Радава (пол. Radawa) — село в Надсянні, в Польщі, у гміні В'язівниця Ярославського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване над устям річки Радавка при впадінні в Любачівку (права притока Сяну).
Село
Координати 50°07′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 22.767° сх. д.Координати: 50°07′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 50.117° пн. ш. 22.767° сх. д.
Радава у Вікісховищі |
Населення — 382 особи (2011), у тому числі 202 жінки та 180 чоловіків.
Історія
У 1387 р. село віддане королевою Ядвігою Яну з Тарнова за участь в анексіоністському поході на Руські землі. В XVI ст. Ганна Алоїза Ходкевич подарувала село єзуїтам з Ярослава.
У 1887 р. в селі було 2 водяні млини, костьол і давня дерев'яна церква, 134 будинки і 753 мешканці, з них 405 греко-католиків, 265 римокатоликів і 68 юдеїв. Більшість земель належали графу Вільгельму Семінському (в маєтку були 3 будинки і 16 мешканців), три чверті земель — піщисті та непридатні для землеробства, у 1887 році засаджені сосною. Костьол був парафіяльним для шести довколишніх сіл, а церква уже втратила парохіяльний статус і належала до парохії Цетуля.
15 червня 1934 р. присілок Ігначе вилучений з сільської гміни Старе Село Любачівського повіту і включений до сільської гміни Радава Ярославського повіту. З 1 серпня 1934 р. село було центром ґміни Ярославського повіту Львівського воєводства.
У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців (710 українців, 380 поляків і 40 євреїв).
У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село Радова включене до Любачівського повіту. 17 січня 1940 року територія ввійшла до новоутвореного Синявського району Львівської області. 3 квітня 1940 р. РНК України своєю ухвалою постановила виселити село і мешканців переселили в Ізмаїльську область. У червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, Радава знову була окупована німцями і мешканці отримали можливість повернутися в село. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією.
У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі.
В 1944-46 роках 11 сімей (36 осіб) української громади були виселені до населених пунктів Дрогобицької та Станіславської областей УРСР.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 184 | 42 | 127 | 15 |
Жінки | 198 | 43 | 120 | 35 |
Разом | 382 | 85 | 247 | 50 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Urząd gminy Wiązowica. Miejscowości Gminy [1] [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów jarosławskiego i lubaczowskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 19 листопада 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [2] [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Сайт Ґміни Вязівниця. Miejscowości Gminy [3] [ 20 грудня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- Радава
- Radawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 376. (пол.) — S. 376—377. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Radava pol Radawa selo v Nadsyanni v Polshi u gmini V yazivnicya Yaroslavskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Roztashovane nad ustyam richki Radavka pri vpadinni v Lyubachivku prava pritoka Syanu Selo Radava pol Radawa Gerb Koordinati 50 07 pn sh 22 46 sh d 50 117 pn sh 22 767 sh d 50 117 22 767 Koordinati 50 07 pn sh 22 46 sh d 50 117 pn sh 22 767 sh d 50 117 22 767 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaroslavskij povitGmina V yazivnicyaPlosha 39 91 km Naselennya 382 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 523Avtomobilnij kod RJASIMC 0612588GeoNames 760815OSM 3013197 R Gmina V yazivnicya RadavaRadava Polsha RadavaRadava Pidkarpatske voyevodstvo Radava u VikishovishiDiv takozh Radava znachennya Naselennya 382 osobi 2011 u tomu chisli 202 zhinki ta 180 cholovikiv IstoriyaKniga bratstva pri cerkvi Arhistratiga Mihayila v seli Radava 3 chervnya 1768 U 1387 r selo viddane korolevoyu Yadvigoyu Yanu z Tarnova za uchast v aneksionistskomu pohodi na Ruski zemli V XVI st Ganna Aloyiza Hodkevich podaruvala selo yezuyitam z Yaroslava U 1887 r v seli bulo 2 vodyani mlini kostol i davnya derev yana cerkva 134 budinki i 753 meshkanci z nih 405 greko katolikiv 265 rimokatolikiv i 68 yudeyiv Bilshist zemel nalezhali grafu Vilgelmu Seminskomu v mayetku buli 3 budinki i 16 meshkanciv tri chverti zemel pishisti ta nepridatni dlya zemlerobstva u 1887 roci zasadzheni sosnoyu Kostol buv parafiyalnim dlya shesti dovkolishnih sil a cerkva uzhe vtratila parohiyalnij status i nalezhala do parohiyi Cetulya 15 chervnya 1934 r prisilok Ignache viluchenij z silskoyi gmini Stare Selo Lyubachivskogo povitu i vklyuchenij do silskoyi gmini Radava Yaroslavskogo povitu Z 1 serpnya 1934 r selo bulo centrom gmini Yaroslavskogo povitu Lvivskogo voyevodstva U 1939 roci v seli prozhivalo 1130 meshkanciv 710 ukrayinciv 380 polyakiv i 40 yevreyiv U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo odnak uzhe 26 veresnya 1939 roku musili vidstupiti oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu 27 11 1939 postanovoyu Verhovnoyi Radi URSR selo Radova vklyuchene do Lyubachivskogo povitu 17 sichnya 1940 roku teritoriya vvijshla do novoutvorenogo Sinyavskogo rajonu Lvivskoyi oblasti 3 kvitnya 1940 r RNK Ukrayini svoyeyu uhvaloyu postanovila viseliti selo i meshkanciv pereselili v Izmayilsku oblast U chervni 1941 z pochatkom Radyansko nimeckoyi vijni Radava znovu bula okupovana nimcyami i meshkanci otrimali mozhlivist povernutisya v selo V lipni 1944 roku radyanski vijska ovolodili ciyeyu teritoriyeyu U zhovtni 1944 roku zahidni rajoni Lvivskoyi oblasti viddani Polshi V 1944 46 rokah 11 simej 36 osib ukrayinskoyi gromadi buli viseleni do naselenih punktiv Drogobickoyi ta Stanislavskoyi oblastej URSR U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 184 42 127 15Zhinki 198 43 120 35Razom 382 85 247 50PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Urzad gminy Wiazowica Miejscowosci Gminy 1 20 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow jaroslawskiego i lubaczowskiego w wojewodztwie lwowskiem 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 29 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 19 listopada 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Novi dzherela shodo primusovogo pereselennya ukrayinciv u 1944 1946 rokah za materialami Derzhavnogo arhivu Lvivskoyi oblasti 2 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaSajt Gmini Vyazivnicya Miejscowosci Gminy 3 20 grudnya 2013 u Wayback Machine pol Radava Radawa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 376 pol S 376 377 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi