Реактивність ядерного реактора

Реактивність — кількісна характеристика стану ядерного реактора.

Реактивність визначається, як:

${\displaystyle \rho ={\frac {k-1}{k}}}$,

де k — ефективний коефіцієнт розмноження нейтронів.

Для стабільної роботи ядерного реактора необхідно, щоб його реактивність дорівнювала нулю, тобто, щоб коефіцієнт розмноження нейтронів дорівнював одиниці. При додатній реактивності — реактор розганяється, виділення енергії в ньому збільшується. При від'ємній реактивності реакція поділу згасає.

Реактивність конкретного реактора в конкретному стані залежить від багатьох факторів: рівня збагачення (та відповідно — вигоряння палива), розмірів та конструкції реактора, наявності сповільнювача і поглинача нейтронів, температури реактора, тиску тощо.

Для контролю реактивності у реакторах використовують регулюючі стрижні з високим вмістом речовини, атоми якої ефективно захоплюють нейтрони. Ці стрижні можна опускати в реактор і витягати з нього, контролюючи перебіг реакції. При завантаженні палива в реактор, чи при заміні вигорілих ТВЕЛів реактивність і поля розподілу нейтронів в реакторах розраховуються з використанням спеціальних комп'ютерних програм.

Див. також

• Оперативний запас реактивності

Література

• В. Е. Левин. Ядерная физика и ядерные реакторы. 4-е изд. — М.: Атомиздат, 1979. — 288 с. (рос.)