів на вулиці Зенкова 24, де і розташовується до сьогодні.

Приміщення музею було збудовано у 1908 році, і для себе вважається оригінальною пам'яткою архітектури, історії та культури республіканського значення.

Будівлю збудовано у стилі давньоруської архітектури, споруджено за проектом відомого архітектора . Музей є одним із небагатьох, що зберігся з вєрненських часів.

11 березня 1990 року уряд Казахської РСР ухвалив рішення присвоїти музею ім'я  — казахського народного композитора-кюйші, кобизиста, одного із засновників школи кобиза.

У 2012 році «Республіканський музей казахських народних музичних інструментів імені Икиласа» було передано з республіканської власності та управління Міністерства культури РК у комунальну власність акимату м. Алмати. Після чого Управління культури акимату перейменувало музей, з назви зникли слова «Республіканський» та «казахський».

У 2012—2013 роках у музеї проведено капітальну реконструкцію, замість необхідної реставрації будівель, що є Пам'ятками архітектури. Під час реконструкції повністю було змінено та втрачено внутрішній історичний інтер'єр будівлі.

Експозиція музею

image
Жетиген в експозиції музею

У музеї експонуються музичні інструменти видатних виконавців минулого співаків-імпровізаторів та композиторів Абая, Біржана, Курмангази, Махамбета, Шашу-бая, Діни, Казангапа, Нартая, Кенена, Сейтека, Мурин-жирау, Кизил-жирау, Жамбула, Больтирик-Жирау, А. Жубанова, О. Кашаубаєва, А. Хасенова, Д. Миктибаєва та багатьох інших.

Музей музичних інструментів складається з кількох залів:

  • Витоки народної музики — історія музичних інструментів тюркських народів
  • Зал духових та ударно-шумових інструментів — розповідає про такі інструменти, як , , , , , та
  • Зал майстрів — інструменти-призери першого Республіканського конкурсу майстрів вз виготовлення інструментів «Аниз домбиру»
  • Зал кобизу
  • Зал музичних інструментів тюркських народів — 27 музичних інструментів 14 тюркомовних країн
  • Зал музичних інструментів народів світу — 81 музичний інструмент із 27 країн світу

Будівля музею

Будівлю збудовано у 1908 році. Автором проекту став архітектор , що виконав будинок у російському стилі — з використанням в обробці деталей староруського дерев'яного зодчества.

У 1913 році будинок використовувався як виставковий павільйон першої сільськогосподарської та промислової виставки Семиріччя.

З 1918 по 1926 роки — поштово-телеграфна контора.

У 1927—1929 роках — кінотеатр «Червона Зірка».

У роки Німецько-радянської війни тут виступали творчі колективи евакуйованих радянських театрів сатири, муз. комедії, оперети, за участю Р. Зеленої, А. Райкіна, Н. Рубан.

Потім Окружний будинок офіцерів Середньоазіатського військового округу.

У 1980—1982 роках у будівлі розташовувався «Республіканський театр ляльок».

З 1983 року в будівлі розташовується «Республіканський музей казахських народних музичних інструментів Казахської РСР» (із 2012 року «Музей народних музичних інструментів імені Икиласа»).

Архітектура

Прямокутна у плані, дерев'яна, обшита тесом будівля є теремом. Вікна — високі, тристулкові, прямокутні, рясно обрамлені різьбленими лиштвами; фасади декоровані накладним дерев'яним різьбленням. Об'ємно-планувальне рішення тривісне, виділене на головному фасаді ризалітами. Центральний ризаліт акцентований двоярусним шатровим завершенням, з ошатно оформленими різьбленими лиштвами слухових вікон. Верхній ярус — наскрізний, із чотирисхилим покриттям покрівлі, що спирається на різьблені стовпчики. Бічні ризаліти мають односхилий металеву покрівлю. Головний вхід підкреслено кілеподібним високим козирком ґанку, що спирається на різьблені стійки. У верхньому ярусі баштового об'єму використано невеликі квадратні вікна. Горищні вікна мають кілеподібне завершення.

Під час реконструкції 1979 року в дерев'яне різьблення були додані казахські національні візерунки: «агаш» — дерево життя, «шинжара» — хвилі, що біжать, «узилмес» — стебло, що в'ється, «откизбе» — рогоподібний завиток.

Статус пам'ятки

4 квітня 1979 року рішенням виконавчого комітету Алма-Атинської міської Ради народних депутатів будівля «Будинку офіцерів» (на той момент) набула статусу Пам'ятки історії та культури і була взята під охорону держави.

26 січня 1982 року будинок (на той час Республіканського лялькового театру) було включено до республіканського значення Казахської РСР.

25 листопада 1993 року став частиною . На території заповідника заборонено нове будівництво. Реконструкція об'єктів можлива виключно з дозволу Міністерства культури Казахстану.

27 вересня 2006 року аким міста Імангалі Тасмагамбетов видав постанову, якою пропонував Уряду РК виключити будівлю музею (вул. Пролетарська 24) із Державного списку пам'яток історії та культури м. Алмати як пам'ятку місцевого значення. Ця постанова була відхилена, оскільки будівля була Пам'яткою історії та культури республіканського значення з 1982 року.

Управління

До розпаду СРСР музеєм керувало Міністерство культури Казахської РСР. Потім перебував у республіканському віданні та керувало Міністерство культури Республіки Казахстан. Потім у 2012 році був виведений із республіканського управління Міністерства культури та переданий до комунального відання Управління культури акимату м. Алмати.

Примітки

  1. Алма-Ата. Энциклопедия / Гл. ред. Козыбаев М. К. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1983. — С. 373. — 60000 прим.
  2. Музей казахских народных музыкальных инструментов. оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  3. История музея. оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  4. Vox Populi (11 грудня 2015). Место: Музей казахских народных музыкальных инструментов | VOXPOPULI (ru-RU) . оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  5. В Алматы заново открылся музей казахских музыкальных инструментов[недоступне посилання]
  6. Достопримечательности г. Алматы. Музей музыкальных инструментов. оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  7. Здание музея в цифрах и фактах. оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
  8. Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР республиканского значения». Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 5 жовтня 2001.
  9. Достопримечательности г. Алматы. Дом офицерского собрания. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 24 січня 2019.
  10. Решение Исполнительного комитета Алма-Атинского городского Совета народных депутатов от 4 апреля 1979 года № 139 «Об утверждении списка памятников истории и культуры города Алма-Аты». оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 17 січня 2019.
  11. Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР республиканского значения». Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
  12. Постановление Кабинета Министpов Республики Казахстана от 25 ноябpя 1993 г. N 1182 «Об организации Алматинского государственного историко-архитектурного и мемориального заповедника». Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 17 січня 2019.
  13. Памятники, рекомендуемые к исключению из Государственного списка памятников истории и культуры г. Алматы. Постановление акимата города Алматы от 27 сентября 2006 года № 6/1139. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 26 вересня 2006.

Посилання

  • МІСЦЕ: МУЗЕЙ КАЗАХСЬКИХ НАРОДНИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muzej muzichnih instrumentiv imeni Ikilasa muzej narodnih muzichnih instrumentiv roztashovanij u v Almati Kazahstan Muzej muzichnih instrumentiv imeni IkilasaBudivlya muzeyu43 15 33 pn sh 76 57 24 sh d 43 25942500002777535 pn sh 76 95685700002778162 sh d 43 25942500002777535 76 95685700002778162 Koordinati 43 15 33 pn sh 76 57 24 sh d 43 25942500002777535 pn sh 76 95685700002778162 sh d 43 25942500002777535 76 95685700002778162Tipnacionalnij i dKrayina KazahstanStilpsevdorosijskij stilZasnovano1 serpnya 1980 rokuVidkrito1980Respublikanskij muzej muzichnih instrumentiv imeni Ikilasa Kazahstan Respublikanskij muzej muzichnih instrumentiv imeni Ikilasa u VikishovishiIstoriya muzeyu Respublikanskij muzej kazahskih narodnih muzichnih instrumentiv Kazahskoyi RSR bulo organizovano 1980 roku Postanovoyu Radi Ministriv Kazahskoyi RSR vid 1 serpnya 1980 roku Vidkrittya muzeyu vidbulosya 24 kvitnya 1981 roku U fondah novogo muzeyu nalichuvalosya ponad 400 odinic zberigannya ta ponad 40 tipiv ta riznovidiv kazahskih narodnih muzichnih instrumentiv Pochatkovim miscem de roztashovuvavsya muzej bula istorichna dvopoverhova budivlya kolishnogo na vulici Panfilova budinok 99 kut Zhibek Zholi Z metoyu populyarizaciyi narodnoyi muzichnoyi kulturi u 1981 roci pri muzeyi bulo stvoreno folklorno etnografichnij ansambl Sazgen U 1983 roci muzej pereyizhdzhaye v budivlyu kolishnogo Budinku oficerskih zboriv na vulici Zenkova 24 de i roztashovuyetsya do sogodni Primishennya muzeyu bulo zbudovano u 1908 roci i dlya sebe vvazhayetsya originalnoyu pam yatkoyu arhitekturi istoriyi ta kulturi respublikanskogo znachennya Budivlyu zbudovano u stili davnoruskoyi arhitekturi sporudzheno za proektom vidomogo arhitektora Muzej ye odnim iz nebagatoh sho zberigsya z vyernenskih chasiv 11 bereznya 1990 roku uryad Kazahskoyi RSR uhvaliv rishennya prisvoyiti muzeyu im ya kazahskogo narodnogo kompozitora kyujshi kobizista odnogo iz zasnovnikiv shkoli kobiza U 2012 roci Respublikanskij muzej kazahskih narodnih muzichnih instrumentiv imeni Ikilasa bulo peredano z respublikanskoyi vlasnosti ta upravlinnya Ministerstva kulturi RK u komunalnu vlasnist akimatu m Almati Pislya chogo Upravlinnya kulturi akimatu perejmenuvalo muzej z nazvi znikli slova Respublikanskij ta kazahskij U 2012 2013 rokah u muzeyi provedeno kapitalnu rekonstrukciyu zamist neobhidnoyi restavraciyi budivel sho ye Pam yatkami arhitekturi Pid chas rekonstrukciyi povnistyu bulo zmineno ta vtracheno vnutrishnij istorichnij inter yer budivli Ekspoziciya muzeyuZhetigen v ekspoziciyi muzeyu U muzeyi eksponuyutsya muzichni instrumenti vidatnih vikonavciv minulogo spivakiv improvizatoriv ta kompozitoriv Abaya Birzhana Kurmangazi Mahambeta Shashu baya Dini Kazangapa Nartaya Kenena Sejteka Murin zhirau Kizil zhirau Zhambula Boltirik Zhirau A Zhubanova O Kashaubayeva A Hasenova D Miktibayeva ta bagatoh inshih Muzej muzichnih instrumentiv skladayetsya z kilkoh zaliv Vitoki narodnoyi muziki istoriya muzichnih instrumentiv tyurkskih narodiv Zal duhovih ta udarno shumovih instrumentiv rozpovidaye pro taki instrumenti yak ta Zal majstriv instrumenti prizeri pershogo Respublikanskogo konkursu majstriv vz vigotovlennya instrumentiv Aniz dombiru Zal kobizu Zal muzichnih instrumentiv tyurkskih narodiv 27 muzichnih instrumentiv 14 tyurkomovnih krayin Zal muzichnih instrumentiv narodiv svitu 81 muzichnij instrument iz 27 krayin svituBudivlya muzeyuBudivlyu zbudovano u 1908 roci Avtorom proektu stav arhitektor sho vikonav budinok u rosijskomu stili z vikoristannyam v obrobci detalej staroruskogo derev yanogo zodchestva U 1913 roci budinok vikoristovuvavsya yak vistavkovij paviljon pershoyi silskogospodarskoyi ta promislovoyi vistavki Semirichchya Z 1918 po 1926 roki poshtovo telegrafna kontora U 1927 1929 rokah kinoteatr Chervona Zirka U roki Nimecko radyanskoyi vijni tut vistupali tvorchi kolektivi evakujovanih radyanskih teatriv satiri muz komediyi opereti za uchastyu R Zelenoyi A Rajkina N Ruban Potim Okruzhnij budinok oficeriv Serednoaziatskogo vijskovogo okrugu U 1980 1982 rokah u budivli roztashovuvavsya Respublikanskij teatr lyalok Z 1983 roku v budivli roztashovuyetsya Respublikanskij muzej kazahskih narodnih muzichnih instrumentiv Kazahskoyi RSR iz 2012 roku Muzej narodnih muzichnih instrumentiv imeni Ikilasa Arhitektura Pryamokutna u plani derev yana obshita tesom budivlya ye teremom Vikna visoki tristulkovi pryamokutni ryasno obramleni rizblenimi lishtvami fasadi dekorovani nakladnim derev yanim rizblennyam Ob yemno planuvalne rishennya trivisne vidilene na golovnomu fasadi rizalitami Centralnij rizalit akcentovanij dvoyarusnim shatrovim zavershennyam z oshatno oformlenimi rizblenimi lishtvami sluhovih vikon Verhnij yarus naskriznij iz chotirishilim pokrittyam pokrivli sho spirayetsya na rizbleni stovpchiki Bichni rizaliti mayut odnoshilij metalevu pokrivlyu Golovnij vhid pidkresleno kilepodibnim visokim kozirkom ganku sho spirayetsya na rizbleni stijki U verhnomu yarusi bashtovogo ob yemu vikoristano neveliki kvadratni vikna Gorishni vikna mayut kilepodibne zavershennya Pid chas rekonstrukciyi 1979 roku v derev yane rizblennya buli dodani kazahski nacionalni vizerunki agash derevo zhittya shinzhara hvili sho bizhat uzilmes steblo sho v yetsya otkizbe rogopodibnij zavitok Status pam yatki 4 kvitnya 1979 roku rishennyam vikonavchogo komitetu Alma Atinskoyi miskoyi Radi narodnih deputativ budivlya Budinku oficeriv na toj moment nabula statusu Pam yatki istoriyi ta kulturi i bula vzyata pid ohoronu derzhavi 26 sichnya 1982 roku budinok na toj chas Respublikanskogo lyalkovogo teatru bulo vklyucheno do respublikanskogo znachennya Kazahskoyi RSR 25 listopada 1993 roku stav chastinoyu Na teritoriyi zapovidnika zaboroneno nove budivnictvo Rekonstrukciya ob yektiv mozhliva viklyuchno z dozvolu Ministerstva kulturi Kazahstanu 27 veresnya 2006 roku akim mista Imangali Tasmagambetov vidav postanovu yakoyu proponuvav Uryadu RK viklyuchiti budivlyu muzeyu vul Proletarska 24 iz Derzhavnogo spisku pam yatok istoriyi ta kulturi m Almati yak pam yatku miscevogo znachennya Cya postanova bula vidhilena oskilki budivlya bula Pam yatkoyu istoriyi ta kulturi respublikanskogo znachennya z 1982 roku UpravlinnyaDo rozpadu SRSR muzeyem keruvalo Ministerstvo kulturi Kazahskoyi RSR Potim perebuvav u respublikanskomu vidanni ta keruvalo Ministerstvo kulturi Respubliki Kazahstan Potim u 2012 roci buv vivedenij iz respublikanskogo upravlinnya Ministerstva kulturi ta peredanij do komunalnogo vidannya Upravlinnya kulturi akimatu m Almati PrimitkiAlma Ata Enciklopediya Gl red Kozybaev M K Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1983 S 373 60000 prim Muzej kazahskih narodnyh muzykalnyh instrumentov originalu za 6 veresnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Istoriya muzeya originalu za 19 serpnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Vox Populi 11 grudnya 2015 Mesto Muzej kazahskih narodnyh muzykalnyh instrumentov VOXPOPULI ru RU originalu za 22 lipnya 2021 Procitovano 22 lipnya 2021 V Almaty zanovo otkrylsya muzej kazahskih muzykalnyh instrumentov nedostupne posilannya Dostoprimechatelnosti g Almaty Muzej muzykalnyh instrumentov originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Zdanie muzeya v cifrah i faktah originalu za 19 sichnya 2019 Procitovano 17 sichnya 2019 Postanovlenie Soveta Ministrov Kazahskoj SSR ot 26 yanvarya 1982 goda 38 O pamyatnikah istorii i kultury Kazahskoj SSR respublikanskogo znacheniya Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 5 zhovtnya 2001 Dostoprimechatelnosti g Almaty Dom oficerskogo sobraniya Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 24 sichnya 2019 Reshenie Ispolnitelnogo komiteta Alma Atinskogo gorodskogo Soveta narodnyh deputatov ot 4 aprelya 1979 goda 139 Ob utverzhdenii spiska pamyatnikov istorii i kultury goroda Alma Aty originalu za 12 listopada 2018 Procitovano 17 sichnya 2019 Postanovlenie Soveta Ministrov Kazahskoj SSR ot 26 yanvarya 1982 goda 38 O pamyatnikah istorii i kultury Kazahskoj SSR respublikanskogo znacheniya Arhiv originalu za 21 sichnya 2013 Procitovano 15 sichnya 2013 Postanovlenie Kabineta Ministpov Respubliki Kazahstana ot 25 noyabpya 1993 g N 1182 Ob organizacii Almatinskogo gosudarstvennogo istoriko arhitekturnogo i memorialnogo zapovednika Arhiv originalu za 29 travnya 2014 Procitovano 17 sichnya 2019 Pamyatniki rekomenduemye k isklyucheniyu iz Gosudarstvennogo spiska pamyatnikov istorii i kultury g Almaty Postanovlenie akimata goroda Almaty ot 27 sentyabrya 2006 goda 6 1139 Arhiv originalu za 31 sichnya 2019 Procitovano 26 veresnya 2006 PosilannyaMISCE MUZEJ KAZAHSKIH NARODNIH MUZIChNIH INSTRUMENTIV

Дата публікації:
Топ