Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раціональність (від лат. Ratio — розум) — термін у найширшому сенсі означає розумність, свідомість, протилежність ірраціональності. У більш вузькому значенні — характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення. Використання цього терміну часто пов'язане з увагою до відмінностей в таких принципах, тому прийнято говорити про різні типи раціональности.
Загальний опис
Існують різні моделі філософського розгляду раціональности. Так, Макс Вебер розрізняє формальну і субстантивну раціональність. Перша полягає у здатності здійснювати калькуляцію і розрахунок в рамках прийняття економічного рішення. Субстантивна раціональність відноситься до більш узагальненої системи цінностей і стандартів, які інтегровані в світогляд. В інших моделях раціональности як її основа розглядалися узгодженість, емпірична адекватність, здатність до зростання змістовного знання. На сучасному етапі розвитку соціальних наук відбувається поступовий перегляд субстантивного розуміння раціональности як з точки зору постмодерністської критики цього концепту, так і з точки зору розвитку концепцій, які б враховували множинну онтологію раціональности. Саме ці концепції й закладають плюралістичне розуміння раціональности.
В плюралістичних трактуваннях підкреслюється, що раціональність є конструкт, який виконує роль методологічного обґрунтування знання, але не має універсального об'єктивного референта. Стосовно до різних культур і епох виділяють свої види раціональности: раціональність Нового часу, класична раціональність, некласична раціональність тощо. Кожній з таких раціональностей властивий свій стиль мислення, свої проблеми і методи їх вирішення, свій особливий тип розуму, що породжує таке знання, яке для даної епохи та культури вважається раціональним. Робляться і спроби виділити загальні для всіх видів раціональности риси.
У філософії науки проблема раціональности пов'язана з проблемою науковості та виділенням раціональних методів науки. Ця проблема відома як проблема демаркації та успішного рішення не має.
Типи поведінки за рівнем раціональності
Макс Вебер
Макс Вебер виділяє чотири види соціальної дії в залежності від раціональности індивіда: ціле-раціональну, ціннісно-раціональну, афективну й традиційну.
- Ціле-раціональна дія передбачає і враховує поведінку предметів зовнішнього світу та інших людей (критерієм раціональности є успіх). «Ціле-раціонально, — пише Вебер, — діє той, хто орієнтує свою дію відповідно до мети, засобів і побічних наслідків; і при цьому раціонально зважує як співвідношення затрат і цілей, так і цілей щодо побічних наслідків».
- Ціннісно-раціональна дія зумовлена свідомою вірою в етичні, естетичні, релігійні цінності, відповідно до яких і відбувається ця дія, незалежно від того, чи принесе ця дія успіх, чи ні. «Чисто ціннісно-раціонально, — читаємо у працях Вебера, — діє той, хто, не враховуючи можливі наслідки, діє відповідно до своїх переконань і виконує те, чого, як йому здається, вимагає від нього його обов'язок, його розуміння достоїнства, краси, його релігійні приписи, пріоритет або важливість якоїсь… „справи“. Ціннісно-раціональна дія… завжди є дією відповідно до „заповідей“ або „вимог“, які той, що діє вважає обов'язковими для себе».
- Афективна дія — дія під впливом афектів і почуттів. У випадку афективної дії, так само, як і у випадку ціннісно-раціональної, метою дії є власне сама ця дія, а не щось інше (результат, успіх тощо); побічні наслідки як у першому, так і в другому випадку до уваги не беруться.
- Традиційна дія — це дія під впливом звички, традиції.
Реальна поведінка індивіда, на думку Вебера, визначається, як правило, двома і більшою кількістю видів дії: у ній присутні і ціле-раціональні, і ціннісно-раціональні, й афективні, і традиційні моменти. У різних типах суспільств ті або інші види дії можуть домінувати: у традиційних суспільствах переважає традиційний та афективний типи соціальної дії, в індустріальному — ціле- і ціннісно-раціональний.
Карл Густав Юнг
Карл Густав Юнг швейцарський психоаналітик в результаті своїх досліджень людської особистості виділив також 4 пари ознак, які послужили основою типології особистості:
- «Мислення» / «почуття»
- «Інтуїція» / «відчуття»
- «Судження» / «сприйняття» («раціональність» / «ірраціональність»),
- «Екстраверсія» / «інтроверсія».
В залежності від ознаки раціональність / ірраціональність у людини домінує одна з перших двох пар ознак («мислення» / «почуття» для раціональний, і «інтуїція» / «відчуття» для ірраціональний), при цьому поняття екстраверсія / інтроверсія застосовувалося тільки до проявів цієї домінуючою пари ознак.
Якість раціональності
Деякі філософи вважають, що розумне обґрунтування має бути незалежним від емоцій чи особистих почуттів. Будь-який процес оцінки та аналізу, які можна назвати раціональним, як очікується, буде дуже об'єктивний, логічний та «механічний». Якщо ці мінімальні вимоги не виконуються, тобто якщо людина була, хоч трохи, під впливом особистих емоцій, почуттів і культурних особливостей, моральних кодексів та норм, то аналіз можна назвати ірраціональним, у зв'язку з введенням суб'єктивної упередженості. Як видно із сучасної когнітивної науки та неврології, вивчення ролі емоцій в психічній функції, що жодна людина ніколи не задовольняється цим критерієм.
Приклади застосування раціональности в різних областях
Раціональна поведінка — поведінка, направлена на прийняття раціональних рішень, які в умовах, що склалися найкращим чином відповідають життєвим потребам індивіду або спільноти, організації. Згідно з цим визначенням, індивідуальні рішення, продиктовані сприйняттям поведінки оточуючих, досвідом самого індивіда, закріпленого в його звичках і навичках, можна вважати раціональними. У той же час, логічне мислення дозволяє вирватися за рамки звичної поведінки.
Раціональність та економічна теорія
Раціональність в економічній теорії є найважливішою передумовою неокласичного синтезу і зазвичай асоціюється з егоїстичною поведінкою, максимізацією. У повсякденній свідомості поняття раціональности є синонім розумності і розсудливості. На думку представників поведінкової економіки, раціональність — це синонім несуперечливості переваг, що виявляються індивідами в актах вибору [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.]. Економічна поведінка в цілому є раціональною, але це не означає, що вона повністю усвідомлена, виважена, направлена на оптимізацію, а лише вказує на практичну прийнятість такої поведінки і її відповідність досяжному в даних умовах рівню задоволення потреб.
Економічні дії не завжди пов'язані з егоїстичним поведінкою. Як показав Герберт Саймон, в еволюційній перспективі прийняття передумови альтруїстичної поведінки індивідами і групами призводить до переваги в порівнянні з передумовою егоїстичної максимізації. Альтруїзм є не що інше, як адаптивна реакція індивідів, які асоціюють свої інтереси з інтересами групи або іншого колективу.
Штучний інтелект
У такій галузі як штучний інтелект, раціональним агентом вважається той агент, який максимізує свою очікувану корисність з урахуванням його поточних значень. Функція корисності довільно визначається розробником, але також повинна бути й функція продуктивності, яка є безпосередньо вимірювальними наслідками, наприклад, такими як виграш чи програш грошей. Наприклад, для того щоб зробити безпечного агента, який грає в обороні, нелінійної функції продуктивності, часто бажано щоб нагорода за поразку була нижче ніж покарання за поразку. Агент може бути раціональним у своїй області проблеми, але знайти раціональне рішення для як завгодно складних проблем практично неможливо. Раціональність людського мислення є однією з ключових проблем в області психології мислення.
Примітки
- Кравченко А. И. Социология Макса Вебера: труд и экономика. М.: На Воробьевых, 1997.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2014. Процитовано 4 січня 2014.
- Simon H.A. Altruism and Economics (in The Economics of Altruism) // American Economic Review. 1993. V. 83. No 2. Papers and Proceedings of the Hundred and Fifth Annual Meeting of the American Economic Association.
- Johnson-Laird, P.N. & Byrne, R.M.J. (1991). Deduction. Hillsdale: Erlbaum.
Література
- С. Кримський. Раціональности концепція // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 539. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Рациональность и историческое единство научного знания. М., 1986;
- Рассудок, разум, рациональность. М., 1988;
- , Рациональность в познании и практике. Крит. очерк. М., 1989;
- Рациональность как ценность культуры.— «ВФ», 1992, № 6;
- Івашук Ю. П. Емерджентний інституційний порядок в економіці та його поведінкові підстави [ 10 січня 2017 у Wayback Machine.] / Ю. П. Івашук // Економічна теорія — № 3. — С. 69-81.
- Критика научного разума. М., 1994;
- Рациональность на перепутье, кн. 1—2. M., 1999;
- Парадоксальная рациональность (очерки о научной рациональности). М., 1999;
- Rationality in Science and Politics. Dordrecht, 1984.
- Шелухін В. Раціональність у добу пізнього Модерну: до розвитку методологічної основи розуміння онтології множинності [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.]/ Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Секція: «Соціологія», 2013. — № 4. — С. 75-79.
Див. також
Посилання
- Кравченко А. И. Социология Макса Вебера: труд и экономика.[недоступне посилання з липня 2019]/Электронная библиотека Социологического факультета МГУ имени М. В. Ломоносова
- Рациональность [ 23 листопада 2021 у Wayback Machine.]/Философия: Энциклопедичний словарь. — М.: Гардарики. Под редакцией А. А. Ивина. 2004
- Адаптивная рациональность и экономическое поведение в эволюционном контексте [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]/федеральный образовательный портал ЭСМ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Racionalnist vid lat Ratio rozum termin u najshirshomu sensi oznachaye rozumnist svidomist protilezhnist irracionalnosti U bilsh vuzkomu znachenni harakteristika znannya z tochki zoru jogo vidpovidnosti deyakim principam mislennya Vikoristannya cogo terminu chasto pov yazane z uvagoyu do vidminnostej v takih principah tomu prijnyato govoriti pro rizni tipi racionalnosti Zagalnij opisIsnuyut rizni modeli filosofskogo rozglyadu racionalnosti Tak Maks Veber rozriznyaye formalnu i substantivnu racionalnist Persha polyagaye u zdatnosti zdijsnyuvati kalkulyaciyu i rozrahunok v ramkah prijnyattya ekonomichnogo rishennya Substantivna racionalnist vidnositsya do bilsh uzagalnenoyi sistemi cinnostej i standartiv yaki integrovani v svitoglyad V inshih modelyah racionalnosti yak yiyi osnova rozglyadalisya uzgodzhenist empirichna adekvatnist zdatnist do zrostannya zmistovnogo znannya Na suchasnomu etapi rozvitku socialnih nauk vidbuvayetsya postupovij pereglyad substantivnogo rozuminnya racionalnosti yak z tochki zoru postmodernistskoyi kritiki cogo konceptu tak i z tochki zoru rozvitku koncepcij yaki b vrahovuvali mnozhinnu ontologiyu racionalnosti Same ci koncepciyi j zakladayut plyuralistichne rozuminnya racionalnosti V plyuralistichnih traktuvannyah pidkreslyuyetsya sho racionalnist ye konstrukt yakij vikonuye rol metodologichnogo obgruntuvannya znannya ale ne maye universalnogo ob yektivnogo referenta Stosovno do riznih kultur i epoh vidilyayut svoyi vidi racionalnosti racionalnist Novogo chasu klasichna racionalnist neklasichna racionalnist tosho Kozhnij z takih racionalnostej vlastivij svij stil mislennya svoyi problemi i metodi yih virishennya svij osoblivij tip rozumu sho porodzhuye take znannya yake dlya danoyi epohi ta kulturi vvazhayetsya racionalnim Roblyatsya i sprobi vidiliti zagalni dlya vsih vidiv racionalnosti risi U filosofiyi nauki problema racionalnosti pov yazana z problemoyu naukovosti ta vidilennyam racionalnih metodiv nauki Cya problema vidoma yak problema demarkaciyi ta uspishnogo rishennya ne maye Tipi povedinki za rivnem racionalnostiMaks Veber Maks Veber 1894 Maks Veber vidilyaye chotiri vidi socialnoyi diyi v zalezhnosti vid racionalnosti individa cile racionalnu cinnisno racionalnu afektivnu j tradicijnu Cile racionalna diya peredbachaye i vrahovuye povedinku predmetiv zovnishnogo svitu ta inshih lyudej kriteriyem racionalnosti ye uspih Cile racionalno pishe Veber diye toj hto oriyentuye svoyu diyu vidpovidno do meti zasobiv i pobichnih naslidkiv i pri comu racionalno zvazhuye yak spivvidnoshennya zatrat i cilej tak i cilej shodo pobichnih naslidkiv Cinnisno racionalna diya zumovlena svidomoyu viroyu v etichni estetichni religijni cinnosti vidpovidno do yakih i vidbuvayetsya cya diya nezalezhno vid togo chi prinese cya diya uspih chi ni Chisto cinnisno racionalno chitayemo u pracyah Vebera diye toj hto ne vrahovuyuchi mozhlivi naslidki diye vidpovidno do svoyih perekonan i vikonuye te chogo yak jomu zdayetsya vimagaye vid nogo jogo obov yazok jogo rozuminnya dostoyinstva krasi jogo religijni pripisi prioritet abo vazhlivist yakoyis spravi Cinnisno racionalna diya zavzhdi ye diyeyu vidpovidno do zapovidej abo vimog yaki toj sho diye vvazhaye obov yazkovimi dlya sebe Afektivna diya diya pid vplivom afektiv i pochuttiv U vipadku afektivnoyi diyi tak samo yak i u vipadku cinnisno racionalnoyi metoyu diyi ye vlasne sama cya diya a ne shos inshe rezultat uspih tosho pobichni naslidki yak u pershomu tak i v drugomu vipadku do uvagi ne berutsya Tradicijna diya ce diya pid vplivom zvichki tradiciyi Realna povedinka individa na dumku Vebera viznachayetsya yak pravilo dvoma i bilshoyu kilkistyu vidiv diyi u nij prisutni i cile racionalni i cinnisno racionalni j afektivni i tradicijni momenti U riznih tipah suspilstv ti abo inshi vidi diyi mozhut dominuvati u tradicijnih suspilstvah perevazhaye tradicijnij ta afektivnij tipi socialnoyi diyi v industrialnomu cile i cinnisno racionalnij Karl Gustav Yung Karl Gustav Yung 1910 Karl Gustav Yung shvejcarskij psihoanalitik v rezultati svoyih doslidzhen lyudskoyi osobistosti vidiliv takozh 4 pari oznak yaki posluzhili osnovoyu tipologiyi osobistosti Mislennya pochuttya Intuyiciya vidchuttya Sudzhennya sprijnyattya racionalnist irracionalnist Ekstraversiya introversiya V zalezhnosti vid oznaki racionalnist irracionalnist u lyudini dominuye odna z pershih dvoh par oznak mislennya pochuttya dlya racionalnij i intuyiciya vidchuttya dlya irracionalnij pri comu ponyattya ekstraversiya introversiya zastosovuvalosya tilki do proyaviv ciyeyi dominuyuchoyu pari oznak Yakist racionalnostiDeyaki filosofi vvazhayut sho rozumne obgruntuvannya maye buti nezalezhnim vid emocij chi osobistih pochuttiv Bud yakij proces ocinki ta analizu yaki mozhna nazvati racionalnim yak ochikuyetsya bude duzhe ob yektivnij logichnij ta mehanichnij Yaksho ci minimalni vimogi ne vikonuyutsya tobto yaksho lyudina bula hoch trohi pid vplivom osobistih emocij pochuttiv i kulturnih osoblivostej moralnih kodeksiv ta norm to analiz mozhna nazvati irracionalnim u zv yazku z vvedennyam sub yektivnoyi uperedzhenosti Yak vidno iz suchasnoyi kognitivnoyi nauki ta nevrologiyi vivchennya roli emocij v psihichnij funkciyi sho zhodna lyudina nikoli ne zadovolnyayetsya cim kriteriyem Prikladi zastosuvannya racionalnosti v riznih oblastyahRacionalna povedinka povedinka napravlena na prijnyattya racionalnih rishen yaki v umovah sho sklalisya najkrashim chinom vidpovidayut zhittyevim potrebam individu abo spilnoti organizaciyi Zgidno z cim viznachennyam individualni rishennya prodiktovani sprijnyattyam povedinki otochuyuchih dosvidom samogo individa zakriplenogo v jogo zvichkah i navichkah mozhna vvazhati racionalnimi U toj zhe chas logichne mislennya dozvolyaye virvatisya za ramki zvichnoyi povedinki Racionalnist ta ekonomichna teoriya Racionalnist v ekonomichnij teoriyi ye najvazhlivishoyu peredumovoyu neoklasichnogo sintezu i zazvichaj asociyuyetsya z egoyistichnoyu povedinkoyu maksimizaciyeyu U povsyakdennij svidomosti ponyattya racionalnosti ye sinonim rozumnosti i rozsudlivosti Na dumku predstavnikiv povedinkovoyi ekonomiki racionalnist ce sinonim nesuperechlivosti perevag sho viyavlyayutsya individami v aktah viboru 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Ekonomichna povedinka v cilomu ye racionalnoyu ale ce ne oznachaye sho vona povnistyu usvidomlena vivazhena napravlena na optimizaciyu a lishe vkazuye na praktichnu prijnyatist takoyi povedinki i yiyi vidpovidnist dosyazhnomu v danih umovah rivnyu zadovolennya potreb Ekonomichni diyi ne zavzhdi pov yazani z egoyistichnim povedinkoyu Yak pokazav Gerbert Sajmon v evolyucijnij perspektivi prijnyattya peredumovi altruyistichnoyi povedinki individami i grupami prizvodit do perevagi v porivnyanni z peredumovoyu egoyistichnoyi maksimizaciyi Altruyizm ye ne sho inshe yak adaptivna reakciya individiv yaki asociyuyut svoyi interesi z interesami grupi abo inshogo kolektivu Shtuchnij intelekt U takij galuzi yak shtuchnij intelekt racionalnim agentom vvazhayetsya toj agent yakij maksimizuye svoyu ochikuvanu korisnist z urahuvannyam jogo potochnih znachen Funkciya korisnosti dovilno viznachayetsya rozrobnikom ale takozh povinna buti j funkciya produktivnosti yaka ye bezposeredno vimiryuvalnimi naslidkami napriklad takimi yak vigrash chi progrash groshej Napriklad dlya togo shob zrobiti bezpechnogo agenta yakij graye v oboroni nelinijnoyi funkciyi produktivnosti chasto bazhano shob nagoroda za porazku bula nizhche nizh pokarannya za porazku Agent mozhe buti racionalnim u svoyij oblasti problemi ale znajti racionalne rishennya dlya yak zavgodno skladnih problem praktichno nemozhlivo Racionalnist lyudskogo mislennya ye odniyeyu z klyuchovih problem v oblasti psihologiyi mislennya PrimitkiKravchenko A I Sociologiya Maksa Vebera trud i ekonomika M Na Vorobevyh 1997 PDF Arhiv originalu PDF za 4 sichnya 2014 Procitovano 4 sichnya 2014 Simon H A Altruism and Economics in The Economics of Altruism American Economic Review 1993 V 83 No 2 Papers and Proceedings of the Hundred and Fifth Annual Meeting of the American Economic Association Johnson Laird P N amp Byrne R M J 1991 Deduction Hillsdale Erlbaum LiteraturaS Krimskij Racionalnosti koncepciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 539 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Racionalnost i istoricheskoe edinstvo nauchnogo znaniya M 1986 Rassudok razum racionalnost M 1988 Racionalnost v poznanii i praktike Krit ocherk M 1989 Racionalnost kak cennost kultury VF 1992 6 Ivashuk Yu P Emerdzhentnij institucijnij poryadok v ekonomici ta jogo povedinkovi pidstavi 10 sichnya 2017 u Wayback Machine Yu P Ivashuk Ekonomichna teoriya 3 S 69 81 Kritika nauchnogo razuma M 1994 Racionalnost na perepute kn 1 2 M 1999 Paradoksalnaya racionalnost ocherki o nauchnoj racionalnosti M 1999 Rationality in Science and Politics Dordrecht 1984 Sheluhin V Racionalnist u dobu piznogo Modernu do rozvitku metodologichnoyi osnovi rozuminnya ontologiyi mnozhinnosti 4 sichnya 2014 u Wayback Machine Visnik KNU imeni Tarasa Shevchenka Sekciya Sociologiya 2013 4 S 75 79 Div takozhZdorovij gluzd Racionalna povedinkaPosilannyaKravchenko A I Sociologiya Maksa Vebera trud i ekonomika nedostupne posilannya z lipnya 2019 Elektronnaya biblioteka Sociologicheskogo fakulteta MGU imeni M V Lomonosova Racionalnost 23 listopada 2021 u Wayback Machine Filosofiya Enciklopedichnij slovar M Gardariki Pod redakciej A A Ivina 2004 Adaptivnaya racionalnost i ekonomicheskoe povedenie v evolyucionnom kontekste 5 bereznya 2016 u Wayback Machine federalnyj obrazovatelnyj portal ESM