П'яцца-дель-Пополо

П'яцца-дель-Пополо (італ. Piazza del Popolo — «народна площа» — назва походить від церкви Санта-Марія-дель-Пополо) — площа в Римі, від якої променями розходяться на південь вулиці Корсо (веде на п'яцца Венеція), Бабуїн (на п'яцца-ді-Спанья) і Ріпетта (на мавзолей Августа).

П'яцца-дель-Пополо
41°54′38″ пн. ш. 12°28′34″ сх. д. / 41.91071400002777381° пн. ш. 12.476317000028° сх. д. / 41.91071400002777381; 12.476317000028Координати: 41°54′38″ пн. ш. 12°28′34″ сх. д. / 41.91071400002777381° пн. ш. 12.476317000028° сх. д. / 41.91071400002777381; 12.476317000028
Країна	Італія^[1]
Розташування	^d^[1]
Тип	майдан
Дата заснування	1818
П'яцца-дель-Пополо П'яцца-дель-Пополо (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Опис

Кути між вулицями займають досить схожі за своїм виглядом церкви пропілени Санта Марія деї Міраколі (1681) і Санта Марія ін Монтесанто (1679). На північ (у бік Ріміні) йде стародавня Фламінієва дорога, по якій протягом століть прибувала в Рим основна маса подорожніх. У своєму нинішньому вигляді пьяцца дель Пополо розробив у 1811-22 рр. архітекторДжузеппе Валадьє. Він з'єднав площу Наполеона сходами зі схилом пагорба Пінціо, на якому простягаються сади вілли Боргезе. Посередині площі височіє 36-метровий єгипетський обеліск, написи на якому вихваляють діяння фараона Рамзеса II. Цей обеліск був перенесений з Геліополя в Рим з примхи Октавіана Августа в 10 до н. е. Протягом століть він стояв у Великому цирку, а до північних воріт Риму був перенесений за вказівкою папи Сикста V у 1589. Крім обеліска, площу прикрашають три фонтани. Історично (до 1826) площа була місцем публічних страт. Наразі площа закрита для автомобільного руху.

Галерея

• П'яцца дель Пополо (вигляд на північ:церкви Санта Марія дель Пополо)
• П'яцца дель Пополо (вигляд на схід)
• П'яцца дель Пополо (вигляд на південь:церкви Санта Марія деї Міраколі і Санта Марія ін Монтесанто)

Див. також

• П'яцца дель Пополо (англ.)

Примітки

1. archINFORM — 1994.
   d:Track:Q265049