Расугеріна також Расугеріна-Маніяка (малаг. Rasoherina-Manjaka, до царювання Рабодозанакандріана або Рабодо малаг. Rabodozanakandriana або Rabodo; нар. 29 вересня 1814 — пом. 1 квітня 1868, Антананаріву, Мадагаскар) — малагасійська правителька королівства Імерина (1863 — 1868).
Расугеріна малаг. Rasoherina | ||
| ||
---|---|---|
13 травня 1863 — 1 квітня 1868 | ||
Попередник: | Радама II | |
Наступник: | Ранавалуна II | |
Народження: | 29 вересня 1814 Королівство Імерина | |
Смерть: | 1 квітня 1868 (53 роки) Антананаріву, Мадагаскар | |
Причина смерті: | дизентерія | |
Поховання: | d | |
Країна: | Мадагаскар | |
Рід: | Королівство Імерина | |
Шлюб: | Радама II | |
Діти: | Ратагірі, Расоаверуманана | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Расугеріна, племінниця королеви Ранавалуна I, народилася 29 вересня 1814 році у принца Андріантасаламандріана та принцеси Рафарамядіяки (Рамірагававі) під ім'ям Рабодозанакандріана (Рабодо). Рабодо була одружена з сином королеви Ранавулони I Ракото, який після смерті своєї матері у 1861 році став королем Радама II.
Правління
Расугеріна зійшла на трон королівства Імерина після вбивства її чоловіка Радама II. Рада князів Імерини висунула їй певні умови успадкування королівського трону. Ці умови включали в себе зокрема свободу віросповідання. 13 травня 1863 року Рабодо зійшла на королівський трон, взявши собі ім'я Расугеріна.
Расугеріна мала номінальну владу в королівстві Імерина. Реальну владу під час правління Расугеріни мав прем'єр-міністр Райвінонігатрініоні, який одружився з нею через кілька тижнів після її коронації. Однак у 1864 році Расугеріна вийшла заміж за його зведеного брата Райнілайарівуні, який скинув Райвінонігатрініоні, і зайняв одночасно пост прем'єр-міністра та головнокомандувача. Райнілайарівуні згодом став чоловіком двох наступних королев — Ранавалуни II (1868—1883) і (1883—1897). У лютому 1865 року Райвінонігатрініоні був звинувачений у змові проти королеви.
Під час правління Расугеріни було збережено єдність Малагасійської держави, почалось створення ефективного адміністративного апарату, зміцнення збройних сил, розвиток економіки та культури, заборонена торгівля на ринках у неділю, країна почала позбуватися рабства, модернізувалась правова система, була прийнята нова, ліберальніша, конституція 1881 року. Була денонсована «Хартія Ламберта». Столиця Антананаріву перебудовується, з'являються будинки англійського типу.
Дипломатія
Під час правління королеви Расугеріни дипломатія була спрямована на налагодження відносин з Великою Британією та Францією.
У зв'язку з цим 23 листопада 1863 року з Таматаве виїхало посольство, яке направлялось до Лондона і Парижа.
30 червня 1865 року Расугеріна підписала угоду з Великою Британією. Вона передбачала:
- Вільну торгівлю британським підданим на території острова;
- Право на оренду землі й будівництво на ній;
- Гарантувалась свобода поширення християнства;
- Митні збори встановлювались на рівні 10 %.
Угоду з Францією малагасійському посольству вдалося підписати у 1868 році.
За цими угодами Велика Британія та Франція визнали суверенітет і незалежність Мадагаскару.
Був здійснений певний дипломатичний прорив у налагодженні стосунків з іншими країнами Європи та Америки.
Заколот
27 березня 1868 року озброєний натовп штурмував палац в Антананаріву, вимагаючи змінити правонаступника призначеного королевою. Головним підбурювачем заколотників був колишній прем'єр-міністр Райвінонігатрініоні. Заколотники захопили деяких державних діячів, в тому числі командувача Королівської гвардії. Однак групі гвардійців вдалося врятуватися та повідомити прем'єр-міністра Райнілайарівуні, який відвідував село, де королева Расугеріна лікувалася від дифтерії, якою хворіла з жовтня 1867 року. Прем'єр-міністр дав розпорядження арештувати змовників.
Заколот був придушений. Колишній прем'єр-міністр Райвінонігатрініоні був відправлений у вигнання.
Смерть
Расугеріна захворіла на дизентерію у жовтні 1867 року. Під час заколоту фізичне та емоційне навантаження ще більше послабило королеву. Расугеріна померла чотири дні після придушення заколоту — 1 квітня 1868 року.
Перед смертю Расугеріна перейшла у католицтво. Расугеріну змінила її двоюрідна сестра Рамако, яка також була дружиною короля Радама II, яка прийняла ім'я Ранавалуни II.
Література
- Dominique Ranaivoson, Madagascar: dictionnaire des personnalités historiques, Sépia, Saint-Maur-des-Fossés ; Tsipika, Antananarivo, 2011, P.
- Frédéric Randriamamonjy, Tantaran'i Madagasikara Isam-Paritra (The history of Madagascar by Region), стр. 529—534.
- Keith Laidler, Female Caligula: Ranavalona, the Mad Queen of Madagascar, стр. 210—213,
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
- De La Vaissière, Camille. Histoire de Madagascar: ses habitants et ses missionnaires, Volume 1. (фр.)
- Cousins, William Edward. Madagascar of to-day: A sketch of the island, with chapters on its past. The Religious Tract Society, 1895.
- Емельянов, Мыльцев, 1990, с. 22.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rasugerina takozh Rasugerina Maniyaka malag Rasoherina Manjaka do caryuvannya Rabodozanakandriana abo Rabodo malag Rabodozanakandriana abo Rabodo nar 29 veresnya 1814 pom 1 kvitnya 1868 Antananarivu Madagaskar malagasijska pravitelka korolivstva Imerina 1863 1868 Rasugerina malag Rasoherina Koroleva Madagaskaru 13 travnya 1863 1 kvitnya 1868 Poperednik Radama II Nastupnik Ranavaluna II Narodzhennya 29 veresnya 1814 1814 09 29 Korolivstvo ImerinaSmert 1 kvitnya 1868 1868 04 01 53 roki Antananarivu MadagaskarPrichina smerti dizenteriyaPohovannya dKrayina MadagaskarRid Korolivstvo ImerinaShlyub Radama IIDiti Ratagiri Rasoaverumanana Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRasugerina pleminnicya korolevi Ranavaluna I narodilasya 29 veresnya 1814 roci u princa Andriantasalamandriana ta princesi Rafaramyadiyaki Ramiragavavi pid im yam Rabodozanakandriana Rabodo Rabodo bula odruzhena z sinom korolevi Ranavuloni I Rakoto yakij pislya smerti svoyeyi materi u 1861 roci stav korolem Radama II PravlinnyaRasugerina ta Radama II 1859 rik Rasugerina zijshla na tron korolivstva Imerina pislya vbivstva yiyi cholovika Radama II Rada knyaziv Imerini visunula yij pevni umovi uspadkuvannya korolivskogo tronu Ci umovi vklyuchali v sebe zokrema svobodu virospovidannya 13 travnya 1863 roku Rabodo zijshla na korolivskij tron vzyavshi sobi im ya Rasugerina Rasugerina mala nominalnu vladu v korolivstvi Imerina Realnu vladu pid chas pravlinnya Rasugerini mav prem yer ministr Rajvinonigatrinioni yakij odruzhivsya z neyu cherez kilka tizhniv pislya yiyi koronaciyi Odnak u 1864 roci Rasugerina vijshla zamizh za jogo zvedenogo brata Rajnilajarivuni yakij skinuv Rajvinonigatrinioni i zajnyav odnochasno post prem yer ministra ta golovnokomanduvacha Rajnilajarivuni zgodom stav cholovikom dvoh nastupnih korolev Ranavaluni II 1868 1883 i 1883 1897 U lyutomu 1865 roku Rajvinonigatrinioni buv zvinuvachenij u zmovi proti korolevi Pid chas pravlinnya Rasugerini bulo zberezheno yednist Malagasijskoyi derzhavi pochalos stvorennya efektivnogo administrativnogo aparatu zmicnennya zbrojnih sil rozvitok ekonomiki ta kulturi zaboronena torgivlya na rinkah u nedilyu krayina pochala pozbuvatisya rabstva modernizuvalas pravova sistema bula prijnyata nova liberalnisha konstituciya 1881 roku Bula denonsovana Hartiya Lamberta Stolicya Antananarivu perebudovuyetsya z yavlyayutsya budinki anglijskogo tipu Diplomatiya Malagasijske posolstvo do Yevropi 1863 Pid chas pravlinnya korolevi Rasugerini diplomatiya bula spryamovana na nalagodzhennya vidnosin z Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu U zv yazku z cim 23 listopada 1863 roku z Tamatave viyihalo posolstvo yake napravlyalos do Londona i Parizha 30 chervnya 1865 roku Rasugerina pidpisala ugodu z Velikoyu Britaniyeyu Vona peredbachala Vilnu torgivlyu britanskim piddanim na teritoriyi ostrova Pravo na orendu zemli j budivnictvo na nij Garantuvalas svoboda poshirennya hristiyanstva Mitni zbori vstanovlyuvalis na rivni 10 Ugodu z Franciyeyu malagasijskomu posolstvu vdalosya pidpisati u 1868 roci Za cimi ugodami Velika Britaniya ta Franciya viznali suverenitet i nezalezhnist Madagaskaru Buv zdijsnenij pevnij diplomatichnij proriv u nalagodzhenni stosunkiv z inshimi krayinami Yevropi ta Ameriki Zakolot 27 bereznya 1868 roku ozbroyenij natovp shturmuvav palac v Antananarivu vimagayuchi zminiti pravonastupnika priznachenogo korolevoyu Golovnim pidburyuvachem zakolotnikiv buv kolishnij prem yer ministr Rajvinonigatrinioni Zakolotniki zahopili deyakih derzhavnih diyachiv v tomu chisli komanduvacha Korolivskoyi gvardiyi Odnak grupi gvardijciv vdalosya vryatuvatisya ta povidomiti prem yer ministra Rajnilajarivuni yakij vidviduvav selo de koroleva Rasugerina likuvalasya vid difteriyi yakoyu hvorila z zhovtnya 1867 roku Prem yer ministr dav rozporyadzhennya areshtuvati zmovnikiv Zakolot buv pridushenij Kolishnij prem yer ministr Rajvinonigatrinioni buv vidpravlenij u vignannya Pohoron korolevi Rasugerini Smert Rasugerina zahvorila na dizenteriyu u zhovtni 1867 roku Pid chas zakolotu fizichne ta emocijne navantazhennya she bilshe poslabilo korolevu Rasugerina pomerla chotiri dni pislya pridushennya zakolotu 1 kvitnya 1868 roku Pered smertyu Rasugerina perejshla u katolictvo Rasugerinu zminila yiyi dvoyuridna sestra Ramako yaka takozh bula druzhinoyu korolya Radama II yaka prijnyala im ya Ranavaluni II LiteraturaDominique Ranaivoson Madagascar dictionnaire des personnalites historiques Sepia Saint Maur des Fosses Tsipika Antananarivo 2011 P ISBN 978 2 84280 101 4 Frederic Randriamamonjy Tantaran i Madagasikara Isam Paritra The history of Madagascar by Region str 529 534 Keith Laidler Female Caligula Ranavalona the Mad Queen of Madagascar str 210 213 ISBN 0 470 02223 XPrimitki Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 21 serpnya 2017 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2017 Procitovano 21 serpnya 2017 De La Vaissiere Camille Histoire de Madagascar ses habitants et ses missionnaires Volume 1 fr Cousins William Edward Madagascar of to day A sketch of the island with chapters on its past The Religious Tract Society 1895 Emelyanov Mylcev 1990 s 22