Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Рене Ґруссе фр René Grousset 5 вересня 1885 Обе Гар 12 вересня 1952 Париж французький орієнталіст та історик мистецтва ч

Рене Груссе

Рене Груссе

Рене Ґруссе (фр. René Grousset; 5 вересня 1885, Обе (Гар) — 12 вересня 1952, Париж) — французький орієнталіст та історик мистецтва, член Французької академії.

Рене Ґруссе
фр. René Grousset
image
Ім'я при народженніфр. René Jean François Marie Grousset
Народився5 вересня 1885(1885-09-05)[1][2][…]
Обе, Гар
Помер12 вересня 1952(1952-09-12)[1][2][…](67 років)
VIII округ Парижа, Париж, Франція
Похованняцвинтар Монпарнас
Країнаimage Франція
Діяльністьмистецтвознавець, історик, куратор
Alma materУніверситет Монпельє
ЗакладНаціональний музей східних мистецтв Ґіме
École Libre des Sciences Politiques[d]
d
Лувр
Музей Чернускі
Посадаd, d і d
Членствоd
Французька академія
d
ВійнаПерша світова війна
Батькоd
Нагороди
image image image image image

d (1935)

d (1930)

d (1939)

d (1939)

d (1930)

d (1944)

image Роботи у Вікіджерелах
image Рене Ґруссе у Вікісховищі

Біографія

Син Луї Ксав'є Рене Ґруссе (1860—1885), викладача на факультеті словесності в університеті Гренобля, і Анни Марі Терези Констанс Манс (1860—?).

Дитинство провів у Жеводані у діда, Марі Рене Октава Ґруссе (1852—1916), землевласника та багаторічного сільського мера. Отримавши в Монпельє диплом історика та географа, він вирушив до Парижа, де 1912 року став редактором у дирекції Художніх мистецтв, у відділенні архітектури Поля Леона. Потім став керівником відділення; паралельно з адміністративною роботою підготував до 1914 свою першу наукову працю: «Історію Азії», видану 1922 року. Вже тоді Ґруссе визначив головну мету своєї наукової діяльності — донести до освіченої публіки новітні досягнення орієнталістики.

Під час Першої світової війни служив сержантом у 81-му піхотному полку. 5 березня 1915 року під час Першої Шампанської битви був тяжко поранений у бою, очолюючи своє відділення при штурмі зміцнення Босежур (поблизу Перт-ле-Юрлю в департаменті Марна). Після цього поранення вже не міг повернутися до бойових дій, і закінчив війну як санітар.

Після війни опублікував свою «Історію Азії», а 1924 року випустив книгу «Пробудження Азії». 1925 року отримав посаду охоронця національних музеїв і був спрямований на роботу в музей Ґімі як заступник зберігача. 1928 року став викладачем у Школі Лувру на катедрі індіаністики. У 30-ті роки публікував статті про експонати музейної колекції, а також видав книги «Історія Далекого Сходу», «Цивілізації Сходу» та «Слідами Будди». Співпрацював у групі вчених, яку очолювали Луї Альфан та Філіпп Саньяк, яка займалася видавничим проєктом «Народи та Цивілізації». 1933 року був призначений хранителем музею Чернускі.

У 1934—1936 опублікував свою головну наукову працю, «Історію хрестових походів та Єрусалимського королівства франків», що отримала від Французької академії Велику премію Гобера. Ця тритомна монографія (близько 2 800 сторінок), хоч і була цілком резонно критикована за суттєві недоліки методології, досі залишається неперевершеною за широтою охоплення матеріалу та фактологічних подробиць.

1938 року вийшло перше видання «Імперії степів», яке в узагальненому вигляді представило західному читачеві історію кочових державних утворень на території євразійських степів, від часів гунів до втрати незалежності монгольськими ханствами в XVII—XVIII століттях.

Найбільш активний період діяльності припав на час Другої світової війни та повоєнні роки. 1941 Ґруссе став викладачем у Школі живих східних мов, 1944 зберігачем музею Гіме, 1945 професором у Школі Заморської Франції, 1946 редактором «Journal asiatique». Членство в Раді національних музеїв, керівництво дирекціями двох музеїв та викладацька діяльність залишали мало часу для наукової роботи, проте, 1947 року на додаток до «Хрестових походів» було видано «Історію Вірменії до 1071 року».

16 лютого 1946 разом з Ернестом Сейєром, Жаном Таро, Октавом Обрі та Робером д'Аркуром Ґруссе був обраний до членів Французької академії. Це групове обрання покликане заповнити крісла, що залишилися вакантними з часу окупації. 30 січня 1947 року був прийнятий до складу академії Анрі Бордо.

У повоєнні роки написав дві історико-філософські роботи: «Підсумок Історії» та «Носові постаті», присвячені роздумам про еволюцію людського суспільства, становлення філософії та місце людини в історії.

Наукова творчість Ґруссе оцінюється сучасними дослідниками неоднозначно. Відомий медієвіст П'єр Обе, що спеціалізується на темі хрестових походів, визнаючи, що Рене Ґруссе був найбільшим французьким орієнталістом свого часу і людиною величезної ерудиції, пише, що «його точку зору було сильно відзначено колоніалістською утопією, що панувала в 1920-30-х коли він створював своє opus magnum».

Твори

  • Histoire de l'Asie (Історія Азії). — P.: Crès, 1921—1922
    • TI L'Orient
    • T. ІІ. L'Inde et la Chine
    • T. ІІІ. Le nond mongol, le Japon
  • Histoire de la philosophie orientale. Inde, Chine, Japon (Історія східної філософії. Індія, Китай, Японія). — P.: Nouvelle Librairie nationale, 1923
  • Le Réveil de l'Asie. L'impérialisme britannique et la révolte des peoples (Пробудження Азії. Британський імперіалізм та повстання народів). — P.: Plon, 1924
  • Histoire de l'Extrême-Orient (Історія Далекого Сходу). — P.: Geuthnsr, 1929
  • Sur les traces du Bouddha (Слідами Будди). — P.: Pion, 1929
  • Les Civilisations de l'Orient (Цивілізації Сходу). — P.: Crès, 1929—1930
    • TI L'Orient
    • T. ІІ. L'Inde
    • T. ІІІ. La Chine
    • T. IV. Le Japon
  • Philosophies indiennes. Les systèmes, 2 Vol. (Індійські філософії. Системи). — P.: Desclée De Brouwer, 1931
  • Histoire des Croisades et du Royaume Franc de Jérusalem (Історія хрестових походів та Єрусалимського королівства франків). — P.: Pion, 1934—1936, ré-édité P.: Perrin, 1991,
    • TI Anarchie Musulmane et la Monarchie Franque
    • T. ІІ. Monarchie Franque та Monarchie Musulmane. L'Equilibre
    • T. ІІІ. Monarchie Musulmane et Anarchie Franque
  • L'Empire des steppes, Attila, Gengis-Khan, Tamerlan (Імперія степів: Аттіла, Чингісхан, Тамерлан). — P.: Payot, 1938
  • L'Épopée des Croisades (Епопея хрестових походів). — P.: Plon, 1939.
  • L'Empire mongol (Монгольська імперія), E. de Boccard, 1941
  • Histoire de la Chine (Історія Китаю). — P.: Fayard, 1942
  • Le Conquérant du monde: Vie de Gengis-Khan (Підкорювач світу: Життя Чингісхана). — P.: Albin Michel, 1944
  • Bilan de l'Histoire (Підсумок Історії). — P.: Pion, 1946
  • Histoire de l'Arménie des origines à 1071 (Історія Вірменії з найдавніших часів до 1071). — P.: Payot, 1947
  • L'Empire du Levant (Імперія Леванта). — P.: Payot, 1949
  • Figures de Proue (Носові фігури). — P.: Pion, 1949
  • La Chine et son art (Китай та його мистецтво). — P.: Pion, 1951
  • L'Homme et son histoire (Людина та її історія). — P.: Pion, 1954

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Auboyer, p. 1
  5. По мнению критиков, представляет собой «ярчайший пример апологетики походов» (Степаненко, с. 19), автор стремится к идеализации крестоносного движения и политики латинских государств Леванта (Aubé, p. 82)
  6. Степаненко, с. 19
  7. Figures de Proue — фігури на носах кораблів
  8. Aubé, p. 82, n. 1

Література

  • Aubé P. Un croisé contre Saladin, Renaud de Châtillon. — P.: Fayard, 2007. —
  • Auboyer J. René Grousset (1885—1952) // Bulletin de l'Ecole française d'Extrême-Orient. Tome 47, № 1, 1955. pp. 1–6.
  • Lévy R. René Grousset. Bilan de l'histoire // Politique étrangère, 1946, Vol. 11, № 4, pp. 409–411
  • Степаненко В. П. Візантія у міжнародних відносинах на Близькому Сході (1071—1176). Свердловськ, 1988

Посилання

  • René GROUSSET — Académie française
  • Ouvrages de René Grousset consultables en ligne sur le site Classiques des sciences sociales

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rene Grusse fr Rene Grousset 5 veresnya 1885 Obe Gar 12 veresnya 1952 Parizh francuzkij oriyentalist ta istorik mistectva chlen Francuzkoyi akademiyi Rene Grussefr Rene GroussetIm ya pri narodzhennifr Rene Jean Francois Marie GroussetNarodivsya5 veresnya 1885 1885 09 05 1 2 Obe GarPomer12 veresnya 1952 1952 09 12 1 2 67 rokiv VIII okrug Parizha Parizh FranciyaPohovannyacvintar MonparnasKrayina FranciyaDiyalnistmistectvoznavec istorik kuratorAlma materUniversitet MonpelyeZakladNacionalnij muzej shidnih mistectv Gime Ecole Libre des Sciences Politiques d d Luvr Muzej ChernuskiPosadad d i dChlenstvod Francuzka akademiya dVijnaPersha svitova vijnaBatkodNagorodid 1935 d 1930 d 1939 d 1939 d 1930 d 1944 Roboti u Vikidzherelah Rene Grusse u VikishovishiBiografiyaSin Luyi Ksav ye Rene Grusse 1860 1885 vikladacha na fakulteti slovesnosti v universiteti Grenoblya i Anni Mari Terezi Konstans Mans 1860 Ditinstvo proviv u Zhevodani u dida Mari Rene Oktava Grusse 1852 1916 zemlevlasnika ta bagatorichnogo silskogo mera Otrimavshi v Monpelye diplom istorika ta geografa vin virushiv do Parizha de 1912 roku stav redaktorom u direkciyi Hudozhnih mistectv u viddilenni arhitekturi Polya Leona Potim stav kerivnikom viddilennya paralelno z administrativnoyu robotoyu pidgotuvav do 1914 svoyu pershu naukovu pracyu Istoriyu Aziyi vidanu 1922 roku Vzhe todi Grusse viznachiv golovnu metu svoyeyi naukovoyi diyalnosti donesti do osvichenoyi publiki novitni dosyagnennya oriyentalistiki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni sluzhiv serzhantom u 81 mu pihotnomu polku 5 bereznya 1915 roku pid chas Pershoyi Shampanskoyi bitvi buv tyazhko poranenij u boyu ocholyuyuchi svoye viddilennya pri shturmi zmicnennya Bosezhur poblizu Pert le Yurlyu v departamenti Marna Pislya cogo poranennya vzhe ne mig povernutisya do bojovih dij i zakinchiv vijnu yak sanitar Pislya vijni opublikuvav svoyu Istoriyu Aziyi a 1924 roku vipustiv knigu Probudzhennya Aziyi 1925 roku otrimav posadu ohoroncya nacionalnih muzeyiv i buv spryamovanij na robotu v muzej Gimi yak zastupnik zberigacha 1928 roku stav vikladachem u Shkoli Luvru na katedri indianistiki U 30 ti roki publikuvav statti pro eksponati muzejnoyi kolekciyi a takozh vidav knigi Istoriya Dalekogo Shodu Civilizaciyi Shodu ta Slidami Buddi Spivpracyuvav u grupi vchenih yaku ocholyuvali Luyi Alfan ta Filipp Sanyak yaka zajmalasya vidavnichim proyektom Narodi ta Civilizaciyi 1933 roku buv priznachenij hranitelem muzeyu Chernuski U 1934 1936 opublikuvav svoyu golovnu naukovu pracyu Istoriyu hrestovih pohodiv ta Yerusalimskogo korolivstva frankiv sho otrimala vid Francuzkoyi akademiyi Veliku premiyu Gobera Cya tritomna monografiya blizko 2 800 storinok hoch i bula cilkom rezonno kritikovana za suttyevi nedoliki metodologiyi dosi zalishayetsya neperevershenoyu za shirotoyu ohoplennya materialu ta faktologichnih podrobic 1938 roku vijshlo pershe vidannya Imperiyi stepiv yake v uzagalnenomu viglyadi predstavilo zahidnomu chitachevi istoriyu kochovih derzhavnih utvoren na teritoriyi yevrazijskih stepiv vid chasiv guniv do vtrati nezalezhnosti mongolskimi hanstvami v XVII XVIII stolittyah Najbilsh aktivnij period diyalnosti pripav na chas Drugoyi svitovoyi vijni ta povoyenni roki 1941 Grusse stav vikladachem u Shkoli zhivih shidnih mov 1944 zberigachem muzeyu Gime 1945 profesorom u Shkoli Zamorskoyi Franciyi 1946 redaktorom Journal asiatique Chlenstvo v Radi nacionalnih muzeyiv kerivnictvo direkciyami dvoh muzeyiv ta vikladacka diyalnist zalishali malo chasu dlya naukovoyi roboti prote 1947 roku na dodatok do Hrestovih pohodiv bulo vidano Istoriyu Virmeniyi do 1071 roku 16 lyutogo 1946 razom z Ernestom Sejyerom Zhanom Taro Oktavom Obri ta Roberom d Arkurom Grusse buv obranij do chleniv Francuzkoyi akademiyi Ce grupove obrannya poklikane zapovniti krisla sho zalishilisya vakantnimi z chasu okupaciyi 30 sichnya 1947 roku buv prijnyatij do skladu akademiyi Anri Bordo U povoyenni roki napisav dvi istoriko filosofski roboti Pidsumok Istoriyi ta Nosovi postati prisvyacheni rozdumam pro evolyuciyu lyudskogo suspilstva stanovlennya filosofiyi ta misce lyudini v istoriyi Naukova tvorchist Grusse ocinyuyetsya suchasnimi doslidnikami neodnoznachno Vidomij mediyevist P yer Obe sho specializuyetsya na temi hrestovih pohodiv viznayuchi sho Rene Grusse buv najbilshim francuzkim oriyentalistom svogo chasu i lyudinoyu velicheznoyi erudiciyi pishe sho jogo tochku zoru bulo silno vidznacheno kolonialistskoyu utopiyeyu sho panuvala v 1920 30 h koli vin stvoryuvav svoye opus magnum TvoriHistoire de l Asie Istoriya Aziyi P Cres 1921 1922 TI L Orient T II L Inde et la Chine T III Le nond mongol le Japon Histoire de la philosophie orientale Inde Chine Japon Istoriya shidnoyi filosofiyi Indiya Kitaj Yaponiya P Nouvelle Librairie nationale 1923 Le Reveil de l Asie L imperialisme britannique et la revolte des peoples Probudzhennya Aziyi Britanskij imperializm ta povstannya narodiv P Plon 1924 Histoire de l Extreme Orient Istoriya Dalekogo Shodu P Geuthnsr 1929 Sur les traces du Bouddha Slidami Buddi P Pion 1929 Les Civilisations de l Orient Civilizaciyi Shodu P Cres 1929 1930 TI L Orient T II L Inde T III La Chine T IV Le Japon Philosophies indiennes Les systemes 2 Vol Indijski filosofiyi Sistemi P Desclee De Brouwer 1931 Histoire des Croisades et du Royaume Franc de Jerusalem Istoriya hrestovih pohodiv ta Yerusalimskogo korolivstva frankiv P Pion 1934 1936 re edite P Perrin 1991 ISBN 2 262 00931 7 TI Anarchie Musulmane et la Monarchie Franque T II Monarchie Franque ta Monarchie Musulmane L Equilibre T III Monarchie Musulmane et Anarchie Franque L Empire des steppes Attila Gengis Khan Tamerlan Imperiya stepiv Attila Chingishan Tamerlan P Payot 1938 L Epopee des Croisades Epopeya hrestovih pohodiv P Plon 1939 L Empire mongol Mongolska imperiya E de Boccard 1941 Histoire de la Chine Istoriya Kitayu P Fayard 1942 Le Conquerant du monde Vie de Gengis Khan Pidkoryuvach svitu Zhittya Chingishana P Albin Michel 1944 Bilan de l Histoire Pidsumok Istoriyi P Pion 1946 Histoire de l Armenie des origines a 1071 Istoriya Virmeniyi z najdavnishih chasiv do 1071 P Payot 1947 L Empire du Levant Imperiya Levanta P Payot 1949 Figures de Proue Nosovi figuri P Pion 1949 La Chine et son art Kitaj ta jogo mistectvo P Pion 1951 L Homme et son histoire Lyudina ta yiyi istoriya P Pion 1954PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Auboyer p 1 Po mneniyu kritikov predstavlyaet soboj yarchajshij primer apologetiki pohodov Stepanenko s 19 avtor stremitsya k idealizacii krestonosnogo dvizheniya i politiki latinskih gosudarstv Levanta Aube p 82 Stepanenko s 19 Figures de Proue figuri na nosah korabliv Aube p 82 n 1LiteraturaAube P Un croise contre Saladin Renaud de Chatillon P Fayard 2007 ISBN 978 2213632438 Auboyer J Rene Grousset 1885 1952 Bulletin de l Ecole francaise d Extreme Orient Tome 47 1 1955 pp 1 6 Levy R Rene Grousset Bilan de l histoire Politique etrangere 1946 Vol 11 4 pp 409 411 Stepanenko V P Vizantiya u mizhnarodnih vidnosinah na Blizkomu Shodi 1071 1176 Sverdlovsk 1988PosilannyaRene GROUSSET Academie francaise Ouvrages de Rene Grousset consultables en ligne sur le site Classiques des sciences sociales

Дата публікації:
Топ