Расінг Ферроль

Расінг Ферроль (ісп. Racing Club de Ferrol) — іспанський футбольний клуб з міста Ферроль, провінція Ла-Корунья, Галісія. Він був заснований 5 жовтня 1919 року в результаті об'єднання клубів «Расінг» і «Ферроль». Команда проводить свої домашні ігри на стадіоні Малата, який вміщує 12 042 глядачів, а зелений колір є традиційним кольором форми клубу. У сезоні 2023/24 вони гратимуть у Сегунді після тривалої перерви.

Расінг Ферроль

Повна назва	Racing Club de Ferrol, S.A.D.
Прізвисько	Os Departamentais Os Diaños Verdes (Зелені дияволи)
Засновано	5 жовтня 1919
Населений пункт	Ферроль, Іспанія
Стадіон	Малата
Вміщує	12 043
Президент	Хосе Кріадо
Головний тренер	Крістобаль Паррало
Ліга	Сегунда Дивізіон
2022/23	1-e (Група 1) Прімера Федерасьйон
Вебсайт	racingclubferrol.net
Домашня Виїзна

Незважаючи на те, що клуб ніколи не грав у вищому іспанському дивізіоні, він має серед своїх досягнень кілька чемпіонств Галісії, фінал Кубка Іспанії в 1939 році та друге місце в другому дивізіоні в 1940 році. Це команда, яка зіграла найбільше сезонів у другому дивізіоні, жодного разу не підвищуючись до Першого дивізіону, загалом 35.

Історія

Початки футболу в Ферролі

Перші новини про заняття футболом у Ферролі датуються листопадом 1892 року (вони були зібрані тодішньою феррольською газетою El Correo Gallego та мадридською газетою La Iberia), з нагоди візиту британської ескадри до порту, арсеналу та верфі міста.

У липні 1904 року в місті почали з'являтися клуби, першими двома були «Ферроль» (ісп. Ferrol Foot-Ball Club) і «Ла Гранья» (ісп. Union Club de La Graña), обидва зареєстровані пізніше, у 1908 році. На той час у 1908 році у Ферролі було створено вже сім клубів.

Створення нових клубів було постійним явищем, результатом пристрасті, яку футбол викликав у місті. Поїздки в Пуентедеуме, Бетансос або Ла-Корунью, створили футбольні суперництва, які нерідко закінчувалися сварками, але окреслили еволюцію футболу у Ферролі за роки до народження «Расінга», яке відбулося в перших числах жовтня 1919 року. після об'єднання клубів «Расінг» (ісп. Racing Club) і «Ферроль» (ісп. Club Ferrol). Новостворена команда почала грати на спортивному полі Каранса (ісп. Caranza), яке вже використовувалося з середини десятиліття різними існуючими клубами, але яке було офіційно відкрито лише 13 липня 1919 року матчем між «Расінгом» та «Депортіво» з Ла-Коруньї. Матчі між цими командами і через понад сто років потому продовжують залишатись важливими для команд і мають назву дербі Ріас Альтас.

Заснування «Расінга»

«Расінг» у дебютному сезоні 1919/20

Гравці та вболівальники з Ферроля об'єдналися, щоб створити потужний клуб, який міг би конкурувати з командами регіону, такими як , або «Депортіво» (Ла Корунья). Ідея виникла у п'яти друзів-любителів футболу: Константіно Тейхо, Франсіско Лоренцо, Матео Пінтадо, Альфонсо Варели та Хосе Фрейре, які в 1919 році вели переговори про створення нової команди. Асамблея Галісійської федерації футбольних клубів, що відбулася 18 жовтня 1919 року у Віго, прийняла «Расінг», хоча наступного місяця його було виключено через те, що він не був юридично створений або не мав власного поля. Проблеми вирішувалися протягом 1920 року, і у грудні того ж року команду остаточно зареєстрували.

Перші десятиліття

«Расінг» почав грати у другому дивізіоні чемпіонату Галісії, а 29 травня 1921 року переїхали на стадіон О Інеферніньйо (ісп. O Inferniño), який став їх домашнем полем. Кілька років команда прогресувала і вийшла до вищого дивізіону в 1923 році. 1928 року «Расінг» вперше став чемпіоном Галісії після перемоги над «Депортіво» в останній грі регіонального турніру. Завдяки цій перемозі команда вперше у своїй історії змогла зіграти в Кубку Іспанії, вилетівши у другому раунді від «Атлетіка» (Більбао). У цій команді грав Гільєрмо Горостіса, який згодом підписав контракт з «Атлетіком».

Оригінальний логотип клубу.

У 1928 році була створена Іспанська футбольна ліга, а у сезоні 1929/30 клуб розпочав виступати у третьому загальноіспанському дивізіоні. У першому ж сезоні вони фінішували на першій позиції у своїй групі, але на фінальному етапі не змогла отримати підвищення. В підсумку клуб вперше вийшов до Сегунди 1934 року, коли Федерація футболу Іспанії розширила другий дивізіон до більшої кількості команд. «Расінг» міг залишитися там лише на один рік, оскільки сезон 1934/35 вони закінчили на останній позиції у своїй групі.

Під час громадянської війни в Іспанії в Галісії офіційний футбол не був паралізований і в 1938 році «Расінг» став чемпіоном Галісії вдруге, а в 1939 році він досяг цього втретє, в цьому випадку після перемоги над «Депортіво» в двобої з чотирьох ігор (3 перемоги і нічия), таким чином ставши найкращим галісійським клубом тих років.

Фіналіст Кубка Іспанії

Завдяки званню найкращої команди регіону «Расінг» отримав право зіграти у першому повоєнному Кубку Іспанії. Війна торкнулася багатьох клубів, які відмовилися від участі через витрати або залишилися без гравців, і в турнірі 1939 року «Расінг» переміг «Реал Сосьєдад» у чвертьфіналі та «Баракальдо Оріаменді» у півфіналі.

Таким чином команда зуміла вийти у свій перший фінал кубкового турніру. Матч відбувся 25 липня 1939 року на стадіоні Монжуїк у Барселоні, і «Расінг» був програв «Севільї» з рахунком 2:6. Обидва голи у складі феррольців забив Хосе Сільвоса.

Повернення у Сегунду

Після фіналу Кубка «Расінг» залишався у другому дивізіоні протягом чотирьох сезонів з 1939 по 1943 рік, і безперервно з 1945 по 1960 рік, після чого він знову був понижений до регіональних дивізіонів. У ті роки такі футболісти, як брати Габріель і Хуан Алонсо, майбутні гравці «Реала», серед багатьох інших, виділялися в клубі «Ферроль» (назва, яку клуб використовував з 1941 по 1972 рік за вимогою франкістського уряду).

У сезоні 1952 року команда вперше в історії зіграла в групі підвищення до першого дивізіону, хоча не змогла досягти своєї мети, посівши останнє місце серед восьми команд.

У 1960 році клуб знову вилетів до третього дивізіону. Незважаючи на те, що «Расінг» за наступні 6 років вигравав свою групу, у фінальному етапі переміг і здобув право на підвищення лише в 1966 році. На цей раз його перебування у другому дивізіоні тривало шість сезонів, і його найкращою позицією було четверте місце в сезоні 1968/69, лише на одне місце нижче від підвищення з серією з 17 ігор поспіль без поразок. Крім того у 1967 році команда виграла Трофей Терези Еррери після перемоги у фіналі над «Сельтою».

У 1972 році «Расінг» опустився знов до третього дивізіону і грав там у наступні роки. У 1978 році Федерація футболу Іспанії реструктурувала весь професійний чемпіонат і створила новий третій дивізіон, Сегунду Б, яка тоді складалася з двох груп. «Расінг» був включений до дебютного розіграшу турніру і грав із суперниками з півночі країни, а за підсумками сезону клуб отримав підвищення як чемпіон свого дивізіону. Однак вони залишилися в Сегунді лише один сезон, посівши у сезоні 1978/79 останню позицію серед 20 команд.

Роки кризи

Після вильоту «Расінг» пережив серйозну спортивну та економічну кризу. Команда навіть опустилася до четвертого дивізіону в 1984 році, досягнувши найнижчої 17 позиції в 1987 році, ледь не вилетівши до регіонального дивізіону. До цих криз додалося безгосподарність з боку ради директорів, яка закінчилася дискваліфікацією президента компанії Вісенте Бастіда в 1983 році. Через кілька років клубу вдалося повернутися до Сегунди Б на два роки, а в 1992 році команда знов вийшла туди, але вже на тривалий період, що збіглося з урочистим відкриттям нового стадіону Малата.

У 1995 році феррольці знову почали боротися за вихід до Сегунди після того, як фінішували першими у своїй групі Сегунди Б. Втім у фінальному раунді вони зіграли внічию в останній день проти «Беасаїна», через що відстали від «Альмерії» і не змогли підвищитись у класі. Шість років галісійська команда фінішувала на верхніх позиціях таблиці, поки в сезоні 1999/00 з четвертої спроби «Расінг» не зміг піднятися до другого дивізіону після перемоги над «Баракалдо», «Сеутою» та «Гандією» у фінальному раунді.

Початок XXI століття

Матч «Расінга» проти «Хереса». 2005 рік.

Команда залишалася у другому дивізіоні протягом трьох сезонів, але була понижена в 2003 році, коли вона фінішувала на третьому місці з кінця.

Провівши один сезон у Сегунді Б, клуб повернувся до Сегунди у 2004 році, щоб протягом двох років боротися за те, щоб уникнути вильоту, але з другої спроби їм це не вдалося. У 2007 році галісійці знову підвищились до Сегунди, а в сезоні 2007/08 фінішували на дев'ятнадцятій позиції, вкотре понизившись у класі.

2010 року команда вилетіла до Терсери, де провела три роки. За підсумками сезону 2012/13 клуб став чемпіоном групи I, завершивши регулярний чемпіонат з 97 очками, таким чином встановивши новий рекорд ліги. Це дозволило клубу зіграти в матчі за підвищення до Сегунди Б з клубом "Лаудіо", чемпіоном групи IV. У першому матчі, який відбувся в гостях «Расінг» здобув позитивний рахунок 1:1, незважаючи на сіру гру, а у матчі-відповіді у Ферролі переміг з рахунком 1:0 завдяки голу Маркоса Альвареса і повернувся до Сегунди Б після трирічної перерви.

В наступні три сезони команда постійно фінішувала з зоні плей-оф, але підвищитись у класі жодного разу так і не зуміла, але надалі результати погіршились і клуб вилетів до Терсери у 2018 році.

Останні роки

Після розчарування від вильоту Рада директорів розпочала амбітний проект із повернення клубу в професійний футбол. Влітку в команді відбулася революція: 17 гравців та головний тренер Рікардо покинули «Расінг». В резульаті оновлена команда завершила сезон на першому місці в групі I з перевагою в 4 очки над другим, ФК Бергантіньос . У плей-оф за підвищення до Сегунди Б вони зіграли проти «Реала Хаен». У першому матчі «Расінг» виграв вдома з рахунком 1:0 , а у другому матчі програв з рахунком 1:2,чого вистачило для підвищення через правило виїзного голу.

На сезон 2019/20 команді була поставлена амбітна ціль одразу підвищитись до Сегунди, для чого були підписані такі досвідчені гравці як Алекс Лопес і Дані Абало, що мали у своєму доробку виступи у вищому дивізіоні, а також зберегла майже весь кістяк, який повернув її до Сегунди. Незважаючи на це, пандемія Covid-19, завадила завершити турнір і «Расінг» фінішував на 11-му місці, на 8 очок від місця плей-оф.

Команда «Расінга» у 2023 році.

Сезон 2020/21 ознаменувався ідеєю створити нову професійну лігу в іспанському футболі нижче Сегунди, Прімеру КІФФ і за підсумками цього сезону вирішувалось чи зможе «Расінг» потрапити до новоствореної ліги. Феррольцям вдалося виграти Групу 1-А і разом з вічним суперником «Депортіво» (Ла-Корунья) клуб потрапив до складу учасників дебютного сезону нового турніру.

Там у сезоні 2021/22 команда посіла 3-є місце в регулярному чемпіонаті і кваліфікувалась через 6 років для участі у плей-оф за право виходу у Сегунду. Півфінал був зіграний в одному матчі проти «Хімнастіка» (Таррагона) на стадіоні Балаїдос. Результат — 0:1 на користь каталонської команди, тож «Расінг» змушений був відкласти ідею підвищення на наступний сезон.

У наступному сезоні 2022/23 років команда знову боролася за повернення у професійний футбол. Вони зберегли основний кістяк із попередньої кампанії та залучили ряд досвідчених імен. Завдяки цьому «Расінгу» на чолі з Крістобалем Паррало вдалося посісти перше місце у своїй групі, яке давало пряму путівку до Сегунди, що дозволило «Расінгу» повернутися до другого дивізіону після 15 років перерви виступів на професійному рівні.

Логотип

Хрест Сантьяго присутній на логотипі клубу з 1939 року, після того, як він став чемпіоном Галісії втретє в своїй історії та зіграв у кубку Іспанії (у фіналі якого він зрештою грав) як представник Галісії.

Логотип клубу складається із зеленого щта з коричневим шкіряним футбольним м'ячем усередині. Вгорі — прапор міста, а в центрі — надпис «Racing Club Ferrol».

Під щитом стоїть Хрест Сантьяго, який було додано в 1939 році, прибрано в 1982 році, але повернуто в 1993 році.

Форма

Протягом усієї своєї історії «Расінг» завжди грав у зеленій футболці та білих шортах, хоча яскравість зеленого кольору залежить від сезону та дизайну форми, хоча в більшості років вони обирали більше темних відтінків.

Стадіони

У червні 1919 року було урочисто відкрито поле Каранса під час матчу «Расінг» — «Депортіво» (який завершився поразкою 1-5 для господарів). Це залишило поганий присмак у жителів Ферроля, тому вони вимагали нової гри. Цього разу гра складалась краще і «Расінг» перемагав 3:1, але фігура ^[en], який забив 3 голи за 4 хвилини, перевернула рахунок і феррольці знову поступились, на цей раз 3:4. Ці дві поразки породили суперництво, яке досі існує між двома командами.

Через два роки було урочисте відкриття стадіону О Інферніньйо, який мав чудові умови для того часу. З плином часу цей стадіон зазнав розширень і модифікацій, таких як будівництво стіни та дерев'яної трибуни.

У 1951 році було урочисто відкрито стадіон Мануель Рівера, побудований на місці О Інферніньйо

У 1993 році з бюджетом, який перевищував 1780 мільйонів старих песет, був побудований спортивний комплекс Малата, що складається з басейну з підігрівом, футбольного поля та додаткового поля для тренувань. Основне поле має розміри 105 х 68 метрів і вміщує 12 042 глядачів.

Статистика

Сезон Рівень Ліга Місце Кубок 1929-30 3 Терсера 1 1930-31 3 Терсера 3 1931-32 3 Терсера 1 1932-33 3 Терсера 4 1933-34 3 Терсера 5 1934-35 2 Сегунда 8 1939-40 2 Сегунда 2 Фінал 1940-41 2 Сегунда 4 1941-42 2 Сегунда 3 1942-43 2 Сегунда 6 1943-44 3 Терсера 1 1944-45 2 Сегунда 10 1945-46 2 Сегунда 7 1947-48 2 Сегунда 10 1947-48 2 Сегунда 3 1948-49 2 Сегунда 14 1949-50 2 Сегунда 12. 1950-51 2 Сегунда 8 1951-52 2 Сегунда 3 1952-53 2 Сегунда 9 1953-54 2 Сегунда 8 1954-55 2 Сегунда 12. 1955-56 2 Сегунда 6 1956-57 2 Сегунда 16 1957-58 2 Сегунда 12. 1958-59 2 Сегунда 10 1959-60 2 Сегунда 16 1960-61 3 Терсера 1 1961-62 3 Терсера 2 1962-63 3 Терсера 1

Сезон Рівень Ліга Місце Кубок 1963-64 3 Терсера 3 1964-65 3 Терсера 1 1965-66 3 Терсера 1 1966-67 2 Сегунда 7 1967-68 2 Сегунда 7 1968-69 2 Сегунда 4 1969-70 2 Сегунда 10. 1970-71 2 Сегунда 8 1971-72 2 Сегунда 18 1972-73 3 Терсера 9 1973-74 3 Терсера 4 1974-75 3 Терсера 3 1975-76 3 Терсера 9 1976-77 3 Терсера 6 1977-78 3 Сегунда Б 1 1978-79 2 Сегунда 20 1979-80 3 Сегунда Б 16. 1980-81 3 Сегунда Б 11. 1981-82 3 Сегунда Б 17 1982-83 3 Сегунда Б 9 1983-84 3 Сегунда Б 20 1984-85 4 Терсера Терсера 1985-86 4 Терсера 8 1986-87 4 Терсера 17 1987-88 4 Терсера 1 1988-89 3 Сегунда Б 13 1989-90 3 Сегунда Б 17 1990-91 4 Терсера 5 1991-92 4 Терсера 1 1992-93 3 Сегунда Б 12.

Сезон Рівень Ліга Місце Кубок 1993-94 3 Сегунда Б 13 1994-95 3 Сегунда Б 1 1995-96 3 Сегунда Б 2 2 раунд 1996-97 3 Сегунда Б 7 2 раунд 1997-98 3 Сегунда Б 5 1998-99 3 Сегунда Б 4 1999-00 3 Сегунда Б 3 Попередній 2000-01 2 Сегунда 16. 1/32 2001-02 2 Сегунда 9 1/16 2002-03 2 Сегунда 20 1/16 2003-04 3 Сегунда Б 2 1/32 2004-05 2 Сегунда 16. 1 раунд 2005-06 2 Сегунда 20 2 раунд 2006-07 3 Сегунда Б 3 2 раунд 2007-08 2 Сегунда 19 2 раунд 2008-09 3 2. B 7. 1 раунд 2009-10 3 2. B 19 2010-11 4 Терсера 2 2011-12 4 Терсера 8 2012-13 4 Терсера 1 2013-14 3 Сегунда Б 2. 1 раунд 2014-15 3 Сегунда Б 3 2 раунд 2015-16 3 Сегунда Б 2 3 раунд 2016-17 3 Сегунда Б 7 2 раунд 2017-18 3 Сегунда Б 17 2 раунд 2018-19 4 Терсера. 1 2019-20 3 Сегунда Б 11. 1 раунд 2020-21 3 Сегунда Б 5. 2021-22 3 Прімера КІФФ 3. 1 раунд 2022-23 1 Прімера КІФФ 1. 1 раунд

Досягнення

Регіональні турніри

• Чемпіон Галісії (3): 1928/29, 1937/38 y 1938/39
• Віце-чемпіон Галісії (2): 1923/24 і 1932/33
• Володар Кубка Галісії (1): 1946/47

Національні турніри

• Фіналіст Кубка Іспанії (1): 1939
• Чемпіон Сегунди Б (2) : 1977-78, 1994-95
• Віцечемпіон Сегунди Б (3): 1995-96, 2003-04, 2013-14
• Чемпіон Терсери (9) : 1943-44, 1960-61, 1962-63, 1964-65, 1965-66, 1987-88, 1991-92, 2012-13, 2018-19.
• Віцечемпіон Терсери (2): 1961-62, 2010-11
• Чемпіон Прімери Федерасьйон (1): 2022-23

Товариські турніри

• Трофей Сан-Роке (10): 1963, 1994, 1998, 2001, 2003, 2004, 2005, 2007, 2009, 2014
• Трофей Консепсьйон Аренал (8): 1959, 1964, 1965, 1981, 1988, 2005, 2007, 2022
• Трофей Емми Куерво (7): 1952, 1971, 1980, 2000, 2002, 2005, 2009
• Кубок Ради провінції (6) : 1991, 1993, 1999, 2000, 2007, 2017
• Трофей міста Вівейро (4): 1978, 1981, 1999, 2000
• Трофей Сан-Роке (2): 1956, 2002
• Трофей Міністра інформації та туризму (2): 1956, 2002
• Трофей Терези Еррери (1): 1967
• Трофей міста Понтеведра (1): 2003
• Меморіальний трофей Ектора Ріаля (1): 2004
• Трофей Луїса Отеро (1): 2005

Відомі гравці

Note: this list includes players that have played at least 100 league games and/or have reached international status.

Самюель П'єтт Дубравко Павличич Ікечукву Уче Хосе Мануель Айра Габріель Алонсо

Гільєрмо Горостіса Начо Ново Анте Разов

Примітки

1. <<... Vickers, Armstrong and Brown... it has been determined to put down a new shipyard at Ferrol in Spain... Mr A J Campbell... has been appointed manager of the Ferrol yard... Mr Peter Muir ... has been appointed assistant manager. A considerable number of expert shipbuilders have sign on to go to Spain... there is a reason to believe that employment will be found to some hundreds of British shipbuilders, engineers, electricians, and other tradesmen in the new Spanish yard for several years to come.>>
2. "British Vice-Consulate at Ferrol": General Correspondence FO 63/1041. The National Archives – Official website
3. "British Vice-Consulate at Ferrol": General Correspondence FO 72/1689. The National Archives – Official website
4. . Архів оригіналу за 3 de agosto de 2014. Процитовано 19 de diciembre de 2011.
5. Mundo Deportivo, ред. (5 грудня 1928). El Racing de Ferrol venció ayer por 1 a 0 al Deportivo de la Coruña. Процитовано 8 de marzo de 2010.
6. Historias Racinguistas (ред.). Gorostiza. Процитовано 8 de marzo de 2010.
7. ABC (газета), ред. (20 de junio de 1939). El Racing de El Ferrol de Caudillo, 2; Oriamendi, 1. Процитовано 8 de marzo de 2010.
8. , ред. (27 de junio de 1939). El domingo se clausuró brillantemente la "Copa del Generalísimo", en el Estadio. Процитовано 8 de marzo de 2010.
9. , ред. (27 de junio de 1939). Suplemento gráfico (imágenes de la final de 1939). Процитовано 8 de marzo de 2010.
10. Mundo Deportivo, ред. (30 de junio de 1952). Resultados de la jornada. Процитовано 8 de marzo de 2010.
11. Web del Racing de Ferrol (ред.). . Архів оригіналу за 19 de enero de 2010. Процитовано 8 de marzo de 2010.
12. Futbolme.com (ред.). Liguilla de ascenso a Segunda División 1999/00. Процитовано 8 de marzo de 2010.
13. La revolucionaria propuesta de los clubes para reformar Segunda B. Marca.com (ісп.). 20 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2022.
14. El Ferrol, campeón de la Copa Federación Gallega, al empatar con el Deportivo (2-2). Ciudad: Semanario de Pontevedra n76.

Посилання

• Офіційний сайт Racing de Ferrol