Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рейхсталер (нім. Reichstaler, в дослівному перекладі «імперський талер») — велика срібна монета і грошова одиниця держав Священної Римської імперії в XVI—XIX століттях. Як реальна монета часто називався «спеціесталер» або «спеціесрейхсталер».
| Рейхсталер | |
 | |
| Країна |  Священна Римська імперія |
|---|---|
| Замінений на | d і d |
| Час/дата початку | 1566 |
| Час/дата закінчення | 1857 |
Історія
У 1566 році згідно аугсбурзького монетного статуту була введена нова грошова одиниця «рейхсталер» рівна 1/9 кельнської марки чистого срібла. Це відповідало 29,23 г срібла 889 проби, або 25,98 г чистого срібла.
Спочатку рейхсталер прирівняли до 68 крейцерів, але по мірі знецінення крейцера, до 72, а в 1580 році — 90 крейцерам. Монети стали карбувати багато держав. В середині XVI століття рейхсталер отримав широке поширення і став повноцінною торговою монетою.
У державах північної Німеччини рейхсталер ділили на 24 грошена або 32 шилінга.
У 1750 році під час правління Фрідріха II в Пруссії була проведена так звана Грауманська реформа. Згідно з нею з кельнської марки срібла стали випускати 14 талерів. Відповідно вага монети знизилася до 22,27 г срібла 750 проби (16,704 г чистого срібла). При цьому ці монети містили напис «reichsthaler». Така зміна вагових характеристик рейхсталера однією з найсильніших держав Німеччини призвела до відмови від використання цієї грошової одиниці. У 1753 році внаслідок підписання Австрією і Баварією монетної конвенції з'явився конвенційний талер (1/10 кельнської марки срібла), а незабаром і кроненталер (29,44 г срібла 873-ї проби або 25,9 г чистого срібла).
У 1816 році в Пруссії був випущений останній талер з відповідним позначенням номіналу «reichsthaler».
У 1837 і 1838 роках були підписані Мюнхенська та Дрезденська монетні конвенції. Спочатку вони були покликані забезпечити уніфікацію грошових систем учасників договору, а в реальності привели до створення на території Німецького митного союзу двох валютних зон з переважанням талера в країнах північної Німеччини і гульдена — південної. Між ними був встановлений чіткий обмінний курс — 2 талера становили еквівалент 3 1/2 гульденів. Хоч вміст чистого срібла в талері після 1838 року і залишалося незмінним (1/14 кельнської марки) його вагові характеристики відрізнялися від «рейхсталера», так як він карбувався зі срібла 900-ї проби.
У 1857 році між більшістю німецьких держав і Австрією було підписано Віденську монетну конвенцію. Відповідно до Віденської монетної конвенції, основною ваговою одиницею для країн-учасниць конвенції замість кельнської марки ставав «митний фунт» (нім. Zollpfund) рівний 500 грамам. Для країн Дрезденської монетної конвенції встановлювалася монетна стопа в 30 талерів з одного митного фунта, для Південно-Німецького монетного союзу — 52,5 гульдена, для Австрії — 45 гульденів. Новий талер отримав назву «союзного» (нім. Vereinstaler) і проіснував до 1871 року.
Примітки
- СН, 1993, «Рейхсталер».
- (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 січня 2018.
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — С. 36. — 1000 прим. — .
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — С. 37. — 1000 прим. — .
- Wiener Münzvertrag (нім.). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 11 травня 2013.
Література
- Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 1000 прим. — .
- Нумизматический словарь / [Автор: Зварич В.В.] — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
- Словарь нумизмата / [Авторы: Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.] / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — .
- Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present / compiled by N. Douglas Nicol. — 3rd. — Iola, WI : Krause Publications, 2011. — 1488 p. — .
- Faβbender D. Grosser Deutscher Münzkatalog von 1800 bis heute. — 23. Verlag. — Battenberg : Battenberg Verlag, 2008. — 656 p. — ISBN 97-3-86646-019-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rejhstaler nim Reichstaler v doslivnomu perekladi imperskij taler velika sribna moneta i groshova odinicya derzhav Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi v XVI XIX stolittyah Yak realna moneta chasto nazivavsya speciestaler abo speciesrejhstaler Rejhstaler Krayina Svyashenna Rimska imperiya Zaminenij nad i d Chas data pochatku1566 Chas data zakinchennya1857IstoriyaU 1566 roci zgidno augsburzkogo monetnogo statutu bula vvedena nova groshova odinicya rejhstaler rivna 1 9 kelnskoyi marki chistogo sribla Ce vidpovidalo 29 23 g sribla 889 probi abo 25 98 g chistogo sribla Spochatku rejhstaler pririvnyali do 68 krejceriv ale po miri znecinennya krejcera do 72 a v 1580 roci 90 krejceram Moneti stali karbuvati bagato derzhav V seredini XVI stolittya rejhstaler otrimav shiroke poshirennya i stav povnocinnoyu torgovoyu monetoyu U derzhavah pivnichnoyi Nimechchini rejhstaler dilili na 24 groshena abo 32 shilinga Rejhstaler kurfyusta Saksoniyi Avgusta Silnogo 1705 roku U 1750 roci pid chas pravlinnya Fridriha II v Prussiyi bula provedena tak zvana Graumanska reforma Zgidno z neyu z kelnskoyi marki sribla stali vipuskati 14 taleriv Vidpovidno vaga moneti znizilasya do 22 27 g sribla 750 probi 16 704 g chistogo sribla Pri comu ci moneti mistili napis reichsthaler Taka zmina vagovih harakteristik rejhstalera odniyeyu z najsilnishih derzhav Nimechchini prizvela do vidmovi vid vikoristannya ciyeyi groshovoyi odinici U 1753 roci vnaslidok pidpisannya Avstriyeyu i Bavariyeyu monetnoyi konvenciyi z yavivsya konvencijnij taler 1 10 kelnskoyi marki sribla a nezabarom i kronentaler 29 44 g sribla 873 yi probi abo 25 9 g chistogo sribla Tipovi skorochennya znaki rejhstalera U 1816 roci v Prussiyi buv vipushenij ostannij taler z vidpovidnim poznachennyam nominalu reichsthaler U 1837 i 1838 rokah buli pidpisani Myunhenska ta Drezdenska monetni konvenciyi Spochatku voni buli poklikani zabezpechiti unifikaciyu groshovih sistem uchasnikiv dogovoru a v realnosti priveli do stvorennya na teritoriyi Nimeckogo mitnogo soyuzu dvoh valyutnih zon z perevazhannyam talera v krayinah pivnichnoyi Nimechchini i guldena pivdennoyi Mizh nimi buv vstanovlenij chitkij obminnij kurs 2 talera stanovili ekvivalent 3 1 2 guldeniv Hoch vmist chistogo sribla v taleri pislya 1838 roku i zalishalosya nezminnim 1 14 kelnskoyi marki jogo vagovi harakteristiki vidriznyalisya vid rejhstalera tak yak vin karbuvavsya zi sribla 900 yi probi U 1857 roci mizh bilshistyu nimeckih derzhav i Avstriyeyu bulo pidpisano Vidensku monetnu konvenciyu Vidpovidno do Videnskoyi monetnoyi konvenciyi osnovnoyu vagovoyu odiniceyu dlya krayin uchasnic konvenciyi zamist kelnskoyi marki stavav mitnij funt nim Zollpfund rivnij 500 gramam Dlya krayin Drezdenskoyi monetnoyi konvenciyi vstanovlyuvalasya monetna stopa v 30 taleriv z odnogo mitnogo funta dlya Pivdenno Nimeckogo monetnogo soyuzu 52 5 guldena dlya Avstriyi 45 guldeniv Novij taler otrimav nazvu soyuznogo nim Vereinstaler i proisnuvav do 1871 roku PrimitkiSN 1993 Rejhstaler nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 4 sichnya 2018 Mahun S G Pyadyshev D A Taler ot Sigizmunda Tirolskogo do epohi Napoleonovskih vojn Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 S 36 1000 prim ISBN 978 966 8153 84 6 Mahun S G Pyadyshev D A Taler ot Sigizmunda Tirolskogo do epohi Napoleonovskih vojn Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 S 37 1000 prim ISBN 978 966 8153 84 6 Wiener Munzvertrag nim Bolshoj leksikon monet nim Das grosse Munzen Lexikon Arhiv originalu za 13 travnya 2013 Procitovano 11 travnya 2013 LiteraturaMahun S G Pyadyshev D A Taler ot Sigizmunda Tirolskogo do epohi Napoleonovskih vojn Moneta taler Istoriya stil legendy iskusstvo gravyorov portrety velikih K Ukrainskaya akademiya geraldiki tovarnogo znaka i logotipov 2014 1000 prim ISBN 978 966 8153 84 6 Numizmaticheskij slovar Avtor Zvarich V V 4 e izd Lvov Vysshaya shkola 1980 Slovar numizmata Avtory Fengler H Girou G Unger V Per s nem M G Arsenevoj Otv red V M Potin 2 e izd pererab i dop M Radio i svyaz 1993 ISBN 5 256 00317 8 Cuhaj G S Standard Catalog of German Coins 1501 present compiled by N Douglas Nicol 3rd Iola WI Krause Publications 2011 1488 p ISBN 978 1 4402 1402 8 Fabbender D Grosser Deutscher Munzkatalog von 1800 bis heute 23 Verlag Battenberg Battenberg Verlag 2008 656 p ISBN 97 3 86646 019 5