Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ренет Симиренка (в побуті часто використовують назву просто Симиренка, Семеринка або Семеренка) — зимовий сорт яблуні домашньої невідомого походження. Описаний і введений в каталог в 1880 році видатним українським помологом Левком Платоновичем Симиренком.
| Ренет Симиренка | |
|---|---|
 | |
| Рід | Яблуня (Malus) |
| Вид | Яблуня домашня (Malus domestica) |
| Сорт | Ренет Симиренка |
| Походження | Платонів хутір поблизу с. Мліїв Черкаської області, Україна |
| Автор | Левко Платонович Симиренко |
| Селекціонер | Платон Федорович Симиренко |
 Ренет Симиренка у Вікісховищі | |
Назва
Названий Левком Симиренком на честь його батька — промисловця-цукрозаводчика і знаного в Україні мецената Платона Федоровича Симиренка.
Тривалий час у 19 столітті різними плодовими розсадниками він поширювався під різноманітними назвами. Одні іменували сорт Ренетом Жуковського, інші Ренетом зеленим незрівнянним, треті Зеленкою Вуда, а в садах Північної Таврії, зокрема, на Херсонщині та Мелітопольщині, він був відомий під назвою Ренета Філібера або Цитронного Ренета. Частково це пояснюється тим, що кожен власник саду в Україні, хто прямо чи то опосередковано стикався з цим визначним сортом, намагався довести свою причетність до його походження і через нього увічнити своє ім'я.
Історія
Сорт поширився з Платонового хутора поблизу м. Мліїв Черкаської області України, де Платон Симиренко заклав багатющий дендрарій і величезний фруктовий сад. Левко Симиренко ще в студентські роки запримітив у цьому саду уже немолоду яблуню з розлогою округлою кроною, яка щороку давала щедрий врожай зелених, а при дозріванні золотавих зарум'янених плодів чудового смаку. Згодом Левко Платонович популяризував та впровадив у виробництво цей сорт. Сам він писав про його походження:
Походження цього чудового Ренета, який успішно конкурує з найкращими європейськими сортами, до цього часу остаточно не визначено. Невідомо, чи це є стародавній сорт, але давно забутий на Заході, чи помологічно самостійне нове яблуко, яке народилося від випадкового засіву в саду Платонового хутора, що належав колись моєму батькові. Але безперечно одне: це яблуко поширилося у Росії, а останнім часом і в Європі, з нашого саду.
Восени 1887 року Левко Симиренко бере участь у Харківській сільськогосподарській виставці, на якій демонструє яблука цього сорту під назвою Ренет Зелений П. Ф. Симиренка. Цю назву сорту Левко Платонович збереже у всіх своїх подальших помологічних працях і «Генеральному каталозі Помологічного розсадника Л. П. Симиренка».
Опис
Дерево сильноросле, вище середніх розмірів, з широкоокруглою розлогою, найчастіше казаноподібною, густою кроною. Кора штамба і гілок темно-сіра з коричневим, на сонячній стороні — з помаранчевим відтінком. Міцні нижні скелетні гілки відходять від стовбура під кутом 55—70°, верхні — майже під прямим. Пробуджуваність бруньок вища за середню, пагоноутворювальна здатність висока. Тип плодоношення — змішаний. Плодоношення в південних садах нерідко виражено на тогорічних приростах.
Пагони середньої товщини, помітно колінчаті, прямі або дещо вигнуті, зеленувато-бурі, сильно опушені, з дуже дрібними, але рідкісними чечевичками. Листя подовжені, яйцеподібні, з округлою, в ряді випадків зі звуженою основою і подовженою верхівкою, з витягнутим, скрученим кінчиком; сильно зігнуті і сильно складені у вигляді човника, слабозморшкуваті в середній частині, з дрібними одно-двоякозубчатими краями. Листова пластинка утворює зі стеблом кут 90 ° або трохи більше. Опушення середнє, світле. Забарвлення світло-зелене, поверхня слабо блискуча, черешок середніх розмірів, прилистки ланцетні або вузькоовальні.
Квітки середні, блюдцеподібні, білі, з неопушеною колонкою маточок середньої довжини, рильця яких розташовані на рівні тичиночних пиляків. Цвітіння середньопізнє.
Сорт самобезплідний. Найкращі запилювачі: Айдаред, Корей, Голден делішес, , , , Антонівка звичайна, Кальвіль сніговий, .
Плоди
Плоди середнього або вище середнього і навіть великого розміру, за формою від сплощеної округло-конічної до плоско-округлої, де асиметричні; поверхня рівна, гладка. Основне забарвлення при зніманні світло-зелене або яскраво-зелене, з білуватою мінливістю і численними світлими округлими великими підшкірними крапками. Особливою ознакою сорту є наявність бородавчастих утворень до 7 мм в діаметрі з оржавленістю по поверхні, іноді до 2-3 на одному плоді. У південних садах для сорту характерна наявність тьмяно-малинового на сонячному боці яблук рум'янцю, особливо при пізньому зніманні. Звичайний термін знімання плодів — кінець вересня — початок жовтня. Плоди добре утримуються до знімання. Тривалість зберігання — до червня, а для садів із залуженням — і більше, смак плодів гармонійно насичений. Товарність плодів — залежно від агродогляду — 90 %.
М'якуш білий, з зеленуватим відтінком, посеред періоду зберігання — світло-кремовий, щільний, дуже соковитий, ароматний, відмінного гармонійного смаку, винно-солодкий, з приємним пряним присмаком. Оскільки сорт зимовий, то нестиглий плід має кислий смак із терпкуватістю, які проходять після остаточного дозрівання (кінець вересня-жовтень). Цей сорт після закладки на зберігання може навіть поліпшувати свій смак — особливо, коли яблука збирали недозрілими. Смак при цьому стає більш солодким, терпкість зникає, кислість зменшується. В кінці весни-ближче до літа плоди іноді можуть ставати рихлими, як вата. Смак при цьому погіршується.
Хімічний склад плодів: Сума цукрів — 7,5-12,0 %, — 0,4-0,7 %, відношення цукру до кислоти 10-16, аскорбінової кислоти — 7-9 мг/100 г, сума — 97-110 мг/100г.
Умови вирощування
Зимостійкість Ренету Симиренка слабка: на півдні пошкоджується навіть деревина штамбів, але завдяки хорошій здатності утворювати пагони, крона до плодоношення відновлюється вже на третій рік. Має високу посухо- та жаростійкість сорту. Стійкість до парші та борошнистої роси нижча за середню.
Врожайність
Дерева починають плодоносити на сильнорослих підщепах на 6-й рік, на слаборослих клонових — на 4-5-й рік після посадки. Швидко нарощує врожаї: 7—8-річні дерева формують по 12—15 кг, 10—13-річні — до 100 кг плодів. Найкращі врожаї на Кубані в Прикубанській зоні 250—400 ц/га. У молодому віці дерева плодоносять щорічно, з віком переходять на періодичне плодоношення.
Використання
Плоди споживаються у свіжому вигляді, мають високе десертне і дієтичне значення, при цьому відсутність антоціанів — необхідна умова при лікуванні захворювань обмінної природи. Також йде на виробництво марочних соків. Сік з яблук цього сорту є також добрим матеріалом для виготовлення столових вин.
Переваги сорту
Посухостійкість, висока врожайність, ранній вступ у плодоношення, тривала лежкість плодів, вітростійкість, відмінні якості плодів.
Недоліки сорту
Знижена зимостійкість, періодичність плодоношення дерев, сприйнятливість до парші та борошнистої роси; сильна загущеність крони.
Поширення
Ренет Симиренка районований (з 1928 року) у 18 областях України (найкраще вдається у західному Лісостепу та в степовій зоні України), у дев'ятьох областях, краях та автономних республіках Російської Федерації, у Молдові, Азербайджані, Вірменії, Узбекистані, Таджикистані, Туркменістані, Киргизстані. Лише в Україні згідно з останнім переписом садів і виноградників (1989 р.) у громадському секторі садівництва нараховувалося близько 10 мільйонів дерев яблуні сорту Ренет Симиренка. У промислових садах України питома вага Ренета Симиренка серед групи зимових сортів сягає 25 відсотків.
Український сорт домінує також як у виробничих, так і у присадибних садах Російської Федерації, Молдови, країнах Середньої Азії та Закавказзя. Ще вища питома вага цього сорту у присадибних насадженнях і на дачних ділянках.
Схрещування
Від схрещування сортів [uz] і Ренет Симиренка на у 1951 році вивели сорт .
В результаті схрещування гібридної форми 654 ( х Кальвіль сніговий) з сортом Ренет Симиренка отриманий пізньозимовий сорт .
Шляхом схрещування сортів Голден делішес і Ренет Симиренка отриманий зимовий сорт японської селекції Мутсу.
Від схрещування сортів Макінтош і Ренет Симиренка отриманий зимостійкий і високоврожайний сорт .
В результаті вільного запилення Ренета Симиренка виведений сорт яблуні ранньозимового періоду .
В результаті схрещування сортів і Ренет Симиренка отриманий сорт .
Від схрещування сортів Боровинка і Ренет Симиренка виведений зимовий сорт .
Шляхом схрещування сортів і Ренет Симиренка отриманий пізньозимовий сорт .
Частина пізньозимових сортів яблуні: , , , , , — отримана шляхом схрещування сорту Ренет Симиренка з сортами Макінтош, , , і .
Ренет Симиренка у мистецтві
Зеленим сонцем назвав Ренет Симиренка український письменник Олекса Савчук в однойменній повісті. Вірш славетному сорту присвятив відомий український поет Олекса Ющенко:
Галерея
Примітки
Література
Джерела
Посилання |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Renet Simirenka v pobuti chasto vikoristovuyut nazvu prosto Simirenka Semerinka abo Semerenka zimovij sort yabluni domashnoyi nevidomogo pohodzhennya Opisanij i vvedenij v katalog v 1880 roci vidatnim ukrayinskim pomologom Levkom Platonovichem Simirenkom Renet SimirenkaRid Yablunya Malus Vid Yablunya domashnya Malus domestica Sort Renet SimirenkaPohodzhennya Platoniv hutir poblizu s Mliyiv Cherkaskoyi oblasti UkrayinaAvtor Levko Platonovich SimirenkoSelekcioner Platon Fedorovich Simirenko Renet Simirenka u VikishovishiNazvaNazvanij Levkom Simirenkom na chest jogo batka promislovcya cukrozavodchika i znanogo v Ukrayini mecenata Platona Fedorovicha Simirenka Trivalij chas u 19 stolitti riznimi plodovimi rozsadnikami vin poshiryuvavsya pid riznomanitnimi nazvami Odni imenuvali sort Renetom Zhukovskogo inshi Renetom zelenim nezrivnyannim treti Zelenkoyu Vuda a v sadah Pivnichnoyi Tavriyi zokrema na Hersonshini ta Melitopolshini vin buv vidomij pid nazvoyu Reneta Filibera abo Citronnogo Reneta Chastkovo ce poyasnyuyetsya tim sho kozhen vlasnik sadu v Ukrayini hto pryamo chi to oposeredkovano stikavsya z cim viznachnim sortom namagavsya dovesti svoyu prichetnist do jogo pohodzhennya i cherez nogo uvichniti svoye im ya IstoriyaSort poshirivsya z Platonovogo hutora poblizu m Mliyiv Cherkaskoyi oblasti Ukrayini de Platon Simirenko zaklav bagatyushij dendrarij i velicheznij fruktovij sad Levko Simirenko she v studentski roki zaprimitiv u comu sadu uzhe nemolodu yablunyu z rozlogoyu okrugloyu kronoyu yaka shoroku davala shedrij vrozhaj zelenih a pri dozrivanni zolotavih zarum yanenih plodiv chudovogo smaku Zgodom Levko Platonovich populyarizuvav ta vprovadiv u virobnictvo cej sort Sam vin pisav pro jogo pohodzhennya Pohodzhennya cogo chudovogo Reneta yakij uspishno konkuruye z najkrashimi yevropejskimi sortami do cogo chasu ostatochno ne viznacheno Nevidomo chi ce ye starodavnij sort ale davno zabutij na Zahodi chi pomologichno samostijne nove yabluko yake narodilosya vid vipadkovogo zasivu v sadu Platonovogo hutora sho nalezhav kolis moyemu batkovi Ale bezperechno odne ce yabluko poshirilosya u Rosiyi a ostannim chasom i v Yevropi z nashogo sadu Voseni 1887 roku Levko Simirenko bere uchast u Harkivskij silskogospodarskij vistavci na yakij demonstruye yabluka cogo sortu pid nazvoyu Renet Zelenij P F Simirenka Cyu nazvu sortu Levko Platonovich zberezhe u vsih svoyih podalshih pomologichnih pracyah i Generalnomu katalozi Pomologichnogo rozsadnika L P Simirenka OpisDerevo silnorosle vishe serednih rozmiriv z shirokookrugloyu rozlogoyu najchastishe kazanopodibnoyu gustoyu kronoyu Kora shtamba i gilok temno sira z korichnevim na sonyachnij storoni z pomaranchevim vidtinkom Micni nizhni skeletni gilki vidhodyat vid stovbura pid kutom 55 70 verhni majzhe pid pryamim Probudzhuvanist brunok visha za serednyu pagonoutvoryuvalna zdatnist visoka Tip plodonoshennya zmishanij Plodonoshennya v pivdennih sadah neridko virazheno na togorichnih prirostah Pagoni serednoyi tovshini pomitno kolinchati pryami abo desho vignuti zelenuvato buri silno opusheni z duzhe dribnimi ale ridkisnimi chechevichkami Listya podovzheni yajcepodibni z okrugloyu v ryadi vipadkiv zi zvuzhenoyu osnovoyu i podovzhenoyu verhivkoyu z vityagnutim skruchenim kinchikom silno zignuti i silno skladeni u viglyadi chovnika slabozmorshkuvati v serednij chastini z dribnimi odno dvoyakozubchatimi krayami Listova plastinka utvoryuye zi steblom kut 90 abo trohi bilshe Opushennya serednye svitle Zabarvlennya svitlo zelene poverhnya slabo bliskucha chereshok serednih rozmiriv prilistki lancetni abo vuzkoovalni Kvitki seredni blyudcepodibni bili z neopushenoyu kolonkoyu matochok serednoyi dovzhini rilcya yakih roztashovani na rivni tichinochnih pilyakiv Cvitinnya serednopiznye Sort samobezplidnij Najkrashi zapilyuvachi Ajdared Korej Golden delishes Antonivka zvichajna Kalvil snigovij Plodi Plodi serednogo abo vishe serednogo i navit velikogo rozmiru za formoyu vid sploshenoyi okruglo konichnoyi do plosko okrugloyi de asimetrichni poverhnya rivna gladka Osnovne zabarvlennya pri znimanni svitlo zelene abo yaskravo zelene z biluvatoyu minlivistyu i chislennimi svitlimi okruglimi velikimi pidshkirnimi krapkami Osoblivoyu oznakoyu sortu ye nayavnist borodavchastih utvoren do 7 mm v diametri z orzhavlenistyu po poverhni inodi do 2 3 na odnomu plodi U pivdennih sadah dlya sortu harakterna nayavnist tmyano malinovogo na sonyachnomu boci yabluk rum yancyu osoblivo pri piznomu znimanni Zvichajnij termin znimannya plodiv kinec veresnya pochatok zhovtnya Plodi dobre utrimuyutsya do znimannya Trivalist zberigannya do chervnya a dlya sadiv iz zaluzhennyam i bilshe smak plodiv garmonijno nasichenij Tovarnist plodiv zalezhno vid agrodoglyadu 90 M yakush bilij z zelenuvatim vidtinkom posered periodu zberigannya svitlo kremovij shilnij duzhe sokovitij aromatnij vidminnogo garmonijnogo smaku vinno solodkij z priyemnim pryanim prismakom Oskilki sort zimovij to nestiglij plid maye kislij smak iz terpkuvatistyu yaki prohodyat pislya ostatochnogo dozrivannya kinec veresnya zhovten Cej sort pislya zakladki na zberigannya mozhe navit polipshuvati svij smak osoblivo koli yabluka zbirali nedozrilimi Smak pri comu staye bilsh solodkim terpkist znikaye kislist zmenshuyetsya V kinci vesni blizhche do lita plodi inodi mozhut stavati rihlimi yak vata Smak pri comu pogirshuyetsya Himichnij sklad plodiv Suma cukriv 7 5 12 0 0 4 0 7 vidnoshennya cukru do kisloti 10 16 askorbinovoyi kisloti 7 9 mg 100 g suma 97 110 mg 100g Umovi viroshuvannyaZimostijkist Renetu Simirenka slabka na pivdni poshkodzhuyetsya navit derevina shtambiv ale zavdyaki horoshij zdatnosti utvoryuvati pagoni krona do plodonoshennya vidnovlyuyetsya vzhe na tretij rik Maye visoku posuho ta zharostijkist sortu Stijkist do parshi ta boroshnistoyi rosi nizhcha za serednyu VrozhajnistDereva pochinayut plodonositi na silnoroslih pidshepah na 6 j rik na slaboroslih klonovih na 4 5 j rik pislya posadki Shvidko naroshuye vrozhayi 7 8 richni dereva formuyut po 12 15 kg 10 13 richni do 100 kg plodiv Najkrashi vrozhayi na Kubani v Prikubanskij zoni 250 400 c ga U molodomu vici dereva plodonosyat shorichno z vikom perehodyat na periodichne plodonoshennya VikoristannyaPlodi spozhivayutsya u svizhomu viglyadi mayut visoke desertne i diyetichne znachennya pri comu vidsutnist antocianiv neobhidna umova pri likuvanni zahvoryuvan obminnoyi prirodi Takozh jde na virobnictvo marochnih sokiv Sik z yabluk cogo sortu ye takozh dobrim materialom dlya vigotovlennya stolovih vin Perevagi sortuPosuhostijkist visoka vrozhajnist rannij vstup u plodonoshennya trivala lezhkist plodiv vitrostijkist vidminni yakosti plodiv Nedoliki sortuZnizhena zimostijkist periodichnist plodonoshennya derev sprijnyatlivist do parshi ta boroshnistoyi rosi silna zagushenist kroni PoshirennyaRenet Simirenka rajonovanij z 1928 roku u 18 oblastyah Ukrayini najkrashe vdayetsya u zahidnomu Lisostepu ta v stepovij zoni Ukrayini u dev yatoh oblastyah krayah ta avtonomnih respublikah Rosijskoyi Federaciyi u Moldovi Azerbajdzhani Virmeniyi Uzbekistani Tadzhikistani Turkmenistani Kirgizstani Lishe v Ukrayini zgidno z ostannim perepisom sadiv i vinogradnikiv 1989 r u gromadskomu sektori sadivnictva narahovuvalosya blizko 10 miljoniv derev yabluni sortu Renet Simirenka U promislovih sadah Ukrayini pitoma vaga Reneta Simirenka sered grupi zimovih sortiv syagaye 25 vidsotkiv Ukrayinskij sort dominuye takozh yak u virobnichih tak i u prisadibnih sadah Rosijskoyi Federaciyi Moldovi krayinah Serednoyi Aziyi ta Zakavkazzya She visha pitoma vaga cogo sortu u prisadibnih nasadzhennyah i na dachnih dilyankah ShreshuvannyaVid shreshuvannya sortiv uz i Renet Simirenka na u 1951 roci viveli sort V rezultati shreshuvannya gibridnoyi formi 654 h Kalvil snigovij z sortom Renet Simirenka otrimanij piznozimovij sort Shlyahom shreshuvannya sortiv Golden delishes i Renet Simirenka otrimanij zimovij sort yaponskoyi selekciyi Mutsu Vid shreshuvannya sortiv Makintosh i Renet Simirenka otrimanij zimostijkij i visokovrozhajnij sort V rezultati vilnogo zapilennya Reneta Simirenka vivedenij sort yabluni rannozimovogo periodu V rezultati shreshuvannya sortiv i Renet Simirenka otrimanij sort Vid shreshuvannya sortiv Borovinka i Renet Simirenka vivedenij zimovij sort Shlyahom shreshuvannya sortiv i Renet Simirenka otrimanij piznozimovij sort Chastina piznozimovih sortiv yabluni otrimana shlyahom shreshuvannya sortu Renet Simirenka z sortami Makintosh i Renet Simirenka u mistectviZelenim soncem nazvav Renet Simirenka ukrayinskij pismennik Oleksa Savchuk v odnojmennij povisti Virsh slavetnomu sortu prisvyativ vidomij ukrayinskij poet Oleksa Yushenko Renet Simirenka Meni pidnosyat cej chudovij plid Sho nibi vchora zirvanij iz gilki Zelenij svizhij kolir ne poblid Hoch yabluko oce lezhalo skilki To zh druzi nam togo zgadati slid Hto boroznu zhittya proviv ne milko Toj v pam yati narodu ne zachah Yak vin sho viriv v plodonosnij Mliyiv Hto dlya narodu i sadiv i siyav A vira promincem zavzhdi v ochah Iz Mliyeva i azh do Yeniseyu Za mriyeyu nezgasnoyu tvoyeyu Tugi reneti zimni praci plid Voni yak podarunki za tu viru Sho ne zgubiv nash sadivnik v Sibiru Sho vira krila a znevira lid Krilatogo skuvat yiyi ne sila Shumlyat sadiv zelenopruzhni krila Vesnyanij viter legko tak poviyav I vzhe mene vin kliche v mandri znov Mij nedalekij svit malenkij Mliyiv Teper u nomu radist ya znajshov Lyubovi tvorchoyi zemnoyi viyav Ocej renet vin vse pereborov Jogo seredinu cherv yak ne viyiv Ne vipiv bilu ta zhivlyushu krov Galereya yabluko z Chernigova 2014 z chervonim rosli na sonci bila m yakot Primitki Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 Gomenyuk S V Novi efektivni sorti plodovih kultur Agromage com Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 Yabluka solodki Ahtubinske Aelita Babusine Yablonya Sajt Sad i ogorod 2014 07 15 u Wayback Machine ros Sortoved N 79 ros Sichov Oleksandr Pivdenni sorti u pivnichnih sadah Vihid ye Sadovyj informacionnyj centr 2014 07 14 u Wayback Machine ros Literatura Artemenko M M Renet Simirenka Pomologiya T 1 K 1922 S 247 249 Simirenko L P Krymskoe promyshlennoe plodovodstvo T 1 M 1912 S 393 395 Simirenko L P Pomologiya T 1 K 1961 S 362 364 Simirenko V L Chastkove sortoznavstvo plodovih roslin T 1 Kiyiv 1995 S 79 Chuprunyuk V Ya Renet Simirenko Atlas perspektivnyh sortov plodovyh i yagodnyh kultur K 1999 S 79 81 Dzherela Yablunya Renet Simirenka Oficijnij sajt Sort yabloni Renet Simirenko Renet P F Simirenko Zelenyj renet Simirenko ros Posilannya na sajti Institutu pomologiyi imeni L P Simirenka NAAN