Расинг (Париж)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Расінг.

«Расінг Клуб де Франс» (фр. Racing Club de France football) — французький футбольний клуб з Коломба (передмістя Парижа), який наразі виступає у п'ятому дивізіоні французького чемпіонату (Насьйональ 3). Заснований 1896 року, що робить його одним із найстаріших футбольних клубів країни, раніше базувався в Парижі. Домашні ігри проводить на стадіоні «Ів дю Мануар» у передмісті Парижа Коломбі. Чемпіон Франції в сезоні 1935-36. П'ятиразовий володар Кубка Франції.

Расінг (Коломб)

Повна назва	Расінг Клуб де Франс
Засновано	1896
Населений пункт	Коломб, Франція
Стадіон	«Ів дю Мануар», Коломб
Вміщує	6 500
Президент	Патрік Норбер
Головний тренер
Ліга	Національний чемпіонат 3
2019/20	5-те (Париж-ІДФ)
Домашня Виїзна

Історія

Гравці «Расінга» у 1909 році.

Спортивний клуб «Расінг» було засновано в Парижі 1882 року. 1896 року у клубі було започатковано футбольну секцію, тож саме цей рік вважається роком заснування безпосередньо футбольного клубу. 1932 року «Расінг» став одним з клубів-засновників Національного чемпіонату, першого професійного дивізіону у французькому футболі, який за рік, у 1933, отримав свою сучасну назву Ліга 1.

Найуспішнішим в історії клубу став сезон 1935-36, в якому «Расінгу» вдалося зробити дубль, вигравши Лігу 1 та здобувши Кубок Франції. Згодом команді клубу ще чотири рази вдавалося тріумфувати в розіграшах національного кубку — в сезонах , , та . Повторити досягнення 1936 року в національному чемпіонаті клубу більше не вдавалося, максимально «Расінг» наближався до чемпіонства в сезонах 1960-61 та 1961-62, в яких його команда фінішувала другою в турнірній таблиці французької футбольної першості.

Втім вже в середині 1960-х клуб стикнувся з фінансовими проблемами і був змушений оголосити про банкрутство, його команда втратила професійний статус і продовжила існувати в аматорському статусі. На початку 1980-х років «Расінг» поновив професійний статус завдяки фінансуванню, отриманому від конгломерату французького підприємця . В команда виграла змагання у Лізі 2 і після баготорічної перерви отримала право виступів в елітному дивізіоні французького футболу. Протягом 1987—1989 років власником клубу була корпорація Matra і команда виступала під назвою «Матра Расінг», зайнявши в сезоні 1987-88 сьому місце в Лізі 1. Втім 1989 року спонсор залишив клуб і наступного року команда втратила місце в найвищому дивізіоні, причому з фінансових причин була змушена понизитися у класі відразу до третього за силою дивізіону.

В подальшому клуб знову втратив професійний статус і попри декілька спроб віднайти необхідне фінансування для повернення на професійний рівень продовжує виступати на аматорському рівні.

Назви клубу

• «Расінг Клуб де Франс» / Racing Club de France: (1896—1932, 1966—1981, 2005—2007, 2018—)
• «Расінг Клуб Парі» / Racing Club Paris: (1932—1966, 1981—1987, 1999—2005)
• «Матра Расінг» / Matra Racing: (1987—1989)
• «Расінг Парі 1» / Racing Paris 1 : (1989—1991)
• «Расінг 92» / Racing 92 : (1991—1995)
• «Расінг Клуб де Франс 92» / Racing Club de France 92 : (1995—1999)
• «Расінг Клуб де Франс футбол 92» / Racing Club de France football 92 : (2007—2009)
• «Расінг Клуб де Франс Леваллуа» / Racing Club de France Levallois 92 : (2009—2012)
• «Расінг Клуб де Франс Коломб 92» / Racing Club de France Colombes 92 : (2012—2018)

Логотипи

• 1983-1984
• 1999-2005
• 2005—2009

Досягнення

• Ліга 1:
  • Переможець (1): 1936
  • Срібний призер (2): 1961, 1962

• Кубок Франції:
  • Володар (5): , , , ,
  • Фіналіст (3): , ,

• Ліга 2:
  • Переможець (1):

• Чемпіонат Парижу:
  • Переможець (2): 1931, 1932

Склади переможців

1935/36 (чемпіонат): Рудольф Гіден, Едмон Дельфур, Огюст Жордан, Фредерік Кеннеді, Рауль Дьянь, Еміль Венант, Моріс Банід, Франсуа Ру, Роже Куар, Жуль Мате, Ролан Шмітт, , , Анрі Озенн, Жан Жотеру, Александар Живкович, Люсьєн Боє, Хорхе Бранка, Анрі Фурніс, Раймон Куар, Марсель Гале. Тренер — Джордж Кімптон.

1935/36 (кубок): Рудольф Гіден, , Рауль Дьянь, Моріс Банід, Огюст Жордан, Едмон Дельфур, Анрі Озенн, Фредерік Кеннеді, Роже Куар, Еміль Венант, Жуль Мате. Тренер — Джордж Кімптон.

1938/39 (кубок): Рудольф Гіден, , Рауль Дьянь, Рамон Сабало, Огюст Жордан, Луїс Войковяк, Хосе Перес, Оскар Ессерер, Анрі Озенн, Еміль Венант, Жуль Мате. Тренер — Джордж Кімптон.

1939/40 (кубок): Рудольф Гіден, , Рауль Дьянь, Рамон Сабало, Огюст Жордан, Крістіан Руель, Жуль Мате, Гайнріх Гілтль, Рене Рульє, Оскар Ессерер, Едмонд Вайскопф. Тренер — Елі Ру.

1944/45 (кубок): Хосе Молінево, , Марсель Сальва, Жан-Клод Самуель, Огюст Жордан, Люсьєн Жассерон, Андре Філіппо, Оскар Ессерер, Еміле Бонджорні, П'єр Понсетті, . Тренер — Поль Барон.

1948/49 (кубок): Рене Віналь, Карл Аренс, Марсель Сальва, Анжело Гріццетті, Роже Ламі, Люсьєн Ледюк, Роже Габе, Анрі Тессьє, Роже Кеноль, , Жорж Морель. Тренер — Поль Барон.

Збірна

У складі збірної Франції виступало 57 гравців «Расінга». У таблиці зазначені футболісти, які провели п'ять і більше ігор за національну команду, під час виступів за столичний клуб:

Футболіст	Ігри	Голи	Період
Едмон Дельфур	34	2	1930—1937
Роже Марш	25	1	1954—1959
Еміль Венант	24	14	1929—1940
Рауль Дьянь	18	0	1931—1940
Рене Віналь	17	0	1949—1954
Мануель Анатоль	16	1	1929—1934
Огюст Жордан	16	1	1938—1945
Луїс Фернандес	16	2	1986—1988
	15	11	1945—1949
Марсель Сальва	13	0	1945—1952
	12	11	1952—1958
Максим Боссі	12	0	1985—1986
Марсель Капелль	9	0	1930—1931
	9	0	1937—1945
П'єр Грільє	9	2	1954—1960
Франсуа Етте	9	4	1959—1961
Жан-Жак Марсель	9	1	1960—1961
Анрі Бар	8	3	1913—1923
П'єр Аллеман	7	0	1905—1908
Оскар Ессерер	7	4	1938—1945
Александр Віллаплан	6	0	1930
Емільєн Девич	5	1	1911—1921
Андре Тассін	5	0	1932
Еміле Бонджорні	5	2	1945—1948

Відомі гравці

Див. також

• Люсьєн Ледюк 1947—1949
• Ернст Гаппель 1954—1956
• П'єр Літтбарскі 1986—1987
• Луїс Фернандес 1986—1989
• Енцо Франческолі 1986—1989
• Венсан Герен 1988—1989
• Давід Жинола 1988—1990

Примітки

1. (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
2. (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 21 березня 2016.
3. (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
4. (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.
5. (фр.) . Pari-Et-Gagne. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 21 березня 2016.

Посилання

• Офіційний сайт [ 2 вересня 2009 у Wayback Machine.] (фр.)