Рак товстопалий | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Astacus pachypus , 1837 | ||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Ра́к товстопа́лий (Astacus pachypus) — вид річкових раків з родини Astacidae. Поширений у Каспійському морі, річці Дон, прилеглих ділянках Чорного і Азовського морів,, де населяє ділянки із солоністю до 14‰.
Таксономія
У 1950-х цей вид належав до підроду Astacus, тобто вважався таким, що належить до А. (Pontastacus) pachypus поряд з видами , і Astacus leptodactylus. Підрід з тих пір був зведений до родового рівня, а потім, у 1995 році, до нового роду . Таксономії Євразійських раків сумнівна, оскільки, як видається, мало праць із перегляду існуючої таксономії. Існує значні морфологічні відмінності між видами євразійських, і вважається що є гібридизація між Astacus astacus і Astacus pachypus leptodactylus. Єдиний спосіб по-справжньому окреслити точний діапазон кожного виду, полягає в проведенні порівняльних молекулярно-генетичних досліджень. У цей час А. pachypus вважається поширеним у Чорному, Азовському і Каспійському морях.
Географічний діапазон
Країни поширення: Азербайджан, Казахстан, Російська Федерація, Туркменістан, Україна.
Цей вид є корінним в Росії, Україні, Азербайджані, Туркменістані і Казахстані. В Азербайджані відомий з прибережних вод Баку, в Казахстані цей вид відомий з прибережних вод Каспійського моря, У Туркменістані відомий з прибережних вод, а в Україні цей вид відомий у Дніпро-Бузькому лимані Чорноморського басейну.
Цей вид відсутній в північній частині Каспійського моря, і міг зникнути там, скоріше за все, внаслідок нафтового забруднення. Існує одноразове повідомлення про знахідку цього виду, однак, інформація виявилась помилковою і відтоді немає даних про цей вид.
Популяція
Найбільш висока кількість Astacus pachypus спостерігався в Каспійському морі, кожен третій рік, їхня чисельність збільшувалась з 1,5 млн у неактивні роки їхня кількість досягала до 14 млн, на третій рік. Під час досліджень, проведених в шельфових банках, були виявлені популяції: в Жданов Банку 0,02-0,06 екз./м2, у Ліванов банку 0,05-0,08 екз./м2. Багато раків були виявлені в безіменному банку в 20 милях на північний захід від Ліванов банку. Середня щільність населення склала 1 екз./м2, і коливалася від 0,5 до 3 екз./м2. Та висока біомаса червоних водоростей і Mytilaster. Цей вид відсутній у північній частині Каспійського моря, через нафтового забруднення. Західні субпопуляції, є під загрозою, в той час як субпопуляції вважаються в безпеці через відсутність хижаків і гарну якість середовища проживання.
Середовище існування та екологія
Цей вид можна знайти в прісній і солонуватій воді, зокрема в річках, лимананах і лагунах. У солонуватій воді солоність коливається від 13‰ (у південній частині ареалу) до 12‰ (у північній частині ареалу). Цей вид не витримує різкого збільшення температури води. Товстисті раки прагнуть кам'янистих ґрунтів з водними рослинами та уникають дуже теплої води (більше 22-26oC) і ділянок, де відбувається різке падіння температури. Цей вид дуже чутливий до концентрації кисню. За словами Румянцева (1974), смертність раків спостерігалася при середній концентрації кисню в 2,23 мг / л і температурі води 11 °C. Цей вид — гетеротрофний.
Загрози
Для виду є низка загроз. Від промислових викидів у Східному Каспійському морі (близько 100 тонн викидів у 1990 році). Вид також зазнав впливу нафти і токсичних забруднень: він, як кажуть, зник з річки Дон в 1980-х внаслідок токсичного забруднення; його дефіцит у північній і західній частинах Каспійського моря пов'язаний із забрудненням нафтою. Там немає записів цього виду під впливом ракової чуми (тобто їхнього вимирання).
Охорона
Рак товстопалий включений до Червоної книги України (2021) як зникаючий. Необхідний моніторинг чисельності населення, щоб визначити з якою швидкістю цей вид знижується в усьому світі. Необхідні подальші дослідження з сучасним загрозам.
Література
- (1837). Zur Fauna der Krym: Ein Beitrag. : Buchdruckerei der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften.
- James W. Fetzner, Jr. (14 січня 2008). . Crayfish Taxon Browser. Carnegie Museum of Natural History. Архів оригіналу за червень 11, 2011. Процитовано квітень 17, 2013.
- R. W. Ingle (1997). Crayfishes, lobsters, and crabs of Europe: an illustrated guide to common and traded species. . ISBN .
- Hijran Yavuzcan Yildiz, Gulten Köksal & A. Caglan Karasu Benli (2004). Physiological response of the crayfish, Astacus leptodactylus to saline water. . 77 (10): 1271—1276. doi:10.1163/1568540043166056. JSTOR 20107437.
- Gherardi, F. & Souty-Grosset, C. 2010. Astacus pachypus. In: IUCN 2012. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2012.2.
- Holdich 2002
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rak tovstopalijOhoronnij statusDanih nedostatno MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Rakopodibni Crustacea Klas Vishi rakopodibni Malacostraca Ryad Desyatinogi Decapoda Pidryad Pleocimati Pleocyemata Infraryad Raki Astacidea Nadrodina Richkovi raki Astacoidea Rodina Richkovi raki Astacidae Rid Richkovij rak Astacus Vid Rak tovstopalijBinomialna nazvaAstacus pachypus 1837 Sinonimi Astacus caspius Eichwald 1841 Caspiastacus pachypus Rathke 1837 Pontastacus pachypus Rathke 1837 Potamobius pachypus Rathke 1837 PosilannyaEOL 4261098MSOP 153702 Ra k tovstopa lij Astacus pachypus vid richkovih rakiv z rodini Astacidae Poshirenij u Kaspijskomu mori richci Don prileglih dilyankah Chornogo i Azovskogo moriv de naselyaye dilyanki iz solonistyu do 14 TaksonomiyaU 1950 h cej vid nalezhav do pidrodu Astacus tobto vvazhavsya takim sho nalezhit do A Pontastacus pachypus poryad z vidami i Astacus leptodactylus Pidrid z tih pir buv zvedenij do rodovogo rivnya a potim u 1995 roci do novogo rodu Taksonomiyi Yevrazijskih rakiv sumnivna oskilki yak vidayetsya malo prac iz pereglyadu isnuyuchoyi taksonomiyi Isnuye znachni morfologichni vidminnosti mizh vidami yevrazijskih i vvazhayetsya sho ye gibridizaciya mizh Astacus astacus i Astacus pachypus leptodactylus Yedinij sposib po spravzhnomu okresliti tochnij diapazon kozhnogo vidu polyagaye v provedenni porivnyalnih molekulyarno genetichnih doslidzhen U cej chas A pachypus vvazhayetsya poshirenim u Chornomu Azovskomu i Kaspijskomu moryah Geografichnij diapazonKrayini poshirennya Azerbajdzhan Kazahstan Rosijska Federaciya Turkmenistan Ukrayina Cej vid ye korinnim v Rosiyi Ukrayini Azerbajdzhani Turkmenistani i Kazahstani V Azerbajdzhani vidomij z priberezhnih vod Baku v Kazahstani cej vid vidomij z priberezhnih vod Kaspijskogo morya U Turkmenistani vidomij z priberezhnih vod a v Ukrayini cej vid vidomij u Dnipro Buzkomu limani Chornomorskogo basejnu Cej vid vidsutnij v pivnichnij chastini Kaspijskogo morya i mig zniknuti tam skorishe za vse vnaslidok naftovogo zabrudnennya Isnuye odnorazove povidomlennya pro znahidku cogo vidu odnak informaciya viyavilas pomilkovoyu i vidtodi nemaye danih pro cej vid PopulyaciyaNajbilsh visoka kilkist Astacus pachypus sposterigavsya v Kaspijskomu mori kozhen tretij rik yihnya chiselnist zbilshuvalas z 1 5 mln u neaktivni roki yihnya kilkist dosyagala do 14 mln na tretij rik Pid chas doslidzhen provedenih v shelfovih bankah buli viyavleni populyaciyi v Zhdanov Banku 0 02 0 06 ekz m2 u Livanov banku 0 05 0 08 ekz m2 Bagato rakiv buli viyavleni v bezimennomu banku v 20 milyah na pivnichnij zahid vid Livanov banku Serednya shilnist naselennya sklala 1 ekz m2 i kolivalasya vid 0 5 do 3 ekz m2 Ta visoka biomasa chervonih vodorostej i Mytilaster Cej vid vidsutnij u pivnichnij chastini Kaspijskogo morya cherez naftovogo zabrudnennya Zahidni subpopulyaciyi ye pid zagrozoyu v toj chas yak subpopulyaciyi vvazhayutsya v bezpeci cherez vidsutnist hizhakiv i garnu yakist seredovisha prozhivannya Seredovishe isnuvannya ta ekologiyaCej vid mozhna znajti v prisnij i solonuvatij vodi zokrema v richkah limananah i lagunah U solonuvatij vodi solonist kolivayetsya vid 13 u pivdennij chastini arealu do 12 u pivnichnij chastini arealu Cej vid ne vitrimuye rizkogo zbilshennya temperaturi vodi Tovstisti raki pragnut kam yanistih gruntiv z vodnimi roslinami ta unikayut duzhe teployi vodi bilshe 22 26oC i dilyanok de vidbuvayetsya rizke padinnya temperaturi Cej vid duzhe chutlivij do koncentraciyi kisnyu Za slovami Rumyanceva 1974 smertnist rakiv sposterigalasya pri serednij koncentraciyi kisnyu v 2 23 mg l i temperaturi vodi 11 C Cej vid geterotrofnij ZagroziDlya vidu ye nizka zagroz Vid promislovih vikidiv u Shidnomu Kaspijskomu mori blizko 100 tonn vikidiv u 1990 roci Vid takozh zaznav vplivu nafti i toksichnih zabrudnen vin yak kazhut znik z richki Don v 1980 h vnaslidok toksichnogo zabrudnennya jogo deficit u pivnichnij i zahidnij chastinah Kaspijskogo morya pov yazanij iz zabrudnennyam naftoyu Tam nemaye zapisiv cogo vidu pid vplivom rakovoyi chumi tobto yihnogo vimirannya OhoronaRak tovstopalij vklyuchenij do Chervonoyi knigi Ukrayini 2021 yak znikayuchij Neobhidnij monitoring chiselnosti naselennya shob viznachiti z yakoyu shvidkistyu cej vid znizhuyetsya v usomu sviti Neobhidni podalshi doslidzhennya z suchasnim zagrozam Literatura 1837 Zur Fauna der Krym Ein Beitrag Buchdruckerei der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften James W Fetzner Jr 14 sichnya 2008 Crayfish Taxon Browser Carnegie Museum of Natural History Arhiv originalu za cherven 11 2011 Procitovano kviten 17 2013 R W Ingle 1997 Crayfishes lobsters and crabs of Europe an illustrated guide to common and traded species Springer ISBN 978 0 412 71060 5 Hijran Yavuzcan Yildiz Gulten Koksal amp A Caglan Karasu Benli 2004 Physiological response of the crayfish Astacus leptodactylus to saline water 77 10 1271 1276 doi 10 1163 1568540043166056 JSTOR 20107437 Gherardi F amp Souty Grosset C 2010 Astacus pachypus In IUCN 2012 IUCN Red List of Threatened Species Version 2012 2 Holdich 2002