Раффаеле Бореа Річчі д Ольмо італ Raffaele Borea Ricci d Olmo 20 грудня 1857 Альбенга 8 лютого 1942 Генуя італійський ад

Раффаеле Бореа Річчі д'Ольмо (італ. Raffaele Borea Ricci d'Olmo, 20 грудня 1857, Альбенга — 8 лютого 1942, Генуя) — італійський адмірал.

Раффаеле Бореа Річчі д'Ольмо

Народження

20 грудня 1857
Альбенга, Провінція Савона, Лігурія, Італія

Смерть

8 лютого 1942 (84 роки)
Генуя

Країна

Королівство Італія

Звання

контрадмірал^[d]

Війни / битви

Італійсько-турецька війна 1911—12

Нагороди

Командор Савойського військового ордена	Командор ордена Корони Італії	Офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря
		Кавалер ордена Почесного легіону
	Кавалер ордена Данеброг

Біографія

Раффаеле Бореа Річчі народився 20 грудня 1857 року в місті Альбенга (Лігурія) у шляхетній родині. Він був двоюрідним братом Раффаеле Кадорна та родичем . Завдяки останньому він вирішив обрати військову кар'єру і протягом 1871—1875 років навчався у військово-морській школі в Генуї, закінчивши її у званні гардемарина.

Ніс службу на різних кораблях, зокрема на броненосцях «Палестро» та «Террібіле». Після отримання звання лейтенанта ніс службу на фрегатах «Вітторіо Емануеле», «Січіліа», командував міноносцями.

У 1902 році у званні капітана I рангу командував крейсером «Ельба». Протягом 1902—1904 років здійснив навколосвітній похід. У 1903 році перебував біля берегів Венесуели, де у складі міжнародних сил брав участь у блокаді під час Венесуельської кризи 1902—1903 років. У лютому 1904 року був свідком бою біля Чемульпо, яким розпочалась російсько-японська війна.

У наступні роки Раффаеле Бореа Річчі командував обороною острова Ла-Маддалена, надалі був начальником штабу Військово-морського департаменту Венеції, потім — Ла-Спеції. У 1909 році отримав звання контрадмірала.

З початком італійсько-турецької війни був призначений командувачем 2-ї морської ескадри, куди входили броненосці «Ре Умберто», «Сарденья» та «Січілія» (флагманський корабель). Ескадра здійснювала обстріли лівійського узбережжя та забезпечувала висадку десанту. За участь у війні удостоєний звання командора Савойського військового ордена.

5 жовтня 1911 року Раффаеле Бореа Річчі був призначений першим губернатором Італійської Триполітанії, проте через декілька днів передав цю посаду генералу .

У 1912 році отримав звання віцеадмірала. Був віцепрезидентом Верховної ради флоту (італ. Consiglio superiore di Marina), потім до 1915 року був командувачем військово-морського департаменту у Венеції, після чого вийшов у відставку.

Помер 8 лютого 1942 року в Генуї.

Нагороди

Італійські

Командор Савойського військового ордена
Командор Ордена Корони Італії
Офіцер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
Пам'ятна медаль африканської кампанії
Золотий хрест за вислугу років

Іноземні

Кавалер ордена Почесного легіону (Франція)
Кавалер Ордена Данеброг

Джерела

Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861—1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .