Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віталій Григорович Радецький (1 січня 1944, Христинівка, Уманський ґебіт, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна) — генерал армії України (11.1993), кандидат історичних наук; начальник Національної академії оборони України (06.2005-2010); член Воєнно-наукової ради Міністерства оборони України.
| Радецький Віталій Григорович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||
| 2-й Міністр оборони України | ||||||||
| 8 жовтня 1993 — 25 серпня 1994 | ||||||||
| Президент | Леонід Кравчук, Леонід Кучма | |||||||
| Попередник | Іван Біжан (в. о.) | |||||||
| Наступник | Валерій Шмаров (в. о.) | |||||||
| | ||||||||
| Народився | 1 січня 1944 (80 років) Христинівка, Уманський ґебіт, Генеральна округа Київ, Райхскомісаріат Україна | |||||||
| Відомий як | державний службовець | |||||||
| Країна | Україна | |||||||
| Alma mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | |||||||
| Звання |  Генерал армії України | |||||||
| Нагороди |
| |||||||
З 8 жовтня 1993 по 25 серпня 1994 року — Міністр оборони України.
Біографія
Народився 1 січня 1944 (м. Христинівка, сучасна Черкаська область); українець; батько Григорій Григорович (1910—1995) — залізничник; мати Марія Михайлівна (1915) — пенсіонерка; дружина Юлія Леонтіївна (1947) — економіст; син Олександр (1974) — військовослужбовець; син Сергій (1982) — студент.
Освіта: Київське вище загальновійськове командне училище (1964—1968); Військова академія ім. М.Фрунзе (1972—1975); Військова академія Генштабу ЗС СРСР (1987—1989); кандидатська дисертація «Розвиток воєнного мистецтва у війнах періоду другої половини XX століття» (Національний університет «Львівська політехніка», 2006).
1958—1963 — учень, Одеський механіко-технологічний технікум. 1963—1964 — майстер Одеського борошномельного комбінату.
1964—1968 — курсант Київського вищого загальновійськового командного училища. 1968—1969 — командир взводу, Прибалтійський військовий округ. 1969—1970 — командир мотострілецької роти. 1970—1971 — начальник штабу батальйону. 1971—1972 — командир мотострілецького батальйону, Далекосхідний військовий округ. 1975—1976 — заступник командира полку. 1976—1980 — командир мотострілецького полку, Група Радянських Військ у Німеччині.
09.1980 — 1984 — заступник командира мотострілецької дивізії. 09.1984 — 1987 — командир дивізії. 05.1989 — 1991 — 1-й заступник командувача 13-ї армії, Прикарпатський військовий округ. 05.1991 — 01.1992 — командувач 6-ї гвард. танкової армії, м. Дніпропетровськ, Одеський військовий округ. 01.1992 — 10.1993 — командувач військ Одеського військового округу. 10.1993 — 08.1994 — Міністр оборони України. 08.1995 — 08.2004 — головний інспектор Міністерства оборони України. З 05.2005 — в.о. начальника, начальник Національної академії оборони України.
03.1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 199, Черкаська область. З'яв. 78,0 %, за 9,2 %, 3 місце з 17 претендентів. На час виборів: головний інспектор Міністерства оборони України. 03.1998 — кандидат в народні депутати України від «Блоку дем. партій — НЕП», № 3 в списку.
04.2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 199, Черкаська область, висунутий Виборчим блоком політичних партій «Єдність». За 15,81 %, 2-й з 14 претендентів. На час виборів: головний інспектор Міністерства оборони України, безпартійний.
Ордени «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III (1986), II ст. (1991), I ст. (1992), Червоної Зірки (1971). Орден Богдана Хмельницького III (02.2001), II ст. (08.2006), І ст. (01.12.2009). Відзнака Міністерства оборони України «Доблесть і честь» (1996).
11 липня 2007 року Віталію Григоровичу Радецькому було присвоєне звання почесного громадянина міста Володимира-Волинського.
Праці
Автор близько 30 наукових статей.
Серед них:
- Основи стратегії національної безпеки та оборони держави: підручник / В. Г. Радецький, О. П. Дузь-Крятченко, В. М. Воробйов, В. П. Грищенко, Ю. Г. Даник, Т. М. Дзюба; Нац. ун-т оборони України. — К., 2009. — 596 c.
- Розвиток воєнного мистецтва у війнах періоду другої половини ХХ ст. : Автореф. дис… канд. іст. наук / В. Г. Радецький; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2006. — 19 c.
- Миротворча діяльність України та ГУАМ / В. Г. Радецький // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — 2008. — № 634. — С. 111—115
Володіє французькою мовою.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 24 серпня 2016.
Посилання
- Лідери України
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Radeckij Vitalij Grigorovich Radeckij 1 sichnya 1944 Hristinivka Umanskij gebit Generalna okruga Kiyiv Rajhskomisariat Ukrayina general armiyi Ukrayini 11 1993 kandidat istorichnih nauk nachalnik Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini 06 2005 2010 chlen Voyenno naukovoyi radi Ministerstva oboroni Ukrayini Radeckij Vitalij GrigorovichRadeckij Vitalij Grigorovich2 j Ministr oboroni Ukrayini8 zhovtnya 1993 25 serpnya 1994Prezident Leonid Kravchuk Leonid KuchmaPoperednik Ivan Bizhan v o Nastupnik Valerij Shmarov v o Narodivsya 1 sichnya 1944 1944 01 01 80 rokiv Hristinivka Umanskij gebit Generalna okruga Kiyiv Rajhskomisariat UkrayinaVidomij yak derzhavnij sluzhbovecKrayina UkrayinaAlma mater Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZvannya General armiyi UkrayiniNagorodi Orden Vahtanga Gorgasali III stupenya Z 8 zhovtnya 1993 po 25 serpnya 1994 roku Ministr oboroni Ukrayini BiografiyaNarodivsya 1 sichnya 1944 m Hristinivka suchasna Cherkaska oblast ukrayinec batko Grigorij Grigorovich 1910 1995 zaliznichnik mati Mariya Mihajlivna 1915 pensionerka druzhina Yuliya Leontiyivna 1947 ekonomist sin Oleksandr 1974 vijskovosluzhbovec sin Sergij 1982 student Osvita Kiyivske vishe zagalnovijskove komandne uchilishe 1964 1968 Vijskova akademiya im M Frunze 1972 1975 Vijskova akademiya Genshtabu ZS SRSR 1987 1989 kandidatska disertaciya Rozvitok voyennogo mistectva u vijnah periodu drugoyi polovini XX stolittya Nacionalnij universitet Lvivska politehnika 2006 1958 1963 uchen Odeskij mehaniko tehnologichnij tehnikum 1963 1964 majster Odeskogo boroshnomelnogo kombinatu 1964 1968 kursant Kiyivskogo vishogo zagalnovijskovogo komandnogo uchilisha 1968 1969 komandir vzvodu Pribaltijskij vijskovij okrug 1969 1970 komandir motostrileckoyi roti 1970 1971 nachalnik shtabu bataljonu 1971 1972 komandir motostrileckogo bataljonu Dalekoshidnij vijskovij okrug 1975 1976 zastupnik komandira polku 1976 1980 komandir motostrileckogo polku Grupa Radyanskih Vijsk u Nimechchini 09 1980 1984 zastupnik komandira motostrileckoyi diviziyi 09 1984 1987 komandir diviziyi 05 1989 1991 1 j zastupnik komanduvacha 13 yi armiyi Prikarpatskij vijskovij okrug 05 1991 01 1992 komanduvach 6 yi gvard tankovoyi armiyi m Dnipropetrovsk Odeskij vijskovij okrug 01 1992 10 1993 komanduvach vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu 10 1993 08 1994 Ministr oboroni Ukrayini 08 1995 08 2004 golovnij inspektor Ministerstva oboroni Ukrayini Z 05 2005 v o nachalnika nachalnik Nacionalnoyi akademiyi oboroni Ukrayini 03 1998 kandidat v narodni deputati Ukrayini viborchij okrug 199 Cherkaska oblast Z yav 78 0 za 9 2 3 misce z 17 pretendentiv Na chas viboriv golovnij inspektor Ministerstva oboroni Ukrayini 03 1998 kandidat v narodni deputati Ukrayini vid Bloku dem partij NEP 3 v spisku 04 2002 kandidat v narodni deputati Ukrayini viborchij okrug 199 Cherkaska oblast visunutij Viborchim blokom politichnih partij Yednist Za 15 81 2 j z 14 pretendentiv Na chas viboriv golovnij inspektor Ministerstva oboroni Ukrayini bezpartijnij Ordeni Za sluzhbu Batkivshini u Zbrojnih Silah SRSR III 1986 II st 1991 I st 1992 Chervonoyi Zirki 1971 Orden Bogdana Hmelnickogo III 02 2001 II st 08 2006 I st 01 12 2009 Vidznaka Ministerstva oboroni Ukrayini Doblest i chest 1996 11 lipnya 2007 roku Vitaliyu Grigorovichu Radeckomu bulo prisvoyene zvannya pochesnogo gromadyanina mista Volodimira Volinskogo PraciAvtor blizko 30 naukovih statej Sered nih Osnovi strategiyi nacionalnoyi bezpeki ta oboroni derzhavi pidruchnik V G Radeckij O P Duz Kryatchenko V M Vorobjov V P Grishenko Yu G Danik T M Dzyuba Nac un t oboroni Ukrayini K 2009 596 c Rozvitok voyennogo mistectva u vijnah periodu drugoyi polovini HH st Avtoref dis kand ist nauk V G Radeckij Nac un t Lviv politehnika L 2006 19 c Mirotvorcha diyalnist Ukrayini ta GUAM V G Radeckij Visn Nac un tu Lviv politehnika 2008 634 S 111 115 Volodiye francuzkoyu movoyu Zahoplennya sport muzika istoriya Primitki Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 24 serpnya 2016 PosilannyaLideri Ukrayini Vijskovi posadi Poperednik Ivan Bizhan Ministr oboroni 8 zhovtnya 1993 25 serpnya 1994 Nastupnik Valerij Shmarov Poperednik Komanduvach Odeskogo vijskovogo okrugu sichnya 1992 zhovtnya 1993 Nastupnik Shkidchenko Volodimir Poperednik Komanduvach 6 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Odeskij vijskovij okrug travnya 1991 sichnya 1992 Nastupnik Shkidchenko Volodimir Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi